Рішення

від 13.06.2023 по справі 320/4834/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2023 року м.Київ № 320/4834/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "БІГБЕНГЕРС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "БІГБЕНГЕРС" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7756062/43276600 від 01.12.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31.10.2022 позивачем виписана податкова накладна №1 на виконання договору про надання послуг №11/05/2022 від 11.05.2022, однак отримав квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних. 16.11.2022 позивач надав пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, проте у грудні 2022 року отримав рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, відсутні платіжні документи згідно з договором. Позивач скористався адміністративною процедурою оскарження - подав скаргу до ДПС України на оскаржувані рішення. Підставами залишення скарги без змін було: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунку-фактури/інвойси, ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Позивач вважає, що надав комісії всі наявні у нього документи на підтвердження вказаної господарської операції. Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, просить суд зареєструвати податкові накладні в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Ухвалою суду від 03.03.2023 суд відкрив провадження в даній адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі, ГУ ДПС у м.Києві та ДПС України, надіслали відзиви на позовну заяву, де зазначено, що оскаржувані рішення прийняті з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме відсутні платіжні документи згідно з договором. Зазначено, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку (пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в ЄРПН). У відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідач, проаналізувавши численну практику Верховного Суду звертає увагу, що договір не є первинним документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання, у той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг. Більше того, зазначено, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Заявлена позивачем позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладу в обхід порядку формальної перевірки ГУ ДПС у Київській області документів для такої реєстрації та повноважень ДПС України щодо прийняття рішення про реєстрацію є порушенням дискреційних повноважень податкового органу щодо подання відповідачу висновку щодо реєстрації податкових накладних. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІГБЕНГЕРС" є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 43276600, що зареєстроване 08.10.2019 за юридичною адресою: Україна, 01033, місто Київ, вул.Володимирська, будинок 69, офіс 1. Керівником товариства є Гаврилов Дмитро Миколайович.

Видами діяльності товариства є: 90.01 Театральна та концертна діяльність; 90.02 Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів; 73.11 Рекламні агентства (основний); 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

11.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІГБЕНГЕРС», код ЄДРПОУ 38450144, (далі за текстом - позивач, ТОВ «БІГБЕНГЕРС», виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО «АІТІ», код ЄДРПОУ 30019424, (далі за текстом - ТОВ «РА «АІТІ», Замовник) було укладено договір про надання послуг № 11/05/2022 (далі за текстом - Договір).

Згідно п. 1.1. розділу І Договору Виконавець за плату та за завдаванням Замовника зобов`язується надати Замовнику рекламні, інформаційно-консультаційні послуги в сфері організації та ведення маркетингової діяльності, організації рекламних кампаній, створення (написання, підготовки) рекламних та/або інформаційних матеріалів тощо (надалі - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти належним чином надані Послуги та здійснити їх оплату в порядку, визначеному даним Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору Послуги надаються за цим Договором шляхом надання стратегічних презентацій, шо містять авторські відео та графічні матеріали, а також інші цифрові авторські матеріали, надсилання Замовнику рекламних та/або інформаційних матеріалів засобами електронної пошти, або іншим чином, погодженим Сторонами у Додатках до цього Договору.

Пунктом 1 Додатку № 1 від 11.05.2022 до Договору передбачено, що на виконання умов Договору Виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги (далі - Послуги) зі створення та підготовки інформаційних матеріалів для подальшого використання у маркетинговій діяльності Замовника: підготовка візуального та текстового контенту для соціальних мереж бренду Маstercard впродовж 7 (семи) місяців у кількості до 24 матеріалів на місяць.

Згідно п. 4.2. Договору Замовник здійснює оплату послуг, що надаються Виконавцем, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця у порядку та у строки, погоджені сторонами у відповідних Додатках, що є невід`ємною частиною Договору.

У п. 5 Додатку № 1 від 11.05.2022 до Договору Замовник та Виконавець встановили вартість послуг та порядок розрахунків.

Пунктом 5.1. п. 5 Додатку № 1 від 11.05.2022 до Договору передбачено, що вартість Послуг, що надаються Виконавцем за цим Додатком до Договору, становить 987 825,80 (дев`ятсот вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять п`ять грн., 80 коп.) грн, у тому числі ПДВ 164 637,62 (сто шістдесят чотири тисячі шістсот тридцять сім грн., 62 коп.) грн.

Пунктом 5.2. Додатку № 1 від 11.05.2022 до Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату Послуг, що надаються Виконавцем за цим Додатком до Договору, за умови своєчасного надання Послуг Виконавцем (передачі рекламних та інформаційних матеріалів) шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця згідно відповідного рахунку, отриманого Замовником від Виконавця: 141 117,97 грн з урахуванням ПДВнепізніше 20.07.2022; 141117,97 грн з урахуванням ПДВнепізніше 20.08.2022; 141117,97 грн з урахуванням ПДВнепізніше 20.09.2022; 141117,97 грн з урахуванням ПДВ непізніше 20.10.2022; 141 117,97 грн з урахуванням ПДВ не пізніше 20.11.2022; 141 117,97 грн з урахуванням ПДВ не пізніше 20.12.2022; 141 117,98 грн з урахуванням ПДВ не пізніше 20.01.2023.

Додатковою угодою № 1 від 31.05.2022 до Додатку № 1 до Договору внесено зміни до п. 5.2. Додатку № 1 до Договору, а саме здійснення оплати послуг замість: 141 117,97 грн з урахуванням ПДВ не пізніше 20.12.2022; 141 117,98 грн з урахуванням ПДВ не пізніше 20.01.2023». Сторони погодили здійснення оплати Послуг Замовником; «- 282 235,95 грн (двісті вісімдесят дві тисячі двісті тридцять п`ять гривень 95 коп.) з урахуванням ПДВ не пізніше 20.12.2022».

На виконання вимог ст. 201 ПК України ТОВ «БІГБЕНГЕРС» складено та подано наступні податкові накладні:

-податкова накладна № 2 від 30.06.2022 на суму 141 117,97 грн, яку згідно з Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Квитанція) від 04.07.2022 було прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН);

-податкова накладна № 3 від 31.07.2022 на суму 141 117,97 грн, яку згідно з Квитанцією від 03.08.2022 було прийнято та зареєстровано в ЄРПН;

-податкова накладна № 1 від 31.08.2022 на суму 141 117,97 грн, яку згідно з Квитанцією від 01.09.2022 було прийнято та зареєстровано в ЄРПН;

-податкова накладна № 1 від 30.09.2022 на суму 141 117,97 грн, яку згідно з Квитанцією від 12.10.2022 було прийнято та зареєстровано в ЄРПН;

-податкова накладна № 1 від 31.10.2022 на суму 141 117,97 грн, реєстрацію в ЄРПН якої згідно з Квитанцією від 03.11.2022 було зупинено.

Причиною зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 31.10.2022 зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від

31.10.2022 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.11.1, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник « 0»=7,1267%, «Р»=0».

На вищевказану пропозицію контролюючого органу ТОВ «БІГБЕНГЕРС» було надано пояснення на підтвердження проведення господарської діяльності з копіями документів, які стосуються здійснення господарської операції, що підтверджується Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 16.11.2022.

У поясненнях ТОВ «БІГБЕНГЕРС» зазначає про те, що згідно умов Договору Товариством складалися рахунки на оплату та Акти надання послуг за виконані (надані) протягом місяця послуги, які оплачувались ТОВ «РЕКЛАМНЕ АГЕНСТВО «АІТІ», що підтверджується платіжними дорученнями.

Також, позивач надав копії документів, які стосуються здійснення господарських операцій ТОВ «БІГБЕНГЕРС» за Договором про надання послуг № 11/05/2022 від 11.05.2022, на підставі яких була сформована і подана вищезазначена податкова накладна, з урахуванням специфіки виду економічної діяльності Товариства, а саме: копія Договору про надання послуг № 11/05/2022 від 11.05.2022, копія Додатку № 1 до Договору про надання послуг № 11/05/2022 від 11.05.2022, копія Додаткової угоди № 1 до Додатку № 1 до Договору про надання послуг № 11/05/2022 від 11.05.2022, копії рахунків на оплату за період з 30.06.2022 по 30.10.2022, копії актів надання послуг за період з 30.06.2022 по 31.10.2022 та копії платіжних доручень за період з 20.07.2022 по 20.10.2022, які підтверджують оплату за надані послуги.

Проте комісією регіонального рівня 01.12.2022 прийнято Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7756062/43276600, у якому причиною відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 31.10.2022 зазначено: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних». У додатковій інформації щодо підстав для прийняття вищевказаного рішення комісія вказує на те, що «діяльність підприємства не забезпечена трудовим ресурсом».

Не погодившись з рішенням комісії регіонального рівня від 01.12.2022 позивач подав Скаргу до комісії центрального рівня, оскільки копії всіх первинних документів були приєднані до пояснень. Крім того, специфіка послуг, які надаються позивачем в межах Договору про надання послуг № 11/05/2022 від 11.05.2022, а саме підготовка візуального та текстового контенту для соціальних мереж, є такою, що не вимагає, в т.ч. на законодавчому рівні, наявності певної кількості працівників у штаті, ТОВ «БІГБЕНГЕРС» надає послуги без залучення додаткових трудових ресурсів.

13.12.2022 комісією центрального рівня прийнято Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 72696/43276600/2, яким залишено скаргу платника податку без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін.

Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначає заходи, що вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ЄРПН є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, що складається платником податку на додану вартість згідно з вимогами Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, що не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку.

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації у Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом 7 цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Відповідно до пункту 1 Порядок № 520 даний порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановив суд, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 № 1 стала відповідність операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Відповідно до пункту 1 Додатку № 3 до Порядку № 1165 до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації у Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в отриманої позивачем квитанції від 03.11.2022 контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкових накладних коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.11.1 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію варто навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає спірна операція, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 03.11.2022 зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарських операцій до відповідного критерію, визначеного пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначених у податкових накладних, які подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України таких товарів/послуг (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України таких товарів, зазначених з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідних товарів/послуг, зазначених у податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних від 03.11.2022 не відповідає вимогам, що встановлені пунктом 11 Порядку № 1165 у частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. При цьому, у квитанціях не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати платнику податків та щодо яких саме обставин необхідно надати пояснення для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам пункту 11 Порядку № 1165.

За результатами розгляду скарги позивача, головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін із зазначенням таких підстав: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, що свідчить про формальний розгляд комісією центрального рівня скарги позивача, ненадання належної оцінки долученим до скарги документам.

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН також затверджений Порядком № 1165.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1165 за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін. Підстави, за наявності яких приймається одне зі вказаних рішень, зазначений Порядок не передбачає.

Суд урахував, що рішення про залишення без задоволення скарги позивача не породжує будь-яких прав та обов`язків, отже, не може бути окремо оскаржені в суді, тому належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є саме визнання протиправним оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій, факту наявності дати виникнення першої події (надання послуг), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складено податкову накладну.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996) є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 996 можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону № 996 та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Підставою для виникнення у платника податків права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами такий обов`язок не виконано, не надано суду жодних доказів щодо чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій відповідно до пункту 1 Критеріїв. Незважаючи на подані позивачем разом із поясненнями копій документів про підтвердження здійснення операції за податковою накладною № 1 від 31.10.2023, реєстрація якої зупинена, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем документи належним чином не розглянуто.

Оскаржуване рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних є актом індивідуальної дії. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до їх протиправності. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, Верховний Суд під час розгляду аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Разом з цим, у оскаржуваному рішенні комісії ГУ ДПС у м.Києві від 01.12.2022 №7756062/43276600 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.10.2021 №1 зазначено про ненадання платником податків копій первинних документів.

Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Надаючи оцінку відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні списки), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, суд зазначає таке.

Суд встановив, що податкова накладна від 31.10.2022 № 1 складена позивачем на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України за першою подією надання послуги (передача рекламних та інформаційних матеріалів).

Пунктом 5.2. Додатку № 1 від 11.05.2022 до Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату Послуг, що надаються Виконавцем за цим Додатком до Договору, за умови своєчасного надання Послуг Виконавцем (передачі рекламних та інформаційних матеріалів) шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця згідно відповідного рахунку, отриманого Замовником від Виконавця: 141117,97 грн з урахуванням ПДВнепізніше 20.07.2022; 141117,97 грн з урахуванням ПДВне пізніше 20.08.2022; 141 117,97 грн з урахуванням ПДВнепізніше 20.09.2022; 141 117,97 грн з урахуванням ПДВнепізніше 20.10.2022; 141 117,97 грн з урахуванням ПДВнепізніше 20.11.2022; 141 117,97 грн з урахуванням ПДВнепізніше 20.12.2022; 141 117,98 грн з урахуванням ПДВнепізніше 20.01.2023.

Додатковою угодою № 1 від 31.05.2022 до Додатку № 1 до Договору внесено зміни до п. 5.2. Додатку № 1 до Договору, а саме здійснення оплати послуг замість: «- 141 117,97 грн з урахуванням ПДВ не пізніше 20.12.2022; -141117,98 грн з урахуванням ПДВ не пізніше 20.01.2023».

Сторони погодили здійснення оплати Послуг Замовником; «- 282 235,95 грн (двісті вісімдесят дві тисячі двісті тридцять п`ять гривень 95 коп.) з урахуванням ПДВ не пізніше 20.12.2022».

Відповідно до рахунків на оплату, актів надання послуг, платіжних доручень замовник сплачував надані послуги після підписання актів та реєстрації податкових накладних.

Станом на дату подання на реєстрацію податкових накладних від 31.10.2022 № 1 позивач надав до контролюючого органу наявні у нього документи на підтвердження здійсненої господарської операції із надання послуг з реклами, однак платіжні доручення не могли бути надані, позаяк бути відсутні на час складання податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, а також той факт, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Суд вважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Аналіз змісту оскаржуваного рішення дає підстави для висновку, що комісія ГУ ДПС у м.Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій, не зазначила мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Суд встановив, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, що на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. Свобода розсуду податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Надаючи оцінку твердженню відповідача про дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень щодо реєстрації податкових накладних, суд відхиляє як необґрунтоване та зазначає, що податковим законодавством передбачений обов`язок податкового органу про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію податкової накладної.

Суд дійшов висновку, що індивідуальний акт рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 01.12.2022 № 7756062/43276600 прийняті без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений Податковим кодексом України та іншими вищезазначеними нормативно-правовими актами, є протиправним, а відтак належать скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної спірної податкової накладної від 31.10.2022 № 1 датою фактичного подання відповідно до пункту 28 Порядку № 117, пунктів 19, 20 Порядку № 1246, абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Оцінивши наявні в справі докази і аргументи сторін сукупно, суд дійшов висновку, що відповідачем Головним управлінням ДПС України у м.Києві не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, у зв`язку із чим адміністративний позов ТОВ "БІГБЕНГЕРС" належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 2684,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.02.2023 №14.

Зважаючи на результат вирішеного спору згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути повністю за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м.Києві.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України до судових витрат крім судового збору належать витрати, пов`язані з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження розміру вказаних судових витрат позивач надав до суду договір про надання правничої допомоги вiд 30.01.2023 №04/23, укладений з адвокатським бюро «Валентини Журавель", додаток №1 до вказаного договору від 30.01,2023, та платіжну інструкцію №10 від 31.01.2023.

За умовами зазначеного договору адвокатське бюро «Валентини Журавель» взяло на себе зобов`язання надавати позивачу правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, додатковими угодами та іншими додатками до договору, якщо такі будуть мати місце.

Відповідно до п.3.1 договору за надання правничої (правової) допомоги клієнт сплачує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар адвоката, що визначається і погоджується сторонами.

Сторони договору погодили, що гонорар складається з погодинної та фіксованої оплати послуг за надану Адвокатом Адвокатського бюро правничу (правову) допомогу.

Погодинна вартість послуг Адвоката Адвокатського бюро встановлюється та оплачується Клієнтом згідно з розцінками Адвокатського бюро «Валентини Журавель», а саме з розрахунку З 300, 00 (три тисячі триста гривень 00 коп.) грн за 1 годину роботи Адвоката, без ПДВ.

Фіксована оплата послуг Адвоката Адвокатського бюро установлюється для послуг зі складання процесуальних документів, листів, заяв та інших письмових документів.

Сума гонорару сплачується Клієнтом на користь Адвокатського бюро шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня наступного за днем підписання Акта наданих послуг, якщо інше не передбачено письмовою домовленістю Сторін у додатках до даного Договору.

Також, додатком №1 до договору визначено, що сторони договору погодили гонорар (винагороду) Адвоката згідно розцінок Адвокатського бюро «Валентини Журавель».

Відтак, клієнт зобов`язується сплатити передоплату у розмірі 10 000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.) грн за надання правничої допомоги, яка включатиме: надання консультацій та роз`яснень; правовий аналіз та узагальнення судової практики по правовому питанню; підготовка запитів та інших документів, їх надсилання, виготовлення копій, формування адвокатського досьє; збір і підготовка доказів; підготовка та подання до суду позовної заяви.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, згідно з яким подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

З огляду на зазначене, суд вважає доведеним позивачем належними доказами, що ним понесені у цій справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

У зв`язку з цим суд застосовує правовий висновок Верховного Суду, викладений у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, у відповідності з яким метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Також суд враховує правовий висновок Верховного Суду, сформульований в пункті 36 постанови від 19.09.2019 у справі № 810/2760/17, згідно з яким з огляду на положення частини сьомої статті 134 КАС України саме відповідач у випадку заперечення ним зазначеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Проте, у цій справі відповідачем не надано доказів, які б спростували відповідний розмір витрат позивача на правову допомогу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на користь позивача із ГУ ДПС у м.Києві за рахунок її бюджетних асигнувань підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Дерєавної податкової служби у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7756062/43276600 від 01.12.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393, Львівська площа, 8, м.Київ, 04053) зареєструвати податкову накладну №1 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГБЕНГЕРС" (місцезнаходження: м.Київ, вул.Володимирська, 69, офіс 1, 01033) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.