Рішення

від 04.05.2023 по справі 456/2868/21

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/2868/21

Провадження № 2/456/56/2023

РІШЕННЯ

іменем України

04 травня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Управляюча компанія «Комфортний Стрий», Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» про стягнення витрат понесених на утримання нерухомого майна,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 8696,25 грн. в порядку регресу частину понесених витрат з недобросвісного співвласника по оплаті комунальних послуг; зобов`язати КП «Стрийтеплоенерго», ТзОВ «Комунальник 1, «Львівгаз ЗБУТ» та КП УК «МРІЯ» укласти окремі договори про надання послуг з ним та відповідачем ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 3% річних у розмірі 366,49 грн. та інфляційні збитки у розмірі 1468,75 грн., а також стягнути судові витрати.

В обґрунтовування позовних вимог покликається на те, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 24 лютого 1998 року Стрийською міською радою на підставі рішення міськвиконкому №52 від 24.02.1998 року власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_2 . Співвласники нерухомого майна ОСОБА_3 ; ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - померли. Спадкоємцями майна після їхньої смерті є позивач ОСОБА_1 . Позивач ОСОБА_1 належним чином утримує дану квартиру, оплачує всі комунальні послуги згідно пред`явлених квитанцій. Відповідач ОСОБА_1 , як одна із співвласників квартири, не бере жодної участі в утриманні квартири АДРЕСА_1 , зокрема і щодо оплати комунальних послуг у вигляді централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізованого опалення, а також вивезення побутових відходів тощо. Чинне законодавство визначає обов`язок для співвласника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла. У зв`язку з цим, інші співвласники, які належним чином сплачують комунальні послуги як за себе, так і за іншого співвласника, вправі вимагати через суд стягнення в порядку регресу частину понесених витрат з недобросвісного співвласника. Позивач неодноразово звертався до відповідача по справі із проханнями оплачувати комунальні послуги по утриманню майна, щоб не допускати заборгованості, однак відповідач дані звернення ігнорує, участі в оплаті комунальних послуг не бере. Позивач ОСОБА_1 звертався в комунальні служби КП УК «Мрія», КП «Стрийтеплоенерго», ТзОВ «Комунальник -1», Львівгаз ЗБУТ, регіональну газову компанію «ЛЬВІВГАЗ» з проханням укласти окремі договори про надання послуг та оплаті комунальних послуг на нього та відповідача ОСОБА_1 , які являються співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Однак у відповідях на дане клопотання комунальні організації повідомили про те, що укладення окремих договорів можливе лише виключно на підставі рішення суду. Стрийським міськрайонним судом Львівської області у цивільній справі №456/2566/17 постановлено рішення про встановлення порядку користування даною квартирою АДРЕСА_1 між сторонами даної справи, а тому позивач просить позов задоволити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позов заперечили та просили відмовити в його задоволенні за безпідставністю. Покликаючись на те, що відповідачка не користується комунальними послугами в квартирі АДРЕСА_1 , оскільки позивач змінив замки до дверей вказаної квартири та чинить перешкоди в користуванні квартирою. Вона неодноразово зверталася до суду про усунення перешкод у користуванні вказаною квартирою та вселення, однак рішення суду не виконане і позивач продовжує чинити їй перешкоди в користуванні квартирою.

Представник відповідача КП «Управляюча компанія «Комфортний Стрий» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача КП «Стрийтеплоенерго» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак подав відзив на позовну заяву, в якому просять в задоволенні позовних вимог в частині щодо зобов`язання КП «Стрийтеплоенерго» укладення окремих договорів на послуги з постачання теплової енергії з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 відмовити. Покликаються на те, що відповідно до ч.1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Сторони, як учасники спільної часткової власності володіють не часткою майна (квартири) в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються у дробовому виразі. Оскільки в даних правовідносинах кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому, то укладення окремих договорів на послуги з постачання теплової енергії з подальшим розподілом особових рахунків можливий лише за умови виділення часток у натурі (визначення конкретної площі за кожним зі співвласників). До позовної заяви не долучено належних доказів, котрі засвідчували факт виділених часток із майна, що є у спільній сумісній власності позивача та відповідача, котрі були набуті внаслідок приватизації чи шляхом спадкування квартири за адресою АДРЕСА_2 . Отже, вирішити питання про укладення окремих договорів на послуги з постачання теплової енергії з подальшим розподілом особових рахунків, як це передбачено чинним законодавством, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка має намір оформити особовий рахунок на своє ім`я, та визначення площі приміщень, що перебувають у спільному користуванні цих осіб.

Представник відповідача ТзОВ «Львівгаз збут» в судове засідання не з`явився, однак подав до суду відзив, в якому просить розглядати справу без його участі, а також відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Покликається на те, що відносини між газопостачальними підприємствами та споживачами газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2496 та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим Постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 року. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору (абз. 3,4 п.2 розділ III Правил постачання). Відповідно допункту 20розділу IIIПравил постачання, за однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу. У разі, коли об`єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається одиндоговір зодним ізспіввласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні. На ТОВ Львівгаз збут не покладено обов`язку укладати окремі договори постачання природного газу з кожним із співвласників об`єкта побутового споживача (в даному випадку із співвласниками квартири АДРЕСА_1 ), а тому немає підстав укладати окремі договори про надання послуг з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом посвідченого 18.09.2017 року державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т., витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 97585372 від 18.09.2017, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом посвідченого 28.12.2020 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Палінською О.В. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 239107452 від 28.12.2020.

Згідно дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 19.04.2017 року Стрийською міською радою, ОСОБА_2 належить частини квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області віл 21.05.2019 року по справі №456/2566/17 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 проусунення перешкоду користуванніквартирою тавселення задоволенота зобов`язано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 ключі від замка вхідний дверей квартири АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою задоволено та встановлено порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_3 між співвласниками, виділивши в користування:

ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - кімнату №6 площею 17,4 кв.м., кімнату №7 площею 8,6 кв.м., кімнату №8 площею 10,2 кв.м.;

ОСОБА_2 - кімнату №5 площею 8,6 кв.м.

В загальному користуванні ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити: кухню №4, площею 5,3кв.м., вбиральню №2 площею кв.м., ванну кімнату №3 площею 2,2 кв.м., коридор №1 площею 6,9 кв.м. Рішення суду набрало законної сили 30.04.2020 року.

З довідки №1084 виданої 02.12.2020 року КП «Управляюча компанія «Мрія» ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 , а також що у нього станом на 01.10.2020 року заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку відсутня.

Рішенням Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області №806 від 23.12.2021 року завершено реорганізацію комунальних підприємств «УК Надія», «УК Світанок», «УК №4», «УК Мрія» шляхом приєднання до комунального підприємства «Управляюча компанія «Комфортний Стрий» Стрийської міської ради та встановлено, що КП «Управляюча компанія «Комфортний Стрий» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків комунальних підприємств «УК Надія», «УК Світанок», «УК №4», «УК Мрія».

Позивач ОСОБА_4 просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 8696,25 грн. в порядку регресу частину понесених витрат з недобросвісного співвласника по оплаті комунальних послуг, однак, позивачем не надано жодного доказу про оплату ним комунальних послуг, сплачених за квартиру АДРЕСА_1 , а додані позивачем довідки з КП «Стрийтеплоенерго», ТОВ «Львівгаз збут», ТзОВ «Комунальник 1», не містять відомостей про оплату ним комунальних послуг за вищевказану квартиру.

Крім того, з квитанції за 2/2023 комунального підприємства «Управляюча компанія «Комфортний Стрий» вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 заборгованість за квартплату на початок місяця становить 7765,74 грн.

Також в судовому засіданні встановлено, що між сторонами будь-яких договорів щодо користування квартирою, зокрема, з приводу оплати комунальних послуг, не укладалось та домовленості не досягнуто.

Згідно зіст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За правиламист. 16 ЦК України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Тобто, позивач як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторонни.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на обґрунтування тих обставин на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні.

Відповідно до роз`яснень, що надані в п. 23, 27Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей про належність і допустимість доказів. Виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Так, у положенністатті 13 Конституції Українизазначено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондує зістаттею 322 ЦК України- власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженихпостановою КМУ від 08.10.1992року № 572, встановлено, що власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У зв`язку з цим, інші співвласники, які належним чином сплачують комунальні послуги як за себе, так і за іншого співвласника, вправі вимагати через суд стягнення в порядку регресу частину понесених витрат з недобросвісного співвласника.

Таке право забезпечується ч. 1ст. 544 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Однак, позивач не надав суду жодних доказів того, що він сплачував комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_1 , а тому має право на зворотну вимогу ( регрес) до відповідача.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2ст.358 ЦК Україниправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Статтею 360 ЦК Українипередбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно дост.179 ЖК Україникористування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правовідносини з обслуговування будинку й прибудинкової території, постачання електричної та теплової енергії, водопостачання і водовідведення тощо регулюються відповідними нормативно-правовими актами і здійснюються виключно на договірних підставах.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п.1 ч.2ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. Також, нормою п.2 ч.2ст. 8 того ж Законувизначено обов`язок виконавця готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно зіст.13 цього Законузалежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо), та інших.

Із норми ч.4 вказаної статті слідує, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Статтями20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця надання послуг своєчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з пунктом 2 Правил користування приміщеннями житлових будинків користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно зі свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди), а згідно з пунктом 7 - власник зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 10 Правил мешканці квартири, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі): мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням; можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу; встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання; розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг. У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря); за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім`ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць; за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Отже, виходячи з вищезазначених норм, враховуючи те, що сторони як співвласники спірної квартири, яка належить їм на праві спільної часткової власності, без виділу часток в натурі, можуть в добровільному порядку домовитись про порядок участі кожного з них в утриманні квартири та сплати житлово-комунальних послуг, при цьому укладається один договір на надання житлово-комунальних послуг з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів) про що робиться відмітка в договорі. За умови відсутності поквартирного (покімнатного) обліку та у разі коли між співвласниками квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг, плата між ними розподіляється відповідно до п.10 вищезазначених Правил.

Позивач не надав суду допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, яким чином відповідач порушує його права чи законні інтереси, чи дійсно відповідач ухиляється від добровільного укладання окремих договорів на оплату комунальних послуг та чи укладення окремих договорів на надання житлово-комунальних послуг є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних житлових послуг, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про укладення окремих договорів на надання житлово-комунальних послуг, не обґрунтовано належними правовими підставами.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач в позасудовому порядку звертався до комунальних підприємств з вимогою про поділ особових рахунків з оплати послуг та про укладення окремих договорів з співвласниками квартири, що мають право власності на частку в даній квартирі, та не доведено, що позивачу було в цьому відмовлено.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило - застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Європейський суд з прав людини також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить висновку про необґрунтованість доводів позивача, а тому відмовляє в задоволенні позову у повному обсязі. Інші твердження позивача та його представника висновки суду не спростовують та підстави для задоволення позову не дають.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову у повному обсязі, то судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Управляюча компанія «Комфортний Стрий», Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» про стягнення витрат понесених на утримання нерухомого майна.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 12.05.2023 року.

Головуючий суддя С. С. Сас