Рішення

від 12.06.2023 по справі 925/550/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/550/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Сторчак М.В., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Рубін" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВ Груп Компані" (м. Черкаси) про стягнення 340 271,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 340 271,71 грн., з яких 229727,44 грн. основного боргу, 95061,27 грн. інфляційних втрат, 15483,00 грн. як 3% річних на підставі укладеного між сторонами Договору поставки № 2201/2020-1 від 22.01.2020 року.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. В засідання представники сторін не з`явилися, їх явку в засідання не визнано обов`язковою.

Відмови від позову та доказів врегулювання спору суду не подано. Слід вважати, що позивач позов підтримує.

Відзиву на позов суду не подано. Ухвалу відповідачу вручено 30.05.2023.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши на явні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається і відповідачем не заперечено, що 22 січня 2020 року між сторонами по справі було укладено договір поставки № 2201/2020-1, у відповідності до умов якого (п. 1.1.) позивач як Постачальник зобов`язався передати відповідачу товар, а відповідач-Покупець прийняти та оплатити його ( а.с. 9).

Місцем поставки визначено склад Покупця за адресою м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8/2. Доставка товару до місця поставки здійснюється за рахунок Постачальника, якщо інше не узгоджено Сторонами (п. 3.7).

Сторонами погоджено, що Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2019 (суд з урахуванням дати укладення договору вважає це опискою і належним роком у п. 8.1. є 2020 рік). У випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не виявить наміру припинити його дію, Договір вважається продовженим до 31 грудня кожного наступного року, що йде за роком, в якому він був укладений.

Доказів про визнання цього Договору недійсним чи про його розірвання за згодою сторін суду не подано.

За своїм правовим змістом укладений сторонами договір відповідає положенням чинного законодавства, зокрема ст. 712 ЦК України, у відповідності до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами розділу 3 Договору товар поставляється постачальником на підставі погодженого сторонами замовлення Покупця. Замовлення складається в усній або письмовій формі.

Крім документів, що підтверджують якість товару, Постачальник повинен при кожній поставці передавати Покупцю товарно-транспортну накладну, видаткову накладну.

Ризики втрати товару та право власності на товар переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової накладної на поставку партії товару.

За доводами позивача, на виконання договору він відпустив відповідачу вина в асортименті на загальну суму 309 727,44 грн., що підтверджується накладними (а.с. 12-25):

видаткова накладна № 236 від 28.01.2020 р. та товарно-транспортна накладна № Р236 від 28.01.2020 р. на суму 83 437,20 грн.

видаткова накладна № 758 від 17.03.2020 р. та товарно-транспортна накладна № Р758 від 17.03.2020 р. на суму 87 957,36 грн.

видаткова накладна № 786 від 18.03.2020 р. та товарно-транспортна накладна № Р758 від 18.03.2020 р. на суму 37 085,76 грн.

видаткова накладна № 1648 від 15.06.2020 р. та товарно-транспортна накладна № Р1648 від 15.06.2020 р. на суму 23 667,84 грн.

видаткова накладна № 2984 від 27.11.2020 р. та товарно-транспортна накладна № Р2984 від 27.11.2020 р. на суму 77 579,28 грн.

Всі накладні містять посилання на реквізити укладеного між сторонами Договору, скріплені печатками та підписами представників сторін.

Суд вважає, що Товар прийнято Відповідачем без зауважень по його кількості та якості, оскільки протилежне суду не вказано. Заперечень проти неотримання товару відповідач суду не надав.

У відповідності до п. 5.6. та 5.8. Договору Покупець проводить оплату товару у безготівковій формі протягом 45 календарних днів, починаючи з наступного дня після підписання сторонами видаткової накладної або іншого документу, що засвідчує передачу товару.

За доводами позивача, товар було частково оплачено відповідачем в сумі 80 000,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції від 05.08.2020 № 1748 (а.с. 27).

У призначенні платежу відповідачем вказано, що це плата за продукцію згідно договору поставки № 2201/2020-1.

На думку суду, даний доказ засвідчує, що станом на час проведення часткового платежу у відповідача були в наявності всі первинні документи для оплати товару.

На час розгляду справи строк виконання зобов`язання по оплаті всього отриманого товару для відповідача вже є таким, що настав, доказів проведення повного розрахунку за товар Відповідачем суду не подано.

Відповідач не подав суду заперечень проти неотримання товару, товар не повертав, існування спору між сторонами з приводу його якості чи існування інших підстав для не оплати боргу суду не доказано.

Зобов`язання у відповідності зі ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Оскільки докази повного розрахунку за отриманий товар у справі відсутні, то з відповідача на користь позивача належить примусово стягнути залишок боргу 229 727,44 грн. (309 727,44 - 80 000,00).

Доказів проведення розрахунку у більшій сумі, ніж обліковує позивач, відповідачем суду не подано.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних із простроченої суми боргу до сплати.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.

Оскільки така відповідальність за невиконання грошового зобов`язання встановлена законом, то не має значення, чи передбачена вона умовами договору між сторонами.

За розрахунками позивача, за період з 11.01.2021 по 31.03.2023 загальна сума інфляційних втрат на суму несплаченого боргу у відповідача складає 95 061,27 грн., а трьох процентів річних за період з 11.01.2011 року по 11.04.2023 становить 15483,00 грн. ( розрахунок а.с. 3).

За належними розрахунками за вказані періоди позивач міг би нарахувати 99 933,11 грн. інфляційних втрат та 15501,88 грн. як 3% річних, однак свої розрахунки не збільшував, тому розрахунки позивача суд приймає як належні.

Доказів проведення розрахунку за інфляційними та процентами річних відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 95061,27 грн. інфляційних втрат та 15483,00 грн. як 3% річних на підставі укладеного між сторонами Договору поставки № 2201/2020-1 від 22.01.2020 року.

Підстав звільнення відповідача від сплати боргу та нарахувань по ст. 625 ЦК України на користь позивача судом не встановлено, строк виконання зобов`язання є таким, що настав, доказів проведення розрахунку за позовними вимогами суду не подано, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 229727,44 грн. залишку основного боргу, 95061,27 грн. інфляційних втрат, 15483,00 грн. як 3% річних на підставі укладеного між сторонами Договору поставки № 2201/2020-1 від 22.01.2020 року.

На підставі статті 129 ГПК України, оскільки позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід також стягнути і 5104,08 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВ Груп Компані" (ідентифікаційний код 42621317, м. Черкаси, вул. Благовісна, 300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Рубін" (ідентифікаційний код 39918383, м. Київ, вул. Скляренка, 15) --- 229727,44 грн. залишку основного боргу, 95061,27 грн. інфляційних втрат, 15483,00 грн. як 3% річних на підставі укладеного між сторонами Договору поставки № 2201/2020-1 від 22.01.2020 року та 5104,08 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне судове рішення складено 12 червня 2023

Суддя Н.М. Спаських