Ухвала

від 12.06.2023 по справі 420/12114/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12114/23

УХВАЛА

12 червня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,

розглянувши матеріали:

за позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства МАРІЯ (вул. Миру, 13, с. Семихатки, Березівський район, Одеська область, 67340)

до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство МАРІЯ звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області №7657359/30747570 від 17.11.2022 р. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 21.10.2022 р. №14 датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області №7657360/30747570 від 17.11.2022 р. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 24.10.2022 р. №15 датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області №7657361/30747570 від 17.11.2022 р. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 27.10.2022 р. №16 датою її подання.

Ухвалою від 30.05.2023 року адміністративний позов залишено без руху та роз`яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з вказівкою поважних причин його пропуску.

Для усунення вказаних недоліків позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

05.06.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що бухгалтерський облік на підприємстві веде керівник ПСП «МАРІЯ» - Шуляченко О.Я. У період з 06.02.2023 р. по 12.05.2023 р. керівник підприємства знаходилась у службовому відрядженні, про що свідчить Наказ №124 від 05.02.2023 р. Так як керівник ПСП «МАРІЯ» Шуляченко О.Я., яка веде бухоблік на підприємстві була у відрядженні, тому вона не мала змоги займатись оскарженням рішень про відмову. Одразу після повернення з відрядження керівник ПСП «МАРІЯ» з метою оперативного оскарження рішень про відмову звернулася до адвоката Юріна Андрія Вячеславовича, з яким було укладено Договір про надання правової допомоги №16/05-23 від 16.05.2023 р. Позивач вважає, що вищезазначені обставини спричинили затягування строку для звернення до суду.

Розглянувши заяву представника позивача від 05.06.2023 року, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року (справа №640/20468/18) здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 року у справі №420/5508/20.

Суд з матеріалів позовної заяви встановив, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, а саме:

25.11.2022 року позивач подав скарги на прийняті рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №7657359/30747570 від 17.11.2022 р., №7657360/30747570 від 17.11.2022 р. та №7657361/30747570 від 17.11.2022 р. та за результатами розгляду скарг, 07.12.2022 року ДПС України прийнято рішення про залишення скарг без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Враховуючи, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, та рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України, слід застосовувати тримісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

Отже, строк на оскарження рішень №7657359/30747570 від 17.11.2022 р., №7657360/30747570 від 17.11.2022 р. та №7657361/30747570 від 17.11.2022 р. розпочався 08.12.2022 року та закінчився 08.03.2023 року (включно).

Разом з тим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом 26.05.2023 року, тобто з порушенням тримісячного строку звернення.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що керівник ПСП «МАРІЯ» Шуляченко О.Я., яка веде бухоблік на підприємстві була у відрядженні відповідно до наказу від 05.02.2023 року №124 з 06.02.2023 року по 12.05.2023 року, тому вона не мала змоги займатись оскарженням рішень про відмову.

Так, відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 13.03.1998 року №59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 17.03.2011 року №362) направлення працівника підприємства у відрядження здійснює керівник цього підприємства або його заступник (направлення у відрядження державного службовця здійснює керівник державної служби) і оформлює наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів.

Разом з тим, наданий позивачем наказ про відрядження керівника ПСП «МАРІЯ» від 05.02.2023 року №124 з 06.02.2023 року по 12.05.2023 року, не містить мети виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник).

Також позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом жодним чином не обґрунтовує, яким саме чином перебування керівника ПСП «МАРІЯ» у відрядженні перешкодило останньому вчасно звернутися за правовою допомогою до адвоката.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі МШ Голуб проти України, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду та наявність правових підстав для повернення позовної заяви Приватного сільськогосподарського підприємства МАРІЯ до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.248, 256, 293 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Приватним сільськогосподарським підприємством МАРІЯ строку звернення до суду з даним позовом, викладені у заяві від 05.06.2023 року.

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства МАРІЯ до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.

Суддя В.В. Андрухів