Ухвала

від 12.06.2023 по справі 528/1323/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 червня 2023 року

м. Київ

справа № 528/1323/21

провадження № 61-7068ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця», яка підписана представниками Прядкою Віталієм Олексійовичем та ОСОБА_1 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Первинна профспілкова організація Вільної профспілки Південної Залізниці локомотивного депо станції Гребінка, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»), третя особа: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки Південної Залізниці локомотивного депо ст. Гребінка, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та виплату заробітної плати за період з 09 грудня 2021 року по день поновлення на роботі.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким: визнано незаконним та скасовано наказ № 763/ОД від 08 грудня 2021 року про відсторонення ОСОБА_2 від роботи починаючи з 09 грудня 2021 року без збереження заробітної плати; зобов`язано АТ «Українська залізниця» нарахувати та виплатити ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи на підставі наказу № 763/ОД від 08 грудня 2021 року, починаючи з 09 грудня 2021 року по 21 січня 2022 року у розмірі 24 008,10 грн, як втраченого розміру середнього заробітку в умовах створеного вимушеного прогулу за весь період відсторонення; вирішено питання про розподіл судових витрат.

АТ «Українська залізниця» 09 травня 2023 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представниками Прядкою В. О. та ОСОБА_1 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 15 травня 2023 року ці недоліки було усунуто, зокрема, подано уточнену касаційну скаргу, у якій АТ «Українська залізниця» просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В уточненій касаційній скарзі АТ «Українська залізниця» підставою касаційного оскарження судового рішення зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду: від 29 березня 2023 року у справі № 130/3509/21; від 29 березня 2023 року у справі № 206/462/22; від 29 березня 2023 року у справі № 295/17507/21; від 05 квітня 2023 року у справі № 394/823/21; від 05 квітня 2023 року у справі № 552/6988/21; від 05 квітня 2023 року у справі № 174/16/22.

Касаційна скарга підлягає поверненню у цій частині з таких мотивів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала (частина шоста статті 393 ЦПК України).

Оскаржена постанова Полтавського апеляційного суду ухвалена 11 квітня 2023 року. Постанови Верховного Суду: від 29 березня 2023 року у справі № 130/3509/21; від 29 березня 2023 року у справі № 206/462/22; від 29 березня 2023 року у справі № 295/17507/21; від 05 квітня 2023 року у справі № 394/823/21; від 05 квітня 2023 року у справі № 552/6988/21; від 05 квітня 2023 року у справі № 174/16/22, на які посилається у касаційній скарзі АТ «Українська залізниця», оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень після ухвалення оскарженого судового рішення. Тому посилання на указані постанови Верховного Суду не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення і згідно пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга у цій частині підлягає поверненню.

Керуючись статтями 260, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця», яка підписана представниками Прядкою Віталієм Олексійовичем та ОСОБА_1 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року в частині посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду: від 29 березня 2023 року у справі № 130/3509/21; від 29 березня 2023 року у справі № 206/462/22; від 29 березня 2023 року у справі № 295/17507/21; від 05 квітня 2023 року у справі № 394/823/21; від 05 квітня 2023 року у справі № 552/6988/21; від 05 квітня 2023 року у справі № 174/16/22, повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат