Рішення

від 30.09.2022 по справі 160/9660/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року Справа № 160/9660/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Південного офісу Держаудитслужби в особі управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІММ-БУД" про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку Південного офісу Держаудитслужби від 23.06.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-16-009782-а Капітальний ремонт приміщень будівлі акушерського корпусу за адресою: вул.Кропоткіна, 16 м.Жовті Води (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (ID моніторингу: UA-М-2022-06-01-000019).

В обґрунтування позову зазначено, що висновок управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 23.06.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-16-009782-а є необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси позивача, оскільки складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.08.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначає, що при проведенні моніторингу процедури закупівлі та складанні висновку про результати моніторингу закупівлі, офіс діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем подано відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2021 Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації було оголошено про початок проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі Закон №922-VIII) за кодом: «ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-08-16-009782-а). Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмету закупівлі на загальну суму 6ґ086ґ821,20грн. Джерело фінансування місцевий бюджет.

Дана закупівля була розміщена в електронному вигляді на офіційній веб-сторінці системи prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2021-08-16-009782-а.

Участь в закупівлі приймали два учасники:

- ТОВ «ЛІММ-БУД», остаточна пропозиція 6 075 888грн. 63коп.;

- Комерційний центр «ЛІБЕРТОН», остаточна пропозиція 6 084 730грн. 56коп.

ТОВ «ЛІММ-БУД» (ІК 40574344) було визнано переможцем даних торгів.

07.10.2021 за результатами проведеної процедури закупівлі між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Замовник) та ТОВ «ЛІММ-БУД» (далі - Генпідрядник) як переможцем закупівлі укладено Договір №339/10-21, відповідно до якого Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з капітального будівництва. Об`єкт: ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 - Капітальний ремонт приміщень будівлі акушерського корпусу за адресою: вул.Кропоткіна, 16 м.Жовті Води (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація). Строк дії договору до 30.12.2022, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

01.06.2022 Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, було прийнято рішення про проведення моніторингу на підставі наказу від 01.06.2022 №6-З «Про початок моніторингу процедур закупівель» з обґрунтуванням причин початку моніторингу закупівлі: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

23.06.2022 в системі електронних закупівель було оприлюднено висновок про результати проведення моніторингу закупівлі UA-2021-08-16-009782-а від 23.06.2022 (далі - Висновок).

У пункті 1 Констатуючої частини Висновку зазначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що ТОВ «ЛІММ-БУД» не відповідає кваліфікаційному критерію, установленого ст.16 Закону №922-VIII. Так, згідно з умовами п.1.2 Додатку 1 до Тендерної документації: «Якщо машини, механізми та устаткування не є власністю учасника або субпідрядника, а залучені, то учасником додатково подаються копії дійсних та чинних протягом строку дії договору про закупівлю договорів оренди (лізингу), надання послуг, тощо з додатками (зазначеними у договорі) учаснику таких транспортних засобів, будівельних машин, механізмів устаткування, до договорів (у разі, коли вимогами чинного законодавства та/або умовами зазначених договорів передбачено їх складання), на всі указані у довідці будівельні машини, механізми та устаткування. Також необхідно надати копії свідоцтв про реєстрацію на них та/або технічних паспортів». Разом з тим, в тендерній пропозиції ТОВ «ЛІММ-БУД» не подано технічні паспорти на механізми та устаткування, зазначені в «Довідці, що містить інформацію про наявність у учасника основних будівельних машин, механізмів та устаткування» від 23.09.2021 №23/09/2021, щодо яких не передбачена державна реєстрація. Враховуючи вищевикладена, тендерна пропозиція ТОВ «ЛІММ-БУД» підлягала відхиленню на підставі абзаців 1 та 2 п.1 ч.1 ст.31 Закону №922-VIII. Натомість замовник на порушення абзаців 1 та 2 п.1 ч.1 ст.31 Закон №922-VIII не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ЛІММ-БУД», визнав його переможцем та уклав з ним договір.

У пункті 2 Констатуючої частини Висновку зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення абзаців 1 та 2 п.1 ч.1 ст.31 Закон №922-VIII. За результатами аналізу питань дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922-VIII та внесення змін до неї, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору змісту тендерної пропозиції переможця порушень не встановлено.

У пункті 3 Констатуючої частини Висновку зобов`язано Замовника: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись ст.ст.5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст.8 Закону №922-VIII, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором від 07.10.2021 №339/10-21 та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Вважаючи твердження, викладені у Висновку помилковими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства і фактичним обставинам, 29.06.2022 позивач оприлюднив в системі ProZorro інформацію про намір оскарження Висновку в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон №2939-ХІІ).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положеннями ст.2 Закону №2939-ХІІ визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону №2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної аудиторської служби України» №868 від 28.10.2015 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 (далі - Положення №43), передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

При цьому, пп.3 п.4 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

А згідно з п.7 цього ж Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016 (далі - Положення №23), Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - управління).

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Пунктом 4 цього ж Положення визначено, що Офіс, відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки й моніторингу закупівель; вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема, шляхом звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наказом Південного офісу Держаудитслужби №8 від 12.10.2016 затверджено Положення про Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області.

Таким чином, саме Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області уповноважене на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель на території Миколаївської області, зокрема, шляхом проведення моніторингу публічних закупівель.

З матеріалів справи вбачається, що моніторинг публічної закупівлі UA-2021-08-16-009782-а розпочато відповідно до наказу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області «Про початок моніторингу процедур закупівель» №6-З від 01.06.2022. При цьому, підставою для проведення моніторингу визначено п.4 ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області здійснено реалізацію заходів державного фінансового контролю на території Миколаївської області шляхом проведення моніторингу публічної закупівлі UA-2021-08-16-009782-а з дотриманням порядку здійснення такого моніторингу, встановленого Положенням №43 та Положенням №23.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон №922-VIIІ).

Так, відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону №922-VIIІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

У свою чергу, за змістом ч.1 ст.8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам ч.4 ст.22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч.2 ст.8 Закону №922-VIII).

Згідно з ч.3 ст.8 Закону №922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Частиною 4 ст.8 згаданого Закону встановлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

При цьому, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (ч.5 ст.8 вказаного Закону) .

Відповідно до частин 6 і 7 ст.8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

За правилами ч.8 ст.8 цього ж Закону, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Разом з тим, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (ч.10 ст.8 Закону №922-VIII).

Відповідно до ч.19 ст.8 Закону №922-VIII, форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Суд зауважує, що форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення визначаються наказом Міністерства фінансів України №552 від 08.09.2020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241.

Пунктами 3-5 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Враховуючи викладене, а також підставу заявленого позову, саме зміст оскаржуваного висновку підлягає аналізу та оцінці судом.

При цьому, суд зазначає, що зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України. В силу вимог вказаної статті, обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Так, відповідно до п.1 констатуючої частини оскаржуваного висновку, предметом проведеного відповідачем моніторингу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922-VIIІ, внесення змін до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору змісту тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області проаналізовано: річний план закупівель на 2021 рік Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі Замовник), оприлюднений 16.08.2021; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету Замовника від 16.08.2021 зі змінами; реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; тендерну пропозицію ТОВ «ЛІММ-БУД»; протокол засідання тендерного комітету Замовника від 23.09.2021 №4; повідомлення про намір укласти договір, оприлюднене в електронній системі закупівель 23.09.2021; договір від 07.10.2021 №339/10-21; пояснення Замовника, розміщені в електронній системі закупівель 17.06.2022; звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-08-16-009782-а.

За наслідками моніторингу процедури закупівлі встановлено, що ТОВ «ЛІММ-БУД» не відповідає кваліфікаційному критерію, установленого ст.16 Закону №922-VIII. Так, в порушення п.1.2 Додатку 1 до Тендерної документації, в тендерній пропозиції ТОВ «ЛІММ-БУД» не подано технічні паспорти на механізми та устаткування, зазначені в «Довідці, що містить інформацію про наявність у учасника основних будівельних машин, механізмів та устаткування» від 23.09.2021 №23/09/2021, щодо яких не передбачена державна реєстрація. Враховуючи вищевикладена, тендерна пропозиція ТОВ «ЛІММ-БУД» підлягала відхиленню на підставі абзаців 1 та 2 п.1 ч.1 ст.31 Закону №922-VIII. Натомість замовник на порушення абзаців 1 та 2 п.1 ч.1 ст.31 Закон №922-VIII не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ЛІММ-БУД», визнав його переможцем та уклав з ним договір.

Аналізуючи встановлене відповідачем порушення, суд зазначає, що в розумінні п.п.8, 30 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасника перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Відповідно до п.31 ст.1 Закону №922-VIII, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

За змістом ч.1 ст.22 Закону №922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Згідно з ч.2 ст.22 Закону №922-VIII, у тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості: інструкція з підготовки тендерних пропозицій (пункт 1); один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (пункт 2); інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) (пункт 3); вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг (пункт 18).

Статтею 25 Закону України №922-VIII визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у ст.17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система повинна забезпечити можливість подання пропозиції всім особам на рівних умовах.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом.

Тендерна пропозиція повинна містити підтвердження надання учасником забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі.

Тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали.

Частинами 1 та 2 ст.24 Закону України №922-VIII передбачено, що замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.

У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції.

Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

У разі якщо тендерні пропозиції подаються стосовно частини предмета закупівлі (лота), розмір забезпечення тендерної пропозиції встановлюється замовником виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі щодо кожної його частини (лота).

Відповідно до ст.28 Закону України №922-VIII, оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

У разі, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм ч.4 ст.10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Критеріями оцінки є:

у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;

у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до ст.10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст.16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у ст.17 і ч.7 ст.28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.16 Закону №922-VIII у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені ч.2 цієї статті.

За приписами ч.1 ст.17 Закону №922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:

1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;

8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена п.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону №922-VIII замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Згідно ч.3 ст.17 Закону №922-VIII замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.2, 3, 5, 6 і 8 ч.1 цієї статті.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що 16.08.2021 тендерним комітетом позивача оприлюднено на вебпорталі «ProZorro» оголошення про проведення відкритих торгів (єдиний унікальний номер закупівлі UА-2021-08-16-009782-а), та тендерну документацію (з додатками) для вказаної закупівлі (далі - Тендерна документація).

Відповідно до пункту 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну та завантаження файлів з: інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям (згідно Додатком 1 до тендерної документації; інформацією щодо відповідності учасника вимогам, визначеним у ст.17 Закону (згідно з Додатком 2 до тендерної документації); інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, що повинна складатись з документів, зазначених у частині 6 розділу 3 цієї документації; документами, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції; тощо).

При цьому, вимогами пункту 6 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації передбачено, що кваліфікаційні критерії та документи, які відповідно до вимог ст.16 Закону подає учасник у складі своєї пропозиції з метою підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, зазначені у Додатку 1 до цієї тендерної документації.

Відповідно до п.1.2 Додатку 1 до Тендерної документації якщо машини, механізми та устаткування не є власністю учасника або субпідрядника, а залучені, то учасником додатково подаються копії дійсних та чинних протягом строку дії договору про закупівлю договорів оренди (лізингу), надання послуг, тощо з додатками (зазначеними у договорі) учаснику таких транспортних засобів, будівельних машин, механізмів устаткування, до договорів (у разі, коли вимогами чинного законодавства та/або умовами зазначених договорів передбачено їх складання), на всі указані у довідці будівельні машини, механізми та устаткування. Також необхідно надати копії свідоцтв про реєстрацію на них та/або технічних паспортів.

Учасник повинен надати лист-підтвердження орендодавця (або лізингодавця, або надавача послуг, тощо) щодо не заперечення використання його машин, механізмів та устаткування для виконання робіт учасником за предметом закупівлі на весь термін робіт. Листи підтвердження повинні бути отримані учасником не раніше 30 днів до дня оприлюднення оголошення.

Разом з тим, відповідно до ст.21 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно ч.3 ст.17 Закону України №922-VIII замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Так, згідно даних відкритої інформаційної системи «Реєстр дозволів» Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці ТОВ «КОМПАНІЯ «РЕМБУДГАРАНТ», яке надало в оренду ТОВ «ЛІММ-БУД» механізми та устаткування має відповідний Дозвіл №523.17.63, виданий головним управлінням держпраці у Харківській області 12.07.2017 зі строком дії дозволу 5 років по 11.07.2022.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначених вище вимог Тендерної документації, учасником-переможцем закупівлі №UА-2021-08-16-009782-а ТОВ «ЛІММ-БУД» подано у складі своєї тендерної пропозиції наступні документи:

- довідку від 23.09.2021 №23/09/2021, що містить інформацію про наявність у учасника основних будівельних машин, механізмів та устаткування необхідних для виконання договору про закупівлю ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт приміщень будівлі акушерського корпусу за адресою вул.Кропоткіна,16, м.Жовті Води (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація);

- договір оренди транспортного засобу №2203-21 від 22.03.2021, відповідно до якого ТОВ «КОМПАНІЯ «РЕМБУДГАРАНТ» (орендодавець) надає ТОВ «ЛІММ-БУД» (орендар) в строкове платне користування транспортний засіб (екскаватор-навантажувач) строком до 31.12.2022;

- договір оренди №2203-21 від 22.03.2021, відповідно до якого ТОВ «КОМПАНІЯ «РЕМБУДГАРАНТ» (орендодавець) надає ТОВ «ЛІММ-БУД» (орендар) в строкове платне користування майно (техніку, обладнання, устаткування, прилади та інструменти) строком на 2 роки;

- лист-підтвердження орендодавця (або лізингодавця, або надавача послуг, тощо) щодо незаперечення використання його машин механізмів, обладнання та технологій для виконання робіт учасником за предметом закупівлі на весь термін робіт від 25.08.2021 №91;

- Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 10.02.2021 №0137.21.12.

Суд не погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву, щодо необхідності подання учасниками спірної закупівлі у складі тендерних пропозицій декількох із перелічених у додатку 1 до Тендерної документації документів, оскільки з аналізу змісту положень вказаного додатку слід дійти висновку про їх диспозитивний характер, а тому подання учасником хоча б одного із перелічених замовником видів документів свідчитиме про дотримання таким учасником вимог Тендерної документації у вказаній частині.

Суд також зауважує, що чинним законодавством у сфері публічних закупівель, яке встановлює, зокрема, обсяг повноважень органів Держаудитслужби, не передбачено права контролюючого органу самостійно тлумачити зміст тендерної документації до публічних закупівель, щодо яких у встановленому порядку проводиться моніторинг, з метою розширення змісту їх окремих положень та/або визначення додаткових вимог для учасників закупівлі.

З огляду на вищевикладене, оскаржуваний висновок відповідача в частині невідповідності тендерної пропозиції ТОВ «ЛІММ-БУД» вимогам Тендерної документації до закупівлі UA-2021-08-16-009782-а, а також порушення позивачем вимог частини першої статті 31 Закону №922-VIII, є необґрунтованим (з огляду на системний зв`язок зазначеної законодавчої норми та наведених контролюючим органом порушень).

Разом з тим, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

У пункті 3 констатуючої частини спірного висновку відповідач, керуючись статтями ст.ст.5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст.8 Закону №922-VIII, зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором від 07.10.2021 №339/10-21 та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У той же час, позивач за змістом позовної заяви вказав, що за загальним правилом припинення договірних зобов`язань в односторонньому порядку можливе лише за умови неналежного виконання умов договору іншою стороною і коли це прямо передбачено законодавством, а тому, враховуючи відсутність фактів невиконання та/або неналежного виконання договірних зобов`язань виконавцем, позивач стверджує про відсутність підстав для припинення дії Договору №339/10-21, укладеного з ТОВ «ЛІММ-БУД» 07.10.2021. При цьому, сторона позивача зауважила, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для розірвання договору як вимога Держаудитслужби про вчинення таких дій. Крім цього, таке зобов`язання відповідача порушує загальні принципи укладення та припинення (розірвання) договорів, передбачені Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Аналізуючи обґрунтованість рішення відповідача у вказаній частині, суд виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними контролюючим органом.

Враховуючи фактичні обставини справи, встановлені судом за результатами розгляду справи по суті, суд вважає наведені вище дії відповідача протиправними, оскільки у спірному рішенні контролюючий орган стверджує лише про часткову невідповідність тендерної пропозиції учасника-переможця закупівлі ТОВ «ЛІММ-БУД» вимогам тендерної документації, у зв`язку з чим вимагає від замовника припинити зобов`язання за договором про закупівлю. Натомість, за результатами моніторингу закупівлі, Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області не встановлено будь-яких порушень при перевірці дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922-VIIІ, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Відповідачем не обґрунтовано такий спосіб усунення недоліків закупівлі, як припинення зобов`язання за договором про закупівлю та не зазначено причинно-наслідкового зв`язку між розірванням такої угоди і встановленими порушеннями.

Крім того, усунення виявлених у процесі проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований контролюючим органом спосіб, а саме шляхом припинення зобов`язання за договором про закупівлю, призведе до порушення прав та інтересів ТОВ «ЛІММ-БУД» та матиме негативні наслідки для господарської діяльності позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Необхідно враховувати також і те, що встановлені відповідачем порушення не знайшли свого підтвердження та спростовані у ході судового розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, чого у даній справі відповідачем зроблено не було.

Зазначивши у спірному висновку про необхідність «усунення виявлених порушень, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором від 07.10.2021 №339/10-21 та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Суд враховує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення таких порушень, оскільки спонукання замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення ним чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Крім того, суд зауважує, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про необхідність визначення імперативного способу його усунення.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.12.2019 у справі №160/9513/18 та від 05.03.2020 у справі №640/467/19, яка враховується судом в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд не може погодитись з визначеним відповідачем заходом усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору, оскільки по-перше, зазначені у спірному висновку порушення є спростованими в ході розгляду та вирішення справи судом на підставі вищезазначених висновків, та по-друге суд вважає необхідним звернути увагу відповідача на ту обставину, що визначення такого шляху вжиття заходів щодо усунення порушення розірвання договору є певним крайнім заходом та перевищенням компетенції Держаудитслужби України, що призведе до порушення майнових прав господарюючих суб`єктів сторін договору.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Дана стаття передбачає процедуру розірвання договору та у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, суд зазначає, що жодним нормативно-правовим документом не визначено право Держаудитслужби визначати перевіряючий особі шляхи усунення встановлених порушень в ході проведення моніторингу закупівель у вигляді розірвання договору, оскільки дані дії можливо лише вчинити сторонами договору в межах вирішення господарських взаємовідносин, або за угодою сторін чи на підставі відповідного рішення суду.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в даній справі відповідачем зроблено не було.

Отже, вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру Договору з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, по-перше, суть "виявлених порушень" жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси; по-друге, задоволення вказаної вимоги органу Держаудитслужби призведе до настання несприятливих наслідків.

Щодо спонукання позивача до розірвання договору, слід зазначити, що це може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Вказане узгоджується з висновками Третього апеляційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 06.05.2021 по справі №160/15666/20.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.12.2019, справа №160/9513/189( К/9901/31302/19).

Таким чином, спірний висновок не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню судом.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Так, ч.2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1 та 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, приймаючи оскаржуваний висновок, діяло протиправно, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів повноти правопорушення позивача у сфері публічних закупівель, а його відсутність у спірних правовідносинах доводить протиправність оскаржуваного рішення та необхідність його скасування, що відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації підлягають до задоволення повністю.

Оскільки позивачем у цій справі є суб`єкт владних повноважень, суд не здійснює розподіл судових витрат у силу положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Південного офісу Держаудитслужби в особі управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІММ-БУД" про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби від 23.06.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-16-009782-а "Капітальний ремонт приміщень будівлі акушерського корпусу за адресою: вул.Кропоткіна, 16 м.Жовті Води (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)" (ID моніторингу: UA-М-2022-06-01-000019).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова