Рішення

від 12.06.2023 по справі 760/12355/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/12355/22

2/760/5680/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.,

секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

встановив:

У вересні 2022 року представник позивачки звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, у якому просив збільшити розмір аліментів, а саме стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 вересня 2022 року і до досягнення нею повноліття.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що у період з 12 листопада 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 сторони перебували у шлюбі, в якому народилося двоє дітей: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16 квітня 2014 року Ічнянським районним судом Чернігівської області у справі №733/465/14-ц стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 20 березня 2014 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

У зв`язку з досягненням найстаршою дитиною - сином ОСОБА_4 повноліття, Сновський ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в межах виконавчого провадження НОМЕР_5 від 16.05.2014 року стягуються з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, тобто у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку ОСОБА_2 .

Позивачка зазначає, що вказаний розмір аліментів є недостатнім для утримання доньки, яка проживає разом з нею та знаходиться на повному її утриманні. При цьому, у неї змінилися сімейні обставини, які дають підстави для збільшення розміру стягуваних з нього аліментів. Після досягнення сином повноліття, розмір аліментів зменшився удвічі. Позивачка є військовослужбовицею, має постійний невисокий дохід, частину якого витрачає на оренду житла та сплату комунальних послуг, навчання доньки.

Відповідач, у свою чергу, не бажає укладати договір про утримання дитини, добровільної участі у її утриманні не приймає, а сплата аліментів здійснюється виключно у примусовому порядку через органи ДВС шляхом відрахувань із заробітної плати. Утриманці, та/ або інші неповнолітні діти у відповідача відсутні, має постійний офіційний дохід, працюючи охоронцем у ПВКП «ІМПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 24841336).

На підставі викладеного, враховуючи, що старша дитина сторін досягла повноліття, а витрати на утримання неповнолітньої доньки та оренду житла перевищують дохід позивача, є потреба у збільшенні аліментів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 14.09.2022 року зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 01.02.2023 р., відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

08 березня 2023 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки визнав частково. Просив збільшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до частки його заробітку (доходу) щомісячно.

Обов`язок щодо сплати аліментів на утримання доньки відповідач визнав, підтвердив, викладені позивачем обставини щодо підстав та розміру стягуваних з нього на даний час аліментів.

Однак, просив врахувати, що має незадовільний стан здоров`я, що потребує постійного медикаментозного лікуваннята здійснення відповідних витрат. у зв`язку з проблемами здоров`я, відповідачу показана легка праця. Він отримує щомісячно заробітну плату у розмірі 6500-6700 грн., з якої після відрахувань податків та 1/6 частини аліментів залишається 3946 грн. дружина відповідача не працює, тому фактично його заробітна плата є основним і єдиним джерелом існування сім`ї.

Зауважив, що прохання позивачки стягувати аліменти у новому розмірі починаючи з 09 вересня 2022 року суперечить п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до якого у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

14 березня 2023 року представник позивачки надав відповідь на відзив, у якому позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Вказав, що після досягнення сином повноліття розмір стягуваних з відповідача аліментів значно зменшився, що свідчить про покращення його фінансового стану.

В розумінні ст. 182 СК України стан здоров`я доньки ОСОБА_5 є задовільним завдяки піклуванню саме позивача; стан здоров`я позивача також є задовільним, що не заважає йому працювати; у відповідача відсутні інші діти або непрацездатна дружина чи батьки.

Вважає, що час, з якого присуджуються аліменти на дитину, визначений ч. 1 ст. 191 СК України і відраховується від дня пред`явлення позову.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2013 року у справі №733/188/13-ц.

Сторони є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 15 березня 2002 року Великощимельською сільською радою Щорського району Чернігівської області, актовий запис №03.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2014 року у справі №733/465/14-ц стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 20 березня 2014 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

16 травня 2014 року в Сновському ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа у справі №733/465/14-ц про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації №583 від 25 липня 2019 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з матір`ю ОСОБА_7 .

У зв`язку з укладенням шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 21 листопада 2019 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №3140.

Звертаючись до суду з вимогою збільшити розмір аліментів, позивачка послалася на ту обставину, що після досягнення повноліття спільним з відповідачем сином - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Сновським ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у ВП НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа у справі №733/465/14-ц з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача, що є недостатнім для її утримання.

Частиною 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст.182 СК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз`яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною 2 ст.18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789 - ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідні правові висновки містяться і в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 643/11949/19(провадження №61-2698св21).

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Зважаючи на те, що аліменти - це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього, разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків, і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі, необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, її гармонійного розвитку, з врахуванням визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для дитини, її потреб, зважаючи на обов`язок обох батьків брати участь в матеріальному утриманні дитини, суд вважає, що збільшення розміру аліментів забезпечить найбільш необхідні потреби дитини, належні умови проживання дитини, її гармонійний розвиток, і при цьому дитина сторін буде захищеною та буде отримувати матеріальне утримання від батька, з яким не проживає, що гарантовано як нормами національного, так і нормами міжнародного законодавства, які наведено вище.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Суд, враховує, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2014 року у справі №733/465/14-ц з відповідача стягнуто на користь позивачки аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку на утримання двох дітей. У зв`язку з тим, що син сторін у 2020 році досяг повноліття, наразі з відповідача аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, тобто у розмірі 1/6 частини.

Визначена за рішенням суду частка заробітку (доходу) відповідача вважалася допустимою у зв`язку з перебуванням на утриманні ОСОБА_1 двох неповнолітніх дітей, однак ці обставини на час розгляду справи змінилися у розумінні ст. 192 СК України.

Суд вважає, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання має доводитися сторонами відповідно до правил ст. ст. 12, 81 ЦПК України в контексті обов`язку батьків по утриманню дітей, поєднаного з презумпцією можливості батьків його забезпечувати, що витікає із свідомого рішення батьків народити дітей, яке нерозривно пов`язано з існуючою спроможністю батьків належним чином їх утримувати.

Зазначаючи про неможливість сплачувати аліменти у розмірі частки від свого заробітку (доходу), відповідач послався на наявність хронічних хвороб, що підтверджено консультаційним висновком спеціаліста КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради від 13 липня 2022 року та випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданою 27 лютого 2023 року КНП «Сновський центр первинної медичної допомоги» Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 №18 від 24 лютого 2023 року, відповідач з 14 квітня 2018 року працює охоронником в ПВКП «ІМПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 24841336) та за період з лютого 2022 року по січень 2023 року отримав дохід без урахування аліментів у розмірі 76786, 60 грн.

Відомостей про перебування на утриманні у відповідача непрацездатних родичів, у тому числі щодо відсутності у його дружини ОСОБА_10 доходів, суду не надано.

Разом з тим, суд враховує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження збільшення отримуваних відповідачем доходів, які б давали йому можливість сплачувати аліменти у розмірі, зазначеному позивачкою, доказів поліпшення матеріального стану відповідача, позивачка, всупереч положенням ст. 81 ЦПК України, не надала.

За правилами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Визначення такого часу днем пред`явлення позову передбачено для аліментів, які присуджуються вперше. У всіх інших випадках, в тому числі у разі зміни як способу так і розміру їх стягнення, стягнення аліментів відбувається за загальним правилом - з дня набрання рішенням законної сили.

Зокрема, як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для збільшення розміру аліментів, визначених рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2014 року у справі №733/465/14-ц та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір в сумі 992, 40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивач при подачі позовної заяви про стягнення аліментів звільнена від його сплати на підставі закону.

Керуючись ч. 2 ст. 51 Конституції України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 141, 150, 155, 182, 185, 191, 192 СК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2014 року у справі №733/465/14-ц, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992, 40 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Суддя С.І. Кушнір