Рішення

від 06.01.2023 по справі 160/17633/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2023 року Справа № 160/17633/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 10 листопада 2022 року позову заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та запропоновано визначитись із складом відповідачів по справі та надати, у разі необхідності, уточнений позов у кількості примірників, залежно від кількості учасників справи.

На виконання ухвали суду від 10 листопада 2022 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем 02 грудня 2022 року надано уточнену позовну заяву, в якій у якості відповідача зазначено - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у вигляді листа № 25409-19738/М-01/8-0400/22 від 22.08.2022 р. що до нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги до 05 травня за 2022 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити недоплачену суму щорічної разової допомоги члену сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни ОСОБА_1 до 05 травня за 2022 року, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів.

Позовні вимоги аргументовані тим, що позивач вдова, має статус сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, що підтверджується відповідним посвідченням та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгінцевської районної у місті ради. У червні 2022 року позивачка отримала допомогу до 5 травня в сумі 966,00 грн., передбачену ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка була виплачена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Вважаючи, що розмір отриманої щорічної разової грошової допомоги, як сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, не відповідає встановленому Законом розміру (виходячи з п`яти мінімальних пенсій за віком), вона звернулась до відповідача із заявою про виплату недоотриманої суми допомоги. Листом за вих. №25409-19738/М-01/8-0400/22 від 22.08.2022 р. позивачці було повідомлено про відсутність підстав для виплати щорічної разової допомоги до 05 травня 2022 року у збільшеному розмірі, оскільки відповідно до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540, встановлено, що членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасникам війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України виплачується грошова допомога у розмірі 966,00 грн. Не погодившись з цим, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

05 січня 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Так, відповідачем зазначено, що позивачка є вдовою інваліда війни II групи. В червні 2022 року позивачці нарахована разова грошова допомога як вдові особи з інвалідністю внаслідок війни II групи у розмірі 966,00 грн та яка виплачена разом з пенсією. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», визначено, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій. Згідно з Постановою №540 виплата членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України встановлена в розмірі 966,00 грн. Саме в такому розмірі в червні 2022 року позивачці виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня і підстави для виплати її у розмірі з п`яти мінімальних пенсій за віком, були відсутні. За таких обставин, пенсійний орган діяв у відповідності до норм законодавства, у зв`язку із чим, просять у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус вдови загиблого (померлого) ветерана війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 04.06.2020 року.

В червні 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було виплачено позивачці щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року у розмірі 966,00 грн.

04.08.2022 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питанням щодо виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №25409-19738/М-01/8-0400/22 від 22.08.2022 р. повідомило позивачці, що відповідно до Порядку використання у 2022 році коштів Державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540, встановлено, що членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасникам війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин. Які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України виплачується грошова допомога у розмірі 966,00 грн. З урахуванням наведеного, у пенсійного органу відсутні підстави для виплати щорічної разової грошової допомоги в більшому розмірі.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у виплаті щорічної разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, врегульовані нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-Х ІІ (далі - Закон №3551-Х ІІ).

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 Закону №3551-Х ІІ.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 12 Закону №3551-Х ІІ було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком."

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції:

"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, стаття 12 Закону №3551-Х ІІ передбачає виплату учасникам бойових дій разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону №3551-Х ІІ, сім`ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів. До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать - один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022.

У подальшому Указами Президента України від 14.03.2022р. №133/2022, від 18.04.2022р. №259/2022, від 17.05.2022р. №341/2022, від 12.08.2022р. №573/2022 строк дії воєнного часу продовжений та триває донині.

Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VІІІ від 12.05.2015 (далі - Закон №389-VІІІ) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частина 2 статті 20 Закону №389 передбачає, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга).

Водночас правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються статтею 46 Конституції України, яка не передбачена частиною другою статті 64 Конституції України.

Отже на час дії воєнного стану соціальні права громадян можуть бути обмежені.

Суд також зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної в рішенні Європейського суду з прав людини «Великода проти України» від 03.06.2014, законодавчі акти можуть змінюватись, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними; механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану №2118-ІХ від 03.03.2022, яким внесла зміни до абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, згідно з якими в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Таким чином, згідно вказаних норм, на період дії воєнного стану Кабінету Міністрів України надано право приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів і гарантій.

Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України прийняв постанову №540 від 07.05.2022 (далі Постанова №540), якою затвердив Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.

Пунктом 2 Постанови №540 встановлено, що:

1) виплата щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), здійснюється у 2022 році у розмірах не менше, ніж у 2021 році;

2) виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється:

органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;

структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках

Додатком до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень.

Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році підлягав нарахуванню і виплаті відповідачем у розмірі, визначеному Постановою №540, дружинам (чоловікам) померлих осіб - в сумі 966,00 грн. Позивачка визнає, що отримала цю суму одноразової допомоги в червні 2022 року.

За таких обставин, розмір разової грошової допомоги дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, визначений Постановою №540, тому позовна вимога про протиправність дій відповідача щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, станом на 01.01.2022 у сумі 9670 грн є - необгрунтованою і задоволенню не підлягає.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.12.2022 по справі №580/2869/22.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи позивачем не було доведено протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, у зв`язку із чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій відповідно до Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева