Постанова

від 13.06.2023 по справі 902/1207/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року Справа № 902/1207/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Землякову О.А.

від відповідача: Лобанов О.О.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К"

на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 28.02.23р. суддею Тварковським А.А. о 13:03 год. у м.Вінниці, повний текст складено 10.03.23р.

у справі № 902/1207/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К"

до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат"

про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.02.2023р. по справі №902/1207/20 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат", про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки, - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Крім того, просить здійснити розподіл судових витрат.

Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- зазначає, що загальні збори ТОВ "Компанія-К" 14.06.2017р. не проводились, а рішення, зазначені в протоколі зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. не приймались, що підтверджується також і заявами свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- вважає, що представники Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" достовірно знали про відсутність повноважень у директора ТОВ "Компанія-К" на укладення оскаржуваних договорів;

- також зазначає про те, що ще одним підтвердженням обізнаності представників відповідача про відсутність у директора ТОВ "Компанія-К" Герасімової С.А. повноважень на укладення оскаржуваних договорів та відсутності у матеріалах кредитної справи доказів протилежного є те, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.12.2020р. витребувано у Вінницького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України": договір поруки від 06.12.2017р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К"; договір іпотеки від 06.12.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", посвідчений приватним нотаріусом Барського районного нотаріального округу Вінницької області Лободою С.Л., реєстровий №1993, а також усі документи, що супроводжували укладення вищевказаних договорів. Однак ухвалу суду відповідач виконав лише частково та надав до суду копію договору поруки від 06.12.2017р., копію договору іпотеки від 06.12.2017р., копію Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" №16 від 05.12.2017р. та копію Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р., а інші документи, що супроводжували укладення вищевказаних договорів (матеріали кредитної справи) надано відповідачем не було;

- вказує на те, що підписання договору іпотеки від 06.12.2017р. представником Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" свідчить про обізнаність з документами вказаними в самому договорі іпотеки на підстави яких діє інша сторона, зокрема у частині, яка стосується відповідних повноважень особи;

- зазначає, що відповідно до п.8.3.10 Статуту ТОВ "Компанія-К" до виключної компетенції Зборів Учасників належить прийняття рішень про укладення договорів про відчуження основних фондів, договорів оренди, кредиту, застави, поруки та гарантії, незалежно від ціни договору. А Протокол №2 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 15.05.2017р. відсутній у матеріалах справи та й взагалі не існує, оскільки він ніколи не складався та не підписувався його учасниками;

- покликається на те, що у матеріалах справи відсутні докази наступного схвалення спірного правочину;

- вважає, що оскільки під час укладання оскаржуваних договору поруки від 06.12.2017р. та договору іпотеки від 06.12.2017р. директор ТОВ Компанія-К" Герасімова С.А. діяла з перевищенням повноважень, наданих їй Статутом, відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України це є підставою для визнання спірних договорів недійсними.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/1207/20/2238/23 від 11.04.2023р. матеріали справи №902/1207/20 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

25.04.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/1207/20.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023р. у справі №902/1207/20 поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.02.2023р. у справі №902/1207/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.02.23р. у справі №902/1207/20 та призначено справу №902/1207/20 до розгляду на 16.05.2023р. об 14:30год., тощо.

08.05.2023р. через систему "Електронний суд" до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - адвоката Землякова Олексія Анатолійовича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1207/20 поза приміщенням суду. В даному клопотанні заявник просить забезпечити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - адвокату Землякову О.А. можливість проведення судового засідання по справі №902/1207/20, призначеного на 16.05.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - адвоката Землякова Олексія Анатолійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1207/20 поза приміщенням суду та забезпечено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - адвокату Землякову О.А. участь в судовому засіданні у справі №902/1207/20, призначеному на 16.05.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

11.05.2023р. через систему "Електронний суд" до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" - адвоката Січевлюка Володимира Антоновича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1207/20 поза приміщенням суду. В даному клопотанні заявник просить забезпечити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" - адвокату Січевлюку В.А. можливість проведення судового засідання по справі №902/1207/20, призначеного на 16.05.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.05.2023р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" - адвоката Січевлюка Володимира Антоновича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1207/20 поза приміщенням суду та забезпечено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" - адвокату Січевлюку В.А. участь в судовому засіданні у справі №902/1207/20, призначеному на 16.05.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

15.05.2023р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Барський птахокомбінат" надійшов письмовий відзив від 09.05.2023р. на апеляційну скаргу.

15.05.2023р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від АТ "Державний ощадний банк України" надійшов письмовий відзив від 10.05.2023р. №55/5.8-03/587 на апеляційну скаргу.

16.05.2023р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із ремонтними роботами та відсутністю електропостачання у місті де здійснюється адвокатська діяльність.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023р. у справі №902/1207/20 розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.06.2023р. об 14:30год., тощо.

26.05.2023р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ПАТ "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1207/20, забезпечення проведення якої просить у Господарському суді Вінницької області.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.05.2023р. задоволено клопотання ПАТ "Державний ощадний банк України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 902/1207/20 та забезпечення проведення якої доручено у Господарському суді Вінницької області.

01.06.2023р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" - адвоката Січевлюка Володимира Антоновича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1207/20 поза приміщенням суду. В даному клопотанні заявник просить забезпечити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" - адвокату Січевлюку В.А. можливість проведення судового засідання по справі №902/1207/20, відкладеного на 16.05.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" - адвоката Січевлюка Володимира Антоновича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1207/20 поза приміщенням суду та забезпечено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" - адвокату Січевлюку В.А. участь в судовому засіданні у справі №902/1207/20, відкладеного на 13.06.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

06.06.2023р. через систему "Електронний суд" до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - адвоката Землякова Олексія Анатолійовича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1207/20 поза приміщенням суду. В даному клопотанні заявник просить забезпечити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - адвокату Землякову О.А. можливість проведення судового засідання по справі №902/1207/20, відкладеного на 13.06.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - адвоката Землякова Олексія Анатолійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1207/20 поза приміщенням суду та забезпечено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - адвокату Землякову О.А. участь в судовому засіданні у справі №902/1207/20, відкладеному на 13.06.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

12.06.2023р. через систему через систему "Електронний суд" до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" надійшла письмова відповідь від 09.06.2023р. на відзив на апеляційну скаргу.

13.06.2023р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки АБ "Арсенал" Володимира Січевлюка" з 12.06.2023р. припинило надання послуг правничої допомоги ТОВ "Барський птахокомбінат" у справі. У зв`язку із цим ТОВ "Барський птахокомбінат" тимчасово позбавлене можливості реалізувати свої права при вирішенні судом вказаного спору.

Вказане клопотання не підписано електронним підписом.

В судовому засіданні 13.06.2023р. представник скаржника не заперечив проти клопотання ТОВ "Барський птахокомбінат" про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 13.06.2023р. представник відповідача стосовно клопотання ТОВ "Барський птахокомбінат" про відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.

Розглянувши заявлене клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" про про відкладення розгляду, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне вказати таке.

Згідно ч.1 ст.169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання встановлені ч.ч.1, 2 ст.170 ГПК України.

У відповідності до з ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.

Отже, без такого реквізиту, як електронний цифровий підпис, вважається, що електронний документ не створений і тому не може розглядатися судом як доказ.

Також слід відмітити, що відповідно до ч.ч.11, 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Критерії оцінювання розумності строку справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (справа Кучерук проти України) (заява 2570/04).

У відповідності до п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.02.2007р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини однією із складових справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона має знати про всі докази чи подання, які представленні або зроблені в цілях впливу на думку суду і коментувати їх (п. п. 23,31 та 33 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії" від 20.02.1996, п. 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" від 18.02.1997, п. 42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії").

Відповідно до ст.7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

За приписами ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Разом з тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію ТОВ "Барський птахокомбінат" щодо обставин справи та документальних доказів, які висловлені у апеляційній скарзі.

Також, у поданому клопотанні позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Крім того, суд призначаючи справу до розгляду та в подальшому відкладаючи її розгляд надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023р. про відкладення розгляду справи, явка учасників справи не визнавалась обов`язковою, а також попереджено про те, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" про відкладення розгляду справи.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, третя особа у справі наданим їй процесуальним правом не скористалася та в судове засідання 13.06.2023р. не з`явилася, своїх повноважних представників не направила.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю третьої особи у справі.

В судовому засіданні 13.06.2023р. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суду Вінницької області від 28.02.2023р. у справі №902/1207/20 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 13.06.2023р. заперечив проти її доводів, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 28.02.2023р. у справі №902/1207/20 - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 06.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (позичальник) укладено договори кредитної лінії №408 та №409 (кредитні договори), згідно п.2.1 яких, банк зобов`язується надати на умовах договору, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах визначених договором.

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитними договорами між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (кредитор, банк), Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" (поручитель) укладено договір поруки б/н від 06.12.2017р. (договір поруки).

Відповідно до п.2.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором.

Обсяг зобов`язань поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання боржником та/або поручителем (на умовах, визначених цим договором) зобов`язання за кредитним договором, а також черговості направлення кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов`язання (п.2.4 договору поруки).

У відповідності до п.2.5 договору поруки, поручитель також відповідає перед кредитором за повернення боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку визначеному кредитним договором та Законодавством за користування чужими грошовими коштами), отриманих за кредитним договором, у разі визнання кредитного договору відповідно до Законодавства недійсним(и) повністю або частково недійсним(и) із застосуванням наслідків двосторонньої реституції (повернення всього отриманого за кредитним договором).

Поручитель зобов`язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов`язання перед кредитором та виникнення зобов`язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов`язання. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково (п.п.3.2.1, 3.2.3 договору поруки).

Пунктом 8.2 договору поруки встановлено, що, якщо інше не встановлено законодавством, поручитель несе відповідальність за невиконання цього договору, зокрема, за завдані кредитору таким невиконання збитки, всім своїм майном, у тому числі тим, що належить поручителю та третім особам на праві спільної власності, на яке відповідно до Законодавства може бути звернене стягнення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (за наявності), та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.10.1.1 договору поруки).

Також, 06.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (іпотекодержатель, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія - К" (іпотекодавець), в особі директора Герасімової Світлани Анатоліївни укладено іпотечний договір (договір іпотеки), згідно п.1.1 якого, іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, передає в іпотеку а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Згідно умов договору іпотеки, предметом іпотеки є: будівля птахозабійного цеху, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р., с.Заможне, вулиця Кармелюка, будинок 65-В; земельна ділянка, кадастровий номер: 0520280600:09:005:0018, площею 0.2639га, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р., с.Заможне, вулиця Кармелюка, будинок 65-В; будівля, пошивочного цеху, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р., с.Заможне, вулиця Кармелюка, будинок 65-М; земельна ділянка, кадастровий номер: 0520280600:09:005:0010, площею 0.0263га, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р-н., с.Заможне, вулиця Кармелюка, будинок 65-М; будівля, лабораторії та центральної прохідної, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р., с.Заможне, вулиця Кармелюка, будинок 65-Л; земельна ділянка, кадастровий номер: 0520280600:09:005:0009, площею 0, 037га, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р-н., с. Заможне, вулиця Кармелюка, будинок 65-Л; будівля, ковбасного цеху, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р-н., с. Заможне, вулиця Кармелюка, будинок 65-Б; земельна ділянка, кадастровий номер: 0520280600:09:005:0013, площею 0,1329га, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р-н., с. Заможне, вулиця Кармелюка, будинок 65-Б.

Відповідно до п.1.4 договору іпотеки, за взаємною згодою сторін вартість предмету іпотеки становить 6 626 564,00грн..

Згідно п.4.2 договору іпотеки, у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання та/або у випадках невиконання іпотекодавцем обов`язків за цим договором, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або Законодавством, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності), та нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі (п.11.1 договору іпотеки).

За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання недійсними:

- договору поруки від 06.12.2017р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 09302607), Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (код ЄДРПОУ 34918546) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" (код ЄДРПОУ 34244277);

- договору іпотеки від 06.12.2017р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 09302607) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" (код ЄДРПОУ 34244277), посвідчений приватним нотаріусом Барського районного нотаріального округу Вінницької області Лободою С.Л., реєстровий №1993.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" посилається на те, що 18.04.2019р. Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/5/19, яким позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Барський птахокомбінат", ТОВ "Компанія-К", ОСОБА_3 ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства ''Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за договором кредитної лінії №408 від 06.12.2017р. в сумі 9 308515,50грн та заборгованість за договором кредитної лінії №409 від 06.12.2017р. в сумі 2 076 848,22грн.. При цьому постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2019р. у справі №902/5/19 зазначене рішення залишено без змін.

Також, підставою для задоволення позову про стягнення з ТОВ "Компанія-К" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України'' в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованості стали укладені колишнім директором ТОВ "Компанія-К" Герасімовою Світланою Анатоліївною від імені ТОВ "Компанія-К" з Вінницьким обласним управлінням ПАТ "Державний ощадний банк України" (банк) та ТОВ "Барський птахокомбінат" договір поруки від 06.12.2017р. (договір поруки) та договір іпотеки від 06.12.2017р., якими забезпечено виконання зобов`язань за Договорами кредитної лінії № 408, 409 від 06.12.2017р., що укладені між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат".

З огляду на те, що загальні збори учасників ТОВ "Компанія-К" не приймали рішення щодо надання повноважень Герасімовій Світлані Анатоліївні (колишньому директору ТОВ "Компанія-К") на укладення ТОВ "Компанія-К" договорів поруки й іпотеки з Вінницьким обласним управлінням Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та не мали такого наміру, а тому це не було волевиявленням ТОВ "Компанія-К". Тому, на думку позивача, договір поруки від 06.12.2017р. та договір іпотеки від 06.12.2017р. укладені з Вінницьким обласним управлінням Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.12.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1207/20 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження у справі, вчинено ряд процесуальних дій.

Так за результатами слухання справи 23.02.2021р. Господарський суд Вінницької області дійшов висновку про залучення до участі у справі в порядку ст.50 ГПК України Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Учасниками справи подано заяви по суті спору.

Зокрема, відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.53-56, т.1),

Обґрунтовуючи поданий відзив, відповідач посилається на те, що перед укладанням спірних договорів поруки та іпотеки банку було надано протоколи зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. та від 05.12.2017р., за змістом яких одноголосно всіма учасниками погоджено передачу нерухомого майна в забезпечення зобов`язань ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк", у зв`язку з чим вимоги позивача є безпідставними.

Також, позивачем надано відповідь на відзив (а.с.104-115, т.1).

Обґрунтовуючи подану відповідь на відзив, позивач посилається на те, що в рамках справи №902/45/20 було призначено та проведено судову технічну та почеркознавчу експертизи, в результаті якої встановлено, що підписи на шостій сторінці Протоколу №16 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05.12.2017р. замість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконано іншими особами.

Також, позивач ставить під сумнів походження Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р., повідомляючи, що загальні збори учасників ТОВ "Компанія-К" 14.06.2017р. не проводились та зазначені у такому протоколі рішення не приймалися.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.03.2021р. у справі №902/1207/20 призначено комплексну судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу давності документів, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами якої надано відповідний експертний висновок (а.с.34-43, т.2);

У зв`язку з тим, що призначену судову експертизу виконано частково через відсутність у Вінницькому відділені КНДІСЕ відповідного обладнання та фахівців, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022р. у справі №902/1207/20 призначено судово-технічну експертизу документів, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертно-дослідна служба України", на виконання якої надано відповідний висновок (а.с.143-158, т. 2);

На час виконання призначених судових експертиз провадження у справі зупинено.

Після поновлення провадження у справі, за клопотанням представника відповідача витребувано належним чином засвідчені копії нотаріальної справи приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лободи С.Л., який посвідчував укладений між сторонами іпотечний договір, про що Господарським судом Вінницької області постановлено ухвалу від 03.11.2022р. у протокольній формі.

Надалі, виконавши завдання підготовчого провадження та вчинивши необхідні дії на цій стадії судового провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 19.01.2023р..

19.01.2023р. судове засідання у справі № 902/1207/20 не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Вінницькій області, а також загрозою ракетних ударів по території України.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023р. судове засідання для розгляду справи №902/1207/20 по суті призначено на 08.02.2023р..

У судовому засіданні 08.02.2023р. Господарським судом Вінницької області оголошено перерву до 28.02.2023р..

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.02.2023р. по справі №902/1207/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №.№2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Також, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК України).

Згідно ч.ч.1-5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст.ст.2, 80, 91, 92 ЦК України). Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст.92 ЦК України).

Частиною 2 ст.207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст.237 ЦК України є підставою виникнення правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі, вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Отже, орган або особа, яка виступає від імені юридичної особи, не може перевищувати своїх повноважень, визначених установчими документами або законом.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (ст.241 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (позичальник) укладено договори кредитної лінії №408 та №409 (кредитні договори), згідно п.2.1 яких, банк зобов`язується надати на умовах договору, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах визначених договором.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (кредитор, банк), Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" (поручитель) укладено договір поруки б/н від 06.12.2017р. (договір поруки).

Крім того, 06.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (іпотекодержатель, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія - К" (іпотекодавець), в особі директора Герасімової Світлани Анатоліївни укладено іпотечний договір (договір іпотеки), згідно п.1.1 якого, іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, передає в іпотеку а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Як встановлено судом, факт укладення вищевказаних договорів сторонами не заперечується, поряд з цим позивач вказує, що такі договір поруки та договір іпотеки укладено колишнім директором ТОВ "Компанія-К" ОСОБА_4 з перевищенням повноважень, позаяк відповідно до Статуту ТОВ "Компанія-К" питання укладення, зокрема договорів застави та поруки, належить до виключної компетенції Зборів учасників товариства. Загальні збори учасників ТОВ "Компанія-К" не приймали рішення щодо надання повноважень директору Герасімовій Світлані Анатоліївні на укладення ТОВ "Компанія - К" договорів поруки й іпотеки з Вінницьким обласним управлінням Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та не мали такого наміру.

Поряд із зазначеним, позивач звертає увагу на те, що відповідно до п.8.3.10 Статуту ТОВ "Компанія-К" до виключної компетенції Зборів Учасників належить прийняття рішень про укладення договорів про відчуження основних фондів, договорів оренди, кредиту, застави, поруки та гарантії, незалежно від ціни договору. Водночас п.п."о" п.8.8 Статуту передбачено, що до компетенції директора належить прийняття рішень по всіх інших питаннях поточної діяльності Товариства, крім тих, що належать до компетенції інших органів управління та контролю Товариства.

З огляду на те, що в межах господарської справи №902/45/20 було призначено та проведено судову технічну та почеркознавчу експертизи, в результаті якої встановлено, що підписи на шостій сторінці Протоколу №16 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05.12.2017р. замість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконано іншими особами, тому у справі №902/1207/20 було призначено комплексну судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу давності документів, предметом дослідження якого був Протокол зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. та Витяг з такого протоколу.

На розгляд судової експертизи винесено питання:

- Чи виконано підпис на п`ятій сторінці Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. у графі "Підпис, печатка" навпроти графи " ОСОБА_2 " ОСОБА_2 , чи іншою особою?

- Чи виконано підпис на п`ятій сторінці Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. у графі "Підпис, печатка" навпроти графи " ОСОБА_1 " ОСОБА_1 , чи іншою особою?

- Чи виконано підпис на другій сторінці Витягу з Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. у графі "Підписи учасників товариства" навпроти графи " ОСОБА_2 " ОСОБА_2 , чи іншою особою?

- Чи виконано підпис на другій сторінці Витягу з Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. у графі "Підписи учасників товариства" навпроти графи " ОСОБА_1 " ОСОБА_1 , чи іншою особою?

- Чи відповідає час виконання друкованого тексту, виконання підписів та нанесення відтиску печатки даті, вказаній в Протоколі зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р.; в який проміжок часу надрукований текст, виконано підписи та нанесений відтиск печатки?

- Чи відповідає час виконання друкованого тексту, виконання підписів та нанесення відтиску печатки даті, вказаній в Витягу з Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р.; в який проміжок часу надрукований текст, виконано підписи та нанесений відтиск печатки?

Матеріали справи свідчать, що загалом відповіді на вище вказані питання надано у двох висновках судових експертів, позаяк відповідні дослідження в частині питань проводилися різними установами.

Відповідно до висновку експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.11.2021р. №2663/2664/21-21 за результатами проведення комплексної судової технічної та почеркознавчої експертизи встановлено:

- підпис на п`ятій сторінці Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. у графі "Підпис, печатка" навпроти графи " ОСОБА_2 " - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою;

- підпис на п`ятій сторінці Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. у графі "Підпис, печатка" навпроти графи " ОСОБА_1 " - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- підпис на другій сторінці Витягу з Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. у графі "Підписи учасників товариства" навпроти графи " ОСОБА_2 " - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою;

- підпис на другій сторінці Витягу з Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. у графі "Підписи учасників товариства" навпроти графи " ОСОБА_1 " - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Також, Експертно-дослідною службою України надано висновок експерта від 30.09.2022р. №912/09/2022 за результатами проведення фізико-хімічної експертизи, відповідно до якого підписи у графі "Підпис, печатка" в рядку " ОСОБА_1 " та рядку " ОСОБА_2 " на п`ятій сторінці Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. (а.с.220, т.1) та на другій сторінці Витягу з протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. (а.с.223, т.1) виконано в період 2017 року, що включає дати зазначені на документах.

Водночас, з огляду на викладене, дійсно за результатами проведених судових експертиз у даній справі та справі №902/45/20 вбачається висновок, що на досліджуваних протоколах Загальних зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. та від 05.12.2017р., за змістом яких одноголосно всіма учасниками погоджено передачу нерухомого майна в забезпечення зобов`язань ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк" підписи від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинено іншими особами, що не може свідчити про відповідне волевиявлення вказаних осіб.

Таким чином, є усі підстави вважати, що рішення оформлені спірними протоколами прийняті за відсутності кворуму.

Водночас, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, ч.3 ст.92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Тобто, ч.3 ст.92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (ст.ст.203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Отже, враховуючи приписи ст.ст.92, 237-239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові КЦС ВС від 18.01.2023р. у справі №607/12833/19 (провадження №61-3226св22).

Також, до таких висновків дійшов також Верховний Суд України у постановах від 27.04.2016р. у справі №6-62цс16, від 12.04.2017р. у справі №6-72цс17, з якими погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018р. у справі № 668/13907/13-ц.

Таким чином, визначальним є встановлення факту, що на момент укладення договору контрагент юридичної особи міг та мав знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, у ній відсутні відповідні докази на підтвердження підстав вважати, що відповідач укладаючи спірні забезпечувальні договори поруки та іпотеки достеменно був обізнаний про будь-які обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К".

Тобто, такого факту позивачем жодним чином не доведено та матеріали справи не містять.

Водночас, як встановлено судом та матеріали справи свідчать, що у матеріалах нотаріальної справи приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лободи С.Л., який посвідчував укладений між сторонами іпотечний договір, міститься саме витяг з Протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р., який був предметом експертного дослідження в межах цієї справи.

Тобто, такий доказ свідчить саме на користь відповідача, оскільки підтверджує позицію банку про те, що на момент укладення іпотечного договору не було підстав вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" як контрагент діє недобросовісно, а за змістом протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 14.06.2017р. встановлено одноголосну згоду усіх учасників на передачу нерухомого майна в іпотеку.

Також, позивачем не доведено й того факту, що відповідач на момент укладення оспорюваних договорів міг мати уявлення про підробку підписів учасників на протоколах загальних зборів.

Враховуючи вище викладене, позивачем не доведено наявності дефектів волі юридичної особи, яка укладала оспорювані правочини, а відтак відсутні будь-які правові підстав для визнання їх недійсними в силу вимог ст.215 ЦК України.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Апеляційний суд приймає до уваги, що 17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст.79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997р. наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Варто відзначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and Others v. Sweden") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007р. у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст.86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У п.п.1-3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Колегія суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993р. у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Також, стосовно інших доводів, в тому числі і щодо покликань скаржника у апеляційній скарзі на заяви свідків, в обґрунтування своїх доводів та заперечень, слід вказати, що вирішуючи спір у цій справі, як суд першої інстанції та і апеляційний господарський суд врахували наведені норми процесуального закону та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і у сукупності дійшли відповідних висновків.

Судові витрати судом розподілено з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Таким чином, враховуючи вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заперечення скаржника та відповідні обґрунтування в апеляційній скарзі щодо обставин справи є безпідставними та такими, що не можуть впливати на розгляд справи по суті.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Вінницької області від 28.02.2023р. у справі №902/1207/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 28.02.2023р. у справі №902/1207/20 без змін.

2. Справу №902/1207/20 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "14" червня 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Юрчук М.І.