Рішення

від 31.05.2023 по справі 1.380.2019.003315

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.003315

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засіданняМаксимович А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСІМ ТРЕЙД-ІНВЕСТ до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

у липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ОККО-Рітейл звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2019 №0001564916.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 26.11.2019 позов задовольнив повністю.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.02.2020 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 08.12.2022 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

06.01.2023 вказана справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, таку справу передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І.

Ухвалою від 10.01.2023 суддя прийняла справу до провадження та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

20.02.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 21.02.2023 суд задовольнив клопотання представника відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 01.03.2023 суд у зв`язку із зміною найменування Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-РІТЕЙЛ постановив позивачем у справі вважати Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКСІМ ТРЕЙД-ІНВЕСТ код ЄДРПОУ 30841082, місцезнаходження юридичної особи: 79018 Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 (далі ТзОВ ЕКСІМ ТРЕЙД-ІНВЕСТ).

Ухвалою від 01.03.2023 суд допустив заміну відповідача у справі Офіс великих платників податків ДПС належним відповідачем (правонаступником) Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків код ЄДРПОУ 44104032, місцезнаходження: 65015, м. Одеса, пр. Шевченка, 15/1 (далі - відповідач).

Ухвалою від 05.04.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок контролюючого органу про порушення ним порядку обліку товарних запасів з огляду на відсутність за місцем їх реалізації журналів обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП, а також змінних звітів АЗС за формою № 17-НП є помилковим, оскільки в ході перевірки не виявлено фактів неповного відображення господарських операцій з реалізації пального через реєстратори розрахункових операцій, що використовуються в його господарській діяльності.

Оскаржене податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам законності, оскільки прийняте заступником начальника Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС Є. Ломакою з порушенням встановленого порядку, поза межами повноважень, оскільки останній не є уповноваженою особою на підписання рішень згідно з інформацією на офіційному порталі ДФС України. Вказане є додатковою або самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що до перевірки позивач надав лише журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП, який розпочато 30 серпня 2018 року. При цьому, згідно із Z-звітами РРО, що зберігаються в книгах обліку розрахункових операцій, в реалізацію надійшло пально-мастильних матеріалів на загальну суму 2557998,22 грн та які неоприбутковано на АЗС за формою 13-НП. При цьому, у відповідь на письмовий запит щодо надання документів, у тому числі засвідчених копій змінних звітів АЗС за формою № 17-НП за період з 01 січня 2016 року по 06 лютого 2019 року, до перевірки не надано такі змінні звіти. Вказує на помилковість тверджень позивача щодо невідповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам законності з огляду на те, що таке прийняте заступником начальника Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС Є. Ломакою.

У судове засідання позивач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідач провів фактичну перевірку автозаправної станції, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 9/А, та належить ТзОВ ЕКСІМ ТРЕЙД-ІНВЕСТ, з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про виробництво та обіг підакцизних товарів, за результатами якої складено акт від 15.02.2019 №0009/28/10/49/16/30841082 (далі Акт перевірки від 15.02.2019).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з огляду на здійснення реалізації паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2557998,22 грн, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: надходження паливно-мастильних матеріалів не оприбутковано до журналу обліку надходження нафтопродуктів на автозаправній станції за формою № 13-НП (записи в журналі відсутні).

На підставі зазначеного акта перевірки Офісом ВПП ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2019 № 0001564916, згідно з яким до ТзОВ ЕКСІМ ТРЕЙД-ІНВЕСТ застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5115996,44грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 вказаної статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 ПК України) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання з передбаченого ПК України граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон України № 996-XIV) визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктом 2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.2 Положення № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Пунктом 6.2 Положення № 88 встановлено, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерська та інша звітність до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Відповідно до підпункту 10.2.1 пункту 10.2 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14) (підпункт 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції).

Відповідно до підпункту 10.2.8 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

За вимогами пункту 16.1 Інструкції матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Відповідно до підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Згідно з підпунктом 10.4.1 пункту 10.4 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП.

Облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об`єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій (пункт 3 Інструкції).

Пунктами 4.2, 4.3 Інструкції визначено методи та засоби визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів та порядок здійснення вимірювань об`єму та маси нафти і нафтопродуктів.

Пунктом 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; Закон України № 265/95-ВР) встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до статті 20 вказаного Закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

З наведеного положення видно, що до платника податків може бути застосовано штрафні санкції за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, у випадку встановлення: 1) факту наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром), 2) факту реалізації таких необлікованих товарів без проведення розрахунків через реєстратор розрахункових операції.

При цьому, у розумінні пункту 12 статті 13 Закону України № 265/95-ВР належним веденням обліку товарних запасів вважається як облік товарів на складах, так і за місцем їх реалізації. Тобто сама по собі відсутність на час проведення перевірки первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, не вважається порушенням вимог Закону України № 265/95-ВР та не є підставою для застосування до суб`єкта господарювання зазначеної фінансової санкції.

За результатами перевірки відповідач встановив здійснення позивачем реалізації паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2557998,22 грн, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: надходження паливно-мастильних матеріалів не оприбутковано до журналу обліку надходження нафтопродуктів на автозаправній станції за формою № 13-НП (записи в журналі відсутні).

Вказаний висновок відповідача сформовано на підставі, зокрема, збережених даних реєстратором розрахункових операцій у X звіті і дані про які не було внесено до Журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою 13-НП згідно зведеної інформації щодо надходження пально-мастильних матеріалів (прихід у резервуар) згідно Z-звітів РРО та які неоприбутковано до журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, а саме: 27.09.2018 ДП у кількості 3915,99 літрів за ціною реалізації 125272,52 грн та ДП Pulls у кількості 1245,02 літрів за ціною реалізації 41073,20 грн; 01.12.2018 бензин А-95 Pulls у кількості 3025 літрів за ціною реалізації 102819,75 грн, бензин А-95 у кількості 8050 літрів за ціною реалізації 265569,50 грн, ДП у кількості 3016 літрів за ціною реалізації 97989,84 грн, ДП Pulls у кількості 2000 літрів за ціною реалізації 67980 грн; 10.12.2018 бензин А-92 у кількості 6016 літрів за ціною реалізації 189443,84 грн, ДП у кількості 8050 літрів за ціною реалізації 257519,5 грн; 23.12.2018 - ДП у кількості 5965 літрів за ціною реалізації 184855,35 грн та ДП Pulls у кількості 2025 літрів за ціною реалізації 66804,75 грн; 26.12.2018 бензин А-95 Pulls у кількості 6050 літрів за ціною реалізації 193539,5 грн, бензин А-95 у кількості 13880,93 літрів за ціною реалізації 430170,02 грн, ДП у кількості 7980 літрів за ціною реалізації 247300,20 грн, ДП Pulls у кількості 3970 літрів за ціною реалізації 130970,3 грн; 09.01.2019 бензин А-95 у кількості 3274,74 літрів за ціною реалізації 98209,45 грн.

Суд на підставі дослідження наявних у справі матеріалів встановив, що обсяги і вартість фактичних залишків нафтопродуктів визначені виключно на підставі даних обліку позивача, а саме X-звітів РРО, що зберігаються в книгах обліку розрахункових операцій та повністю, без будь-яких змін, перенесені відповідачем до акта перевірки.

Копії товарно-транспортних накладних та змінних звітів форми 17-НП за період надходження пально-мастильних матеріалів підтверджують відповідність даних інформації з реєстратора розрахункових операцій, зазначеної в Z-звітах.

На виконання вказівок Верховного Суду щодо перевірки для встановлення факту реалізації позивачем неоприбуткованого пального відповідних бухгалтерських регістрів та первинних документів, на підставі яких вони ведуться, суд зазначає таке.

Листом від 14.03.2023 №14/03 ТзОВ ЕКСІМ ТРЕЙД-ІНВЕСТ повідомило, що облік на підприємстві ведеться за допомогою програми SAP ERP. До такого листа долучено картки руху матеріалів, що підтверджують оприбуткування товару в обліковій системі Товариства.

Дослідивши долучені позивачем дані бухгалтерського обліку з облікової системи SAP ERP у сукупності з наявними у матеріалах справи первинними документами (ТТН, акти оприбуткування надлишків товару), суд встановив відповідність між даними щодо надходження товару (паливно-мастильних матеріалів) та даними щодо його оприбуткування.

Таким чином, суд погоджується із позицією сторони позивача про те, що ненадання під час перевірки журналів обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП, яке є порушенням порядку приймання нафтопродуктів, а також всіх запитуваних змінних звітів АЗС за формою № 17-НП, не може бути достатньою підставою для висновку контролюючого органу щодо здійснення суб`єктом господарювання реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, оскільки такі відображають виключно здійснені облікові операції та не є первинними документами, що підтверджують наявність необлікованого товару за місцем реалізації.

Також, варто зазначити, що вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватися методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Разом з тим, в акті перевірки не зазначено інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків пально-мастильних матеріалів як того вимагає Інструкція, з огляду на що інформація щодо фактичної кількості пально-мастильних матеріалів не може вважатись достовірною, а відповідно і твердження відповідача про те, що позивач реалізовував пально-мастильні матеріали, які не є облікованими у встановленому законом порядку, не є доведеним.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 28.02.2018 у справі №810/3247/16, від 05.04.2019 у справі № 2а-3277/10/0370, від 05.03.2019 у справі №806/2402/16.

Покликання позивача на підписання оскарженого податкового повідомлення-рішення неуповноваженою особою не заслуговують на увагу, оскільки повноваження заступника начальника Одеського управління Офісу ВПП ДФС Є. Ломаки підтверджено долученими до матеріалів справи копіями наказів із подальшими змінами до таких, а також дані про вказану особу та його повноваження опубліковані на офіційному порталі.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновку відповідача про здійснення позивачем реалізації паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2557998,22 грн, які не обліковані у встановленому порядку. З огляду на відсутність порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 19210,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2019 №0001564916.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44104032, місцезнаходження: 65015, м. Одеса, пр.Шевченка, 15/1) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСІМ ТРЕЙД-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 30841082, місцезнаходження юридичної особи: 79018 Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1) судовий збір у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 12 червня 2023 року.

Суддя Мричко Н.І.