Постанова

від 01.06.2023 по справі 508/336/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2435/23

Справа № 508/336/21

Головуючий у першій інстанції Горобець В. Л.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Цюри Т.В.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-АГРО»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР АГРО» на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року у складі судді Горобця В.Л.,

встановив:

У травні 2021 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТОВ «ІНТЕР АГРО» про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовної заяви послалася на те, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,27 га., розташованої на території Миколаївської селищної ради, Миколаївського району, Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 (за межами населеного пункту) Миколаївського району Одеської області згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серія ІІІ - ОД № 090039, виданого Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області від 30 травня 2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 166 кн.26. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, від 22.02.2021 №НВ 5116071422021 свідчить про те, що вищевказаній земельній ділянці 30.05.2003 року присвоєно кадастровий номер 5123555100:01:004:0106. 19.08.2016 між позивачем та СТОВ «ІНТЕР АГРО» в особі директора Кривенка О.С. було укладено договір оренди землі та земельну ділянку загальною площею 7,2696 га, кадастровий номер 5123555100:01:004:0106 згідно з актом приймання-передачі було передано в оренду. Договір оренди землі від 19.08.2016, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «ІНТЕР АГРО» було зареєстровано 03.12.2016 Державним реєстратором центру надання адміністративних послуг при Татарбунарській районній державній адміністрації Одеської області Чебаном Г.А., номер запису про інше речове право 18002132, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.12.2016, індексний номер витягу 75690433. Положеннями пункту 43 вказаного вище договору оренди землі (кадастровий номер 5123555100:01:004:0106 ) від 19.08.2016 визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Отже, з моменту державної реєстрації договір оренди землі від 19.08.2016 (кадастровий номер 5123555100:01:004:0106) набрав чинності. Укладаючи договір оренди землі, сторони погодили, що договір укладено на 7 років та нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 5123555100:01:004:0106) на момент укладання договору становила 193894,44 грн гривень 44 копійок. Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі коштів через касу підприємства або перерахуванням на банківську картку/рахунок Орендодавця у розмірі: не менше 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. За згодою сторін розрахунок може бути проведено у натуральній формі або відробітковому вигляді. Орендна плата сплачуться з 01 серпня по 31 грудня року, за який вноситься орендна плата. Однак, орендну плату за 2019-2020 роки станом на час звернення до суду з позовною заявою, відповідачем позивачу не виплачено. У розділі «Реквізити сторін» договору оренди землі відповідачем зазначена адреса орендаря, а саме: 67004, Одеська область, Миколаївський район, с. Ставкове, Виробничо-складська база, однак відповідач змінив своє місцезнаходження, про що позивача не повідомив. Згідно відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань через безкоштовний запит Міністерства юстиції України вона дізналась місцезнаходження юридичної особи, а саме: вул. Ювілейна, 77 каб. № 5 м. Баштанка, Баштанського району Миколаївської області. З метою отримання орендної плати за землю, вона в письмовій формі направляла за вищевказаною адресою листи щодо проведення розрахунку орендної плати за земельну ділянку, проте безрезультатно. Отже, врегулювати питання в досудовому порядку немає можливості. Позивач вказувала про те, що відповідач порушив свої зобов`язання, передбачені договором оренди землі щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою за 2019 та 2020 роки та відповідно нехтує терміном зазначеним в п. 9 договору оренди землі, який є його істотною умовою. Фактично за користування земельною ділянкою кадастровий номер - 5123555100:01:004:0106 відповідач повинен був сплатити: за 2019 рік - 5816.83 грн; за 2020 рік - 5816.83 грн. Станом на час звернення до суду з даною позовною заявою відповідач не сплатив позивачу жодних грошових коштів, за користування належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою за 2019 - 2020 роки. До того ж, ніяких послуг в рахунок орендної плати за 2019 - 2020 роки позивач від відповідача не отримувала. Але, незважаючи на приписи чинного законодавства України та на умови договору оренди, відповідач не виявив доброї волі для вирішення цього спору у позасудовому порядку. На момент пред`явлення позову зобов`язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є не виконаним. Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки за 2019-2020 роки складає: 11633,66грн. З урахуванням положень ст. 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити за прострочку виконання грошового зобов`язання 3 % річних від простроченої суми, а саме: 348, 91 грн. Відповідно до п.13 договору оренди землі, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0, 01 відсотку несплаченої суми за кожний день прострочення. Таким чином, не сплативши орендну плату за 2019 рік в сумі 5816,83 грн у строки, визначені умовами договору (з 01 серпня по 31 грудня ) відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 0,01% (0.58 грн. за кожний день прострочки) в сумі 212,28 грн., починаючи з 01.01.2020 по 31.12.2020 (прострочена 366 календарних днів х 0.58 грн). Починаючи з 01.01.2020 по 01.05.2020 сума простроченого платежу по орендній платі складає 11633, 66 грн за 120 к. д., таким чином за прострочку платежу відповідач має сплатити пеню в сумі 139,20 грн. Загальна сума пені за невнесення орендної плати у строки, визначені умовами договору складає: 351.48 грн. Враховуючи, що відповідач систематично не здійснював орендну плату, позивач також просила розірвати договір оренди землі.

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено. Розірвано договір оренди землі, земельної ділянки площею 7,2696 га, кадастровий номер 5123555100:01:004:0106, розташований на масиві № НОМЕР_1 на території Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області, земельна ділянка № НОМЕР_2 (за межами населеного пункту), укладений 19 серпня 2016 року між ОСОБА_1 і СТОВ «ІНТЕР АГРО», про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис від 03.12.2016 номер запису про інше речове право: 18002132 Державним реєстратором Чебаном Геннадієм Анатолійовичем центру надання адміністративних послуг при Татарбунарській районній державній адміністрації Одеської області та скасувати його реєстрацію. Стягнуто з СТОВ "ІНТЕР-АГРО" заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 12331 гривню 05 копійок, яка складається з орендної плати - 11633,66 грн, пені - 351,48 грн та 3% річних від простроченої суми - 348, 91 грн, на користь ОСОБА_1 .. Стягнуто з СТОВ «ІНТЕР-АГРО» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1816,00 гривень на користь ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду, СТОВ "ІНТЕР-АГРО" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині розірвання договору оренди та ухвалити нове, про задоволення вимог про стягнення орендної плати та відмову в задоволенні розірвання договору оренди.

Апеляційна скарга обґрунтована тим,що судомпорушені процесуальніправа відповідачана повноціннуучасть усудовому процесіта назбір доказівпо справідля захистусвоїх правта інтересів,а саме,позовна заяваз додаткамидо неїз незрозумілихпричин небули направленіна офіційнуадресу відповідача,а отриманабезпосередньо всудовому засіданні,про якедізналися зофіційного сайтусудової влади. В 2019, 2020 роках до каси підприємства позивач не зверталася, банківські реквізити не повідомляла. Цим самим створила перешкоди для здійснення відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди. Вимога про сплату заборгованості датована 17 лютого 2020 року та 22 березня 2021 року, проте на адресу підприємства жодна з вимог не надходила. Позивач в своїй позовній заяві акцентує увагу на те, що вона направляла листа з вимогою щодо проведення розрахунку орендної плати за земельну ділянку. Однак її вимога залишилася без відповіді та реагування. Стосовно цього, то відповідач не отримував на свою адресу ніякої вимоги від позивача. Тим паче, немає листа яке повернути відправнику з позначкою про відмову від отримання або з іншої причини. А якщо вимога, нібито, дійшла до відповідача, то повинне бути рекомендоване повідомлення про отримання листа відповідачем. Така поведінка позивача може розцінюватися як перешкоджання орендодавцем виконати свої обов`язки орендарем. У своєму відзиві відповідач погодився з задоволенням вимог, що стосуються виплати орендної плати, так як був позбавлений можливості здійснити розрахунок, через відсутність банківських реквізитів та особистих звернень позивача до каси підприємства, проте заперечує проти розірвання договору оренди.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, заяв про відкладення розгляду справи не надали.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянт оскаржує рішення в частині задоволення вимог про розірвання договору оренди землі, в іншій частині рішення не переглядається.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,27 га., розташованої на території Миколаївської селищної ради, Миколаївського району, Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , ( за межами населеного пункту ) Миколаївського району Одеської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ - ОД №090039, виданого Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області від 30 травня 2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №166 кн. 26.

19.08.2016 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР АГРО» в особі директора Кривенка О.С. укладено договір оренди землі та земельну ділянку загальною площею 7,2696 га, кадастровий номер 5123555100:01:004:0106 згідно з актом приймання- передання передано в оренду відповідачу.

За умовами п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі коштів через касу підприємства або перерахуванням на банківську карту/рахунок орендодавця, у розмірі: не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За згодою сторін розрахунок може бути проведено у натуральній формі або у відробітковому вигляді. Орендна плата сплачується з 01 серпня по 31 грудня року, за який вноситься орендна плата.

Відповідно до п. 27 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п. 37 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою, або рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок грубого невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

В договорі оренди землі у розділі "Реквізити сторін" орендар зазначив свою адресу: Одеська область, Миколаївський район, с. Ставкове, Виробничо-складська база.

За актом приймання-передачі об`єкта оренди від 19.08.2016 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-АГРО» прийняло, а ОСОБА_1 , передала в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7.2696 га.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце знаходження СТОВ "ІНТЕР-АГРО" Миколаївська область. Баштанський район, м. Баштанка, вул. Ювілейна, буд. 77, каб. №5.

Позивач ОСОБА_1 у лютому 2020 року звернулася за вказаною вище адресою до відповідача з листом-повідомленням про необхідність розрахунку орендної плати за землю за 2019 рік, яке повернулося на адресу позивача з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася за вказаною вище адресою до відповідача з листом-повідомленням про необхідність розрахунку орендної плати за землю за 2020 рік.

Суд першої інстанції задовольняючи позов в частині розірвання договору оренди землі виходив з того, що відповідачем систематично порушувалися умови договору оренди в частині сплати орендної плати.

Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно із п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо виплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, і не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди.

Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною підставою для розірвання такого договору, свідчить усталена судова практика Верховного суду.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі N 6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі N 6-146цс12.

У постанові Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі N 183/262/17 (провадження N 61-1932сво18) зроблено висновок, що "підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі N 925/549/17.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 532 ЦК України, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Частиною першою статті 537 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідачем на спростування доводів позивача про несплату товариством орендної плати за 2019, 2020 роки будь-яких доказів не надано.

Вказані підстави є істотним порушенням умов договору оренди землі та значною мірою позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору.

Доводи апелянта про те, що позивач до каси товариства у 2019,2020 роках не зверталася, банківські реквізити не повідомляла, чим створила перешкоди для здійснення відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди є безпідставними та не впливають на вірність висновку про розірвання договору оренди землі з огляду на таке.

В договорі оренди сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі коштів через касу підприємства або перерахуванням на банківську карту/рахунок орендодавця.

Відповідачем не надано доказів того, що останній здійснював орендну плату, проте позивач своїми діями відмовлялася від її отримання. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, змінивши адресу свого місця розташування, повідомляв про це позивача. Водночас за наявності поштової адреси позивача, відповідач не був позбавлений можливості здійснити поштовий переказ коштів на адресу позивача.

Не отримання відповідачем письмової вимоги позивача про оплату оренди не звільняє відповідача від обов`язку виконання взятих на себе зобов`язань за договором оренди щодо сплати орендної плати.

Отже, встановивши факт систематичної несплати орендної плати за 2019, 2020 роки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374,375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР АГРО» залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 13.06.2023

Головуючий:

Судді: