Ухвала

від 05.06.2023 по справі 911/2747/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2747/21

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Стрикун Д.В. розглянувши у судовому засіданні клопотання

ліквідатора Глеваського Віталія Васильовича

про накладення арешту та оголошення в розшук транспортних засобів у справі

про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Лада» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, оф. 10, ідентифікаційний код 13382368)

Учасники справи у судове засідання не з`явились

УСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Київської області (далі суд) перебуває справа №911/2747/21 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Лада» (далі ПАТ «Луганськ-Лада», боржник) на стадії судової процедури ліквідація банкрута, яку на підставі постанови суду від 15.12.2022 здійснює арбітражний керуючий Глеваський Віталій Васильович (свідоцтво №1724 від 20.03.2015).

2. Так, 16.05.2023 через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» ліквідатор подав клопотання №11/05/23-6 від 11.05.2023 (вх. №1105 від 16.05.2023), в якому просить суд, зокрема: постановити ухвалу про накладення арешту на транспортні засоби та оголошення в розшук транспортних засобів, які зареєстровані за ПАТ «Луганськ-Лада», а саме: ГАЗ 5312, 1988 р.в., № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 ; ЗАЗ НХ2210, 2007 р.в. № кузова НОМЕР_3 , ДНЗ НОМЕР_4 ; зобов`язати Департамент кримінального аналізу Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) внести до відповідних пошукових баз даних (в тому числі з включенням до системи відеоконтролю «Рубіж», «Гарпун» та інших систем відеоконтролю) відповідні транспортні засоби.

Клопотання обґрунтовує ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), ст.ст. 25, 26 Закону України «Про Національну поліцію» та зазначає, що: виявлені в ході інвентаризації транспортні засоби не повертались у відання ліквідатора; місцезнаходження відповідного рухомого майна не відоме; з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також майнових активів боржника суд вправі вжити заходів забезпечення вимог кредиторів, які передбачені ст. 137 ГПК України; ліквідатор позбавлений безпосередньо вимагати від органів поліції оголошення у розшук транспортних засобів. На підтвердження обставин викладених у клопотання суду надано: наказ ліквідатора №2-О від 08.05.2023 «Про проведення інвентаризації»; інвентаризаційний опис необоротних активів станом на 09.05.2023; лист Головного сервісного центру МВС №31/859-888-2023 від 16.01.2023 (щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів).

3. Ухвалою суду від 19.05.2023, зокрема: вищевказане клопотання призначено до розгляду у судове засідання на 05.06.2023; залучено до його розгляду Національну поліцію України (Департамент кримінального аналізу; далі - Поліція); запропоновано вказаній особі подати до суду письмові пояснення щодо клопотання ліквідатора.

У судове засідання ліквідатор та представник Поліції не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце засідання інформувались належним чином та своєчасно, будь-яких письмових пояснень щодо клопотання про оголошення в розшук, особа залучена до його розгляду не надала. Ураховуючи зазначене та те, що явка учасників справи у судове засідання є правом, а не обов`язком, суд визнав за можливе провести засідання без їх участі.

4.Розгянувши клопотання ліквідатора суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Кодексу ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Згідно ст. 61 Кодексу ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Так, під час здійснення ліквідатором своїх повноважень, останнім було встановлено наявність у власності ПАТ «Луганськ-Лада» транспортних засобів, а саме: ГАЗ 5312, 1988 р.в., № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 ; ЗАЗ НХ2210, 2007 р.в. № кузова НОМЕР_3 , ДНЗ НОМЕР_4 , що підтверджується листом Головного сервісного центру МВС №31/859-888-2023 від 16.01.2023 та інвентаризаційним описом, станом на 09.05.2023 (т. 5 а.с. 165-166).

За змістом ч. 1 ст. 62 Кодексу усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Таким чином, відповідні транспортні засоби підлягають включенню до складу ліквідаційної маси боржника.

Як зазначив ліквідатор у своєму клопотанні, останньому не передавалось вказане рухоме майна та його місцезнаходження арбітражному керуючому невідоме, у зв`язку із чим існує необхідність в оголошенні його в розшук та накладенні арешту.

4.1. У свою чергу, як передбачено ч. 1 ст. 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, ч.1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Водночас, ліквідатор не надав суду жодного доказу на підтвердження: вчинення відповідних дій спрямованих на пошук транспортних засобів (зокрема, але не виключно складення акта відсутності боржника та його майна за місцезнаходженням останнього, звернення до колишнього керівника ПАТ «Луганськ-Лада» із вимогою про повернення рухомого майна до складу ліквідаційної маси); звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та (або) розшуку транспортних засобів; відмови правоохоронних органів від вчинення відповідних дій з тих чи інших підстав тощо.

Проста констатація ліквідатором факту того, що місцезнаходження майна є невідомим без підтвердження зазначеного у встановленому ГПК України порядку, не свідчить про наявність правових підстав для оголошення його в розшук.

Ураховуючи зазначене, відповідне клопотання ліквідатора в вказаній частині оголошення є недоведеним, а відтак, задоволенню судом не підлягає.

4.2. Щодо вимоги ліквідатора про необхідність накладення арешту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 59 Кодексу, зокрема, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Водночас, суд, із урахуванням ч. 4 ст. 236 ГПК України, вважає за необхідне зазначити, що з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями ст. 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Кодексу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №910/15043/21).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У свою чергу, особа, яка подала заяву про вжиття заходів забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу.

Проте, ліквідатором не наведено у своєму клопотанні жодних обставин та не надано жодного доказу, на підставі яких можна дійти висновку про необхідність накладання арешту на відповідне нерухоме майно.

Таким чином, суд вважає вказане клопотання арбітражного керуючого у вказаній частині також не доведеним, у зв`язку із чим підстав для його задоволення немає.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 59, 61 Кодексу, ст.ст. 12, 42, 136-137, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Лада» Глеваського Віталія Васильовича №11/05/23-6 від 11.05.2023 (вх. №1105 від 16.05.2023) про накладення арешту та оголошення в розшук транспортних засобів - залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 12.06.2023 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 12.06.2023.