Постанова

від 06.06.2023 по справі 640/7363/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7363/22 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технозв`язок" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технозв`язок" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

-скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 18 лютого 2022 року №00078580701 щодо заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 4 659 165,00 грн, в т.ч. основного платежу 3 727 332,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 931 833,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Крім того, позивач зазначає про відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо надання послуг між ним та контрагентами мали реальний характер, послуги надані та оплачені позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Також, позивач вказав на те, що при укладенні та виконанні договорів з контрагентами він діяв добросовісно, відповідно до ділової мети підприємницької діяльності, та не був обізнаний про будь-які можливі правопорушення зі сторони контрагентів, а тому не повинен нести негативні наслідки за недотримання податкової дисципліни іншими платниками податків.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2021 року на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві №9510-п Головним управлінням ДПС у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Технозв`язок" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року, валютного - за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт від 28 січня 2022 року №5357/Ж5/26-15-07-01-05/24102082 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 3 727 332 грн, у тому числі за листопад 2018 року у сумі 337 772 грн, за грудень 2018 року у сумі 1 080 488 грн, за січень 2020 року у сумі 439 561 грн, за березень 2020 року у сумі 379 062 грн, за квітень 2020 року у сумі 123 944 грн, за березень 2021 року у сумі 100 566 грн, за квітень 2021 року у сумі 231 668 грн, за червень 2021 року у сумі 922 123 грн, за серпень 2021 року у сумі 66 700 грн, за вересень 2021 року у сумі 45 448 грн;

- ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08 липня 2010 року зі змінами, та пункту 6 частини третьої розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20 квітня 2015 року, в результаті чого встановлено порушення порядку сплати єдиного соціального внеску за 21 березня 2019 року, 21 травня 2019 року, 21 серпня 2019 року;

-пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16 745,60 грн;

-пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. 1.5 п. 161 пп. 10 розділу XX, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми військового збору в періоді що перевірявся, на загальну суму 1 144,30 грн.

Крім того в акті перевірки зазначено, що відповідно до п. 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово штрафні санкції не застосовуються за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме за подання недостовірними відомостями податкової звітності щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 28 січня 2022 року №5357/Ж5/26-15-07-01-05/24102082 за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2022 року №00078580701, яким ТОВ «ТЕХНОЗВ`ЯЗОК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4 659 165,00 грн, в т.ч. основного платежу 3 727 332,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 931 833,00 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, натомість позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов`язкові реквізити.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 розділу 3 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку

Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З положень податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов`язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Верховним Судом у постанові від 22.10.2020 у справі №160/3055/19 висловлено правову позицію щодо того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Також Верховний Суд у вказаній постанові звертає увагу на те, що відповідно до сталої судової практики (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №805/686/17-а, від 12.07.2019 у справі № 808/109/18, від 9.07.2019 у справі № 810/1762/16 тощо) сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Згідно з п. 2.1 Розділу ІІ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу ІІ Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вказані правові норми, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до вимог п. 36.1, п. 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ "Технозв`язок" є 61.20 - діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку; видами економічної діяльності: 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 71.11 - діяльність у сфері архітектури; 33.20 - установлення та монтаж машин і устатковання; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 61.30 - діяльність у сфері супутникового електрозв`язку; 61.10 - діяльність у сфері проводового електрозв`язку; 25.11 - виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Технозв`язок" має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції №75-Л від 27 грудня 2019 року на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, Дозвіл Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві №3123.13.32 на виконання визначених в цьому дозволі робіт, Ліцензію Державної інспекції техногенної безпеки Серія АГ №595977 на надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення тощо.

З матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору постачання товару від 15 жовтня 2019 року №140, продавець - ТОВ «НОВАКОМП» в особі директора Мазурука Сергія Петровича зобов`язувався поставити мебельні вироби, частини освітлювального обладнання покупцю - ТОВ "Технозв`язок" на умова поставки FCA перевізник за рахунок покупця, та за розрахунками у безготівковій формі. ТОВ «ТЕХНОЗВ`ЯЗОК» здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 1 003 234,88 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року контрагентом позивача зареєстрована в ЄРПН податкова накладна №48 від 19 листопада 2019 року на загальну суму 1 003 234,88 грн, в т. ч. ПДВ на суму 167 205,81 грн.

Згідно умов договору постачання товару від 15 жовтня 2019 року №135, укладеному між ТОВ "Технозв`язок" (Покупець) в особі директора Кондратюка С.В., та ТОВ «УКРТРАНС ТРЕЙД» (Продавець) в особі директора Швигерь Ігоря Васильовича, продавець зобов`язувався поставити електрофурнітуру, бензопили. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі. Умови поставки - FCA перевізник за рахунок покупця. ТОВ "Технозв`язок" здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 3 347 837,79 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ "Технозв`язок" ТОВ «УКРТРАНС ТРЕЙД» зареєструвало податкові накладні в ЄДР з номенклатурою електрофурнітура, бензопили, а саме: №3 від 01 листопада 2019 року на суму 1 299 979,30 грн., в т. ч. ПДВ 216 663, 22 грн; №4 від 01 листопада 2019 року на суму 1 000 010,09 грн, в т.ч. ПДВ 166 668,35 грн; №45 від 19 листопада 2019 року на суму 1 047 848,40 грн, в т.ч. ПДВ 174 641,40 грн.

Відповідно до умов договору постачання товару від 24 травня 2021 року, укладеному між ТОВ "Технозв`язок" (Покупець) в особі директора Контратюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНА-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ЖИТЛОСЕРВІСБУД» (Продавець) в особі директора Ігоря Колошкіна, продавець зобов`язувався поставити арматуру. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі. Умови поставки - FCA перевізник за рахунок покупця. ТОВ "Технозв`язок" здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 750 043,32 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ "Технозв`язок" ТОВ «ПРОЕКТНА-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ЖИТЛОСЕРВІСБУД» зареєструвало податкову накладну в ЄДР з номенклатурою арматура №59 від 24 травня 2021 року на суму 750 043,32 грн, в т.ч. ПДВ 125 007,22 грн.

Згідно умов договору постачання товару від 02 березня 2021 року №02/03-2021, укладеному між ТОВ "Технозв`язок" (Покупець) в особі директора Контратюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «відповідальністю «АНАРІЕЛЬ» (Продавець) в особі директора Віктора Серенкова, продавець зобов`язувався поставити прокат плоский з вуглецевої сталі гарячеоцинкований, у рулонах, гладкий, з матовим покриттям. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі. Умови поставки - FCA перевізник за рахунок покупця. ТОВ "Технозв`язок" здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 2 003 760 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ "Технозв`язок" ТОВ «АНАРІЕЛЬ» зареєструвало податкові накладні в ЄДР з номенклатурою прокат плоский з вуглецевої сталі гарячеоцинкований, у рулонах, гладкий, з матовим покриттям, а саме: №4 від 02 березня 2021 року на суму 531 300, 00 грн, в т.ч. ПДВ 88 500,00 грн; №5 від 03 березня 2021 року на суму 576 840,00 грн, в т.ч. ПДВ 96 140,00 грн; №6 від 04 березня 2021 року на суму 440 220,00 грн, в т.ч. ПДВ 73 370,00 грн; №7 від 05 березня 2021 року на суму 455 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 75 900,00 грн.

Відповідно до умов договору постачання від 15 лютого 2021 року №14, укладеного між ТОВ "Технозв`язок" (Покупець) в особі директора Контратюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «відповідальністю «БАВАРІЯ ІМПОРТ» (Продавець) в особі директора Коршун Олександра Ігоревича, продавець зобов`язувався поставити панель (лист) облицювальну профільовану, з чорних металів, шурупи самонарізні з частковою нанесеною різьбою, профіль сталевий. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі. Умови поставки - FCA перевізник за рахунок покупця. ТОВ «ТЕХНОЗВ`ЯЗОК» здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 1009331,75 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ "Технозв`язок" ТОВ «БАВАРІЯ ІМПОРТ» зареєструвало податкові накладні в ЄДР з номенклатурою панель (лист) облицювальну профільовану, з чорних металів, шурупи самонарізні з частковою нанесеною різьбою, профіль сталевий, а саме: №234 від 16 лютого 2021 року на суму 507 297,42 грн, в т.ч. ПДВ 84 549,57 грн; №225 від 16 лютого 2021 року на суму 502 034,33 грн, в т.ч. ПДВ 83 672,39 грн.

Згідно умов договору постачання товару від 03 січня 2020 року №0301/1-2020, укладеного між ТОВ "Технозв`язок" (Покупець) в особі директора Контратюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «відповідальністю «МЕТКОМТЕХ» (Продавець) в особі директора Олесюк В.В., продавець зобов`язувався поставити прокат плоский з вуглецевої сталі, гарячеоцинкований, у рулонах, гладкий, з матовим покриттям. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі. Умови поставки - FCA перевізник за рахунок покупця. ТОВ «ТЕХНОЗВ`ЯЗОК» здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 2 916 753,75 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ "Технозв`язок" ТОВ «МЕТКОМТЕХ» зареєструвало податкові накладні в ЄДР з номенклатурою прокат плоский з вуглецевої сталі, гарячеоцинкований, у рулонах, гладкий, з матовим покриттям, а саме: №8 від 03 січня 2020 року на суму 1 666 752,50 грн, в т.ч. ПДВ 2 000 103,00 грн; №6 від 05 лютого 2020 року на суму 1 250 001,25 грн, в т.ч. ПДВ 1 500 001,50 грн.

Відповідно до умов договору постачання від 01 листопада 2018 року №03/18, укладеномго між ТОВ "Технозв`язок" (Покупець) в особі директора Контратюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «відповідальністю «ТІГУАР КАПІТАЛ» (Продавець) в особі директора Бойчука С.В., продавець зобов`язувався поставити прокат плоский з вуглецевої сталі з полімерним покриттям оцинкованого, рул. 0,5*1250 в асортименті. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі. Умови поставки - FCA перевізник за рахунок покупця. ТОВ "Технозв`язок" здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 8 399 560,91 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ "Технозв`язок" ТОВ «ТІГУАР КАПІТАЛ» зареєструвало податкові накладні в ЄДР з номенклатурою прокат плоский з вуглецевої сталі з полімерним покриттям оцинкованого, рул. 0,5*1250 в асортименті, а саме: №3 від 02 листопада 2018 року на суму 512 080,80 грн., в т.ч. ПДВ 85 346,80 грн; №4 від 05 листопада 2018 року на суму 495 590,55 грн., в т.ч. ПДВ 82 598,43 грн; №6 від 05 листопада 2018 року на суму 416 966,93 грн., в т.ч. ПДВ 69 494,49 грн; №5 від 06 листопада 2018 року на суму 601994,21 грн, в т.ч. ПДВ 100 332,37 грн; №6 від 03 грудня 2018 року на суму 547 146,64 грн, в т.ч. ПДВ 91 191,11 грн; №7 від 04 грудня 2018 року на суму 587 416,28 грн., у т.ч. ПДВ 99 569,38 грн; №8 від 06 грудня 2018 року на суму 612 296,10 грн, в т.ч. ПДВ 102 049,35 грн; №19 від 06 грудня 2018 року на суму 626 763,00 грн, в т.ч. ПДВ 104 460,50 грн; №20 від 07 грудня 2018 року на суму 554 667,72 грн, в т.ч. ПДВ 92 444,62 грн; №21 від 10 грудня 2018 року на суму 601 156,38 грн., в т.ч. ПДВ 100 192,73 грн; №22 від 10 грудня 2018 року на суму 545 035,39 грн, у т.ч. ПДВ 90 839,23 грн; №23 від 11 грудня 2018 року на суму 548797,16 грн, у т.ч. ПДВ 108 132,86 грн; №36 від 17 грудня 2018 року на суму 494 350,36 грн, у т.ч. ПДВ 82 391,73 грн; №35 від 17 грудня 2018 року на суму 469 253,64 грн, у т.ч. ПДВ 78 208,94 грн; №38 від 18 грудня 2018 року на суму 365 836,39 грн., у т.ч. ПДВ 60 972,73 грн; №39 від 18 грудня 2018 року на суму 420 209,36 грн у т.ч. ПДВ 70 034,89 грн.

Згідно умов договору постачання товару від 23 вересня 2019 року №179, укладеного між ТОВ "Технозв`язок" (Покупець) в особі директора Контратюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «відповідальністю «СОМЕРСТОН» (Продавець) в особі директора Зеленького В., продавець зобов`язувався поставити ручні інструменти для вимірювання лінійних розмірів не містять у своєму складі передавачі, апаратуру для автоматичного регулювання (керування), електронні термостати. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі. Умови поставки - FCA перевізник за рахунок покупця. ТОВ "Технозв`язок" здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 468 268,26 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ "Технозв`язок" ТОВ «СОМЕРСТОН» зареєструвало податкову накладну в ЄДР з номенклатурою ручні інструменти для вимірювання лінійних розмірів не містять у своєму складі передавачі, апаратуру для автоматичного регулювання (керування), електронні термостати, частини оптичного обладнання, не для пристроїв на рідких кристалах, а саме №9 від 23 жовтня 2019 року на суму 468 268,26 грн, у т.ч. ПДВ 78 044,71 грн.

Згідно умов договору постачання товару від 27 травня 2021 року №2705, укладеного між ТОВ "Технозв`язок" (Покупець) в особі директора Контратюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «відповідальністю «ЛАЙТЕМС ОБДЖЕКТ» (Продавець) в особі директора Вадима Бідношия, продавець зобов`язувався поставити Цемент ПЦ II/А-Ш 500 25 кг (1,6 т). Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі. Умови поставки - FCA перевізник за рахунок покупця. ТОВ "Технозв`язок" здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 880 939,20 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ "Технозв`язок" ТОВ «ЛАЙТЕМС ОБДЖЕКТ» зареєструвало податкові накладні в ЄДР з номенклатурою Цемент ПЦ II/А-Ш 500 25 кг (1,6 т), а саме: №24 від 27 травня 2021 року на суму 208 051,20 грн, у т.ч. ПДВ 34 675,20 грн; №85 від 25 червня 2021 року на суму 400 400,00 грн, у т. ч. ПДВ 66 700,00 грн; №76 від 28 червня 2021 року на суму 272 688,00 грн, у т.ч. ПДВ 45 448,00 грн.

Відповідно до умов договору постачання товару від 23 вересня 2019 року №70, укладеного між ТОВ "Технозв`язок" (Покупець) в особі директора Контратюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «відповідальністю «СУМСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» (Продавець) в особі директора Осіпчук М.М., продавець зобов`язувався поставити ручні інструменти. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі. Умови поставки - FCA перевізник за рахунок покупця. ТОВ "Технозв`язок" здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 800 070,95 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ "Технозв`язок" ТОВ «СУМСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» зареєструвало податкову накладну в ЄДР з номенклатурою ручні інструменти, а саме №110 від 23 вересня 2019 року на суму 800 070,95 грн, у т.ч. ПДВ 133 345,16 грн.

Згідно умов договору постачання товару від 23 вересня 2019 року №70, укладеного між ТОВ "Технозв`язок" (Покупець) в особі директора Контратюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «відповідальністю «СОФІТЛАЙН» (Продавець) в особі директора Осіпчук М.М., продавець зобов`язувався поставити ручні інструменти. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі. Умови поставки - FCA перевізник за рахунок покупця. ТОВ "Технозв`язок" здійснило передплату згідно вказаного договору у сумі 90840,17 грн.

За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ "Технозв`язок" ТОВ «СОФІТЛАЙН» зареєструвало податкову накладну в ЄДР з номенклатурою ручні інструменти, а саме №126 від 23 вересня 2019 року на суму 90840,17 грн, у т.ч. ПДВ 15140,03 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що реальність господарських операцій ТОВ "Технозв`язок" із вищевказаними контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, зокрема - податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, та повністю спростовує висновки відповідача і як наслідок вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу слід зазначити, що господарські операції відображені на рахунку 631, договори виконані, заборгованість відсутня. ТОВ "Технозв`язок", як покупцем за вказаними договорами, придбавались ТМЦ, які використовувались у господарській діяльності позивача, що в свою чергу, відповідає статутній його діяльності.

Також, колегія суддів звертає увагу, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «НОВАКОМП», ТОВ «УКРТРАНС ТРЕЙД», ТОВ «ПРОЕКТНА-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ЖИТЛОСЕРВІСБУД», ТОВ «АНАРІЕЛЬ», ТОВ «БАВАРІЯ ІМПОРТ», ТОВ «МЕТКОМТЕХ», ТОВ «ТІГУАР КАПІТАЛ», ТОВ «СОМЕРСТОН», ТОВ «ЛАЙТЕМС ОБДЖЕКТ», ТОВ «СУМСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «СОФІТЛАЙН», були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були платниками податку на додану вартість, податкові накладні зареєстровані в ЄРПН.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ "Технозв`язок" та ТОВ «ТІГУАР КАПІТАЛ» директором ТОВ «ТІГУАР КАПІТАЛ» був Бойчук Сергій Васильович , а не Янкова Наталія Анатоліївна , що спростовує висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій позивача із вказаним контрагентом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем достовірно відображено отримання податкових накладних від контрагентів, які у свою чергу були зареєстровані платником ПДВ, установчі документи юридичних осіб не були визнані недійсними, операції відбулися на підставі укладених договорів, належне виконання яких підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

В свою чергу колегія суддів звертає увагу, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату, та права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у постачальників контрагента чи у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не можуть бути самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі № 0340/1408/18.

Також, слід зазначити, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «ТЕХНОЗВ`ЯЗОК» здійснило передплату, а саме:

- ТОВ «НОВАКОМП» згідно договору від 15 жовтня 2019 року №140 в сумі 1 003 234,88 грн.

- ТОВ «УКРТРАНС ТРЕЙД» згідно договору від 15 жовтня 2019 року №135 сумі 3 347 837,79 грн.

- ТОВ «ПРОЕКТНА-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ЖИТЛОСЕРВІСБУД» згідно договору від 24 травня 2021 року в сумі 750 043,32 грн.

- ТОВ «АНАРІЕЛЬ», згідно договору 02 березня 2021 року №02/03-2021 у сумі 2 003 760 грн.

- ТОВ «БАВАРІЯ ІМПОРТ», згідно договору від 15 лютого 2021 року №14 у сумі 1009331,75грн.

- ТОВ «МЕТКОМТЕХ», згідно договору від 03 січня 2020 року №0301/1-2020, в сумі 2 916 753,75 грн.

- ТОВ «ТІГУАР КАПІТАЛ», згідно договору від 01 листопада 2018 року №03/18 в сумі 8 399 560,91 грн.

- ТОВ «СОМЕРСТОН», згідно договору постачання товару від 23 вересня 2019 року №179 у сумі 468 268,26 грн.

- ТОВ «ЛАЙТЕМС ОБДЖЕКТ», згідно договору від 27 травня 2021 року №2705 в сумі 880 939,20 грн

- ТОВ «СУМСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ», згідно договору від 23 вересня 2019 року №70 в сумі 800 070,95 грн

- ТОВ «СОФІТЛАЙН» згідно договору від 23 вересня 2019 року №70 в сумі 90840,17 грн.

Водночас, в акті перевірки зазначено, що по рахунку 631 обліковується дебіторська заборгованість ТОВ «НОВАКОМП», ТОВ «УКРТРАНС ТРЕЙД», ТОВ «ПРОЕКТНА-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ЖИТЛОСЕРВІСБУД», ТОВ «АНАРІЕЛЬ», ТОВ «БАВАРІЯ ІМПОРТ», ТОВ «МЕТКОМТЕХ», ТОВ «ТІГУАР КАПІТАЛ», ТОВ «СОМЕРСТОН», ТОВ «ЛАЙТЕМС ОБДЖЕКТ», ТОВ «СУМСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «СОФІТЛАЙН» на вищевказані суми.

В судовому засіданні, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представник ГУ ДПС у м. Києві не змогла пояснити стосовно дебіторської заборгованості, та погодилася, що в акті перевірки зазначено про передоплату по договорах, у сумі, яку перевіряючі зазначили до дебіторської заборгованості, якої фактично не існує.

В свою чергу, представник позивача зазначив, що вищевказані договори виконані та заборгованість відсутня, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема - видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, господарські операції відображені у рахунку 631.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем документально підтверджено здійснення господарських операцій з контрагентами - ТОВ «НОВАКОМП», ТОВ «УКРТРАНС ТРЕЙД», ТОВ «ПРОЕКТНА-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ЖИТЛОСЕРВІСБУД», ТОВ «АНАРІЕЛЬ», ТОВ «БАВАРІЯ ІМПОРТ», ТОВ «МЕТКОМТЕХ», ТОВ «ТІГУАР КАПІТАЛ», ТОВ «СОМЕРСТОН», ТОВ «ЛАЙТЕМС ОБДЖЕКТ», ТОВ «СУМСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «СОФІТЛАЙН».

Колегія суддів звертає увагу, що надані ТОВ «ТЕХНОЗВ`ЯЗОК» документи в сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності товариства, а також враховуючи принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування та добросовісність платника податків та достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презумується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено « 12» червня 2023 року.