Ухвала

від 13.06.2023 по справі 754/2674/16-к

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження1-кп/754/12/23

Справа №754/2674/16-к

У Х В А Л А

Іменем України

13 червня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду питання про звернення застави внесеної за ОСОБА_3 в дохід держави,

в с т а н о в и в :

до Деснянського районного суду м. Києва 25.02.2016 надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12016100120000141 від 08.02.2016 стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України.

06.04.2016 ухвалою суду задоволено клопотання прокурора та обвинувачений ОСОБА_3 оголошений в розшук.

Ухвалою суду від 06.06.2023 провадження у справі поновлено для вирішення питання про звернення застави в дохід держави.

Відповідно до ст. 182 ч. 9 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Отже, законодавець передбачив можливість розгляду клопотання про звернення застави, за відсутності обвинуваченого та заставодавця, які були належним чином та завчасно повідомлені судом, а саме шляхом SMS-повідомлення та відправки повістки за місцем проживання, отже були обізнані про вирішення питання щодо звернення застави від участі у засіданні відмовившись добровільно.

Заставодавець ОСОБА_4 , 13.06.2023, подала до суду заяву в якій просить проводити розгляд справи про звернення застави внесеної за ОСОБА_3 в дохід держави за її відсутності. Крім того, просила суд, внесену нею заставу за ОСОБА_3 , звернути в дохід держави шляхом зарахування її на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України.

Прокурор в судове засідання, також, не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду питання про звернення застави в дохід держави, згідно довідки про доставку електронного листа від 07.06.2023 - 11:40:08 год., про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення судового засідання не направляв.

Крім того, суд зазначає, що до керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , неодноразово скеровувались запити щодо виконання ухвали від 06.04.2016, а саме: 12.07.2021, 16.08.2021, 20.09.2021, 16.11.2021, 18.01.2022, 02.06.2022, 14.12.2022, 06.02.2023, 15.05.2023 та 24.05.2023, оскільки організацію виконання ухвали суду про розшук обвинуваченого ОСОБА_3 доручено прокурорам Подільської окружної прокуратури м. Києва, які входять в групу прокурорів у кримінальному провадженні №12016100120000141 від 25.03.2016.

Однак, не зважаючи на те, що даною прокуратурою, згідно довідок про доставку електронного листа та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, запити Деснянського районного суду м. Києва - отримані, станом на 13.06.2023, будь-яких повідомлень про результати виконання вищезазначеної ухвали на адресу суду не надходило.

Враховуючі дані обставини, суд вважає за можливе розглянути питання про звернення застави в дохід держави, у відсутність осіб, які не прибули у судове засідання, а саме: обвинуваченого, який перебуває в розшуку, заставодавця, від якої надійшла заява та прокурора, який належним чином повідомлений, на підставі наявних доказів.

Суд, оглянувши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Так, згідно ст. 131 ч. 1 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (ст. 131 ч. 2 п. 9 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ст. 177 ч. 1 КПК України).

Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 176 ч. 1 п. 4 КПК України застава є запобіжним заходом.

Положеннями ст. 182 ч. 1 КПК України, передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

При застосуванні запобіжного заходу у виді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків (ст. 182 ч. 3 КПК України).

Отже, для об`єктивного вирішення питання про звернення застави в дохід держави, суду, належало вирішити чи порушив обвинувачений ОСОБА_3 умови застосованого до нього запобіжного заходу задля застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності звернення застави в дохід держави.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16.02.2016 стосовно ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави - 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27 560 грн.

Цією ж ухвалою на ОСОБА_3 покладено ряд обов`язків, в разі внесення застави, а саме: прибувати за викликом до слідчого, не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме: АДРЕСА_1 , - без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, докласти зусиль до пошуку роботи.

Водночас ОСОБА_3 було роз`яснено, що у разі невиконання обов`язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Згідно листа начальника Київського СІЗО ОСОБА_6 та в.о. начальника В К В С Р ОСОБА_7 від 19.02.2016, ОСОБА_3 звільнений з-під варти, 19.02.2016 під заставу 27 560,00 грн.

Заставодавцем ОСОБА_3 є:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Путівль Конотопського району Сумської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_2 , номер м.т. НОМЕР_1 , сума внесеної застави - 27 560,00 грн. (квитанція №859 від 17.02.2016);

Відповідно до вимог ст. 202 ч. 4 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

25.02.2016 до Деснянського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12016100120000141 від 08.02.2016 стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, однак останній жодного разу в судові засідання не з`явився.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 , не виконав обов`язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді, про що може свідчить необхідність винесення судом ухвали про привід його в судове засідання, оскільки на виклики суду не прибував, місцезнаходження встановити було неможливо.

На виконання ухвали суду від 25.03.2016 про привід обвинуваченого, була допитана його жінка ОСОБА_4 , яка відповідно до протоколу допиту свідка від 05.04.2016, повідомила, що останній раз свого чоловіка ОСОБА_3 вона бачила 29.02.2016 о 07:45 год., коли виходила з дому за адресою їх проживання: АДРЕСА_1 . Повернулась вона додому о 22:00 год., того ж дня, однак чоловіка вдома не було та вона виявила його мобільний телефон. Більше вона свого чоловіка не бачила, на зв`язок він не виходить, місцезнаходження його їй невідоме.

Враховуючи дані обставини ухвалою суду від 06.04.2016 обвинувачений ОСОБА_3 був оголошений в розшук.

Кримінальне провадженні №12016100120000141 від 08.02.2016 стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України було зупинено, на підставі ст. 335 КПК України, до його розшуку.

Зазначене свідчить про те, що обвинувачений свідомо порушив обов`язки, визначені ст. 42 ч. 7 КПК України, за відсутності поважних причин, вичерпний перелік яких визначений ст. 138 КПК України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (ст. 182 ч. 8 КПК України).

Суд, вирішуючи питання про звернення застави в дохід держави, враховує те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Статтею 13 цього Закону визначено, що міністерства, центральні та інші органи виконавчої влади у взаємодії з Міністерством оборони України у межах своїх повноважень організовують і забезпечують виконання законодавства у сфері оборони, сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх належне забезпечення за напрямами діяльності.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оборону України», територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву», національний спротив - комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією Російської Федерації та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку, зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi): UA 843000010000000047330992708.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Таким чином, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, прохання заставодявця про звернення застави на ЗСУ та зважаючи на необхідність підтримання обороноздатності української армії з метою надання відсічі збройній агресії та сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України, рошових коштів для забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії, суд вважає за необхідне звернути заставу внесену за ОСОБА_3 в дохід держави шляхом зарахування їх на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України.

При цьому, суд, не може не згадати про положення ст. 182 ч. 10 КПК України, якою передбачено, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Разом з тим, питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, прокурором, не порушено, що водночас не свідчить про те, що суд не має підстав до розгляду цього питання стосовно обвинуваченого, який перебуває у розшуку, саме у такому виді, а сторона обвинувачення не позбавлена надалі внести до суду таке клопотання окремо.

Нормою статті 335 КПК України передбачено, що у разі якщо обвинувачений ухилився від суду - суд зупиняє судове провадження до його розшуку.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 06.04.2014, обвинуваченого ОСОБА_3 , оголошено в розшук, на даний час ухвала суду не виконана, обвинувачений не розшуканий, а поновлення судового провадження відбулось з метою розгляду питання про звернення застави в дохід держави, тому дане судове провадження, підлягає зупиненню до розшуку обвинуваченого ОСОБА_3 .

Крім того, суд, зазначає, що КПК України не передбачає окремого випадку оскарження ухвал про звернення застави в дохід держави, а тому дана ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час судового провадження до моменту ухвалення будь-якого судового рішення, згідно ст. 392 ч. 2 КПК, якою передбачено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Керуючись ст.ст. 182, 314, 372, 376, 392 КПК України, суд -

у х в а л и в :

заставу в розмірі 27 560 (двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесену 17 лютого 2016 року на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва: УДК у м. Києві, код ЄДРПОУ 02896727, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок: 37318001004444, у якості застави за ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16.02.2016 у справі ЄУНСС: №758/2036/16-к, відповідно до квитанції №859 від 17.02.2016, - звернути в дохід держави та зарахувати її на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України, а саме: для зарахування коштів у національній валюті: Банк: Національний банк України, МФО 300001, рахунок №UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України.

Зупинити судове провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України в кримінальному провадженні №12016100120000141 від 08.02.2016 - до його розшуку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1