Ухвала

від 12.06.2023 по справі 922/2365/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

12 червня 2023 року м. ХарківСправа № 922/2365/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву про видачу судового наказу

за позовом Фізичної особи-підприємця Хорзова Романа Вікторовича ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" в особі Філії № 3 ТОВ "ТНВ" (вул. Мироносицька, 21, м. Харків, 61002) про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2023 року Фізична особа-підприємець Хорзов Роман Вікторович звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" в особі Філії № 3 ТОВ "ТНВ" заборгованості у сумі 67'569,97 грн, з яких: 36'910 грн - основного боргу; 1565,38 грн - 3% річних; 11'330,59 грн - збитки від інфляції; 3691 грн - штраф згідно п. 8.3. Договору; 11'073 грн - штраф згідно п. 8.4. Договору; 3000 грн - витрат на правову допомогу та судовий збір у розмірі 268,40 грн.

12.06.2023 Господарським судом Харківської області видано судовий наказ у справі № 922/2365/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" в особі Філії № 3 ТОВ "ТНВ" на користь Фізичної особи-підприємця Хорзова Романа Вікторовича 36'910 грн основного боргу; 3% річних у сумі 1565,38 грн; 11'330,59 грн збитків від інфляції; 3691 грн штрафу згідно з п. 8.3. Договору; 11'073 грн штрафу згідно з п. 8.4. Договору та 268,40 грн понесених витрат на сплату судового збору.

Розглянувши подану заяву Фізичної особи-підприємця Хорзова Романа Вікторовича про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" в особі Філії № 3 ТОВ "ТНВ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно статті 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, у наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

З викладеного вище вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" в особі Філії № 3 ТОВ "ТНВ" витрат на правову допомогу за укладеним між Фізичною особою-підприємцем Хорзовим Романом Вікторовичем та Адвокатом Скрипчук Ольгою Петрівною договором про надання правової допомоги № 32-ЮП від 08.05.2023 суперечить самій суті наказного провадження, оскільки такий договір не є укладеним між заявником та боржником, а також не є неоспорюваною заборгованістю.

Разом з тим, господарськими процесуальними нормами не передбачено стягнення з боржника у наказному провадженні сум, відмінних від неоспорюваної заборгованості та витрат зі сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, що вбачається з такого.

Частинами першою та третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ГПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до частини другої статті 161 ГПК України є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 150 ГПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. Частини друга і третя зазначеної статті зазначають, що повинно бути зазначено в заяві і що до заяви додається.

Аналіз наведених приписів господарського процесуального законодавства, свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов`язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

Таким чином, розгляд заяви про видачу судового наказу в порядку наказного провадження не є розглядом спору по суті, та не свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження у разі надходження заяви про скасування судового наказу у порядку статті 157 ГПК України, разом з тим, відповідно до приписів розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, не передбачено розподілу будь-яких судових витрат за результатами розгляду такої заяви.

Господарський суд наголошує, що стягнення з боржника на користь стягувача витрат на правничу допомогу не відповідає самій суті наказного провадження.

Виходячи із вищевикладеного в сукупності, господарський процесуальний закон не передбачає розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні, що свідчить про те, що заявлена заявником вимога не підлягає розгляду в порядку наказного провадження. Суд звертає увагу стягувача, що при незгоді боржника із стягненням витрат на правову допомогу останній буде позбавлений права на подання заяви про скасування судового наказу, оскільки пп. 5 ч. 3 ст. 157 ГПК України передбачає, що у даній заяві боржник повинен зазначити про повну, або часткову необгрунтованість вимог стягувача, однак не розміру чи обгрунтованості судових витрат.

На підставі наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Хорзова Романа Вікторовича про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" в особі Філії № 3 ТОВ "ТНВ" в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн у справі № 922/2365/23.

Керуючись статтями 152, 154, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємця Хорзову Роману Вікторовичу у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" в особі Філії № 3 ТОВ "ТНВ" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн у справі № 922/2365/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені статтями 254-257 ГПК України.

СуддяІ.В. Трофімов

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.