Рішення

від 24.05.2023 по справі 910/11360/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

24.05.2023Справа № 910/11360/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/11360/22

за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ; електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «ЛОТОС» (ідентифікаційний код: 34428623; 04208, м. Київ, вул. Газопровідна, 9)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

про визнання незаконним та скасування рішення та усунення перешкод у користуванні гаражними боксами,

за участю представників:

позивача-1: ОСОБА_1. (особисто); Топчій П.І. (адвокат);

позивача-2: ОСОБА_2. (особисто); Топчій П.І. (адвокат);

відповідача: Горкуша В.В. (адвокат);

третя особа: не з`явився

викликані члени правління ОК «АГК «Лотос» Коцюба Н.В. - голова правління, інші не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі - позивач-2, ОСОБА_2 ) звернулось до Господарського суду міста Києва до обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «ЛОТОС» (далі - Кооператив, відповідач) з вимогами про таке:

- визнання незаконним та скасування рішення від 15.06.2017 про виключення із членів автогаражного кооперативу яке оформлення протоколом від 15.06.2017 №1 Загальних зборів Кооперативу;

- визнання незаконним та скасування рішення від 01.10.2021 про позбавлення права користування гаражними боксами, яке оформлене протоколом Правління Кооперативу від 01.10.2021;

- зобов`язання Кооперативу усунути перешкоди позивачам у користуванні гаражними боксами НОМЕР_4 та НОМЕР_3 шляхом повернення їм за відповідними актами прийому-передачі гаражних боксів НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 в ОК «Автогаражний кооператив «ЛОТОС» за адресою: 04208, м. Київ, вул. Газопровідна, буд. 9.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/11360/22; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.11.2022; залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - третя особа).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2022 повідомлено учасників справи про те, що у зв`язку з відпусткою судді засідання призначене на 29.11.2022 не відбудеться, та про призначення підготовчого засідання на 06.12.2022.

25.11.2022 позивач подав суду клопотання про витребування письмових доказів.

У підготовчому засіданні 06.12.2022 суд ухвалив задовольнити клопотання позивача про витребування доказів і відклав підготовче засідання на 10.01.2023.

12.12.2022 третя особа подала суду пояснення, в яких просила здійснювати розгляд справи за її відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.01.2023 від позивача до суду надійшли заява про забезпечення доказів, клопотання про виклик та допит свідків, які залишені судом без розгляду відповідно до приписів статей 88, 89, 118, 119 Господарського процесуального кодексу України.

10.01.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Кооператив просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 відзив на позовну заяву залишено без руху.

Підготовче засідання 10.01.2023 було відкладено на 07.02.2023.

13.01.2023 відповідач подав суду заяву про долучення документів до відзиву на позовну заяву для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 прийнято до розгляду заяву по суті справи - відзив на позовну заяву.

30.01.2023 від позивачів надійшли до суду відповідь на відзив, заяви про забезпечення доказів, клопотання про продовження та поновлення процесуальних строків у справі, клопотання про допит свідків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 розгляд двох клопотань про забезпечення доказів призначено на 047.02.2023.

02.02.2023 позивачі подали суду клопотання про подання доказів.

Підготовче засідання 07.02.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2023 учасників справи повідомлено про призначення підготовчого засідання на 09.03.2023.

02.03.2023 відповідач подав суду заперечення щодо відповіді на відзив.

09.03.2023 позивачі подали суду заяву про забезпечення доказів.

У підготовчому засіданні 09.03.2023 було розглянуто клопотання позивачів і протокольними ухвалами відмовлено та оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справу до розгляду по суті на 18.04.2023.

11.04.2023 позивачі подали суду клопотання про подання доказів.

У судовому засіданні 18.04.2023 ухвалено про відкладення на 24.05.2023.

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 було викликано членів правління Кооперативу для усунення суперечностей у виступі представника.

24.05.2023 відповідач подав суду заяву про долучення документів до матеріалів справи, яке залишено судом без розгляду, оскільки, подані докази не мають значення для вирішення даного спору.

Представник позивача з часу подання позовної заяви намагався перекласти обов`язок щодо збирання доказів та подання їх до суду на суд або інших учасників судового розгляду, що є недопустимим.

У судове засідання третя особа не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Третя особа заявляла клопотання про розгляд справи без її участі.

На виклик суду прибула Голова правління Кооперативу

Представник позивачів і позивачі підтримали позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 24.05.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами, внесеними Указами №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, які затверджені відповідними Законами України), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на нього, пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 22.01.1990 №75 «Про надання дозволу підприємствам, установам і організаціям на проведення проектно-розвідувальних робіт для будівництва об`єктів» дозволено виконавчому комітету Шевченківської районної ради народних депутатів проведення проектно-розвідувальних робіт для будівництва тимчасових відкритих автомобільних стоянок по вул. Газопровідній та просп. Правди в м. Києві на земельній ділянці в межах, визначених головним управлінням архітектури і містобудування виконкому міськради.

Відповідно до вказаного вище рішення на відведеній земельній ділянці власними коштами автовласників було проведено будівництво металевих та цегельних гаражних боксів, користування якими здійснювалось членами Гаражно-будівельного кооперативу «Газопровідний» (далі - ГБК «ГАЗОПРОВІДНИЙ»), який було зареєстровано 14.06.1996.

Позивачі вказують, що у 2005 році ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 набули у власність капітальні цегельні гаражні бокси № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 в ГБК «ГАЗОПРОВІДНИЙ» за адресою: АДРЕСА_3 , та оплатили за них ОСОБА_4 6 000 доларів США, який на той час був Головою кооперативу, та ОСОБА_5 6 000 доларів США, а всього 12 000 доларів, що підтверджується власноруч написаними ними розписками про отримання грошових коштів, а саме: ОСОБА_6 на 6 000 доларів США та ОСОБА_5 на 6 000 доларів США.

Гаражні бокси НОМЕР_4 та НОМЕР_3 відповідно було переоформлено на позивача-1 та позивача-2, які подали заяви про членство в ГБК «ГАЗОПРОВІДНИЙ».

Також, позивачі вказують, що ними було сплачено до ГБК «ГАЗОПРОВІДНИЙ» вступний внесок у розмірі 500 грн за кожний гаражний бокс, тобто в сумі 1 000 грн.

У червні 2006 році частина членів ГБК «ГАЗОПРОВІДНИЙ» вийшли з даного кооперативу та створили обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «ЛОТОС» (ідентифікаційний код: 34428623 (далі - Кооператив або відповідач).

Кооператив зареєстрований 26.06.2006, номер запису: 10711020000021021 місцезнаходження за адресою: 04208, м. Київ, вул. Газопровідна, буд. 9, є неприбутковою недержавною організацією, основний вид економічної діяльності: 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Кооперативу, в редакції від 13.06.2017, метою діяльності Кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Кооператив є неприбутковою організацією, існує за рахунок членських внесків, набуває майнові та немайнові права, що не суперечать статусу неприбуткової організації.

Кооператив створений та діє на принципах добровільності вступу та безперешкодного виходу з Кооперативу, соціальної справедливості, взаємоповаги та співробітництва, рівного права голосу під час прийняття рішень, вільного вибору напрямків і видів діяльності, демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів Кооперативу, безпосередньої участі членів Кооперативу у його діяльності (пункт 1.3 Статуту).

Позивачі вказують, що з дати припинення ГБК «Газопровідний» та заснування Кооперативу вони стали його членами, подали відповідні заяви про вступ до Кооперативу (за відсутності альтернативи) та повністю внесли свій вступний та пайовий внесок.

Згідно з пунктом 3.7 Статуту, член Кооперативу зокрема має право брати участь в господарській діяльності та в управлінні Кооперативом, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи Кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб, користуватись послугами Кооперативу, користуватись боксом протягом всього існування Кооперативу, продати та здати в оренду гаражний бокс та інші права.

Відповідно до пункту 3.8 Статуту членство в Кооперативі припиняється, зокрема саме у разі несплати експлуатаційних внесків за свій гаражний бокс на протязі 6 місяців поспіль.

Виключення з членів Кооперативу може бути оскаржене до суду.

18.11.2021 на підставі рішення Правління Кооперативу від 01.10.2021 року про позбавлення позивачів гаражних боксів НОМЕР_4 та НОМЕР_3 та передачу їх в постійне користування члену Правління Кооперативу - ОСОБА_3 (третя особа), гаражні бокси № НОМЕР_4 та НОМЕР_3 були відкриті невідомими особами, навісні замки пошкоджені та вивезено майно позивачів.

Позивачі вказують, що про рішення Правління Кооперативу від 01.10.2021 їм стало відомо із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні (КП) №12021100070002274 від 17.12.2021 за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України в Подільському УП ГУНП у м. Києві.

Позивачі зазначають, що із протоколу засідання Правління Кооперативу від 01.10.2021 вбачається, що рішенням Загальних зборів Кооперативу від 15.06.2017 (протокол №1 від 15.06.2017) позивач-1 та позивач-2 позбавлені членства в Кооперативі за несплату членських внесків, позбавлені гаражних боксів НОМЕР_4 та НОМЕР_3, які передані у власність Кооперативу та постійне користування члену Правління Кооперативу ОСОБА_3, який є членом Правління та має особисту зацікавленість.

З огляду на викладене, позивачі вважають, що вони були незаконно позбавлені можливості володіти та користуватись належним їм майном, а саме: гаражними боксами НОМЕР_4 та НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач і третя особа заперечували проти задоволення позовних вимог.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача-2 та відмову у задоволенні позову позивача-1 повністю, виходячи з такого.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема можуть бути визнання трава, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про кооперацію» до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить зокрема затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про кооперацію» виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Слід зазначити, що матеріалами справи підтверджено, що позивач-1 та позивач-2 були членами Кооперативу з 2006 року.

Вказана обставина ставилась під сумнів відповідачем, проте вона підтверджена Протоколом №1 установчих зборів членів автогаражного кооператива «ЛОТОС» від 07.06.2006 та Переліком членів кооперативу «Лотос».

Такий протокол в оригіналі у сторін відсутній, однак від здобутий позивачами зі справи 4/251-16/122-3/132 за позовом Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради ДоОбслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лотос" Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Довідково: рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 у справі відмовлено у позові Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов`язання Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лотос" звільнити земельну ділянку площею 0,93 га за адресою м. Київ, вул. Газопровідна, 9 передавши зазначену земельну ділянку Київській міській раді.

Рішення набрало законної сили 30.11.10

Крім того, нинішня Голова правління ОК «Лотос» Коцюба Н.В, перебувала у 2006 році на посаді бухгалтера , що також вбачається з Протоколу і що не заперечно.

За таких обставин вбачається, що позивачі набули членства ОК «Лотос» з часу утворення і реєстрації, а адміністративну діяльність органів управління супроводжувала /здійснювала нинішня Голова правління.

З протоколу загальних зборів членів Кооперативу від 15.06.2017 №1 вбачається, що з членів Кооперативу було виключено ОСОБА_1 .

Водночас вказаний протокол не містить рішення, яке б було прийнято стосовно виключення з членів Кооперативу саме ОСОБА_2 .

Так, рішення стосовно виключення ОСОБА_1 з Кооперативу мотивоване тим, що позивач-1 не сплачував членські внески.

Вказана обставина позивачем-1 не спростована жодними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.

Посилання на відсутність ведення бухгалтерського обліку та приймання коштів без оформлення відповідних документів не є підтвердженням того, що позивач-1 станом на 15.06.2017 не мав заборгованості з членських внесків.

Також, позивач-1 не підтвердив документально право власності на гаражний бокс НОМЕР_4.

Обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що, вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням уважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, позивач-1 не підтвердив сплату членських внесків, то відсутні підстави для визнання недійсним і скасування оскаржуваних рішень в частині, що стосується його, а тому у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Що ж до позовних вимог ОСОБА_2 , то вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Зі змісту протоколу загальних зборів членів Кооперативу від 15.06.2017 №1 вбачається, що стосовно позивача-2 не було ухвалено рішення про її виключення.

Отже, вказане оскаржуване рішення не порушує права ОСОБА_2 ., а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача-2 в частині визнання недійсним і скасування відповідного рішення.

Разом з тим, наявні підстави для визнання недійсним і скасування рішення, яке було прийнято 01.10.2021 стосовно гаражного боксу НОМЕР_3, з огляду на таке.

Суду не подано доказів того, що ОСОБА_2 не сплачувала членські внески мала заборгованість та стосовно її виключення було прийнято відповідне рішення.

Також, відповідач не підтвердив факт звернення до позивача-2 з відповідними вимогами стосовно сплати внесків, тощо.

Таким чином, у Кооперативу були відсутні правові підстави для позбавлення ОСОБА_2 права користування гаражним боксом НОМЕР_3 та прийняття рішення від 01.10.2021 в частині, що стосується позивача-2.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд враховує формулювання позовних вимог та викладає рішення про їх задоволення з урахуванням ефективності захисту та ясності при йог виконанні, оскільки положення Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст.16 ЦК, але який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, а саме слід визнати незаконним та скасувати рішення засідання правління Кооперативу від 01.10.2021 про позбавлення ОСОБА_2 гаражним боксом № НОМЕР_3 , відкриття боксу членами правління та про передачу гаражного боксу у постійне користування третій особі, яке оформлено протоколом Правління Кооперативу від 01.10.2021, та зобов`язати Кооператив усунути перешкоди позивачу-2 у здійсненні права користування і розпорядження гаражним боксом НОМЕР_3 шляхом надання доступу проходу/проїзду для користування і розпорядження даним нерухомим майном (металевим гаражним боксом) в т.ч. паркувальним місцем, припинивши дію рішення про право користування ОСОБА_3 .

Права власності позивачів на гаражні бокси належними ідо пустими доказами не підтверджені, ні як рухому річ , ні як нерухому річ.

У розписках про одержання коштів представлених суду як доказ купівлі гаражних боксів відсутні необхідні відомості про продавця, покупця, предмет договору, підстави власності / володіння «продавцем» таким майном.

Наведене визначає такі докази неналежними та недопустимими.

В свою чергу відсутність належного діловодства Кооперативу вказує на халатне та недобросовісне виконання правлінням кооперативу їхніми обов`язками визначеними п 4.2.2.2, 4.3.1 Статуту у редакції від 13.06.2017 року.

Що ж до решти доводів і тверджень учасників процесу, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

У даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи їх вірогідність, у задоволенні позову позивача-1 слід відмовити повністю, а позов позивача-2 слід задовольнити частково.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на позивачів, оскільки спір виник внаслідок їх неправильних дій.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «ЛОТОС» (ідентифікаційний код: 34428623; 04208, м. Київ, вул. Газопровідна, 9), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про визнання незаконним та скасування рішення та усунення перешкод у користуванні гаражними боксами, відмовити повністю.

2.Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ; електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «ЛОТОС» (ідентифікаційний код: 34428623; 04208, м. Київ, вул. Газопровідна, 9), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про визнання незаконним та скасування рішення та усунення перешкод у користуванні гаражними боксами, задовольнити частково.

3.1. Визнати незаконним та скасувати рішення засідання правління Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «ЛОТОС» (ідентифікаційний код: 34428623) від 01.10.2021 про позбавлення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) гаражним боксом НОМЕР_3 в ОК «Автогаражний кооператив «ЛОТОС» (ідентифікаційний код: 34428623; 04208, м. Київ, вул. Газопровідна, 9), відкриття боксу членами правління та про передачу гаражного боксу у постійне користування ОСОБА_3 , яке оформлено протоколом Правління Кооперативу від 01.10.2021.

3.2. Зобов`язати Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «ЛОТОС» (ідентифікаційний код: 34428623; 04208, м. Київ, вул. Газопровідна, 9) усунути перешкоди ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) у здійсненні права користування і розпорядження гаражним боксом НОМЕР_3 за адресою в АДРЕСА_3 , шляхом надання доступу проходу/проїзду для користування і розпорядження даним нерухомим майном (металевим гаражним боксом) в т.ч. паркувальним місцем, припинивши дію рішення про право користування ОСОБА_3 .

4. В решті позову ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) відмовити.

5. Судовий збір покласти на позивачів.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.06.2023.

Суддя Ігор Курдельчук