Рішення

від 12.06.2023 по справі 540/8583/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/8583/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агропродукт Логістік до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301587 від 14.12.2021 року, якою на товариство з обмеженою відповідальністю Агропродукт Логістік накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 8500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч вимогам чинного законодавства жодних довідок про результати здійснення габаритно-вагового контролю інспекторами відповідача надано не було. Крім того, згідно товарно - транспортної накладної №1477 від 02.11.2021 року було здійснено перевезення вантажу - пшениці, водієм ОСОБА_1 автомобілем, марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Тобто, 02.11.2021 року інспектором було здійснено перевірку іншого транспортного засобу, а не того, що здійснював перевезення вантажу, оскільки в акті перевірки та акті перевищення вказано транспортний засіб з іншим реєстраційним номером. Також, суб`єктом відповідного правопорушення є саме автомобільний перевізник, а не власник чи будь-яка інша особа. В той же час, всупереч нормам чинного законодавства, докази на підставі яких було притягнуто позивача до відповідальності є неналежними не допустимими та невірно оформленими, зокрема, Акт перевищення не містить будь-яких посилань на суб`єкта господарювання - перевізника ТОВ «Агропродукт Логістік», а зазначається інше підприємство - ТОВ «Агропродукт, ЛТД». Тобто, при прийнятті рішення про притягнення до відповідальності позивача, відповідач керувався письмовими доказами, які оформлені не на позивача, а на іншу особу та мають наведені недоліки, спірна постанова підлягає скасуванню, як така, що не ґрунтується на належних та допустимих доказах. Крім того, жодних повідомлень про виклик позивача на день винесення постанови, ТОВ «Агропродукт Логістік» отримано не було. Тому, у зв`язку із відсутністю доказів повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про порушення, спірна постанова підлягає скасуванню, як така, що винесена із порушенням встановленої чинним законодавством процедури розгляду відповідної категорії справ. Також, посадова особа відповідача при перевірці зазначала про те, що транспортним засобом позивача було, нібито, перевищено вагові параметри на строєну вісь, замість 22т. було виявлено 23,2т. В той же час, згідно п. 9 Акту перевірки, жодних відомостей щодо відстані між осями зазначено не було, а отже, жодних підстав для твердження, що вага 23,2т. була на строєну вісь у відповідача немає. Відповідачем в жодному документі про встановлення порушення не відображені зазначені обставини, не надано доказів відповідності, повірки контрольно-вимірювального обладнання, постанова підлягає скасуванню, оскільки відсутність обґрунтованості перевищення вантажних норм означає відсутність самої події правопорушення. Крім того, наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу. Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію №02-84-08. Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким та сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує що положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів. В контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Також, в контексті пункту 22.5 цих Правил перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Крім того, законодавець врегулював питання можливого переміщення вантажу під час руху (також і в разі гальмування) шляхом похибки у 2 %, оскільки пунктом 4 Правил № 30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. При цьому, діючі нормативно-правові акти не передбачають окремі порядки зважування наливних та насипних вантажів. Зважування транспортного засобу здійснювалося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки про що свідчить Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки відповідно до п.11 Порядку 879. Разом з тим, чинним законодавством не встановлено вимоги щодо необхідності зазначення інформації про вимірювальне обладнання, за допомогою якого здійснюється зважування транспортного засобу. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 було встановлено, що навантаження на строєну вісь склало 23,200 т при нормативно допустимому 22 т. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить квитанція зважування від 02.11.2021 р. Таким чином, відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 контролюючими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю № 0067493 від 02.11.2021 р. Враховуючи те, що відповідно до акту проведення перевірки від 02.11.2021 року № 311819 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродукт Логістік» виконував вантажні перевезення з навантаженням на строєну вісь склало 23,200 т при нормативно допустимому 22 т, з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно заступником начальника Південного міжрегіонального управління Укртраснбезпеки в Херсонській області 14.12.2021 року прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто 8500.00 грн. Крім того, повідомленням позивача було запрошено для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 07.12.2021. Вказане свідчить, що позивач мав прибути на розгляд, проте вказаним правом не скористався. Враховуючи наведене, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, заступник начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області 14.12.2021 року правомірно розглянув справу без її участі. У позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови, якщо б він з`явився на розгляд акту.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що вiдповiдачами не надано жодного належного та допустимого доказу, що пiдтверджує повiдомлення ТОВ про час та мiсце розгляду справи про порушення, що є достатньою пiдставою для скасування спiрної постанови як такої, що прийнята iз порушенням встановленоi процедури розгляду справи. Доводами вiдповiдачiв, щодо доданi до вiдзиву до позову копiя свiдоцтва про повiрку та лист є належними доказами здiйснення зважування транспортного засобiв позивача сертифiкованими засобами зважування на момент перевiрки, оскiльки ні в акті проведення перевiрки, ні в спiрнiй постановi не вказано яким саме зважувальним засобом користувaлись посадовi особи Укртрансбезпеки на момент здiйснення перевiрки, а iнших доказiв, якi б могли мiстити такі вiдомостей представником вiдповiдача надано не було. Крім того, того, у вiдповiдному свiдоцтвi про повiрку зазначено максимальну вагу щодо зважування - 20 000 кг, що є у два рази меншим за допустиму вагу транспортного засобу iз вантажем у розмiрi 40 000 кг. Таким чином, Вiдповчами не наведено доводiв та міркувань, що спростовують доводи викладенi у позовнiй заявi та не надано належних та допустимих доказiв на підтвердження правомiрностi спiрноi постанови, у зв`язку iз чим, позовнi вимоги підлягаю задоволенню у повному обсязi.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року відкрито провадження по справі № 540/8583/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації .

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22, відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справ - Одеський окружний адміністративний суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29 березня 2023 року адміністративну справу № 540/8583/21 в електронному вигляді передано головуючому судді Левчук О.А.

Ухвалою суду від 03 квітня 2023 року прийнято справу до провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Також, ухвалою суду від 03 квітня 2023 року замінено відповідача по справі Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки на Відділ державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді в період з 02.06.2023 року по 09.06.2023 року включно у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду ухвалено в перший робочий день.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

02 листопада 2021 року головним спеціалістом міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в пункті габаритно-вагового контролю, здійснено перевірку транспортного засобу DAF номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом LANGENDORF номерний знак НОМЕР_3 , що належить ТОВ «АГРОПРОДУКТ ЛТД», за результатами якої складено акт № 311819, згідно якого під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с. 12).

Також, 02 листопада 2021 року складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0070642, згідно якого повна маса транспортного засобу DAF номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом LANGENDORF номерний знак НОМЕР_3 , нормативно допустима 40,0 т., фактична 39,65 т., осьові навантаження: нормативно допустиме 11,0 11,00 22,00, фактичне 0,45 10,0 23.1 (а.с. 13).

14 грудня 2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», винесено постанову № 301587 та застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500, 00 грн. (а.с. 11).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч. 12 ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

При цьому, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Відповідно до пп. 2, 3, 4 п. 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Згідно п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

Пунктом 12, 13 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Згідно п. 12.5. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху. Транспортний засіб на вагу заїжджає повільно зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу.

Вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду по справам № 820/1420/17 та 803/1540/16.

В той же час, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, яким чином здійснювалось зважування транспортного засобу DAF номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом LANGENDORF номерний знак НОМЕР_3 .

При цьому, в матеріалах справи відсутня квитанція (талон) зважування, з якої вбачалися б дані щодо динаміки та швидкості руху транспортного засобу під час проведення габаритно-вагового контролю.

Згідно п. 2 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року № 255 пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами.

Відповідно до п.4 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року № 255 роботу пересувного пункту забезпечує персонал з трьох працівників (начальник пункту, оператор та водій).

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

Пунктом 12, 13 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Форма довідки затверджена про здійснення габаритно-вагового контролю затверджена спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 року № 1007/1207, у якій передбачено її складання та підписання посадовою особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу.

Однак, відповідачами, суб`єктами владних повноважень, не надано до суду належним чином завіреної копії довідки про здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом LANGENDORF номерний знак НОМЕР_3 .

Разом з тим, з приписів Порядку № 879 та Порядку № 1007/1207 слідує, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю.

Тобто, відповідачами, суб`єктами владних повноважень, не надано достатніх та беззаперечних доказів, що підтверджують наявність з боку позивача порушень, на підставі яких Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Крім того, згідно акта № 311819 від 02.11.2021 року та акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0070642 від 02.11.2021 року посадові особи Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки здійснювали перевірку суб`єкта господарювання ТОВ «АГРОПРОДУКТ, ЛТД», а не позивача ТОВ Агропродукт Логістік.

Також, у вказаних актах вказано, що здійснювалась перевірка транспортного засобу DAF номерний знак НОМЕР_2 , однак, згідно товарно-транспортної № 1477 від 02.11.2021 року та свідоцтва про реєстрацію перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом DAF номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 14-15).

Разом з тим, жодних пояснень щодо вказаних невідповідностей відповідачами, суб`єктами владних повноважень, не зазначено, та доказів в спростування суду не надано.

Згідно п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що товариство з обмеженою відповідальністю Агропродукт Логістік було повідомлене належним чином про час і місце розгляду справи відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

За таких підстав, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності застосування до позивача, ТОВ Агропродукт Логістік, адміністративно-господарського штрафу, визначеного постановою № 301587 від 14.12.2021 року, а тому вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агропродукт Логістік слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Агропродукт Логістік (код ЄДРПОУ 39812772, адреса місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м. Умань, вулиця Гонти, 3) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14), Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (адреса місцезнаходження: 73008, м. Херсон, вул. Бериславське шосе, 46) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 301587 від 14.12.2021 року.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агропродукт Логістік (код ЄДРПОУ 39812772, адреса місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м. Умань, вулиця Гонти, 3) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук