Рішення

від 07.06.2023 по справі 903/477/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 червня 2023 року Справа № 903/477/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Кошового В.А., розглянувши справу № 903/477/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25, код ЄДРПОУ 23510137)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва Транс УА» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 20, код ЄДРПОУ 38131629)

про стягнення 7200, 91 грн.

Представники сторін:

Уповноважені представники сторін не прибули у судове засідання

Встановив: Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва Транс УА» та просить стягнути 7200, 91 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації на підставі ст. 1172 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 07.06.2023.

Представник позивача у судове засідання не прибув, через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву за вх.№01-75/3343/23 від 06.06.2023, у якій просив суд здійснювати розгляд справи без участі позивача та вказує, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвала суду від 16.05.2023 про відкриття провадження у справі, яка була направлена з рекомендованим листом на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва Транс УА» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 20, код ЄДРПОУ 38131629) отримана відповідачем 24.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленим про вручення №4540100056932 (а.с.38).

Отже, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач про розгляд справи судом повідомлені належним чином.

В порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України відповідачу запропоновано подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати до суду; належно засвідчені копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Відзив та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відсутні.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежності від обставин справи та з розгляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

20.12.2018 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ТОВ «АРНЕСТ УКРАЇНА» було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/6766464/1002/18 (а.с. 5).

Предметом Договору є страхування ТЗ Volkswagen Golf, НОМЕР_1 (п. 5 договору).

Відповідно до п.7.1. договору страховими ризиками пошкодженнями є:

а) «ДТП» - дорожньо-транспортна пригода;

б) «Стихійні явища»;

в) «Пожежа» - пожежа, вибух, самозаймання;

г) «ПДТО» - протиправні дії третіх осіб;

д) «Викрадення» - незаконне заволодіння ТЗ

Строк дії договору 12 місяців з 00:00 год. 23.12.2018 по 24:00 год. 22.12.2019 (п.10 договору)

Даний договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним, а отже є дійсним, укладеними належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

19.12.2019 року в м. Києві по вул. Сверстюка, 1/1, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого Volkswagen Golf, НОМЕР_1 та ТЗ Scania R440, д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом Schmitz, д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що винуватцем ДТП є водій ТЗ Scania R440, д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом Schmitz, д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1 , а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група» (поліс 137793124, 171140481),

В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований ТЗ Volkswagen Golf, НОМЕР_1 .

Дані обставини підтверджуються Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.01.2020 по справі 755/549/20, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП (а.с.9).

Відповідно до умов договору страхування, страхувальник - ТОВ «АРНЕСТ УКРАЇНА» пошкодженого застрахованого ТЗ звернувся до позивача з заявою про факт настання події (а.с.10).

В подальшому, з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Volkswagen Golf, НОМЕР_1 , було проведено його огляд та складено акт огляду ТЗ №294 084 від 20.12.2019 (а.с.12) та отримано рахунок №0000001293 від 26.12.2019.

Із рахунку №0000001293 від 26.12.2019 слідує, що сума оплати за ремонт Volkswagen Golf, НОМЕР_1 становить 19 633, 86 грн (а.с.13).

На підставі проведених розрахунків ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт №2300294084 від 22.01.2022 на суму 19 633, 86 грн. (а.с.16) та здійснено повну оплату на рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням №002689 від 23.01.2020 (а.с.17).

Враховуючи вищезазначене, сума страхового відшкодування складає 19 633,86 грн.

02.03.2023 позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу вищезазначеної суми.

Згідно поліса №137793124, №171140481 (а.с.18-19) ПАТ «СК «Українська страхова група» виплатило відшкодування позивачу в розмірі 12 432,95 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою ПрАТ «СК «Провідна» вих.№22-19/297 від 23.01.2023 (а.с.21).

Враховуючи, що винуватцем ДТП є ОСОБА_1 , позивач звернувся до нього з позовом щодо відшкодування фактичних витрат, понесених позивачем внаслідок вказаного ДТП. Однак, ОСОБА_1 було надано документи про те, що він вчинив ДТП 19.12.2019 року під час виконання трудових обов`язків, а саме під час відрядження, будучи працівником ТОВ «СІЛЬВА ТРАНС УА» на ТЗ Scania R440, д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом Schmitz, д.н. НОМЕР_3 .

Позивач зазначає, що до нього перейшло право зворотньої вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в межах фактичних затрат, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про страхування", добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов`язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Як слідує із матеріалів справи, 20.12.2018 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ТОВ «АРНЕСТ УКРАЇНА» було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/6766464/1002/18.

Договір набуває чинності з 00:00 годину 23.12.2018 по 24:00 годину 22.12.2019.

Страхова подія настала 19.12.2019, тобто в межах дії даного страхового договору.

Судом встановлено, що Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.01.2020 року по справі №755/549/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП.

Отже, вина водія ТЗ Scania R440, д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом Schmitz, д.н. НОМЕР_3 , є доведеною судом обставиною.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 2 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (п. 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

Згідно рахунку ТОВ «АРТ ДРАЙВ» №0000001293 від 26.12.2019 слідує, що сума оплати за ремонт пошкодження Volkswagen Golf, НОМЕР_1 становить 19 633, 86 грн.

На підставі страхового акту №2300294084 складеного позивачем від 22.01.2022 на суму 19 633, 86 грн. (а.с.16) та на виконання умов договору добровільного страхування, позивачем було виплачено на рахунок ТОВ «АРТ ДРАЙВ» страхове відшкодування на відновлення ТЗ Volkswagen Golf, НОМЕР_1 на суму 19 633, 86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №002689 від 23.01.2020.

Таким чином, внаслідок виплати страхувальнику (на рахунок станції обслуговування, яка здійснювала ремонт ТЗ) страхового відшкодування до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу у порядку суброгації.

При цьому, у разі якщо цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Згідно поліса №137793124, №171140481 (а.с.18-19) ПАТ «СК «Українська страхова група» виплатило відшкодування позивачу в розмірі 12 432,95 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою ПрАТ «СК «Провідна» вих.№22-19/297 від 23.01.2023.

Отже, розмір відшкодування позивачу коштів в порядку суброгації на момент звернення з позов до суду становить 7200, 91 грн.

Судом встановлено, що винуватцем ДТП є водій ТЗ Scania R440, д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом Schmitz, д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1 , а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група» (згідно полісів №137793124, №171140481).

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача викладеними у позовній заяві, щодо наявності правових підстав для відшкодування залишку фактично понесених затрат позивача за шкоду, заподіяну в ДТП саме ТОВ «Сільва Транс УА» з огляду на те, що ОСОБА_1 під час вчинення ДТП 19.12.2019 перебував у виконанні трудових обов`язків, а саме під час відрядження, будучи працівником у товаристві відповідача.

Вищезазначені обставини підтверджуються матеріалами справи:

- наказом ТОВ «Сільва Транс УА» «Про прийом на роботу» № 37-к від 18.04.2019 року, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу з 19.04.2019 року на посаду водія автотранспортних засобів (сідлових тягачів) транспортного відділу ТОВ «Сільва Транс УА» (а.с. 22);

- згідно наказу «Про закріплення автомобілів за водіями» № 26-к від 01.05.2019 року п.31 за водієм ОСОБА_1 був закріплений автомобіль Scania R440, д.н. НОМЕР_2 та напівпричіп Schmitz, д.н. НОМЕР_3 (а.с. 23);

- згідно наказу «Про відрядження» № 402-вд від 13.12.2019 року п. 12 ОСОБА_1 був відряджений для перевезення вантажу з 15.12.2019 року по 21.12.2019 року в м. Харків, м. Дніпро, м. Київ (а.с.25);

- Транспортний засіб Scania R440, д.н. НОМЕР_2 перебував у оренді у ТОВ «Сільва Транс УА» згідно договору оренди, напівпричіп Schmitz, д.н. НОМЕР_3 згідно Свідоцтва про реєстрацію ТЗ, є власністю відповідача (а.с. 26-28).

Згідно ст. 27 ЗУ «Про страхування» «до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».

Відповідно до ч.1 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ст. 1187 ч.2 Цивільного кодексу України «шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку».

Отже, матеріалами справи підтверджується, що під час вчинення ДТП, водій транспортного засобу Scania R440, д.н. НОМЕР_2 виконував трудові обов`язки та перебував у відрядженні, відтак на ТОВ «Сільва Транс УА» в силу закону покладається обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З огляду на вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 7200, 91 грн. є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва Транс УА» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 20, код ЄДРПОУ 38131629) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25, код ЄДРПОУ 23510137) 7200,91 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації та 2 684,00 грн. витрат пов`язаних зі сплатою судового збору

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 13.06.2023

СуддяВ. М. Дем`як