Рішення

від 12.06.2023 по справі 910/5315/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2023Справа № 910/5315/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Л." про стягнення 15 722,68 грн., без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 15 722,68 грн. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року на підставі ст. ст. 322, 382, 526, 530 ЦК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 та п. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 15 722,68 грн. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року на підставі ст. ст. 322, 382, 526, 530 ЦК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 та п. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він надає відповідачу житлово-комунальні послуги без укладення відповідного договору. Для оплати цих послуг відповідачу кожного місяця надаються квитанції на сплату, даними квитанціями відповідач щомісяця повідомляється про наявність заборгованості за спожиті послуги, що є претензіями про заборгованість та необхідність її сплати. Відповідач ухиляється від сплати за житлово-комунальні послуги, надані позивачем у зв`язку з чим заборгованість за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року складає 15 722,68 грн. Крім того, відповідач щомісяця отримує рахунки-повідомлення від комунального центру "Центр комунального сервісу", в яких відображені розрахунки за житлово-комунальні послуги, в тому числі і за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в блоку "Утримання будинків та прибудинкових територій".

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.Л." з 26.06.2018 року є власником квартири за адресою: м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 6, кв. 38.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1112 від 10.12.2010 року, багатоквартирний житловий будинок № 6 по вул. Бойчука Михайла в м. Києві, як об`єкт комунальної власності територіальної громади міста Києва, віднесено до сфери управління Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 року № 509 "Про перезакріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації" проведено перезакріплення об`єктів житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Липкижитлосервіс", "Печерська брама", "Хрещатик" та "Печерськжитло" на баланс Комунального підприємства "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва".

Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 "Про удосконалення структури житлово-комунальним господарством міста Києва" вирішено перейменувати комунальне підприємство Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва" в комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" та віднести його до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Вищезазначеним Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 року №270/270 також вирішено передати комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" житловий фонд, який був переданий до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01.08.2014 року.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що він надає відповідачу житлово-комунальні послуги, для оплати яких останньому кожного місяця надаються квитанції, в яких повідомляється про наявність заборгованості за спожиті послуги та на те, що відповідач кожного місяця отримує рахунки-повідомлення від комунального центру "Центр комунального сервісу", в яких відображені розрахунки за житлово-комунальні послуги, в тому числі і за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в блоку "Утримання будинків та прибудинкових територій".

Проте, в позовній заяві позивачем не вказано, які саме послуги надавались позивачем відповідачу, в якому обсязі, їх вартість та умови нарахування. В матеріалах справи відсутні квитанції на сплату нарахувань за послуги, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, так само як і рахунки-повідомлення від комунального центру "Центр комунального сервісу", та докази їх направлення на адресу відповідача, в яких, як зазначає позивач, відображені розрахунки за житлово-комунальні послуги, в тому числі і за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в блоку "Утримання будинків та прибудинкових територій".

Доказів надання позивачем відповідачу житлово-комунальних послуг на суму 15 722,68 грн., так само, як і доказів фактичного користування відповідачем цими послугами позивачем до суду не надано та матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, позивачем не доведено надання відповідачу житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року на суму 15 722,68 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення 15 722,68 грн. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року не підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна