Ухвала

від 12.06.2023 по справі 911/1701/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1701/23

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ОЙЛ ТРЕЙДИНГ»,

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТЕХ МЕНЕДЖМЕНТ», Київська обл., м. Васильків

про усунення перешкод у здійсненні права користування майном

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява від 02.06.2023 (вх. № 1477/23) Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ОЙЛ ТРЕЙДИНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТЕХ МЕНЕДЖМЕНТ» про усунення перешкод у здійсненні позивачем своїх прав у користуванні майном: нежилий будинок-автозаправочна станція (літера а), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1674920480000, загальною площею 161,6 м2, що знаходиться за адресою:м. Київ, проспект Глушкова Академіка, буд. 9ата про усунення перешкод у здійсненні споживачем своїх прав у користуванні майном: нежитлова будівля (автозаправний комплекс) літ.«А», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1757325232242, загальною площею 114,8 м2, нежитлова будівля-автозаправний комплекс літ. «А», споруди: навіс літ. «Б»; ємності ПММ №1-5; вимощення № 6-7, , що знаходиться за адресою: Київська обл., Ставищенський район, с/рада Кривецька, автосервісний комплекс, автодорога Київ-Одеса 127 км.

Спір виник з приводу нерухомого майна, а саме: 1) нежилого будинку-автозаправочна станція (літера а), що знаходиться за адресою:м. Київ, проспект Глушкова Академіка, буд. 9а.; 2) нежитлової будівлі-автозаправного комплексу літ. «А» нежитлова будівля-автозаправний комплекс літ. «А», споруди: навіс літ. «Б»; ємності ПММ №1-5; вимощення № 6-7, що знаходиться за адресою: Київська обл., Ставищенський район, с/рада Кривецька, автосервісний комплекс, автодорога Київ-Одеса 127 км.

Згідно ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

ЦК України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив`язка об`єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і їх розглядати необхідно у сукупності.

За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Таким чином, майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав.

Слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

У постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Аналогічна правова позиція виклдаена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року по справі №911/2390/18.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В даній позовній заяві поєднано вимоги, які стосуються різних об`єктів нерухомості, які за їх місцезнаходженням належать до виключної підсудності різних судів: Господарського суду Київської області та Господарського суду міста Києва.

Як визначено у другому реченні ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Позивачем жодним чином не обґрунтовано пов`язаність між собою вимог щодо різних об`єктів нерухомості, які знаходяться в місті Києві та Київській області.

Також, суд зазначає, що позивач жодним чином не вказує вартість об`єктів нерухомості, які знаходяться в Київській області та місті Києві, що унеможливлює застосування судом другого речення ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави стверджувати, що позивач вправі об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв`язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов`язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих підстав та, водночас, пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Суд зазначає, що вказані вимоги щодо різних об`єктів нерухомості, не пов`язані між собою, оскільки власниками майна є різні юридичні особи (яких позивач зазначає третіми особами), між третіми особами та відповідачем укладені різні договори оренди.

Предметами вказаних договорів оренди є різні об`єкти нерухомості, які знаходяться в різних населених пунктах, а саме: в Київській області та місті Києві, та для яких визначена виключна підсудність різним судам.

На переконання суду, заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні зазначеними доказами.

До того ж заявлені позовні вимоги за своєю правовою природою не належать до основних та похідних.

Крім того, суд зазначає, що об`єднання позовних вимог є правом, а не обов`язком суду, а тому суд приходить до висновку, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених в ст.2 Господарського процесуального кодексу України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті (Аналогічні доводи висловлені в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 у справі №910/3569/18).

Таким чином, враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що заявником порушено правило об`єднання позовних вимог, для яких визначена виключна підсудність різним судам, що суперечить вимогам ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.

Згідно п. 2 ч. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

В той же час суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 173, 174, 232-235, 255 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву від 02.06.2023 (вх. № 1477/23) Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ОЙЛ ТРЕЙДИНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТЕХ МЕНЕДЖМЕНТ» про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, разом з доданими до неї документами, повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Дата підписання ухвали - 12.06.2023.

Суддя О.О. Христенко