Рішення

від 06.06.2023 по справі 902/502/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/502/23

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", просп. Перемоги, буд. 151, м. Київ, 03179, код - 01181765 в особі Подільської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", вул. Соборна, буд. 59, м. Вінниця, 21050, код - 21726250

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІ-КОННЕКТ", вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, оф. 416, м. Вінниця, 21036, код - 38134787

про стягнення 10 411,40 грн

за участю представників:

позивача: Потоцький Сергій Петрович

відповідача: Сельська Катерина Романівна

Барчишена Тетяна Володимирівна

В С Т А Н О В И В :

12.04.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 10.04.2023 року) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Подільської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІ-КОННЕКТ" про стягнення 10 411,40 грн заборгованості, з яких 8 352,00 грн основного боргу, 2 059,40 грн пені за договором № 14-01-209 від 13.01.2014 року.

Ухвалою суду від 24.04.2023 року відкрито провадження у справі № 902/502/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.05.2023 року.

12.05.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 10.05.2023 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

16.05.2023 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (б/н від 16.05.2023 року) (вх.канц. № 01-34/4710/23).

В судовому засіданні 17.05.2023 року оголошено перерву до 01.06.2023 року.

16.05.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача повторно надійшла відповідь на відзив (б/н від 16.05.2023 року).

23.05.2023 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів доказів (б/н від 22.05.2023 року).

25.05.2023 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (б/н від 22.05.2023 року).

У судовому засіданні 01.06.2023 року судом оголошено перерву до 06.06.2023 року.

02.06.2023 року до суду від представника позивача до суду надійшло клопотання №2 про приєднання до матеріалів справи доказів (б/н від 02.06.2023 року) (вх.канц. № 01-34/5232/23).

В судовому засіданні 06.06.2023 року прийняли участь представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача заперечував проти позову.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, про укладення між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Подільської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПІ-КОННЕКТ" договору № 14-01-209 від 13.01.2014 року.

В зв`язку з неналежним виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПІ-КОННЕКТ" умов договору № 14-01-209 від 13.01.2014 року, в частині оплати наданих послуг, утворилась заборгованість в сумі 10 411,40 грн.

Враховуючи викладене, Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Подільської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІ-КОННЕКТ" 8 352,00 грн основного боргу, 2 059,40 грн пені.

У відзиві на позовну заяву відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та протиправними зазначаючи про те, що звернувся з заявою № 47 від 22.06.2022 року до позивача з проханням анулювати дозволи на ці радіочастоти. Дану заву було отримано позивачем 24.06.2022 року, тому позивач володів інформацією про припинення використання радіочастот.

Позивач повідомив відповідача листом №80/09.4.2/3518/22 від 28.06.2022 року, що присвоєння радіочастот були анульовані 27.06.2022 року.

В зв`язку з чим, вказані в акті про виконання робіт №22-01-929 від 30.06.2022 року роботи і не замовлялись, і не могли бути виконані.

08.07.2022 року позивачем надіслано відповідачу Додаток № 1 до Договору 14-01-209 від 13.01.2014, в якому зазначено строк дії з 01.06.2022 року; Акт № 22-01-929 про виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) РЕЗ (РО) за червень 2022 року, згідно з договором № 14-01-209 від 13.01.2014 року; Рахунок № 920 від 28.06.2022 року на загальну суму 8352,00 грн, однак зазначені документи є безпідставними та неправомірними, не підтверджують реальність здійснення господарської операції.

12.07.2022 року відповідач звернувся до позивача з листом (вих. №52), за змістом якого повідомив, що користування радіочастотним ресурсом на підставі дозволів №РРЛ-05-0518992 від 04.01.2019 року №РРЛ-05-0609647 від. 01.04.2020 року, №РРЛ-05-0609648 від 01.04.2020 року, №РРЛ-05- 0518993 від 04.01.2019 року з 2022 року не здійснювалось, оскільки обладнання було демонтовано.

Протягом усього терміну дії договору, сторонами було узгоджено та підписано низку додатків, у зв`язку із змінами переліку та кількості РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу, що в свою чергу забезпечувало правильність та точність виконання Виконавцем робіт за Договором. Останній ж такий Додаток №1 до договору № 14-01-209 було укладено на перелік робіт, що підлягають радіочастотному моніторингу з 01.06.2021 року.

Таким чином, з урахуванням відсутності у відповідача зазначеного обладнання починаючи із січня 2022 року, а також за відсутності волевиявлення Замовника на укладення Додатку №1 до Договору щодо переліку РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу з 01.06.2022 року, вимоги позивача є неправомірними та жодним чином не можуть бути задоволені.

За твердженнями відповідача позивач взагалі не мав можливості здійснювати які-небудь роботи пов`язані з радіочастотним моніторингом та/чи забезпеченням ЕМС РЕЗ, адже на за період грудень 2021-січень 2022 року об`єкти були демонтовані (т. 1, а.с. 50-56).

У відповіді на відзив позивач вважає доводи відповідача безпідставними та зазначає, що демонтаж відповідачем своїх радіоелектронних засобів, без анулювання радіочастотних присвоєнь, жодним чином не звільняє сторони від виконання договірних зобов`язань: Виконавця - від здійснення радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності, Замовника - від оплати за виконані роботи.

При цьому за твердженнями позивача, жодним нормативним документом не передбачено виконання робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності за заявкою Замовника. Підставою для проведення робіт є укладений сторонами договір.

На підставі укладених договорів, начальником Подільської філії УДЦР 24.12.2021 року затверджено План РЧМ РЕЗ РРЗ на 2022 рік за децентралізованими договорами. Виконання робіт за договором з ТОВ «АЙПІ-КОННЕКТ» ще в грудні 2021 року було заплановано на червень 2022 року.

27.05.2022 року начальником Подільської філії УДЦР було затверджено План робіт, пов`язаних з РЧМ та забезпеченням ЕМС РЕЗ Подільської філії УДЦР (додається), яким також на червень 2022 року визначалось виконання робіт відповідно до договорів, укладених з користувачами радіочастотного ресурсу.

Заяву на анулювання дозволів з 01.07.2022 року відповідачем подано лише 22.06.2022 року, фактично присвоєння радіочастот були анульовані 27.06.2022 року. Тобто, під час планування робіт Виконавець не знав і не міг знати про наміри Відповідача клопотати про анулювання дозволів.

Відповідно до умов Договору Подільська філія УДЦР з 10:53 до 12:27 27.06.2022 року виконала роботи у повному обсязі, що підтверджується Спектрограмою випромінювання радіоелектронних засобів (т. 1, а,с.77-80).

У запереченнях на відповідь на відзив доводи відповідача зводяться до того, що позивач зобов`язаний був укласти із відповідачем Додаток про затвердження переліку РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу та які використовувалися відповідачем на підставі дозволів, відповідно до плану позивача.

При цьому, зазначений додаток необхідно було укласти до виконання вказаних робіт.

Оскільки такий додаток не укладався, відповідач вважає, що такі вимоги заявлено безпідставно, господарська операція не відбулась та не була оформлена, а тому борг нараховано протиправно.

При цьому відповідач, просить суд зменшити розмір нарахованої до стягнення пені на 90%, посилаючись на введений воєнний стану в Україні (т. 1, а.с. 118- 123).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (далі - УДЦР) діє з метою забезпечення ефективного користування радіочастотним ресурсом України в інтересах усіх категорій та груп користувачів.

УДЦР є госпрозрахунковим підприємством та відноситься до сфери управління національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

13.01.2014 року між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Подільської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПІ-КОННЕКТ" (Замовник) укладено договір № 14-01-209 на роботи, пов"язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (т. 1, а.с. 11-12).

Відповідно п. 1 предметом цього договору є проведення Виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника.

Згідно п. 2 Договору Виконавець зобов`язується протягом всього строку дії цього Договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує Замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого:

- здійснювати роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах частот, що використовує Замовник, з метою забезпечення ЕМС РЕЗ Замовника з РЕЗ інших користувачів (п. 2.1.1);

- інформувати Замовника про радіозавади, що виникають з його вини і вживати передбачені законодавством України заходи з метою усунення їх дії (п. 2.1.2);

- виявляти у присвоєній Замовнику смузі частот джерела радіозавад та усувати їх у строки та у порядку, визначених нормативно-правовими актами (п. 2.1.3);

- за заявками Замовника виконувати роботи з виявлення та усунення дії джерел радіозавад, які впливають на роботу РЕЗ Замовника (п. 2.1.4).

Замовник зобов`язується зокрема, своєчасно сплачувати на користь Виконавця плату за виконання робіт (п. 2.2.2 Договору).

Виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт підписаними обома сторонами (п. 3.2 Договору).

Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи (п. 3.3 Договору).

Відповідно п. 3.4 Договору розрахунки між Виконавцем і Замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на розрахунковий рахунок Виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцеву, якому був виставлений (оформлений рахунок).

Зміни переліку та кількості РЕЗ, що підлягають роботам, пов`язаним з радіочастотним моніторингом забезпечення ЕМС РЕЗ, сторони узгоджують шляхом підписання Додатку до договору (п. 3.5 Договору).

Сторони несуть відповідальність за невиконання або/чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором (п. 4.1 Договору).

Відповідно п. 4.2 Договору за порушення грошових зобов`язань Замовник сплачує Виконавцю суму простроченого платежу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

Пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати Замовником суми боргу але не більше ніж за 180 днів з моменту, коли зобов`язання мало бути виконане (п. 4.3 Договору).

Договір укладений на строк в 1 календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Дата набрання чинності та строку дії додаткових угод та Додатків до цього договору визначається сторонами у тексті самих додаткових угод та Додатків (п. 6.1 Договору).

Протягом усього терміну дії договору, сторонами було узгоджено та підписано низку додатків, у зв`язку із змінами переліку та кількості РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу, що в свою чергу забезпечувало правильність та точність виконання Виконавцем робіт за Договором.

Відповідно до умов укладеного договору Подільська філія УДЦР з 10:53 до 12:27 27 червня 2022 року виконала роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, а саме: радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ радіорелейного зв`язку у діапазоні частот до 17 ГГц включно для 8 окремих РЕЗ.

В підтвердження виконання робіт до матеріалів справи долучено:

- Додаток № 1 до Договору 14-01-209 від 13.01.2014 року (т. 1 а.с. 14);

- акт № 22-01-929 від 30.06.2022 року про виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) РЕЗ (РО) за червень 2022 року (т. 1, а.с. 15);

- планами РЧМ РЕЗ РРЗ на 2022 рік (т. 1 а.с. 82-87);

- рахунок № 920 від 28.06.2022 на загальну суму 8 352,00 грн (т. 1 а.с. 16);

- спектрограми випромінювання РЕЗ щодо проведення технічного радіоконтролю 27.06.2022 року (т. 1 а.с. 17, 128-135).

Зазначені документи надіслано на адресу відповідача, з метою проведення останнім розрахунку.

22.06.2022 року відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 47, з проханням анулювати з 01.07.2022 року дозволи на РЕЗ підставі дозволів №РРЛ-05-0518992 від 04.01.2019 року, №РРЛ-05-0609647 від 01.04.2020 року, №РРЛ-05-0609648 від 01.04.2020 року, №РРЛ-05-0518993 від 04.01.2019 рок (т. 1, а.с. 28, т. 1).

Позивачем надіслано лист, що присвоєння радіочастот анульовано 27.06.2022 року (т. 1, а.с. 29).

12.07.2022 року відповідачем надано відповідь (вих. №520), за змістом якої повідомлено, що користування радіочастотним ресурсом на підставі дозволів не здійснювалось, оскільки обладнання було демонтовано (т. 1, а.с. 57)..

У зв`язку з не проведенням відповідачем розрахунку позивачем на адресу відповідача неодноразово надсилались листи № Ф05/34-3/417/22 від 13.09.2023 року, № Ф05/34-3/470/22 від 12.10.2022 року, № Ф05/34-3/601/22 від 02.11.2022 року та № Ф05/34-3/731/22 від 05.12.2022 року з вимогою сплати заборгованості в сумі 8 352,00 грн за період з 06 місяця по 09 місяць 2022 року (т. 1, а.с. 30-33).

12.12.2022 року відповідачем надано відповідь (вих. № 118), у якій зазначено, що роботи згідно Додатку № 1 до договору № 14-01-209 від 13.01.2014 року не замовлялись та акт виконаних робіт затверджено не було (т. 1, а.с.58).

31.12.2022 року позивачем надіслано претензію № 573 про сплату заборгованості (т. 1, а.с. 34-35).

У відповідь на претензію відповідач листом ( № 9 від 25.01.2023 року) повідомив позивача про необґрунтованість заявленої суми заборгованості, оскільки роботи не замовлялись та не виконувались (т. 1, а.с. 60).

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною п. 100 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про електронні комунікації", радіочастотний моніторинг - комплекс організаційно-технічних заходів, що забезпечують систематичний контроль, у тому числі збирання, оброблення, збереження та аналіз даних параметрів випромінювання радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення.

Нормативно закріплено обов`язок Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" на договірних засадах здійснювати роботи та надавати послуги, перелік та тарифи на які затверджуються НКРЗІ у встановленому порядку (ст. ст. 6, 44 Закону).

В силу ч. 1 ст. 44 Закону України "Про електронні комунікації", радіочастотний моніторинг здійснюється з метою забезпечення електромагнітної сумісності, визначення стану користування радіочастотним спектром на регіональному, національному та міжнародному рівнях, визначення наявного для впровадження новітніх технологій радіочастотного спектра, розроблення пропозицій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності користування радіочастотним спектром та визначення дотримання Україною та сусідніми державами міжнародних зобов`язань і положень Регламенту радіозв`язку Міжнародного союзу електрозв`язку у сфері радіочастотного спектра.

Радіочастотному моніторингу підлягає кожна смуга радіочастот.

Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, за рахунок користувачів радіочастотного спектра на платній основі.

Оплата вартості таких робіт здійснюється на договірних засадах (ч. 3 ст. 44 Закону).

З моменту укладення сторонами Договору № 14-01-209 від 13.01.2014 року між сторонами виникли зобов`язання, які мають правову природу договору надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тому, судом оцінено зміст укладеного сторонами договору та вірогідність наданих доказів на підтвердження підстав позову та заперечень відповідача.

Згідно п. 2 Договору Виконавець зобов`язується протягом всього строку дії цього Договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує Замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ.

Тобто, підставою для проведення робіт з радіочастотного моніторингу є факт використання Замовником РЕЗ та наявність відповідних дозволів.

Виключно за окремими заявками Замовника виконуються роботи з виявлення та усунення дії джерел радіозавад, які впливають на роботу РЕЗ Замовника (п. 2.1.4).

Замовник зобов`язується зокрема, своєчасно сплачувати на користь Виконавця плату за виконання робіт (п. 2.2.2 Договору).

За мовами п. 3.4. Договору сторонами погоджено, що розрахунки між Виконавцем та Замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводиться шляхом перерахуванням суми, що вказана в платіжному документі, на розрахунковий рахунок Виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Ціна виконаних робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку "Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов`язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу" за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України. Розрахунок ціни робіт наведений у Додатку (п. 3.1 Договору).

Отже, підставою для формування цін є відповідні Тарифи, які затверджуються без участі відповідача.

Виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт підписаними обома сторонами (п. 3.2 Договору).

Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи (п. 3.3 Договору).

Таким чином, підставою для проведення розрахунків є оформлені позивачем акти виконаних робіт та рахунок на оплату (т. 1 а.с. 15, 16, 106), отримання відповідних документів не заперечено відповідачем.

Дійсно, зміни переліку та кількості РЕЗ, що підлягають роботам, пов`язаним з радіочастотним моніторингом забезпечення ЕМС РЕЗ, сторони узгоджують шляхом підписання Додатку до договору (п. 3.5 Договору).

Однак, суд звертає увагу відповідача, що підставою для підписання нових Додатків до Договору є виключно випадки внесення змін до переліку та кількості РЕЗ.

Згідно наданих позивачем доказів перелік та кількість РЕЗ (РО), що підлягають радіочастотному моніторингу узгоджено сторонами під час підписання договору 13.01.2014 року, що підтверджено Додатком №1 (т. 1 а.с. 14).

Перелік та кількість РЕЗ були незмінними протягом усього терміну дії договору, що підтверджено підписаним сторонами Додатком №1, дійсний з 01.05.2021 року (т. 1 а.с. 107).

Таким чином, жодних змін переліку та кількості РЕЗ станом на червень 2022 року не відбулося, тому відсутні достатні правові підстави для оформлення сторони окремих додатків до Договору, в порядку п. 3.5.

Відтак, суд відхиляє відповідні заперечення відповідача, оскільки послуги надавалися у межах узгодженого сторонами переліку РЕЗ у межах строку дії договору.

Враховуючи неодноразове підписання відповідачем актів виконаних робіт з 2014 року за попередні періоди відносно тієї ж кількості РЕЗ, суд вважає заперечення відповідача не послідовними та недобросовісними (ст. 6 ЦК України).

17.10.2019 року набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст.79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 року наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

На підтвердження підстав позову надано: Додаток № 1 до Договору 14-01-209 від 13.01.2014 року; Додаток №1 дійсний з 01.05.2021 року (т. 1 а.с. 14, 107); Акт № 22-01-929 від 30.06.2022 року про виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) РЕЗ (РО) за червень 2022 року (т. 1, а.с. 15, 108); плани РЧМ РЕЗ РРЗ на 2022 рік (т. 1 а.с. 82-87); рахунок № 920 від 28.06.2022 на загальну суму 8 352,00 грн (т. 1 а.с. 16, 109); спектограми випромінювання РЕЗ щодо проведення технічного радіоконтролю 27.06.2022 року (т. 1 а.с. 17, 128-135).

Тому, суд вважає докази позивача, надані на підтвердження фактичного надання послуг 27.06.2022 року, більш вірогідними.

Дійсно, 22.06.2022 року відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 47, з проханням анулювати з 01.07.2022 року дозволи на РЕЗ підставі дозволів №РРЛ-05-0518992 від 04.01.2019 року, №РРЛ-05-0609647 від 01.04.2020 року, №РРЛ-05-0609648 від 01.04.2020 року, №РРЛ-05-0518993 від 04.01.2019 рок (т. 1, а.с. 28, т. 1).

Позивачем надіслано лист, що присвоєння радіочастот анульовано 27.06.2022 року (т. 1, а.с. 29).

При оцінці даних фактів судом враховано, що в силу п. 6 ч. 2 ст. 70 Закону України "Про електронні комунікації", підставами для анулювання присвоєння радіочастоти є, зокрема анулювання ліцензії на користування радіочастотним спектром; заява користувача радіочастотного спектра про анулювання присвоєння радіочастоти.

Протягом 10 робочих днів з дня виникнення підстав для анулювання присвоєння радіочастоти: 1) вноситься до реєстру радіочастотних присвоєнь та оприлюднюється запис про анулювання певного радіочастотного присвоєння; 2) надсилається користувачу радіочастотного спектра до електронного кабінету на електронній регуляторній платформі повідомлення про анулювання присвоєння радіочастоти на підставі рішення регуляторного органу із зазначенням підстав анулювання та їх обґрунтуванням.

Отже, підставою для анулювання присвоєння радіочастоти є саме заява користувача, а не виведення обладнання з ладу чи експлуатації (т. 1 а.с. 70).

Також, подача відповідною заяви не є автоматичною підставою для анулювання ліцензії на користування радіочастотним спектром, оскільки для прийняття відповідного рішення законодавцем відведено 10 робочих днів.

Тому, відповідач помилково вважає днем припинення дії ліцензій 22.06.2022 року (день подачі заяви), граничним терміном припинення дії ліцензій було 06.07.2022 року.

Припинивши дію ліцензій 27.06.2022 року позивач діяв у відповідності до вимог закону.

В силу ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тому, датою припинення дії ліцензії на користування радіочастотним спектром є 28.06.2022 року.

Таким чином, надання 27.06.2022 року послуг з проведення технічного радіоконтролю є правомірним.

Також, судом враховано, що відповідний контроль проводиться раз нарік, тобто за попередній період використання РЕЗ, у 2022 році його проведення входило до плану робіт Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", тому відсутні порушення вимог чинного законодавства.

Отже, доводи відповідача не відповідають вимогам закону і відхиляються судом.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг та відсутність оплати зі сторони останнього за надані послуги.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 8 352,00 грн основного боргу за договором № 14-01-209 від 13.01.2014 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 2 059,40 грн пені, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно п. 5.2 Договору за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені, судом помилок не виявлено.

При вирішенні питання щодо остаточної суми стягнення пені, з урахуванням позиції відповідача, суд враховує наступне.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (абз.1 п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р.

Процесуальна норма може застосовуватися виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.

Так, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Подібних висновків щодо розміру штрафних санкцій дійшла Велика Палата Верховного Суду 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц; у справі №902/417/18 від 18.03.2020 року.

Дослідивши матеріали даної справи, суд враховує:

- можливістю нарахування штрафних санкцій та мір цивільної відповідальності до моменту погашення суми основного боргу;

- розмір пені становить близько 25% суми основного боргу, що є надмірним.

Таким чином, суд вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення пені з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду.

Суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені на 50%, що за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Отже, до стягнення з відповідача слід визначити 1 029,70 грн пені.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 1029,70 грн пені.

За вказаних обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІ-КОННЕКТ" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, оф. 416, м. Вінниця, 21036, код - 38134787) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (просп. Перемоги, буд. 151, м. Київ, 03179, код - 01181765), в особі Подільської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (вул. Соборна, буд. 59, м. Вінниця, 21050, код - 21726250) 8 352,00 грн основного боргу за Договором № 14-01-209 від 13.01.2014 року та 1 029,70 грн - пені.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 1 029,70 грн - пені.

4. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 14.06.2023 року о 10:40 год.

5. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами протягом п`яти днів з дня проголошення судового рішення.

6. Примірник рішення направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку: позивачу - vinnica@ucrf.gov, відповідачу - buhi@ip-connect.vn.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 12 червня 2023 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ДП "Український державний центр радіочастот" (просп. Перемоги, буд. 151, м. Київ)

3 - Подільській філії ДП "Український державний центр радіочастот" (вул. Соборна, буд. 59, м. Вінниця, 21050)

4 - ТОВ "АЙПІ-КОННЕКТ" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, оф. 416, м. Вінниця, 21036)