Рішення

від 13.06.2023 по справі 913/95/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м.Харків Справа № 913/95/22

Провадження №34/913/95/22

Суддя господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Газ Груп», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Екотоп», с. Половинкине Старобільського району Луганської області,

про стягнення 182 868 грн. 09 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Газ Груп» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Екотоп», в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за Договором постачання нафтопродуктів (скрапленого газу) №28-24-04 від 24.04.2020 у розмірі 182 868 грн. 09 коп., з яких основний борг в сумі 143 478 грн. 88 коп., пеня у розмірі 23 184 грн. 64 коп., інфляційні нарахування в сумі 11 882 грн. 78 коп. та 3% річних у розмірі 4 321 грн. 79 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.04.2020 між сторонами було укладено Договір постачання нафтопродуктів (скрапленого газу) №28-24-04 від 24.04.2020, відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати (поставити) у власність відповідача, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити скраплений газ (надалі - Товар), відповідно до умов цього Договору.

Як зазначає позивач, він належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та поставив відповідачу в період з 27.04.2020 по 07.03.2021 газ скраплений на загальну суму 1 006 832 грн. 88 коп., що про що свідчать відповідні видаткові та товарно-транспортні накладні.

В свою чергу, відповідач зобов`язання за Договором виконав лише частково та сплатив позивачу 863 354 грн. 00 коп., в зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 143 478 грн. 88 коп.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією №13/10/2021-1 від 13.10.2021, в якій вимагав сплатити заборгованість з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних збитків.

Однак, відповідач вказану заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2022 справу №913/95/22 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.02.2022 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду відповідної заяви.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.05.2022 запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 16.02.2022 у справі №913/95/22, в максимально короткий строк за наявності такої можливості.

При цьому, суд, враховуючи введення в Україні воєнного стану, що могло суттєво впливати на спроможність позивача своєчасно виконати покладені процесуальним законом і судом обов`язки, та керуючись рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, не повертав заявнику матеріали позовної заяви, надаючи тим самим, останньому можливість усунути вказані недоліки.

07.11.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви. Разом із заявою про усунення недоліків позивач надав суду засвідчені належним чином копії доказів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін. Повідомлено учасників справи, що судом враховується введення в Україні правового режиму воєнного стану, що може суттєво вплинути на своєчасність подання ними заяв по суті справи, додаткових пояснень, клопотань та інших процесуальних документів.

Судом враховано, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Екотоп», згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 92760, Луганська обл., Старобільський р-н, с. Половинкине, вул. Пригородня, без номера.

До моменту відкриття провадження у справі Старобільську міську територіальну громаду було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022, а в подальшому до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022.

Тому суд був фактично позбавлений можливості надіслати відповідачу копію ухвали про відкриття провадження.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (з посиланням на вебадресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на викладене, на офіційному сайті Господарського суду Луганської області було розміщено повідомлення для відповідача про відкриття провадження у справі №913/95/22 з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

При цьому, суд не мав можливості направити електронний варіант ухвали від 14.11.2022 про відкриття провадження у справі №913/95/22 на електронну пошту відповідача у зв`язку з відсутністю такої інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також судом здійснювались спроби надати телефонограму відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Екотоп», з метою повідомлення про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №913/95/22. Однак, встановити зв`язок з абонентом за номером телефону НОМЕР_1 , який значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не вдалося.

Відтак, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі №913/95/22 та її розгляд в умовах воєнного стану.

Поряд з цим, суд, враховуючи введення воєнного стану надав відповідачу значний строк для реагування на подання позовної заяви та відкриття провадження у справі, зокрема шляхом надання відзиву на позовну заяву, яку було надіслано на його адресу засобами поштового зв`язку, про що надано відповідні докази.

Проте, відзиву на позовну заяву, письмових пояснень чи будь-яких інших заяв по суті від відповідача в даній справі не надходило.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву із викладенням власної правової позиції, розгляд справи здійснюється на підставі ст. 165 ГПК України за наявними в справі матеріалами.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Газ Груп» (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Екотоп» (Покупець, відповідач) було укладено Договір постачання нафтопродуктів (скрапленого газу) №28-24-04 від 24.04.2020, відповідно до умов п. 1.1. якого відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати (поставити) у власність відповідача, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити скраплений газ (надалі - Товар), відповідно до умов цього Договору.

Обов`язку Постачальника своєчасно та в обумовлені строки проводити передачу Товару у власність Покупця, відповідно до умов цього Договору (п. 2.1. Договору) кореспондується обов`язок Покупця своєчасно і в повному обсязі проводити оплату за поставлений постачальником Товар та відшкодування витрат, пов`язаних з транспортуванням Товару, а також прийняти Товар в об`ємі, в порядку та в строки, обумовлені в Договорі, або Додаткових угодах по Договору (п.п. 2.2.-2.3. Договору).

Поставка Товару в рамках цього Договору проводиться окремими «погодженими партіями». «Погоджений об`єм», надалі - Об`єм, обумовлена Постачальником та Покупцем кількість Товару, визначена Сторонами і зазначається у видатковій накладній. Кількість Товару, поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем в рамках кожної поставки, фіксується у видаткових накладних. Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем за кількістю та якістю, а право власності на Товар таким, що перейшло від Постачальника до Покупця, з дати підписання відповідної видаткової накладної. Датою поставки Товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній (п.п. 3.1.-3.3. Договору).

Згідно умов п.п. 5.1.-5.2. Договору відвантаження Товару здійснюється окремими Партіями. Партія Товару - кількість Товару, відвантажена Постачальником, згідно однієї товарно-транспортної накладної. Відвантаження Товару здійснюється на підставі заявки (рознарядки), при цьому заявка (рознарядка) може бути надана як в усному, так і в письмовому вигляді, вставленого та оплаченого рахунку-фактури. При відсутності оплати за Товар в повному обсязі Постачальник має право відмовити покупцю в поставці Товару.

Відвантаження Товару здійснюється автотранспортом. Сторони погодили, що поставка Товару може здійснюватися як транспортом Постачальника, так і транспортом Покупця (самовивіз). Загальні кількість Товару, що відвантажується, може відрізнятися від обумовленої в заявці Покупця, але не більше ніж на 10%. Датою відвантаження Товару за умови відвантаження Товару автомобільним транспортом вважається - дата, вказана у видаткові накладній (п.п. 5.4.-5.6., 5.8. Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що Покупець здійснює 100% передоплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Покупець зобов`язаний здійснити повний і остаточний розрахунок за поставлений Товар на протязі трьох банківських днів з моменту прийому-передачі Товару, у разі поставки Товару без отримання Постачальником передплати. Оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку. Датою здійснення оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.п. 6.3.-6.5. Договору).

За приписами п. 6.8. Договору ціна Товару є договірною, зазначається з урахуванням ПДВ, включає вартість Товару, його транспортування (крім випадків здійснення самовивозу) тощо.

Сторони визначили в п. 12.1., що цей Договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2021 включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

Даний Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою відповідача без жодних застережень та зауважень.

Як зазначає позивач, він належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та поставив відповідачу в період з 27.04.2020 по 07.03.2021 газ скраплений на загальну суму 1 006 832 грн. 88 коп., що про що свідчать відповідні видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Проте, відповідач зобов`язання за Договором виконав лише частково та сплатив позивачу 863 354 грн. 00 коп., в зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 143 478 грн. 88 коп.

З метою досудового врегулювання спору, 19.10.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №13/10/2021-1 від 13.10.2021, в якій вимагав сплатити заборгованість з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних збитків.

Однак, відповідач на вказану претензію відповіді не надав, заборгованість в розмірі 143 478 грн. 88 коп. за поставлений Товар не сплатив.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо сплати заборгованості за поставлений скраплений газ за Договором не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 143 478 грн. 88 коп., пені у розмірі 23 184 грн. 64 коп., інфляційних втрат в сумі 11 882 грн. 78 коп. та 3% річних у розмірі 4 321 грн. 79 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем скрапленого газу відповідачу на виконання умов Договору постачання нафтопродуктів (скрапленого газу) №28-24-04 від 24.04.2020 в період з 27.04.2020 по 07.03.2021 на загальну суму 1 006 832 грн. 88 коп., про що свідчать відповідні видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Зокрема видаткові накладні №246 від 27.04.2020, №546 від 05.05.2020, №814 від 14.05.2020, №586 від 07.05.2020, №1130 від 21.05.2020, №1489 від 28.05.2020, №1874 від 05.06.2020, №1732 від 03.06.2020, №1893 від 05.06.2020, №2112 від 12.06.2020, №2303 від 17.06.2020, №2839 від 01.07.2020, №3037 від 07.07.2020, №3156 від 13.07.2020, №3318 від 20.07.2020, №3481 від 24.07.2020, №3518 від 27.07.2020, №3671 від 31.07.2020, №3734 від 04.08.2020, №3891 від 10.08.2020, №4011 від 14.08.2020, №4496 від 01.09.2020 та №4646 від 07.09.2020, №5150 від 23.09.2020, №5386 від 30.09.2020, №4892 від 14.09.2020, №5023 від 17.09.2020, №5494 від 05.10.2020, №5648 від 11.10.2020, №5764 від 16.10.2020, №6313 від 05.11.2020, №6602 від 16.11.2020, №6786 від 21.11.2020, №6868 від 25.11.2020, №7115 від 02.12.2020, №7264 від 07.12.2020, №7449 від 16.12.2020, №7487 від 18.12.2020, №7494 від 18.12.2020, №7820 від 29.12.2020, №32 від 04.01.2021, №134 від 08.01.2021, №312 від 15.01.2021, №576 від 27.01.2021 та №1627 від 07.03.2021.

А також товарно-транспортні накладні №197 від 27.04.2020, №403 від 05.05.2020, №436 від 07.05.2020, №634 від 14.05.2020, №924 від 21.05.2020, №1192 від 28.05.2020, №1370 від 03.06.2020, №1473 від 05.06.2020, №1474 від 05.06.2020, №1672 від 12.06.2020, №1815 від 17.06.2020, №2213 від 01.07.2020, №2396 від 07.07.2020 №2514 від 13.07.2020, №2666 від 20.07.2020, №2822 від 24.07.2020, №2872 від 27.07.2020, №3007 від 31.07.2020, №3066 від 04.08.2020, №3228 від 10.08.2020, №3385 від 14.08.2020, №3829 від 01.09.2020, №3983 від 07.09.2020, №4205 від 14.09.2020, №4307 від 17.09.2020, №4460 від 23.09.2020, №4681 від 30.09.2020 та №4792 від 05.10.2020.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, Договором постачання нафтопродуктів (скрапленого газу) №28-24-04 від 24.04.2020 встановлені такі строки виконання зобов`язання щодо оплати за поставлений природний газ - повний і остаточний розрахунок за поставлений Товар на протязі трьох банківських днів з моменту прийому-передачі Товару, у разі поставки Товару без отримання Постачальником передплати (п. 6.3. Договору).

Відтак, відповідач мав остаточно оплатити вартість поставленого позивачем скрапленого газу до 12.03.2021.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що у встановлений Договором строк, відповідач за поставлений скраплений газ не розрахувався.

Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків, підписаного уповноваженими представниками сторін, станом на 17.09.2021 заборгованість відповідача перед позивачем складала 163 478 грн. 88 коп.

19.10.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №13/10/2021-1 від 13.10.2021, в якій вимагав сплатити заборгованість з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних збитків.

01.11.2021, тобто поза межами встановлених Договором строків оплати, позивач отримав останній платіж від відповідача на суму 20 000 грн. 00 коп.

Таким чином, відповідач належним чином не виконав свій обов`язок за Договором, оскільки сплатив позивачу лише 863 354 грн. 00 коп.

Відтак, станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 143 478 грн. 88 коп.

Доказів оплати відповідачем основного боргу в сумі 143 478 грн. 88 коп. матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, та не оплатив вартість поставленого позивачем Товару (скрапленого газу) у строк, визначений Договором, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання зобов`язань за Договором постачання нафтопродуктів (скрапленого газу) №28-24-04 від 24.04.2020.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 143 478 грн. 88 коп. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 184 грн. 64 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За умовами п. 8.3. Договору постачання нафтопродуктів (скрапленого газу) №28-24-04 від 24.04.2020 у разі невиконання Покупцем умов оплати вартості Товару Покупець сплачує на користь Постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яких сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості.

Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами Договору на постачання природного газу №25-08/21 від 25.08.2021 встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення строків та порядку оплати за поставлений Товар.

Позивачем, в зв`язку з простроченням оплати вартості поставленого скрапленого газу відповідачем, було нараховано останньому пеню за періоди з 13.03.2021 по 31.10.2022 на суму 163 478 грн. 88 коп. в розмірі 16 034 грн. 28 коп. та з 01.11.2021 по 09.02.2022 на суму 143 478 грн. 88 коп. в розмірі 7 150 грн. 36 коп., а всього 23 184 грн. 64 коп.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд вважає його арифметично вірним та зробленими у відповідності умов Договору та норм чинного законодавства.

При цьому, суд враховує можливість нарахування пені за період більший, ніж встановлено в ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки сторони узгодили таку можливість у п. 8.7. Договору.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 184 грн. 64 коп. є законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4 321 грн. 79 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

У відповідності до розрахунку позивача нарахування 3% річних від простроченої суми невиконаного зобов`язання здійснено за періоди з 13.03.2021 по 31.10.2022 на суму 163 478 грн. 88 коп. в розмірі 3 130 грн. 72 коп. та з 01.11.2021 по 09.02.2022 на суму 143 478 грн. 88 коп. в розмірі 1 191 грн. 07 коп., а всього 4 321 грн. 79 коп.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, вважає його арифметично правильним, зробленими у відповідності умов Договору та норм чинного законодавства.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4 321 грн. 79 коп. є законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні втрати в розмірі 11 882 грн. 78 коп.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За розрахунком позивача, з яким погоджується суд, загальна сума інфляційних втрат нарахованих з березня по жовтень 2021 року на суму 163 478 грн. 88 коп. становить 9 874 грн. 08 коп., а з листопада по грудень 2021 року на суму 143 478 грн. 88 коп. - 2 008 грн. 70 коп., що загалом складає 11 882 грн. 78 коп.

Тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат з відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі у розмірі 11 882 грн. 78 коп.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг в сумі 143 478 грн. 88 коп., пеня в розмірі 23 184 грн. 64 коп., 3% річних у сумі 4 321 грн. 79 коп. та інфляційні втрати у розмірі 11 882 грн. 78 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 2 743 грн. 02 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Щодо розгляду даної справи у розумний строк, суд зауважує таке.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі Kudla v. Poland заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі Vernillo v. France заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі Frydlender v. France заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі Wierciszewska v. Poland заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі Capuano v. Italy заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у п. 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

Провадження в даній справі було відкрито ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.11.2022 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Натомість Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 18.05.2022, №573 від 12.08.2022, №757 від 07.11.2022 та №58 від 06.02.2023, воєнний стан продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Харківську міську територіальну громаду із центром у м. Харків, де розташовано Господарський суд Луганської області, було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022, а в подальшому до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022.

Отже, розгляд даної справи у строки, визначені ст. 248 ГПК України, було унеможливлено через обставини, які не залежали від волі суду.

Разом з тим, судом було вжито всі залежні від нього заходи для розгляду даної справи в розумний строк.

Як вказав Верховний Суд в постанові від 01.02.2022 у справі №160/12705/19 у процесуальному законодавстві поняття розумний строк та своєчасний розгляд застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття розумний строк вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи (судові дебати, виконання рішення суб`єктом владних повноважень).

Зміст поняття розумні строки охоплює собою такі аспекти: 1) розумний строк - це найкоротший з можливих строків розгляду й вирішення справи, однак, такий строк не можна ототожнювати із швидким розглядом справи: тривалість розумних строків повинна бути найкоротшою, але достатньою для того, щоб справа була всебічно досліджена судом з наданням оцінки аргументам та доводам учасників справи, які ґрунтуються на поданих ними доказах; 2) на тривалість розумного строку мають вплив різні фактори, як об`єктивного (поведінка учасників справи, складність справи, необхідність залучення та дослідження додаткових доказів, завантаженість суду тощо), так і суб`єктивного характеру (поведінка судді та працівників апарату суду).

Отже, складовими елементами розумного строку є періоди (проміжки часу), протягом яких: 1) суд розглядає справу та приймає по ній рішення; 2) здійснює перегляд судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, приймає остаточне рішення у справі; 3) остаточне судове рішення набуває законної сили та може бути звернено до виконання; 4) судове рішення виконується.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття розумний строк.

Відтак, суд вважає, що розгляд даної справи здійснено у розумні строки з урахуванням факторів об`єктивного характеру, а саме запровадження воєнного стану в Україні та перебування суду безпосередньо в районі проведення воєнних (бойових) дій та в подальшому на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.

Суд звертає увагу відповідача, що згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

До моменту відкриття провадження у справі Старобільську міську територіальну громаду, до якої входить с. Половинкине, включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022, а в подальшому до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022, суд вважає за необхідне розмістити повідомлення для відповідача про ухвалення рішення у даній справі на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Газ Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Екотоп» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Екотоп» (92760, Луганська обл., Старобільський р-н, с. Половинкине, вул. Пригородня, б/н, ідентифікаційний код 32279143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Газ Груп» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 143/2, офіс 15, ідентифікаційний код 43379142) основний борг в сумі 143 478 грн. 88 коп., пеню в розмірі 23 184 грн. 64 коп., 3% річних у сумі 4 321 грн. 79 коп., інфляційні втрати в розмірі 11 882 грн. 78 коп. та судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2 743 грн. 02 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Рішення складено та підписано без його проголошення 13.06.2023.

Суддя А.В. Іванов