Рішення

від 08.06.2023 по справі 908/414/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/62/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2023 Справа № 908/414/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача Макаренко О.М., ордер АН № 1132033 від 20.03.2023

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/414/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Машінтех (вул. Муромська, буд. 18А, кв. 1, м. Київ, 03190)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Капіталпромресурс (вул. Електрозаводська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69065)

про стягнення 412255,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

08.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 01.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Машінтех до Товариства з обмеженою відповідальністю Капіталпромресурс про стягнення грошових коштів у розмірі 412255,05 грн., з яких: основний борг 306817,29 грн.; пеня 57030,99 грн., нарахована за період з 10.05.2022 по 10.11.2022; інфляційні втрати 41674,75 грн., нараховані за період з 10.05.2022 по 18.01.2023; відсотки за користування чужими коштами 6732,02 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки № 21-015 від 18.03.2021. З 11.07.2022 по день подання позову заборгованість відповідача за договором становить 8307,11 доларів США, що еквівалентно 306817,29 грн.

У відповіді на відзив зазначено, що позивач мав здійснити поставку устаткування у строк до 17.07.2021, з моменту здійснення 19.03.2021 покупцем першого платежу згідно п. 2.5.1 договору. Поставка устаткування була здійснена 22.06.2021. Таким чином, заяви відповідача про порушення позивачем строків поставки є такими, що не відповідають дійсності. Устаткування було введено в експлуатацію згідно акту від 14.07.2021, жодних претензій до технічного стану відповідач не заявляв. У будь-якому разі невикористання устаткування в роботі не є підставою для припинення його оплати. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, та не звільняє від обов`язку оплати товару. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

У заяві про відхилення мирової угоди відповідача, що надійшла до суду 25.04.2023, викладено пояснення. Борг у сумі 8307,11 доларів США, з яким відповідач фактично погодився у запропонованій ним мировій угоді, по курсу НБУ становить 306817,29 грн., а не 242982,97 грн., як визначив відповідач у мировій угоді. Позивач вважає, що сума основного боргу, згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України та п. 2.7 договору, має бути сплачена відповідачем з урахуванням курсу гривні до долара США станом на день оплати. Відповідач жодних претензій до технічного стану обладнання не заявляв та з цього приводу до позивача не звертався. Обов`язок з оплати виник у відповідача на підставі договору, факту поставки та введення в експлуатацію обладнання, незалежно від факту отримання рахунку на оплату від позивача.

01.06.2023 надійшли додаткові пояснення до позовної заяви. Зазначено, що при повторному вивченні розрахунку суми боргу в позовній заяві, позивачем було виявлено ряд арифметичних помилок, які були допущені при здійсненні розрахунків та які вплинули на розрахунок загальної суми боргу. Викладено оновлений розрахунок суми заборгованості відповідача перед позивачем. Зазначено, що згідно п. 2.4.5 договору, перша оплата здійснюється через 30 календарних днів після вводу устаткування в експлуатацію, тобто 14.08.2022, а кожна наступна оплата здійснюється через 30 календарних днів після попередньої. Остаточний розрахунок за поставлене устаткування покупець повинен був здійснити 18.05.2022. Станом на 18.05.2022 відповідач сплатив суму, еквівалентну 62578,18 доларів США, заборгованість за устаткування становила суму, що є еквівалентом 9921,82 долари США. Після цього, 11.07.2022 покупець сплатив 50000,00 грн. (еквівалент 1669,44 дол. США за курсом 29.9500 грн. за 1 дол. США). Внаслідок чого, від дати укладення договору по день складення позовної заяви відповідач сплатив позивачу суму, що є еквівалентом 64247,62 доларів США. Таким чином, заборгованість становить 8252 доларів США, що є еквівалентом 304795,87 грн. за курсом продажу долару США на Українській міжбанківській валютній біржі, який станом на 10:00 ранку в день складення позовної заяви становив 36,9343 грн. за 1 долар США. Таким чином, з урахуванням виправлених помилок, які були допущені при підрахунку суми заборгованості відповідача, станом на день складення позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становила 409502,17 грн., з яких: 304795,87 грн. (еквівалент 8252,38 доларів США) сума основного боргу за договором; 57252,22 грн. пені, 6103,77 грн. 3% річних, 41350,31 грн. інфляційні нарахування. Просив при прийнятті рішення по суті справи взяти до уваги розрахунки сум заборгованості, які були викладені в даних додаткових поясненнях.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач у відзиві проти позову заперечив. Згідно умов п. 3.2 договору № 21-015, поставка устаткування має бути виконана на протязі 120 днів з моменту оплати коштів, зазначених у п. 2.5.1 договору. Оплата була здійснена 19.03.2021, відтак, поставка мала відбутись у строк до 16.06.2021. Позивач прострочив виконання взятого на себе зобов`язання на 6 днів. Для здійснення відповідного перерахунку коштів відповідач спершу мав отримати відповідний рахунок на оплату. Згідно поданих позивачем доказів, відповідач виконував обумовлені договором власні зобов`язання та перераховував кошти згідно виставлених рахунків. 19.03.2021 сплатив суму 325374,10 грн. та 09.04.2021 - суму 325374,10 грн., тобто, оплатив 32,38% вартості устаткування згідно пп. 2.5.1, 2.5.2 договору. Згідно пп. 2.5.3 договору перерахував 301400,63 грн. З моменту введення в експлуатацію придбаного відповідачем устаткування виникли претензії технічного характеру до його роботи, які вирішувались шляхом телефонних переговорів як з технічним персоналом, так і з керівництвом позивача. З огляду на той факт, що відповідач не використовував придбане устаткування у своїй господарській діяльності, звертався до третіх осіб стосовно виконання робіт на аналогічному устаткуванні, позивач перестав виставляти рахунки на оплату, що повністю відповідає усним перемовинам стосовно подальшої роботи придбаного устаткування. Таким чином, позивач не виконав дії, які передують виконанню зобов`язань відповідача як покупця устаткування не надав відповідних рахунків для здійснення перерахування коштів. Таким чином, виконання зобов`язання відповідача по сплаті грошових коштів за придбане устаткування має бути відстрочене на час прострочення кредитора, та відповідач не має сплачувати проценти за час такого прострочення. Оскільки нараховані позивачем пеня, 3% річних та інфляційні обґрунтовані саме несплатою грошових коштів відповідачем за не виставленими рахунками (прострочення кредитора), то такі нарахування не підлягають стягненню. Позивачем не надано належним доказів наявності рахунків та підтвердження їх направлення відповідачу. У задоволенні позову просив відмовити.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 08.02.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/414/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 13.02.2023 вказану позовну заяву залишено без руху.

07.03.2023 до суду від позивача надійшла заява вих. № б/н від 02.03.2023 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.03.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/414/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.04.2023.

Ухвалою суду від 07.04.2023, у зв`язку з відсутністю представника позивача, а також можливим мирним врегулюванням спору між сторонами, підготовче засідання відкладено на 25.04.2023.

25.04.2023 від позивача надійшла заява про відхилення мирової угоди відповідача.

Ухвалою суду від 25.04.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.05.2023.

Ухвалою суду від 22.05.2023, враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалась перерва до 08.06.2023.

Як визначено у додаткових поясненнях до позовної заяви, що надійшли до суду 01.06.2023, загальна сума заборгованості (ціна позову), згідно оновленого позивачем розрахунку, становить 409502,17 грн.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки до закінчення підготовчого засідання позивачем не було подано заяви про зменшення розміру позовних вимог, додаткові пояснення надійшли до суду 01.06.2023, після того, як судом було розпочато розгляд справи по суті, не розцінюються судом як заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

У судове засідання 08.06.2023 представник позивача не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи, що представники сторін у судове засідання не викликалися, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 08.06.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

18.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Машінтех (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Капіталпромресурс (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № 21-015.

Предметом даного договору є зобов`язання постачальника поставити і передати на умовах даного договору оптоволоконний лазерний верстат Bodor A3 Maxphotonic 2 Вт (надалі устаткування) у власність покупця та зобов`язання покупця прийняти устаткування і оплатити його на умовах даного договору (розділ 1 договору, п. 1.1).

У розділі 2 договору сторони визначили загальну суму договору та умови оплати.

Згідно п. 2.1, сума договору складається з суми всіх платежів, сплачених в рамках даного договору. Згідно п. 2.2, ціну устаткування зазначено у додатках та/або рахунках. Ціна устаткування в гривнях, що вказана в специфікації (додаток № 1), розрахована по курсу продажу долару США Української міжбанківської валютної біржі, який на дату укладання договору станом на 10:00 годину склав 27,7150 грн. за 1,00 долар США.

Вартість устаткування, зазначеного у додатку № 1 до даного договору на момент

підписання цього договору становить 1355725,42 грн., ПДВ, 20%: 271145,08 грн., загальна вартість 1626870,50 грн., що еквівалентно 58700,00 доларів США (п. 2.3).

Оплата устаткування, згідно п. 2.5, проводиться на підставі виставленого рахунку, згідно плану сплати вартості устаткування в додатку № 2, шляхом банківського переказу коштів по зазначеним у договорі реквізитам постачальника, у наступному порядку: 2.5.1. 20% від вартості устаткування, яка вказана в додатку № 1, що еквівалентно 11740,00 доларів США, покупець сплачує у вигляді авансового платежу, протягом (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку постачальником; 2.5.2. 20 % від вартості устаткування, яка вказана в додатку № 1, що еквівалентно 11740,00 доларів США, покупець сплачує у вигляді авансового платежу післяотримання письмового повідомлення постачальника про готовність устаткування до відвантаження зі складу заводу-виробника протягом 2 (двох) банківських днів; 2.5.3. 10 % від вартості устаткування, яка вказана в додатку № 1, що еквівалентно 5870,00 доларів США покупець сплачує після введення устаткування в експлуатацію, протягом 2 (двох) банківських днів; 2.5.4. 50 % від вартості устаткування, що вказана в додатку № 1, що еквівалентно 29350,00 доларів США покупець сплачує протягом 6 місяців. Перша оплата здійснюється через 30 календарних днів після вводу устаткування в експлуатацію, кожна наступна через 30 календарних днів після попередньої. Кожен платіж має бути здійснений протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Згідно п. 2.6, розрахунки за даним договором між постачальником та покупцем здійснюються в національній грошовій одиниці України - гривні.

Згідно п. 2.7, сторони домовилися робити перерахунок гривневого еквіваленту суми кожного платежу, до сплати відповідно до курсу продажу долару США Української Міжбанківської валютної біржі станом на 10.00 ранку дня в який буде здійснено кожен платіж, у випадку якщо курс долару США змінився більше ніж на 3% від курсу долару США, зазначеного в договорі. Якщо курс долару США змінився менше ніж на 3% від курсу долару США, зазначеного у договорі, то для розрахунку гривневого еквіваленту суми береться курс долару США, зазначений у договорі.

Відповідно п. 2.11 договору, у випадку якщо покупець не дотримувався умов розрахунку гривневого еквіваленту суми до сплати на дату здійснення платежу та якщо при цьому курс, відповідно до якого покупець здійснював платіж, відрізняється від курсу зазначеного в договорі більше ніж на 3%, сторони (після здійснення останнього платежу за даним договором) здійснюють перегляд загальної ціни даного договору на суму курсової різниці (шляхом коригування суми кожного платежу, розмір якого був розрахований неправильно), яка виникла виходячи з ціни договору, яка дорівнює еквіваленту 58700,00 доларів США по курсу продажу валюти, встановленого Міжбанківською валютною біржею гривні до доларів США.

Коригування вартості устаткування, відповідно до п. 2.11 даного договору, постачальник проводить за попереднім погодженням з покупцем, про що складають відповідний акт коригування вартості устаткування. Акт підписується сторонами, а також покупцю видається додаток № 2 до податкової накладної (розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної). Коригування здійснюється сторонами на день оплати такого устаткування за формулою, наведеною у договорі.

Згідно п. 2.13, покупець зобов`язується здійснити доплату коригованої вартості ціни договору протягом 2 банківських днів з дати підписання акту коригування вартості устаткування обома сторонами.

Строк поставки устаткування, згідно п. 3.2, складає 120 календарних днів з моменту оплати коштів, зазначених у пункті 2.5.1 даного договору.

Згідно п. 8.5, у разі порушення термінів оплати за договором покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення виконання зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договір, відповідно до п. 12.1, вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Сторонами підписано до договору, зокрема, додаток № 1 «Специфікація устаткування» та додаток № 2 «План сплати вартості устаткування».

19.03.2021 відповідач здійснив перший авансовий платіж, визначений п. 2.5.1 договору, у сумі 325374,10 грн., що, як зазначив позивач, еквівалентно 11740,00 доларів США, згідно рахунку позивача № 278 від 18.03.2021.

Відтак, згідно умов п. 3.2 договору, позивач мав поставити устаткування відповідачу у строк до 19.07.2021 (120 календарний днів з моменту оплати коштів, визначених п. 2.5.1 договору, з урахуванням вихідних днів).

09.04.2021 відповідач здійснив другий авансовий платіж, визначений п. 2.5.2 договору, у сумі 325374,10 грн., що, як зазначив позивач, еквівалентно 11740,00 доларів США, згідно рахунку позивача № 379 від 09.04.2021.

Додатковою угодою № 1 від 16.06.2021 сторони виклали пункти 1.1, 2.3, 2.11 та підпункти 2.5.1, 2.5.2, 2.5.3, та 2.5.4 пункту 2.5 договору в наступній редакції: « 1.1. Постачальник зобов`язується поставити і передати на умовах даного договору оптоволоконний лазерний верстат Bodor A3Т3 Maxphotonic 1000W (надалі - устаткування) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти устаткування у власність і оплатити його на умовах даного договору.

2.3. Вартість устаткування, зазначеного у додатку № 1 до даного договору на момент підписання цього договору становить 1674447,92 грн., ПДВ, 20%: 334889,58 грн., загальна вартість 2009337,50 грн., що еквівалентно 72500,00 доларів США.

2.5.1. 16,19% від вартості устаткування, яка вказана в додатку № 1, що еквівалентно 11740,00 доларів США покупець сплачує у вигляді авансового платежу, протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку постачальником;

2.5.2. 16,19% від вартості устаткування, яка вказана в додатку № 1, що еквівалентно 117400,00 доларів США покупець сплачує у вигляді авансового платежу після отримання письмово повідомлення постачальника про готовність устаткування до відвантаження зі складу заводу-виробника протягом 2 банківських днів;

2.5.3. 15% від вартості устаткування яка вказана в додатку № 1, що еквівалентно 10875,00 доларів США покупець сплачує після введення устаткування в експлуатацію, протягом 2 банківських днів;

2.5.4. 52,61% від вартості устаткування, що вказана в додатку № 1, що еквівалентно 38145,00 доларів США покупець сплачує протягом 10 місяців. Перша оплата здійснюється через 30 календарних днів після вводу устаткування в експлуатацію, а кожна наступна через 30 календарних днів після попередньої. Кожен платіж має бути здійснений

протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

2.11. У випадку якщо покупець не дотримувався умов розрахунку гривневого еквіваленту суми до сплати на дату здійснення платежу та якщо при цьому курс, відповідно до якого покупець здійснював платіж, відрізняється від курсу зазначеного в договорі більше ніж на 3%, сторони (після здійснення останнього платежу за даним договором) здійснюють перегляд загальної ціни даного договору на суму курсової різниці (шляхом коригування суми кожного платежу, розмір якого був розрахований неправильно), яка виникла виходячи з ціни договору, яка дорівнює еквіваленту 72500,00 доларів США по курсу продажу валюти, встановленого Міжбанківською валютною біржею гривні до доларів США».

У пункті 3 додаткової угоди визначено, що інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Сторонами також було викладено в новій редакції додатки №№ 1, 2.

Устаткування - оптоволоконний лазерний верстат Bodor A3Т3 Maxphotonic у кількості 1 шт. був переданий позивачем відповідачу згідно видаткової накладної № 579 від 22.06.2021 та акту приймання-передачі устаткування від 22.06.2021, товарно-транспортної накладної № Р579 від 22.06.2021.

Згідно підписаного між сторонами акту введення устаткування в експлуатацію від 14.07.2021, устаткування: оптоволоконний лазерний верстат Bodor A3Т3 Maxphotonic 1000 kw, серійний номер 65000016.48, введено в експлуатацію і прийнято в обслуговування, а також закінчені прийомні випробування.

15.07.2021 відповідач здійснив платіж, визначений п. 2.5.3 договору, у сумі 301400,63 грн., що, як зазначив позивач, еквівалентно 10875,00 доларів США, згідно рахунку позивача № 757 від 15.07.2021.

Надалі, як зазначив позивач та не заперечив відповідач, покупець сплатив:

16.08.2021 - 101834,18 грн.;

14.09.2021 - 102122,21 грн.;

18.10.2021 - 100494,35 грн.;

01.12.2021 - 100494,35 грн.;

14.12.2021 - 102564,75 грн.;

19.01.2022 - 108384,53 грн.;

14.02.2022 - 106952,00 грн.;

01.04.2022 50000,00 грн.;

11.07.2022 50000, 00 грн.

Таким чином, відповідачем було здійснено оплату в загальній сумі 1774995,20 грн.

Здійснення відповідачем зазначених оплат підтверджується копіями банківських виписок, що долучено до матеріалів справи. У призначенні платежу відповідач посилався на рахунки, зазначаючи їх реквізити.

В матеріалах справи наявні копії лише рахунків на оплату: № 278 від 18.03.2021 на суму 325374,10 грн., № 379 від 09.04.2021 на суму 325374,10 грн., № 757 від 15.07.2021 на суму 301400,63 грн., № 469 від 11.07.2022 на суму 50000,00 грн.

Відповідач у відзиві погодився з твердженням позивача, що сплативши 19.03.2021 суму 325374,10 грн. та 09.04.2021 суму 325374,10 грн. він оплатив 32,38% вартості устаткування згідно пп. 2.5.1, 2.5.2 договору. Також зазначив, що згідно пп. 2.5.3 договору перерахував 301400,63 грн.

Позивач надіслав відповідачу лист від 24.10.2022 вих. № 416 щодо сплати заборгованості в сумі 8307,11 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 306817,20 грн.

Позивач листом з описом вкладення надіслав 01.12.2022 відповідачу претензію вих. № 474 від 29.11.2022 щодо сплати заборгованості за договором.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини сторін є господарськими, такими, що виникли на підставі договору поставки, укладеного в письмовій формі.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно підписаних між сторонами видаткової накладної № 579 від 22.06.2021 та акту приймання-передачі устаткування від 22.06.2021, позивачем поставлено відповідачу устаткування на загальну суму 2009337,50 грн., що не заперечено та не спростовано відповідачем.

Вказане устаткування було введено в експлуатацію 14.07.2021, що підтверджується відповідним актом.

Таким чином, відповідач мав розрахуватися з позивачем у строк до 16.05.2022 включно (з урахуванням вихідних днів).

Всього відповідачем було здійснено оплату у загальній сумі 1774995,20 грн. Відтак, заборгованість з оплати за устаткування становить 234342,30 грн. (2009337,50 грн. (вартість устаткування) - 1774995,20 грн. (загальна сума оплати).

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач доказів оплати на користь позивача суми 234342,30 грн. не надав.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 234342,30 грн. основної заборгованості.

Щодо розрахування позивачем суми основного боргу у розмірі 306817,29 грн., виходячи з курсу долара США, встановленого на день оплати, суд зазначає, що згідно п.п. 2.7, 2.11, 2.12, 2.13 договору коригування вартості устаткування здійснюється на підставі підписаного між сторонами акту коригування вартості устаткування. Відповідного акту коригування вартості устаткування між сторонами підписано не було. На підставі викладеного, вимога позивача про визначення заборгованості, виходячи з курсу долару США, за відсутності акту коригування є необґрунтованою.

Відповідач заявив, що ним були оплачені всі виставлені позивачем рахунки. Оскільки позивачем у подальшому рахунки не виставлялися, зобов`язання відповідача має бути відстрочене на час прострочення кредитора.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 даного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити для перерахування коштів.

Видаткова накладна, підписана сторонами, та яка покладена у підставу позову, є первинним документом відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, в ній відображені усі необхідні реквізити, зокрема, сума поставленого устаткування. Також, сума устаткування була визначена сторонами в додатковій угоді № 1 від 16.06.2021 та порядок оплати у додатку № 2.

Відтак, відповідачу була відома сума, належна до оплати, та реквізити для перерахування коштів.

Згідно ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відтак, відповідач не був позбавлений права звернутися до позивача з вимогою передати рахунки на оплату, встановивши розумний строк для їх передання. У матеріалах справи відсутнє будь-яке листування з цього приводу.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд перевірив подані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та визнає їх неправильними, оскільки позивачем здійснюються нарахування на суму заборгованості, визначену в доларах США, а також неправильно визначено початок періоду нарахування з 10.05.2022.

Зробивши перерахунок 3% річних, виходячи з суми заборгованості, встановленої судом, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в межах заявленого позивачем періоду, становить 4983,49 грн. (за період з 17.05.2022 по 10.07.2022 на суму боргу 284342,30 грн. = 1285,38 грн.; за період з 11.07.2022 по 18.01.2023 на суму боргу 234342,30 грн. = 3698,11 грн.). У стягненні 1748,53 грн. 3% річних судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Приймаючи до уваги, що строк оплати у відповідача наступав 16.05.2022, інфляційні втрати слід нараховувати, починаючи з червня 2022.

Зробивши перерахунок інфляційних втрат, виходячи з суми заборгованості, встановленої судом, загальна сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в межах заявленого позивачем періоду, становить 27162,46 грн. (за період: червень 2022 на суму боргу 284342,30 грн. = 8814,61 грн.; за період: липень - грудень 2022 на суму боргу 234342,30 грн. = 18347,85 грн.). У стягненні 14512,29 грн. інфляційних втрат судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Сторонами у пункті 8.5 укладеного договору сторонами не визначено більшу тривалість періоду нарахування пені, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Розрахунок пені, зроблений позивачем, визнається судом неправильним.

Зробивши перерахунок пені, виходячи з суми заборгованості, встановленої судом, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в межах заявленого позивачем періоду, становить 56935,12 грн. (за період з 17.05.2022 по 10.07.2022 на суму боргу 284342,30 грн. = 17450,05 грн.; за період з 11.07.2022 по 10.11.2022 на суму боргу 234342,30 грн. = 39485,07 грн.). У стягненні 95,87 грн. пені судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом частково.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у сумі 4851,35 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Капіталпромресурс (вул. Електрозаводська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69065, код ЄДРПОУ 37129740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Машінтех (вул. Муромська, буд. 18А, кв. 1, м. Київ, 03190, код ЄДРПОУ 38203001) 234342 (двісті тридцять чотири тисячі триста сорок дві) грн. 30 коп. основного боргу, 56935 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 12 коп. пені, 27162 (двадцять сім тисяч сто шістдесят дві) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 4983 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят три) грн. 49 коп. 3% річних, 4851 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят одна) грн. 35 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 13 червня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко