Постанова

від 12.06.2023 по справі 320/10891/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10891/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Марич Є.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» (далі по тексту - позивач, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА») звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України (далі - відповідачі, ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України) в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 14.12.2022р. за №7854721/36971905 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31.10.2022 №1 датою їх надходження до контролюючого органу;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 14.12.2022р. за №7854722/36971905 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31.10.2022р. №2 датою їх надходження до контролюючого органу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року повернуто позовну заяву особі, яка її подала.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ТОВ «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року позовну заяву ТОВ «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» повернуто останньому.

Приймаючи рішення про повернення позивачу позовної заяви, суд першої інстанції керувався пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави позову ТОВ «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА», а саме: обставини прийняття ГУ ДПС у м. Києві спірних рішень є різними, зокрема, спірні рішення прийнято контролюючим органом на підставі двох різних пакетів документів, поданих позивачем для реєстрації податкових накладних, які складені по різних господарських операціях, а тому позовна заява підлягає поверненню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Пунктом 1 частини 2 статті 172 КАС України передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.

Правовими положеннями п. 23 ч.1 ст. 4 КАС України наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Похідна позовна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У даному випадку, підставою звернення ТОВ «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» з даним позовом до суду стало прийняття комісією ДПС рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, після того як позивачем було подано документи на підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, складених на виконання приписів п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за результатами проведення загально-будівельних робіт з влаштування монолітного каркасу житлового будинку з використанням власних матеріалів, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ - 2в, у відповідності до Контракту генерального підряду №3-2/III-VII від 26.01.2021 року укладеного між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» (Генпідрядник) із ТОВ «Захід Трансбуд Впровадження» (Замовник).

Як спосіб захисту порушеного права, яке полягає у відмові зареєструвати податкові накладні, позивач просив суд зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні згідно з переліком, що не може бути реалізовано за наявності чинних рішень комісії ДПС, рішень про відмову в реєстрації таких податкових накладних.

У свою чергу, рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, скасування яких є предметом позовних вимог ТОВ «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА», перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних та розглядом поданих платником податків письмових пояснень та/або копій документів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що заявлені ТОВ «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» позові вимоги пов`язані між собою підставами виникнення, є основними та похідними вимогами, оскільки задоволення однієї вимоги може мати наслідком задоволення іншої вимоги.

Таким чином, аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про можливості об`єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, оскільки їх розгляд спрямований головним чином на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права останнього судом.

Отже, заявлені позивачем вимоги пов`язані між собою у розумінні ч. 1 ст. 21 та ч. 1 ст. 172 КАС України, оскільки спір між позивачем та відповідачами виник з одних публічно-правових відносин у сфері справляння податків і зборів, пов`язаних з реалізацією ДПС та її територіальним органом - Головним управлінням ДПС у м. Києві, публічно-владних управлінських функцій в частині адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, а саме відносин, пов`язаних із реєстрацією податкових накладних в ЄРПН.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що оскаржуваними рішеннями відмовлено в реєстрації податкових накладних, складених за результатами різних господарських операціях, у межах одного договору Генерального підряду, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що такі рішення є пов`язаними, оскільки виникли з одних і тих самих публічно-правових відносин, вимоги про скасування яких заявлені у позові, пов`язані між собою спільною передумовою для їх прийняття, стосуються одного і того ж платника податку, створюють для останнього однакові негативні наслідки у вигляді порушеного права, яке полягає у відмові зареєструвати податкові накладні, та, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Зазначені доводи підтверджено належними доказами, які містяться в матеріалах справи та досліджені колегією суддів апеляційної інстанції в повному обсязі.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду та вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» - задовольнити повністю.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року про повернення позовної заяви - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

А.Г. Степанюк

Повний текст виготовлено року 12.06.2023 року