Постанова

від 06.06.2023 по справі 903/106/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року Справа № 903/106/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Лісниченко Л.О.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" на рішення Господарського суду Волинської області від 29.03.2023, повний текст складено 04.04.2023, у справі №903/106/23 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Кард"

про розірвання договору поставки та стягнення 356 973 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.03.2023 у справі №903/106/23 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 29.03.2023 у справі №903/106/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 29.03.2023 у справі №903/106/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, стягнути з ТОВ "Вест Кард" (код ЄДРПОУ 41710877) на користь ТОВ "Грейт Лак Корпорейшн" (код ЄДРПОУ 41710877) загальні витрати по оплаті судового збору у сумі 17 412, 52 грн.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано положення статті 61 Конституції України та не застосовано частину 2 статті 651 ЦК України, які мали би застосуватись у даних правовідносинах.

Скаржник звертає увагу, що позивач веде тривале листування з відповідачем з проханням поновити постачання та повідомити його про таку можливість після закінчення військового стану, однак відповідач відмовляє, посилаючись на "форс мажорні" обставини.

Вказує, що позивач вже звертався до суду із позовом про зобов`язання виконати умови договору. Позовні вимоги судом задоволено, позивач звертався до відповідача з проханням виконати рішення суду та поставити паливо, однак відповідач ігнорує таку вимоги, тому позивачем прийнято рішення скористатись правом, передбаченим ч. 2 ст. 651 ЦК України та розірвати договір з підстав істотного порушення умов договору та повернути частину грошових коштів.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №903/106/23/2568/23 від 25.04.2023 витребувано матеріали справи №903/106/23 з Господарського суду Волинської області. 01.05.2023 матеріали справи №903/106/23 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі №903/106/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" на рішення Господарського суду Волинської області від 29.03.2023 у справі №903/106/23; розгляд справи призначено на 06.06.2023 об 14:30 год.

Запропоновано відповідачу у строк до 22.05.2023 надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали направлено сторонам на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи.

Відповідач своїм процесуальним правом на подачу відзиву не скористався.

В судове засідання 06.06.2023 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав усні пояснення щодо суті спору.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

31.01.2022 між ТОВ "Грейт Лак Корпорейшн" (покупець) та ТОВ "Вест Кард" (постачальник) укладено договір № 040415-310122-ШК000615 поставки нафтопродуктів оптовими партіями (а.с. 11-14).

Згідно умов договору постачальник зобов`язується постачати покупцю партіями нафтопродукти в асортименті, газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, в подальшому іменовані товар, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1).

Асортимент та кількість товару (об`єм товарної партії) погоджуються сторонами у видаткових накладних на товар (п. 1.2).

Товар постачається покупцю партіями. Під партією товару розуміється кількість та асортимент товару, визначений в окремій видатковій накладній на товар (п. 1.3.).

Після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару (товарної партії) постачальник надає за видатковою накладною покупцю картку(и) на пальне "WOG" встановленої форми відповідного номіналу (далі по тексту - картка(и) на пальне або картка(и)). Картка на пальне виготовляється на паперовому носії; глянцевому паперовому носії, заламінованому плівкою; пластиковому носії. Містить емблему торговельної марки "WOG", вказівку на вид (марку) товару та номінал. На картку нанесено штрих-код, голографічне зображення та інші ступені захисту. Передача покупцю карток на пальне "WOG" здійснюється по місцезнаходженню офісу постачальника уповноваженій особі Покупця. Факт передачі карток на пальне від постачальника покупцю підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар (п. 3.1.).

Товар видається покупцю лише на підставі та в обмін на картку на пальне, видану Постачальником Покупцеві на умовах, передбачених п. 3.1. даного договору. Картка на пальне є товарно-розпорядчим документом на товар, на підставі якого здійснюється видача (повернення) товару за місцем знаходження товару (АЗС). Картка на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом.

Для отримання товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред`являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, і, на підставі цього, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості. При видачі товару, картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару відповідного асортименту та кількості (п. 3.2.).

Покупець зобов`язаний фактично отримати товар в межах терміну (строку) дії карток на пальне. Термін (строк) дії карток на пальне вказується у видатковій накладній і погоджується сторонами шляхом підписання видаткової накладної на товар. У випадку якщо термін дії карток на пальне не вказаний у видатковій накладній, то термін дії карток на пальне становить 1 календарний рік від дати видаткової накладної (п. 3.4.).

Видача (передача) товарів покупцю проводиться по-частково, та лише за умови їх фактичної наявності на АЗС користувача АЗС на момент проведення операції з видачі (передачі) товарів. Видача (передача) товарів покупцю підтверджується фактом отоварення картки на пальне (тобто повернення картки на пальне в обмін на виданий (переданий) ним товар), що підтверджується чеком касового апарату (РРО) (п. 3.7).

Розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах 100% попередньої оплати, протягом робочого (банківського) дня з моменту виставлення постачальником рахунку на оплату товару покупцю, якщо інший термін оплати не встановлений в рахунку на оплату постачальника. У випадку неоплати /прострочки оплати покупцем товару, в строки визначені в рахунку на оплату та/або договором, постачальник має право в односторонньому порядку переглянути та змінити ціну на товар, вказану в рахунку. Оплата покупцем товару згідно рахунку на оплату, наданого постачальником, свідчить про погодження сторонами істотних умов договору в частині поставки партії товару в кількості, асортименті та по ціні, визначеній в рахунку на оплату, наданого постачальником (п.4.2).

Відповідно до розділу 8 договору сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання зобов`язань згідно договору, якщо це невиконання явилося наслідком дій непереборної сили, які виникли після укладення договору в результаті подій, які сторона не могла передбачити (пожежа, повінь, землетрус, військові дії, громадські безпорядки, зміна законодавства, прийняття забороняючих актів державними органами і т.д.), не дозволяючи виконати сторонами свої зобов`язання і безпосередньо вплинули на виконання умов договору та не могли бути усунені розумними діями сторін. При цьому строк виконання зобов`язань продовжується відповідно до часу, протягом якого діяли такі обставини. Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов`язань по даному договору у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин, зобов`язана про настання вищевказаних обставин негайно, але не пізніше трьох днів з моменту їх настання, в письмовій формі повідомити другу сторону. Достатнім доказом дій форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою. Виникнення вищевказаних обставин не є підставою для відмови покупця від сплати за товар, поставлений до їх виникнення.

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору. У випадку коли жодна із сторін протягом одного місяця до закінчення строку дії даного договору не заявила про намір його розірвати та продовжує надалі виконувати умови даного договору, то він вважається таким, що діє на кожен наступний рік на умовах, передбачених даним договором (п. 10.9.).

На виконання умов договору згідно рахунку-фактури №10083 від 31.01.2022 позивач оплатив товар, а саме: паливо дизельне ДП-З-Євро5-ВО в кількості 30 000 літрів на загальну суму 925 200 грн. (а.с. 29)

Згідно видаткової накладної № 4217 від 31.01.2022 позивач отримав, а відповідач передав картки на пальне різним номіналом (номери штрих-карт зазначені у видатковій накладній) на паливо дизельне ДП-З-Євро5-ВО в кількості 30 000 літрів на загальну суму 925 200 грн (а.с. 16-19).

Умовами видаткової накладної встановлено, що картки на пальне (штрих-картки) дійсні для вибірки товару по даній видатковій накладній протягом 12 місяців з дати підписання даної видаткової накладної. Покупець зобов`язаний прийняти товар у постачальника до моменту анулювання карток на пальне (штрих-карток). Якщо протягом вказаного періоду покупець не з`явився або не вчинив інших необхідних дій для прийняття Товару вважається, що покупець відмовився від правочину.

Отже, карти на пальне (штрих-картки) дійсні для вибірки товару протягом 12 місяців з дати підписання видаткової накладної, а саме до 31.01.2023.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, ним використано (отоварено) частину паливних карток.

З метою мирного врегулювання спору ТОВ "Грейт Лак Корпорейшн" звернулось до ТОВ "Вест Кард" з претензією № 25/04 від 25 квітня 2022 року з вимогою забезпечити подальшу видачу товару на підставі отриманих паливних карток згідно умов договору (а.с. 9).

11.05.2022 у відповідь на претензію відповідач повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин (військова агресія РФ проти України) та відсутність можливості на час дії вказаних обставин виконувати свої зобов`язання за договором (а.с. 22).

ТОВ "Грейт Лак Корпорейшн" повторно зверталось до ТОВ "Вест Кард" листами № 16/05 від 16 травня 2022 року, № 30/06 від 30 червня 2022 року, 19/07 від 19 липня 2022 року з проханням надати інформацію про можливість виконання своїх зобов`язань та продовження терміну дії паливних карток (а.с. 4 на звороті, 5-6).

27.07.2022 відповідач надіслав позивачу лист, в якому зазначив, що товариство підтверджує свої зобов`язання за договором, однак у зв`язку із настанням "форс-мажорних" обставин не може виконати їх у повному обсязі (а.с. 20-21).

27.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" про розірвання договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №040415-310122-ШК000615 від 31.01.2022 та стягнення 356 973 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.03.2023 у справі №903/106/23 у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд вказав, що у зв`язку з тим, що рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/627/22 від 01.11.2022 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" про виконання умов договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями № 040415-310122-ШК000615 від 31 січня 2022 року шляхом забезпечення видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" операторами АЗС "WOG" палива, на підставі пред`явлення паливних карток, перелік номерів штрих-карти яких наведено у видатковій накладній №4217 від 31.01.2022, тому задоволення позовних вимог у справі №903/106/23 призведе до подвійного притягнення відповідача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення та відповідно подвійного стягнення заборгованості шляхом поставки нафтопродуктів та стягнення їх вартості.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно із частиною другою статті 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Так, колегією суддів встановлено, що позивач - ТОВ "Грейт Лак Корпорейшн" 24.08.2022 звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Вест Кард" про зобов`язання ТОВ "Вест Кард" виконати умови договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №040415-310122-ШК000615 від 31 січня 2022 року шляхом забезпечення видачі операторами АЗС "WOG" палива на підставі пред`явлення паливних карток, перелік номерів штрих-карти яких наведено у видатковій накладній №4217 від 31.01.2022.

Рішенням Господарського суду Волинської області №903/627/22 від 01.11.2022 позовні вимоги ТОВ "Грейт Лак Корпорейшн" задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" виконати умови договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями № 040415-310122-ШК000615 від 31 січня 2022 року шляхом забезпечення видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" операторами АЗС "WOG" палива, на підставі пред`явлення паливних карток, перелік номерів штрих-карти яких наведено у видатковій накладній №4217 від 31.01.2022.

Разом з тим 27.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" знову звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом про розірвання договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №040415-310122-ШК000615 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" 356 973 грн. 00 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №040415-310122-ШК000615 від 31.01.2022 в частині видачі придбаного товару, а також невиконання рішення суду у справі №903/627/22.

Звертаючись до суду за захистом своїх прав вперше позивач обрав спосіб захисту його порушеного права вимогою про зобов`язання виконати умови договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №040415-310122-ШК000615 від 31 січня 2022 року шляхом забезпечення видачі операторами АЗС "WOG" палива на підставі пред`явлення паливних карток.

У даній справі позивач просить вже стягнути суму коштів, що є сумою попередньої оплати, на яку не переданий товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто у покупця виникає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог або передати обумовлений договором купівлі-продаж товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право такого вибору належить саме покупцю.

Ці вимоги законодавець визначив як альтернативні, а тому пред`явивши одну з них, покупець втрачає право на пред`явлення іншої.

Невиконання рішення суду добровільно боржником, дає можливість стягувачу провести його виконання силами органу ДВС у спосіб і порядок, унормований Законом України "Про виконавче провадження" тощо.

Щодо вимоги позивача про розірвання Договору від 31.01.2022 № 040415-310122-ШК000615 колегія суддів зазначає наступне.

Зобов`язання між сторонами виникли з договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 31.01.2022 № 040415-310122-ШК000615.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. (ч. 1 ст. 670 ЦК України).

Отже, з моменту передачі відповідачем позивачу карток на пальне за видатковими накладними у позивача виникло право власності на цей товар.

Згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.

Таким чином, позивач як власник карток на пальне за видатковою накладною № 4217 від 31.01.2022 має право на отримання на АЗС відповідача товару по картках на пальне.

Однак, колегією суддів встановлено, що по частині карток позивач не отримав пальне на суму 356 973 грн 00 коп.

Апелянт, звертаючись до суду з вимогою про розірвання договору поставки посилається на частину 2 статті 651 ЦК України, згідно якої Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Скаржник зазначає, що 22.11.2022 набрало законної сили рішення Господарського суду Волинської області по справі № 903/627/22 від 01.11.2022, яким встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Вест Кард" перед ТОВ "Грейт Лак Корпорейшн" своїх обов`язків за Договором.

Листом № 01/012 від 01.12.2022 ТОВ "Грейт Лак Корпорейшн" запропонувало ТОВ "Вест Кард" виконати рішення суду та свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, оскільки при укладанні Договору розраховувало на отримання усього обсягу палива за яке було проведено 100% оплату та зазначає, що вказаний лист був проігнорований відповідачем.

Позивачем на адресу відповідача направлено Лист №05/01 від 05.01.2023 про розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем його умов та повернення у строк до 7 днів грошових коштів в сумі 356 973 грн. 00 коп., на які так і не поставлено паливо. Зазначає, що відповідач фактично видав замість анульованих значно меншу кількість паливних карток, зокрема не вистачає 11 575 літрів пального на суму 356 973 грн. 00 коп.

Колегією суддів встановлено, що згідно п. 10.9 договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору. У випадку коли жодна із сторін протягом одного місяця до закінчення строку дії даного договору не заявила про намір його розірвати та продовжує надалі виконувати умови даного договору, то він вважається таким, що діє на кожен наступний рік на умовах, передбачених даним договором (п. 10.9.).

Пунктом 10.3. договору передбачено, що зміни, доповнення та додатки до договору, його пролонгація або дострокове розірвання будуть дійсні при умові, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Договір поставки нафтопродуктів оптовими партіями укладений сторонами 31.01.2022, тобто до 31.01.2023.

Позивачем направлено Лист від 05.01.2023 №05/01 відповідачу про розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем його умов та повернення у строк до 7 днів грошових коштів в сумі 356 973 грн. 00 коп.

Надіславши Лист про розірвання договору 05.01.2023, тобто протягом одного місяця до закінчення строку дії даного договору (31.01.2023), позивач заперечив автоматичну пролонгацію договору, передбачену п. 10.9.

Колегія суддів звертає увагу, що про відсутність наміру продовження дії договору свідчить і звернення позивача з позовною заявою про його розірвання (позовна заява подана до Господарського суду Волинської області 27.01.2023 року).

Таким чином договір поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 31.01.2022 не продовжив свою дію на наступний рік у зв`язку з надісланням позивачем 05.01.2023 пропозиції про його розірвання, а отже припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17.

Дійсно, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), у зв`язку з чим вимога позивача про розірвання договору є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Лак Корпорейшн" на рішення Господарського суду Волинської області від 29.03.2023 у справі №903/106/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу №903/106/23 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "12" червня 2023 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Бучинська Г.Б.