Постанова

від 13.06.2023 по справі 910/14208/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Справа№ 910/14208/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Тайерс", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 (повний текст складено 21.02.2023)

у справі № 910/14208/22 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО "Братське", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Тайерс", м. Київ

про стягнення 86 138,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТО "Братське" (далі - ТОВ "СТО "Братське", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Тайерс" (далі - ТОВ "ТОП Тайерс", відповідач) про стягнення 86 138,33 грн збитків.

Позов обґрунтований тим, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору поставки товару (в усній формі), відповідач поставив позивачу, а останній прийняв та оплатив товар на загальну суму 516 830 грн (сума ПДВ - 86 138,33 грн); проте відповідач з липня по жовтень 2022 року не зареєстрував податкові накладні за вказаними господарськими операціями з поставки в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит, та відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 86 138,33 грн; вказані витрати є збитками, які виникли з вини відповідача; правовими підставами позову є положення статті 11, 216, 509, 626, 629 Цивільного кодексу України, статті 225 Господарського кодексу України, статі 14, 198, 201 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі №910/14208/22 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ТОВ "ТОП Тайерс" на користь ТОВ "СТО "Братське" 86 138,33 грн збитків та 2 481,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що невиконання відповідачем обов`язку із реєстрації податкових накладних позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 86 138,33 грн, тобто позивач поніс збитки; наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між неналежним виконанням відповідачем визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, і, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "ТОП Тайерс" 09.03.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі №910/14208/22, прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі послався на те, що судом першої інстанції:

- не враховано змісту абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого порушення відповідачем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі не позбавляло позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлювало її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника з доданням певного пакету документів. За твердженням відповідача, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №917/799/17, яку суд першої інстанції не застосував;

- не взято до уваги подані відповідачем документальні підтвердження вчинення ним дій щодо подання до ЄРПН податкових накладних за всіма господарськими операціями, проведеними з позивачем, для реєстрації, яка за рішенням контролюючого органу зупинена і на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення строк для реєстрації цих податкових накладних за приписами статей 198, 201 Податкового кодексу України не сплив, а отже позивачем не доведено понесення ним збитків;

- не досліджено всіх обставин справи та, зокрема, не прийнято до уваги те, що відсутність реєстрації податкових декларацій (зупинення їх реєстрації) спричинена неправомірним внесенням відповідача до переліку ризикових платників, з огляду на що відбулось фактично повне зупинення реєстрації усіх без виключення податкових накладних, поданих відповідачем на реєстрацію. Так як реєстрація всіх податкових накладних відповідача була фактично зупинена/заблокована, відповідачем здійснювались заходи щодо подання документів та скарг з метою забезпечення реєстрації податкових накладних, здійснення яких вимагало від нього значної кількості ресурсів, однак не приносило жодного результату, з огляду на що відповідачем було прийнято рішення зосередити свої ресурси на процедурах адміністративного та судового оскарження та подано відповідний позов з вимогою про скасування незаконних рішень органу ДПС. Отже, у спірному випадку відповідачем були прийняті усі можливі заходи щоб позивач не втратив право на віднесення сум податку на додану вартість до додаткового кредиту;

- позивачем не було доведено всіх елементів складу господарського правопорушення, необхідних для прийняття рішення про стягнення збитків, так як у діях відповідача не мало місце порушення господарського зобов`язання, адже зобов`язання щодо поставки товару відповідачем виконано повністю, а обов`язок зі складення та реєстрації податкових накладених за своєю суттю не є господарським зобов`язанням.

До апеляційної скарги апелянтом додані додаткові докази, а саме засвідчені копії: реєстрів податкових накладних за липень, серпень-жовтень 2022 року; податкової накладної №451 від 21.09.2022 з квитанцією про зупинення її реєстрації від 28.12.2022.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 справу № 910/14208/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів: Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14208/22; відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "ТОП Тайерс" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі № 910/14208/22 до надходження до суду апеляційної інстанції матеріалів справи.

27.03.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТОП Тайерс" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі №910/14208/22, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу та відповідь на відзив в установлені судом строки.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу рахунки на загальну суму 516 830,00 грн (в тому числі ПДВ 86 138,33 грн), а саме: від 13.07.2022 №4490 на суму 49 980,00 грн (в тому числі ПДВ 8 330 грн); від 26.07.2022 №5046 на суму 75 040,00 грн (в тому числі ПДВ 12 506,67 грн); від 29.07.2022 №5190 на суму 47 744,00 грн (в тому числі ПДВ 7 957,33 грн); від 02.08.2022 №5315 на суму 24 080,00 грн (в тому числі ПДВ 4 013,33 грн); від 03.08.2022 №5351 на суму 20 662,00 грн (в тому числі ПДВ 3 443,67 грн); від 29.08.2022 №5984 на суму 48 044,00 грн (в тому числі ПДВ 8 007,33 грн); від 21.09.2022 №6669 на суму 192 600,00 грн (в тому числі ПДВ 32 100,00грн); від 07.10.2022 №7005 на суму 58 680,00 грн (в тому числі ПДВ 9 780,00 грн).

Сторонами було підписано на скріплено печатками юридичних осіб видаткові накладні, за якими відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 516 830,00 грн (в тому числі ПДВ 86 138,33 грн), а саме: від 13.07.2022 №3946 на суму 49 980,00 грн (в тому числі ПДВ 8 330,00 грн); від 26.07.2022 №4390 на суму 75 040,00 грн (в тому числі ПДВ 12 506,67 грн); від 29.07.2022 №4539 на суму 47 744,00 грн (в тому числі ПДВ 7 957,33 грн); від 02.08.2022 №4636 на суму 24 080,00 грн (в тому числі ПДВ 4 013,33 грн); від 03.08.2022 №4658 на суму 20 662,00 грн (в тому числі ПДВ 3 443,67 грн); від 29.08.2022 №5207 на суму 48 044,00 грн (в тому числі ПДВ 8 007,33 грн); від 21.09.2022 №5814 на суму 192 600,00 грн (в тому числі ПДВ 32 100,00 грн); від 11.10.2022 №6128 на суму 58 680,00 грн (в тому числі ПДВ 9 780,00 грн).

Поставлений відповідачем товар позивачем оплачено в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: №1140 від 13.07.2022 на суму 49 980,00 грн (у тому числі ПДВ 8 330,00 грн), №1180 від 26.07.2022 на суму 75 040,00 грн (у тому числі ПДВ 12 506,67 грн), №1194 від 29.07.2022 на суму 47 744,00 грн (у тому числі ПДВ 7 957,33 грн), №1214 від 02.08.2022 на суму 24 080,00 грн (у тому числі ПДВ 4 013,33 грн), №1217 від 03.08.2022 на суму 20 662,00 грн (у тому числі ПДВ 3 443,67 грн), №1295 від 29.08.2022 на суму 48 044,00 грн (у тому числі ПДВ 8 007,33 грн), №1371 від 21.09.2022 на суму 192 600,00 грн (у тому числі ПДВ 32 100,00 грн), №1439 від 11.10.2022 на суму 58 680,00 грн (у тому числі ПДВ 9 780,00 грн).

Оскільки ТОВ "ТОП Тайерс" з липня по жовтень 2022 року в порушення приписів статті 201 Податкового кодексу України не оформив відповідні податкові накладні та не зареєстрував їх в ЄРПН, чим, на думку ТОВ "СТО "Братське", позбавив його права на віднесення сум сплаченого у вартості товару ПДВ до складу податкового кредиту у загальній сумі 86 138,33грн, останній 07.12.2022 звернувся до відповідача з претензією за вих. №. 07/12-22-3, в якій просив протягом трьох днів зареєструвати у відповідності до вимог податкового законодавства в ЄРПН податкові накладні по здійсненим господарським операціям на загальну суму ПДВ в розмірі 86 138,33грн.

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді, дії щодо реєстрації податкових накладних не вчинив.

За твердженням позивача, зазначені обставини призвели до втрати ним права на податковий кредит та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання з ПДВ на суму 86 138,33 грн і, як наслідок, понесення збитків у вказаному розмірі, що слугувало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами господарських операцій з поставки товару, ТОВ "ТОП Тайерс" склало в електронній формі та направило на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні: від 13.07.2022 №465 на суму 49 980,00 грн (в тому числі ПДВ 8 330,00 грн); від 26.07.2022 №653 на суму 75 040,00 грн (в тому числі ПДВ 12 506,67 грн); від 29.07.2022 №1043 на суму 47 744,00 грн (в тому числі ПДВ 7 957,33 грн); від 02.08.2022 №13 на суму 24 080,00 грн (в тому числі ПДВ 4 013,33 грн); від 03.08.2022 №64 на суму 20 662,00 грн (в тому числі ПДВ 3 443,67 грн); від 29.08.2022 №523 на суму 48 044,00 грн (в тому числі ПДВ 8 007,33 грн); від 11.10.2022 №109 на суму 58 680,00 грн (в тому числі ПДВ 9 780,00 грн), паперові копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з квитанціями № 9233215831 від 08.11.2022, №№ 9235489560, 9235481484, 9235482035, 9235480547, 9235479024 від 09.11.2022, № 9244292817 від 16.11.2022 за результатами обробки ДПС вище зазначені податкові накладні прийняті, реєстрація їх зупинена із зазначенням того, що вони складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як повідомив відповідач у відзиві на позовну заяву підставою для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних слугувало прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в м. Києві (комісія регіонального рівня) Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №162738 від 12.07.2022 (далі - Рішення № 162738 від 12.07.2022), яким встановлено відповідність ТОВ "ТОП Тайерс" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що платником сформовано ПК від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ "СМАРТ ШИНА" (код 42808001), ТОВ "ФЕМІДА БЕЗПЕКА" (код 42587549), ТОВ "ЮНАЙТЕД ТАЄРС" (код 44412819).

20.07.2022 відповідачем було направлено Головному управлінню ДПС у м. Києві пояснення за вих. №20/07 щодо надання інформації та копій документів стосовно господарських операцій з "проблемними" контрагентами, які зазначені в Рішенні № 1622738 від 12.07.2022.

Комісією регіонального рівня з урахуванням отриманих від ТОВ "ТОП Тайерс" інформації та копій відповідних документів прийнято Рішення №169891 від 01.08.2022 (далі - Рішення №169891 від 01.08.2022) про відповідність останнього критеріям ризиковості платника податку, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. В якості підстави для такого висновку зазначено, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "ТОП Тайерс" (код ЄДРПОУ 42807736), в процесі якого встановлено, що ПК (ліміт) сформовано від СГ, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ "СМАРТ ШИНА" (код ЄДРПОУ 42808001), ТОВ "ФЕМІДА БЕЗПЕКА" (код ЄДРПОУ 42587549), ТОВ "ЮНАЙТЕД ТАЄРС" (код ЄДРПОУ 44412819). Крім того, реалізація здійснюється на СГ, яке також здійснює ризикову діяльність, а саме: ТОВ "СМАРТ ШИНА" (код ЄДРПОУ 42808001). Підприємством не надано копії документів по вищевказаному контрагенту - покупцю, що характеризують діяльність підприємства та спростовують ризик.

На зазначене Рішення комісії регіонального рівня №169891 від 01.08.2022 відповідачем 04 08.2022 подано скаргу за вих. № 4/01-01 до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду цієї скарги контролюючим органом прийнято Рішення №173874 від 11.08.2022 про відповідність ТОВ "ТОП Тайерс" критеріям ризиковості платника податку. Підставою для його прийняття зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку з розшифруванням податкової інформації, яка повністю відповідає вказаній у попередньому Рішенні №169891 від 01.08.2022.

28.12.2022 ТОВ "ТОП Тайерс" звернулося до Київського окружного адміністративного суду (копія опису вкладення у цінний лист наявна в матеріалах справи) з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту зазначеного адміністративного позову убачається, що ТОВ "ТОП Тайерс" заявив вимоги до відповідачів про: визнання протиправними та скасування Рішень №162738 від 12.07.2022, №169891 від 01.08.2022, №173874 від 11.08.2022; зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ "ТОП Тайерс" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві зареєструвати низку податкових накладних в ЄРПН, серед яких вказані спірні податкові накладні від 26.07.2022 №653; від 29.07.2022 №1043; від 29.08.2022 №523.

На момент прийняття оскаржуваного рішення у даній справі відповідач не підтвердив факту прийняття Київським окружним адміністративним судом зазначеної позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі.

Отже, за твердженням позивача відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН у визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки позбавила його можливості сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання на загальну суму 86 138,33 грн, що є його збитками. У свою чергу відповідач заявив, що відсутність реєстрації податкових накладних зумовлена неправомірними діями податкового органу, які ним оскаржуються в судовому порядку й право позивача на зменшення податкового зобов`язання перед бюджетом за рахунок податкового кредиту відповідно до спірних податкових накладних ним ще не втрачено.

Зазначене й стало причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "СТО "Братське", суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання відповідачем обов`язку із реєстрації податкових накладних позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 86 138,33 грн, тобто позивач поніс збитки; наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між неналежним виконанням відповідачем визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, і, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми збитків.

З урахуванням предмета позову для висновку щодо заподіяння збитків предметом доказування у цій справі є встановлення обставин, пов`язаних з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

При цьому доведеність протиправних дій відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведення факту порушення відповідачем правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, що вбачається з усталеної судової практики у подібній категорії справ (пункт 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19).

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (пункт 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.22018 у справі № 918/219/17).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України ставки податку з ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по визначеним цим пунктом операціях.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абзац 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Отже, за результатами здійсненої поставки відповідачем позивачу товарів та оформлення відповідних видаткових накладних, податкові накладні мали бути складені та подані відповідачем на реєстрацію відповідно:

- податкова накладна від 13.07.2022 №465 на суму 49 980,00 грн (в тому числі ПДВ 8 330,00 грн) - до 31.07.2022;

- податкова накладна від 26.07.2022 №653 на суму 75 040,00 грн (в тому числі ПДВ 12 506,67 грн) - до 15.08.2022;

- податкова накладна від 29.07.2022 №1043 на суму 47 744,00 грн (в тому числі ПДВ 7 957,33 грн) - до 15.08.2022;

- податкова накладна від 02.08.2022 №13 на суму 24 080,00 грн (в тому числі ПДВ 4 013,33 грн) - до 31.08.2022;

- податкова накладна від 03.08.2022 №64 на суму 20 662,00 грн (в тому числі ПДВ 3 443,67 грн) - 31.08.2022;

- податкова накладна від 29.08.2022 №523 на суму 48 044,00 грн (в тому числі ПДВ 8 007,33 грн) - до 15.09.2022;

- податкова накладна від 21.09.2022 №451 на суму 192 600,00грн (в тому числі ПДВ 32 100,00грн) - до 15.10.2022;

- податкова накладна від 11.10.2022 №109 на суму 58 680,00 грн (в тому числі ПДВ 9 780,00 грн) - до 31.10.2022.

Як убачається із наданих відповідачем копій квитанцій № 9233215831 від 08.11.2022, №№ 9235489560, 9235481484, 9235482035, 9235480547, 9235479024 від 09.11.2022, № 9244292817 від 16.11.2022, №9282555890 від 28.12.2022 всі податкові накладні подані ним на реєстрацію з перевищенням граничних строків.

У всіх випадках реєстрація податкових накладних зупинена контролюючим органом, оскільки вони (податкові накладні) складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Аналізуючи зазначені обставини на предмет оцінки протиправності дій відповідача, достатніх для висновку про збитки позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує таке.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Пунктом 10 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

За умовами пункту 25 Порядку № 1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Приписами пункту 26 Порядку № 1165 встановлено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Пунктом 10 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено у даній справі, спірні податкові накладні відповідач подав на реєстрацію, при цьому, в подальшому реєстрація цих податкових накладних була зупинена контролюючим органом. Підставою для зупинення реєстрації всіх податкових накладних за господарськими операціями, проведеними між сторонами спору, слугувало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цих податкових накладних в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Відповідачем не надано доказів подання до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що за приписами пункту 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Отже, на час звернення позивача з позовом у даній справі та ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення зазначений строк не збіг.

Поряд з цим, матеріали справи також не містять доказів прийняття органом ДПС (комісією регіонального рівня) в межах своєї компетенції після зупинення реєстрації спірних податкових накладних єдиного можливого рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкових накладних.

Проте, суд першої інстанції помилково не взяв до уваги зазначених обставин, які підтверджують, що на час звернення позивача до суду з даним позовом та на час ухвалення оскаржуваного рішення у цій справі, спірні податкові накладні фактично мали статус зупинених, процедура їх реєстрації в ЄРПН не завершена.

Щодо можливості завершити процедуру реєстрації спірних податкових накладних у межах законодавчо визначеного строку й сформувати позивачу податковий кредит у зменшення своїх податкових зобов`язань, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зважити на таке.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом абзаців 1, 3, 4, 5, 7 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на встановлені у даній справі обставини про те, що реєстрація податкових накладних поданих відповідачем на реєстрацію фактично є зупиненою, а процедура реєстрації цих податкових накладних не завершена (відмова у реєстрації податкових накладних у встановленому законом порядку відсутня), суд апеляційної інстанції доходить висновку про можливість реєстрації спірних податкових накладних за результатами поданих відповідачем пояснень та копій документів за приписами пункту 6 Порядку №520, строк на подання яких не збіг, чи за результатами судового оскарження рішень контролюючого органу про відповідність відповідача критеріям ризиковості платника.

За таких обставин та зважаючи на зазначені вище положення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, можливість включити відображений у спірних податкових накладних ПДВ у загальній сумі 86 138,33 грн до складу податкового кредиту у наступних звітних податкових періодах позивачем не втрачена, враховуючи при цьому, що перебіг строку, зазначеного у цьому пункті, перервано на період зупинення реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

У питанні щодо визначення збитків, у контексті нормативних приписів частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у п. 6.14 постанови від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 дійшла висновку, що збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин суть допущених відповідачем порушень під час реєстрації податкових накладних доведена лише в частині строку подання на реєстрацію податкових накладних, однак це порушення не призвело станом на час вирішення спору до збитків - втрати позивачем можливості в подальшому сформувати податковий кредит за спірними податковими накладними.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами відповідача про те, що позов у даній справі подано передчасно.

Вищенаведеним спростовуються доводи позивача про те, що ним фактично понесено збитки, а саме збільшені витрати (сплата податкового зобов`язання з ПДВ без врахування податкового кредиту) в загальній сумі 86 138,33 грн, які були зроблені позивачем у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо складання та реєстрації спірних податкових накладних у період з липня по жовтень 2022 року за результатами здійснених між сторонами господарських операцій з поставки товару на загальну суму 516 830,00 грн

Колегія суддів апеляційного господарського суду приймає до уваги посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, відповідно до якого належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Водночас, у цій постанові Верховним Судом лише зроблено висновок про спосіб захисту порушеного права та не конкретизовано форми порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних:

- податкову накладну не складено та не подано на реєстрацію взагалі;

- податкову накладну складено та подано на реєстрацію своєчасно, але з якихось причин податковим органом відмовлено у реєстрації;

- податкову накладну складено та подано на реєстрацію, але податковим органом зупинена її реєстрація (випадок у справі, що переглядається).

Отже, правова позиція, наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, лише підтверджує правильність обраного позивачем способу захисту.

Щодо посилання суду першої інстанції на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 в контексті стягнення збитків, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 вказала, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєструвати податкові накладні зумовлює неможливість покупця послуг включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, тобто зазначена сума, фактично, є збитками цієї особи.

Відповідно до фактичних обставин у справі № 917/877/17 відповідач у порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України взагалі не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а отже, і скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 541 930,45 грн. Судами встановлено наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Тобто, встановлено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави застосування вказаних правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2019 у справі №917/877/17, оскільки підставою позову у цій справі була бездіяльність відповідача, яка полягала у невиконанні останнім обов`язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, та, як наслідок, неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, що, відповідно, зменшило податкове зобов`язання на зазначену суму, та фактично є збитками цієї особи.

Тоді як у справі, що переглядається, № 910/14208/22, відповідач подав податкові накладні; податковим органом реєстрація податкових накладних зупинена; на момент винесення оскаржуваного рішення та навіть його перегляду у апеляційній інстанції процедура реєстрації податкових накладних у ЄРПН не завершена, податковим органом не прийнято остаточне рішення (в тому числі про відмову у реєстрації). Отже справа №917/877/17 не є релевантною для спірних правовідносин.

За таких обставин, судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги у даній справі, у задоволенні позову слід відмовити.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що ухвалено з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, недоведенням обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та з неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Відтак, апеляційна скарга відповідача є такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Тта рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи сторін не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі №910/14208/22 про задоволення позовних вимог повністю таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ТОВ "СТО "Братське" у позові про стягнення 86 138,33грн збитків в повному обсязі, а апеляційну скаргу відповідача на зазначене рішення суду першої інстанції, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції та апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 126, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Тайерс" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі № 910/14208/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі №910/14208/22 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО "Братське" відмовити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО "Братське" (вул. Гусенка, буд. 17, оф.138, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код 41888751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Тайерс" (Столичне шосе, буд. 98, м. Київ, 03025; ідентифікаційний код 42807736) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 721,50 грн.

6. Видачу наказу, на виконання даної постанови, у відповідності до статті 327 Господарського процесуального кодексу України доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/14208/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир