Рішення

від 05.06.2023 по справі 914/336/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2023 Справа № 914/336/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, за участю секретаря судового засідання Пришляк М. С. розглянув матеріали справи

за позовом: Відділу освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради, м .Сколе,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД», м. Житомир,

про: стягнення 173 973,88 грн заборгованості,

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД» про стягнення 173 973,88 грн заборгованості.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено в протоколах судових засідань.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.03.2023 (суддя Юркевич М.В.) розгляд справи №914/336/23 відкладено на 25.04.2023.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області від 10.04.2023 за № 63 та відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/336/23. Причиною повторного автоматизованого розподілу справи є звільнення судді ОСОБА_1 , у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 справу №914/336/23 передано на розгляд судді Горецькій З.В.

Ухвалою від 11.04.2023 справу прийнято до розгляду судом у складі судді Горецької З.В.

В судове засідання 05.06.2023 сторони явку уповноважених представників не забезпечили.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення, в судовому засіданні 05.06.2023 прийнято рішення по справі.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов договору №67 від 01.10.2021 у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 143 700,00 грн. На основну суму заборгованості нараховано штрафні санкції в розмірі 30 273,88 грн.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, пояснень по суті позовних вимог не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.10.2021р. між Відділом освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради (надалі Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МІЖРЕГІОНАЛЬНА ТРЕЙДИНГОВА КОМПАНІЯ», яке внаслідок зміни найменування перетворилось в Товариство з обмеженою відповідальністю НУРМАТ ЛТД (надалі Відповідач, Продавець) укладено Договір №67 (надалі Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) Продавець зобов`язується передати через мережу автозаправних станцій по території України Покупцю товар за «ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (дизельне паливо)» (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти у власність та оплачувати його вартість в порядку та на умовах визначених Договором.

Відповідно до п.1.2. Договору найменуванням (номенклатура, асортимент), кількість та ціна Товару визначаються в специфікації (Додаток №1 до договору про закупівлю), що є невід`ємною частішою цього Договору.

Згідно п.1.3. Договору відпуск Товару здійснюється по відпускним талонам (скетч-картах, талонах), які є документом обов`язкової звітності та надають право Покупцеві (представникам Покупця) на отримання Товару через АЗС.

Загальна сума Договору становить 255 000,00 грн, в т.ч. ПДВ (20%) 42 500 грн, яку визначено найбільш економічно вигідною (п. 2.1. Договору).

Відпускна ціна за одиницю Товару на момент видачі талонів (скетч-карток) не має перевищувати ціну; що встановлена у мережі, але не може бути вище, ніж ціна, що визначена у специфікації (Додаток № 1 до договору) до цього Договору (п.2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору зміна ціни за одиницю Товару допускається не більше ніж на 10 відсотків уразі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 2.1. Договору.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі рахунку та накладної на умовах можливої відстрочки платежу строком на 30 календарних днів (п.3.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору Сторонами передбачено, що строк постачання товарів становить до 31.12.2021 або до повного виконання сторонами договірних зобовязань.

Відповідно до п. 4.2. Договору після погодження Сторонами асортименту, кількості та ціни Товару (партії Товару) Постачальник надає за видатковою накладною Покупцю талони/скетч-карти на пальне встановленої форми відповідного номіналу.

Право власності па Товар переходить, до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткової накладної на Товар (п.4.3. Договору).

Пунктом 4.4. Договору Сторонами передбачено, що картка па пальне є товаро -розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється відпуск Товару на АЗС. Картка на пальне не є розрахунковими платіжним засобом. Для отримання Товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред`являє оператору - АЗС картку на пальне: Оператор АЗС здійснює: відповідну1 ідентифікацію картки на пальне і, на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості. При відпуску Товару, картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання Покупцем Товару відповідного асортименту та кількості.

Відповідно до п. 4.5. Договору датою відпуску Товару є дата отримання оператором АЗС картки на пальне від клієнта.

Згідно п. 4.6. Договору термін дії талонів на паливо повинен бути від 12місяців, з можливістю обміну їх на нові талони з новим строком дії при його закінченні.

Місце отримання Товару - УКРАЇНА, ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ, СТРИЙСЬКИЙ РАЙОН, М. СКОЛЕ, вул. Героїв Маківки, буд.9 - АЗС «БРСМ» (п. 4.8. Договору).

Пунктом 5.1. Договору Продавець гарантував безперебійне обслуговування водіїв автотранспортних засобів Покупця на кожній вибраній АЗС Продавця по території України.

Мережа АЗС здійснює відпуск Товару Покупцю цілодобово (п. 6.1. Договору).

Згідно п. 8.2. Договору у разі затримки поставки Товару у строки, передбачені цим Договором або затримку заміни неякісного Товару чи усунення недоліків Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, Термін постачання товару починається з моменту направлення Замовником заявки на товар. Форма отримання заявки обумовлюється сторонами.

Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобовязань (п.11.1. Договору).

Специфікацією (Додаток №1 до Договору) визначено, що предметом Договору є дизельне паливо в кількості 10 000 літрів за ціною 25,50 грн за 1 літру з ПДВ.

Загальна вартість тендерної пропозиції 255 000грн., в т.ч. ПДВ (20%): 42500грн.

Додатковою угодою від 09.12.2021р. № 1 до Договору Сторонами погоджено змінити ціни Товару та внести відповідні зміни до Договору № 67. У зв`язку із застосуванням цієї Додаткової угоди Сторони домовились викласти Специфікацію до Договору у наступній редакції: дизельне паливо в кількості 5 000 літрів за ціною 25,50 грн. за 1 літру з ПДВ; дизельне паливо в кількості 4569,89247 літрів за ціною 27,90 грн за 1 літру з ПДВ.

Договір, Додаток №1 та Додаткову угоду №1 до нього підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб Сторін Договору.

Видатковою накладною від 05.10.2021 №5512 Відповідачем поставлено Позивачу дизельне паливо у кількості 5 000 л. за ціною 25,50 грн за 1 л. з ПДВ на суму 127 500 грн з ПДВ. Вказану Видаткову накладну підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб Сторін Договору.

Платіжним дорученням від 12.10.2021 №407 Позивачем сплачено на користь Відповідача 127 500 грн за поставлений товар за Договором.

Видатковою накладною від 13.12.2021 №7161 Відповідачем поставлено Позивачу дизельне паливо у кількості 4 560 л. за ціною 27,90 грн за 1л. з ПДВ на суму 127 224 грн з ПДВ. Вказану Видаткову накладну підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб Сторін Договору.

Платіжним дорученням від 23.12.2021 №612 Позивачем сплачено на користь Відповідача 127 224 грн за поставлений товар за Договором.

Листом від 25.01.2022 вих. №25 Позивач просив Відповідача здійснити обмін талонів на дизельне паливо терміном дії до 31.12.2021 в кількості 1970 літрів на талони на дизельне паливо терміном дії до 31.12.2022 в кількості 1970 літрів.

Листом від 20.05.2022 вих. №188 Позивач просив Відповідача здійснити обмін талонів на дизельне паливо терміном дії до 31.12.2021 в кількості 1970 літрів на талони на дизельне паливо терміном дії до 31.12.2022 в кількості 1970 літрів.

Відповідачем вказані листи залишено без відповіді та реагування.

Листом від 01.06.2022 вих. №202 Позивач просив Відповідача здійснити обмін талонів на дизельне паливо терміном дії до 31.12.2021 в кількості 1970 літрів на талони на дизельне паливо терміном дії до 31.12.2022 в кількості 1970 літрів, а також виконати належним чином взяті на себе договірні зобов`язання з постави товару за Договором:

- здійснити обмін талонів або подовжити термін їх дії на дизельне паливо терміном дії до 31.12.2021р. в кількості 1970 літрів на талони на дизельне паливо терміном дії до 31.12.2022 в кількості 1970 літрів;

- забезпечити їх отоварення дизельним паливом через АЗС «БРСМ» за адресою: Україна, Львівська: область, Стрийський район, м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 9 (п.4.8 договору) на виконання вимог п. 7.5.1 (продавець зобов`язаний забезпечувати безперебійну та цілодобову роботу АЗС за виключенням технологічних перерв), п.7.5.2 (продавець зобов`язаний забезпечувати поставку товару у необхідній кількості за адресою замовника), п.7.5.3 (продавець зобов`язаний відпускати товар на всю вказану у пред`явлених талонах кількість через мережу АЗС на території України) договору №67;

- забезпечити отоварення талонів, термін дії яких закінчується 30.11.2022, дизельним наливом через АЗС «БРСМ» за адресою: Україна, Львівська область, Стрийський район, м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 9 (п.4.8) на виконання вимог п.7.5.1 (продавець зобов`язаний забезпечувати безперебійну та цілодобову роботу АЗС за виключенням технологічних перерв), п.7.5.2 (продавець зобов`язаний забезпечувати поставку товару у необхідній кількості за адресою замовника), п.7.5.3 (продавець зобов`язаний відпускати товар на всю вказану у пред`явлених талонах кількість через мережу АЗС на території України) договору.

Відповідачем вказаного листа залишено без відповіді та реагування.

Листом від 04.07.2022 вих. №253 Позивач просив Відповідача здійснити обмін талонів на дизельне паливо терміном дії до 31.12.2021 в кількості 1970 літрів на талони на дизельне паливо терміном дії до 31.12.2022 в кількості 1970 літрів. У разі неможливості обміну талонів Позивач просив Відповідача повернути кошти, сплачені за Договором. Відповідачем вказаного листа залишено без відповіді та реагування.

З метою досудового врегулювання спору Позивач Листом-претензією від 16.08.2022 вих. №302 пропонував Відповідачу протягом 10 календарних днів перерахувати Позивачу 143 700 грн сплачених за Договором коштів та зазначав, що у випадку неповернення Позивач буде змушений звертатись до суду за захистом своїх прав. Відповідачем вказану Претензію залишено без відповіді та реагування. Докази повного або часткового задоволення Відповідачем претензії Позивача в матеріалах справи відсутні, станом на час проведення судового засідання з розгляду спору по суті Сторонами суду не заявлені та не подані.

Також, листом від 30.08.2022 вих. №327 Позивач просив Відповідача протягом 10 днів повідомити причини відмови заправляти транспортні засоби Позивача товаром за Договором по залишку талонів, термін дії яких завершується 31.12.2022 в кількості 3 350 літрів.

Інформаційним листом від 01.09.2022 б/н інженер Позивача повідомив про те, що 13.12.2021 ТзОВ «ТД МТК» на адресу Позивача, згідно видаткової накладної №7161, було направлено талони на 4560 літрів дизельного палива марки «Євро» на загальну суму 127 224,00 грн (27,9 гривень за 1 літр), термін дії яких до 30.11.2022. Кошти в сумі 127224 гривень проплачені, згідно платіжного доручення №612 від 23.12.2021, відділом освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради на рахунок ТзОВ «ТД МТК». Однак, АЗС «БРСМ» за адресою: Україна, Львівська область, Стрийський район м.Сколе, вул.Героїв Маківки, 9 (п.4.8 договору) відмовляється заправляти транспортні засоби відділу освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради дизельним паливом по залишку талонів, термін дії яких закінчується 30.11.2022р. в кількості 3350 літрів, мотивуючи відсутністю палива, хоча згідно п.7.5.2 договору №67 продавець (ТзОВ «ТД МТК») зобов`язаний забезпечувати поставку товару у необхідній кількості за адресою замовника.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (згідно даних Опендатабот), 22.07.2022 змінилась назва вказаного підприємства (ЄДРПОУ: 43621716): з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія» (ЄДРПОУ: 43621716) на Товариство з обмеженоювідповідальністю «НУРМАТ ЛТД» (ЄДРПОУ: 43621716). А також змінилися вид діяльності: на «оптову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин» та керівник: замість ОСОБА_2 директором став Нурматов Нурматжон.

04 жовтня 2022 року відділ освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД» (попередня назва: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія») про відшкодування збитків в сумі 283 077,20 гривні у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 67 від 01.10.2021, яку було подано до Господарського суду Львівської області.

03 січня 2023 року за вказаною позовною заявою у справі № 914/2580/22 Господарський суд Львівської області прийняв рішення про відмову у позові.

Господарським судомЛьвівської області при розгляді справи №914/2580/22 встановлено:

-аналізуючи твердження та подані на їх підтвердження докази Позивачем і ненадання жодних доказів на їх спростування Відповідачем, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази, надані Позивачем, відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені Позивачем обставини щодо укладення між Сторонами Договору, належного виконання Позивачем взятих на себе договірних зобов`язань з оплати поставленого за Договором товару, а також неможливості реалізації Позивачем паливних талонів надизельне паливо терміномдії до 31.12.2021 в кількості 1970літрів з ціною 25,50грн./л.та 3350 літрівза ціною 27,90 грн./л. загалом на суму 143 700,00 грн.

- обставину неможливості реалізувати талони, придбані у Відповідача за Договором, суд визнає доведеною та неспростованою. Наведене не відповідає умовам зобов`язань, що виникли між Сторонами, адже, здійснюючи повну оплату товару пального у талонах, сторона (Позивач) розраховує на відпуск відповідного пального у відповідних АЗС, обов`язок забезпечення здійснення якогоналежить Відповідачу.

-з врахуванням наведеного суд зазначає, що Позивачем доведено протиправну поведінку Відповідача, яка полягала у невиконанні взятих на себе договірних зобов`язань з поставки товару заДоговором у встановлені Договором порядку та строки, вину Відповідача у такій не поставці, проте не доведено розміру шкоди та причинного зв`язк між протиправною поведінкою Відповідача та шкодою.

-враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи не підтверджується завдання Відповідачем Позивачу збитків внаслідок не поставки товару за Договором, а також їх розмірі в сумі 283 077,20 грн, суд зазначає про недоведеність позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 283 077,20 грн збитків за Договором. Відтак, в позові слід відмовити у повному обсязі.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною першою статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною другою статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами затвердженою постановою КМУ від 20.12.1997 № 1442 передбачено, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ураховуючи те, що умови договору виконані відповідачем в неповному обсязі, позивач не зміг отримати пальне за отриманими від ТОВ «ТД МТК» талонами на загальну суму 143 700,00 грн, яка підлягає стягненню.

Згідно з статей 526, 530 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов`язань перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 143 700,00 грн основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того факт неналежного виконання зобов`язань за договором №67 від 01.10.2021 встановлений рішення Господарського суду по справі 914/2580/22, яке набрало законної сили, а тому такі факти не потребують доказування. Позов в даній справі подано з інших підстав та предмету на противагу справи №914/2580/22.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 273,88 грн штрафу суд зазначає наступне.

У відповідності до частини другої статті 193 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами статей 216-218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 ГК України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно допункту 8.1 у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачені законами та договором. Пункту 8.2 встановлено, що у разі затримки поставки товару у строки, передбачені договором, або затримки заміни неякісного товару чи усунення недоліків постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленоготоваруза кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статі 231 ГК України.

Враховуючи установлений судом факт відмови замовнику у передачі товару на АЗС та те, що право на стягнення пені та штрафу самостійно встановлено сторонами у договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 0,1 % пені в розмірі 20 214,88 грн та 7% штрафу в розмірі 10 059,00 грн підлягає задоволенню.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими та достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НУРМАТ ЛТД» (попередня назва: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія») (ЄДРПОУ: 43621716, юридична адреса: 10001, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Кооперативна,будинок 18) на користь позивача - відділу освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради (ЄДРПОУ: 44008365, юридична адреса: 82600, Львівська область,Стрийський район, місто Сколе, вулиця Чайківського, будинок 7) на розрахунковий рахунок: UA658201720344260003000103723в ДКСУ м. Києва, МФО 820172, заборгованість, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 67 від 01.10.2021, у сумі 143700 (сто сорок три тисячі сімсот) гривень та штрафні санкції у сумі 30 273,88 (тридцять тисяч двісті сімдесят три гривні вісімдесят вісім копійок) гривень; всього на загальну суму 173 973,88 (сто сімдесят три тисячі дев`ятсот сімдесят три гривні вісімдесят вісім копійок) гривень та судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 09.06.2023.

Суддя Горецька З.В.