Рішення

від 31.05.2023 по справі 902/1321/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2023 р. Cправа №902/1321/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю представників:

позивача: Єрмоленко Д. Ю. (ордер серії АІ №1328538 від 06.01.2023),

відповідача: Бурки В. Р. (ордер серії АВ №1074826 від 08.05.2023),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія", м.Київ

до Приватного підприємства "Павлівка", с.Павлівка Хмільницького району Вінницької області

про стягнення 2442714,53 грн заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Павлівка" 2442714,53 грн заборгованості, нарахованої в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов укладеного між сторонами договору поставки №25/ПЛ2022-2 від 22.03.2022, що складається з: 1819181,72 грн - основного боргу, 155883,20 грн пені та 467649,61 грн штрафу.

Ухвалою суду від 26.12.2022 відкрито провадження у справі №902/1321/22. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 14.02.2023.

За наслідками судового засідання, 14.02.2023, в зв`язку з необхідністю у витребуванні нових (додаткових) доказів, судом постановлена ухвала про продовження строку підготовчого провадження у справі №902/1321/22 на 30 днів та про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 09.03.2023.

Ухвалою суду від 09.03.2023 закрито підготовче засідання та призначено справу №902/1321/22 до судового розгляду по суті на 13.04.2023.

Однак, 13.04.2023 слухання справи №902/1321/22 не відбулось у зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України.

Також 13.04.2023 до суду надійшло клопотання відповідача без номеру та дати (а.с. 37-38), де заявник визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 1819181,72 грн та просив зменшити розмір заявлених до стягнення пені та штрафу на 99% у випадку задоволення позовних вимог.

28.04.2023 до суду звернувся позивач із запереченнями на клопотання відповідача б/н від 28.04.2023 (а.с. 49-52), в якому зауважив на пропуск відповідачем процесуального строку на подання такого клопотання та долучених до нього доказів, а тому просив залишити його без розгляду.

За наслідками судового засідання, 09.05.2023, судом вирішено прийняти до розгляду заяву відповідача про зменшення заявленої до стягнення неустойки відповідно до ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України (а.с. 37-38), як таку, що подана без пропуску процесуального строку. В цьому ж судовому засіданні суд вирішив поновити Приватному підприємству "Павлівка" процесуальний строк для долучення до матеріалів справи доказів, доданих до клопотання без номеру та дати (а.с. 37-45), в зв`язку з поважністю причин його пропуску, та прийняти їх до розгляду. Також судом було задоволено усне клопотання позивача про оголошення перерви в судовому засіданні по розгляду справи по суті до 31.05.2023 для надання можливості Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" викласти свої заперечення, аргументи та міркування щодо заяви Приватного підприємства "Павлівка" про зменшення неустойки та доданих документів в її обґрунтування (а.с. 37-38).

29.05.2023 до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" із запереченнями б/н від 29.05.2023 (а.с.61-62) на клопотання Приватного підприємства "Павлівка" без номеру та дати (а.с. 37-38), де виклало свої пояснення в спростування вимог відповідача стосовно зменшення розміру пені та штрафу.

На визначену судом дату, 31.05.2023, з`явились представники обох сторін.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просив задовольнити позов. Відповідач визнав позов в частині основного боргу в сумі 1819181,72 грн та просив зменшити розмір штрафу та пені, стосовно чого позивач заперечив.

Після звершення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Враховуючи неявку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Звертаючись із цим позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" зазначило, що 22.03.2022 між ним та Приватним підприємством "Павлівка" укладений договір поставки №22/ПЛ2022-2 (надалі за текстом також - Договір), предметом якого були зобов`язання позивача поставити товар (насіннєвий матеріал), а відповідача - прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, визначених Договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" стверджує, що ним виконані зобов`язання за Договором щодо поставки Приватному підприємству "Павлівка" обумовленого товару, однак відповідач вчасно за нього не розрахувався в повному обсязі, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення суму основного боргу в розмірі 1819181,72 грн, а також 155883,20 грн пені та 467649,61 грн штрафу.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1819181,72 грн визнав (клопотання без номеру та дати (а.с. 37-38)). Заявлені позивачем пеню та штраф просив зменшити на 99%, обґрунтовуючи це тим, що їх розмір складає близько третини від загальної суми заборгованості і позивачем не доведено нанесення збитків внаслідок неналежного виконання зобов`язань за Договором. Додатково відповідач звернув увагу, що внаслідок збройної агресії проти України суттєво ускладнена його господарська діяльність, зокрема, реалізація товару, який виробляє відповідач, проходить через складний логістичний процес, що негативно впливає на фінансові показники підприємства, і як наслідок у Приватного підприємства "Павлівка" відсутні обігові кошти для розрахунку за поставлений товар за Договором.

Заперечуючи стосовно клопотання відповідача, позивач (заперечення б/н від 28.04.2023 (а.с. 49-52) та б/н від 29.05.2023 (а.с.61-62)) акцентував увагу на тому, що свої зобов`язання він виконав не зважаючи на заборгованість відповідача за іншими правочинами. Зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" зазнає негативних наслідків від неналежного виконання Договору так як пов`язане іншими зобов`язаннями перед різними суб`єктами господарювання. Позивач також зауважив, що допомога Збройним Силам України (докази чого надав відповідач) не може бути підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

22.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (надалі за текстом також - Продавець) та Приватним підприємством "Павлівка" (надалі за текстом також - Покупець) укладено Договір поставки №22/ПЛ2022-2 (а.с.7-8), згідно з п.1.1. якого: Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю у встановлений строк товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, закріплених цим Договором.

Згідно з п.1.2. Договору предметом постачання по Договору є насіннєвий матеріал, виробник, найменування, асортимент, кількість, вартість якого передбачаються в Додатках до цього Договору, що вважаються невід`ємною частиною Договору.

Розділом 5 Договору визначено такі терміни та умови постачання:

- товар, передбачений умовами цього Договору, постачається Продавцем при умові отримання від Покупця попередньої оплати за товар у строки, передбачені положеннями відповідного Додатку до цього Договору, крім випадків коли сплата попередньої оплати Сторонами не передбачається;

- постачання здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2020) - склад Покупця, що знаходиться за адресою: с.Павлівка;

- поставка товару може здійснюватися як в цілому, так і окремими частинами (партіями). Строки поставки Товару або окремих партій узгоджуються Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору;

- перехід права власності на товар, а також перехід ризиків випадкового пошкодження чи знищення Товару, відбувається в момент передачі товару Покупцю по накладній (-ним).

Згідно з п. 6.1.-6.3. Договору загальна ціна Договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Продавцем Покупцю, відповідно до умов цього Договору та відповідних Додатків до нього. Ціна товару, що підлягає поставці, вказується у відповідному Додатку до цього Договору. Ціна товару та загальна його вартість-встановлюються у гривні. Крім цього, Сторони можуть визначати еквівалент ціни товару в доларах США або Євро, про що вказується у відповідному Додатку. Порядок та строки розрахунків за товар, передбачаються у відповідних Додатках до цього Договору

За умовами п.8.1. Договору приймання-передача товару Сторонами здійснюється в пункті поставки. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару Покупцю по накладним. Датою передачі є дата підписання Сторонами відповідної накладної.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором. Сторони відповідно до абз.3 ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України дійшли згоди про обов`язковість скріплення печатками цього Договору, будь-яких Додатків та/або Додаткових угод до нього (крім випадків відсутності у покупця печатки) (п.9.1. Договору).

Відповідно до п.10.3. Договору в разі прострочення розрахунку за поставлений товар, на вимогу Продавця, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Умовами абзацу 3 п.10.4. Договору визначено, що в разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений товар понад тридцять календарних днів, крім пені, передбаченої п.10.3. цього Договору, Покупець на вимогу Продавця, зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі тридцять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого товару.

За умовами п.10.6. Договору сторони домовилися, що відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим Договором складає 3 (три) роки. Крім цього, Сторони, відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

22.03.2022 між сторонами підписано додаток №1 до Договору (а.с.9), за умовами якого вони погодили поставку товару загальною вартістю 1818170,04 грн, асортимент та кількість якого визначили у п.1 цього додатку.

Також в додатку №1 до Договору сторони визначили наступне:

- сторони домовилися, що встановлюють ціну товару в гривні та визначають еквівалент ціни Товару в євро, виходячи з курсу продажу євро до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню підписання цього Додатку до Договору, що становить 33,4 грн за 1 євро (п.2 цього додатку);

- Покупець розуміє та погоджується, що загальна вартість товару, вказана в цьому Додатку до Договору, є орієнтовною і може бути змінена (скоригована) Продавцем за курсом продажу євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує відповідному дню, зокрема: (1) дню виставлення рахунку на оплату товару, за умови зміни такого курсу по відношенню до курсу, що вказаний вище в п.2. цього Додатку. Інформація про курси продажу євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України розміщується на Інтернет-сторінці: http:/minfin.com.ua/currency/mb/ (п.3 цього додатку);

- загальна вартість товару на день підписання Додатку становить 1818170,04 грн (один мільйон вісімсот вісімнадцять тисяч сто сімдесят гривень 04 копійок), в т.ч. ПДВ 223284,04 грн (п. 4 цього додатку);

- Покупець зобов`язується сплатити Продавцю попередню оплату в сумі, що становить 14 % від вартості товару, вказаної в рахунку на оплату товару, протягом 2 (двох) банківських днів з дати виписки Продавцем рахунку на оплату товару (пп. 5.1. цього додатку). Продавець зобов`язаний в день виписки рахунку передати його Покупцю або надіслати копію/сканкопію факсом, електронною поштою або іншим зручним для Сторін способом. В подальшому, але не пізніше ніж протягом 7-ми робочих днів, Продавець зобов`язується передати/надіслати Покупцю оригінал рахунку. Якщо Покупець не сплачує Продавцю попередню оплату в повному обсязі у вищевказаний строк, виписаний Продавцем рахунок втрачає чинність. У такому випадку, Продавець виписує новий рахунок на оплату товару по міжбанківському обмінному курсу продажу євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України на день, попередній до дня виписки нового рахунку (п. 3. Додатку). Покупець зобов`язаний оплатити новий рахунок у строки зазначені вище в цьому пункті Додатку (пп. 5.1. цього додатку);

- залишок вартості товару, тобто кошти в сумі, що становить 86 % загальної вартості товару, вказаної в накладних, оплачується Покупцем не пізніше 01 жовтня 2022 року з урахуванням дооцінки, що проводиться у випадку збільшення курсу продажу євро до гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку України на дату розрахунку та проводиться у порядку у порядку викладеному нижче в цьому пункті додатку.

Дооцінка залишку вартості товару здійснюється Продавцем на день розрахунку (день дооцінки), з застосуванням наступної формули:

S1=(A1/A0)xS, де:

S1 - розмір залишку вартості товару, що підлягає сплаті Покупцем після дооцінки;

A1 - курс продажу євро до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, попередній до дня платежу (на день дооцінки);

A2 - курс продажу євро до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню виписки рахунку або курс, що вказаний вище в п.2 цього Додатку (у випадку якщо коригування на день виписки рахунку не здійснювалося);

S - сума залишку вартості товару до дооцінки.

Дооцінка у будь-якому випадку проводиться лише щодо частини вартості товару, яка залишається неоплаченою на відповідну дату дооцінки, та може здійснюватися більше одного разу (якщо остаточний розрахунок здійснюється Покупцем не одним платежем) (пп. 5.2. цього додатку);

- поставка товару здійснюється Продавцем на склад Покупця не пізніше 01.06.2022 року за умови отримання попередньої оплати від Покупця у розмірі та строки, обумовлені п. 5.1. цього додатку. Вартість доставки включено в ціну товару (п.6. цього додатку);

- якщо Покупець несвоєчасно або не повністю розрахувався з Продавцем за товар, Продавець вправі здійснити дооцінку залишку вартості товару виходячи з курсу продажу Євро до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, попередній до дня пред`явлення претензії/вимоги, дня звернення до суду (що в такому разі вважається днем Дооцінки), за формулою, що вказана в п.5.2. цього Додатку (п. 7 цього додатку).

В матеріалах справи наявна накладна №25/ПЛ2022-2 від 22.03.2022 (а.с.10), яка підтверджує поставку позивачем та прийняття відповідачем товару за Договором на загальну вартість 1818170,04 грн.

З огляду на банківську виписку, яка міститься в матеріалах справи (а.с.11), відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості за поставлений товар в сумі 259338,00 грн (04.02.2022 здійснено платіж в сумі 100000,00 грн, а 10.02.2022 здійснено платіж в сумі 159338,00 грн).

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення 1819181,72 грн - основного боргу, 155883,20 грн пені та 467649,61 грн штрафу за договором поставки №22/ПЛ2022-2 від 22.03.2022.

Договір, що укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом: матеріалами справи підтверджено факт поставки обумовленого Договором №22/ПЛ2022-2 від 22.03.2022 товару, а також часткова його оплата в розмірі 259338,00 грн, отже неоплаченою залишилась вартість поставленого насіння в розмірі 1558832,04 грн.

Разом з цим, звертаючись до суду з цим позовом, позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо вчасної оплати товару, здійснив розрахунок основної заборгованості відповідно до пп.5.2 додатку №1 від 22.03.2022 до Договору з урахуванням "дооцінки".

Здійснивши перевірку правильності розрахунку позовних вимог в цій частині з урахуванням положень діючого законодавства та умов Договору, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості в межах вимог, заявлених до стягнення в сумі 1819181,72 грн.

Судом також розглянуті вимоги про стягнення пені, розрахованої в сумі 155883,20 грн за період з 02.10.2022 по 13.12.2022, та 467649,61 грн штрафу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.10.3. Договору в разі прострочення розрахунку за поставлений Товар, на вимогу Продавця, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочки.

Умовами абзацу 3 п.10.4. Договору визначено, що в разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад тридцять календарних днів, крім пені, передбаченої п.10.3. цього Договору, Покупець на вимогу Продавця, зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі тридцять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару.

Згідно умов пункту 5.2 Додатку №1 до Договору поставки №25/ПЛ2022-2 від 22.03.2022: "Залишок вартості Товару, тобто кошти в сумі, що становлять 86% від загальної вартості Товару, вказаної в накладних, оплачується Покупцем не пізніше 01 жовтня 2022 року з урахуванням Дооцінки... ."

Разом з цим, відповідно до положень ч.1 ст.8, ч.5 ст.254, ст.252 ЦК України, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань починаючи з 04.10.2022, а не з 02.10.2022 (як вважає позивач).

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за період з 04.10.2022 по 13.12.2022, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в сумі 151612,43 грн, в зв`язку з чим в частині стягнення 4270,77 грн пені слід відмовити.

Враховуючи, що має місце прострочення відповідача понад тридцять календарних днів, суд дійшов висновку, що до правовідносин сторін підлягає застосуванню положення абз.3 п.10.4 Договору, в зв`язку з чим заявлена до стягнення позивачем сума 467649,61 грн штрафу підлягає задоволенню як правомірна та обґрунтована.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення неустойки, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу та пені суд взяв до уваги такі обставини:

- відповідач є аграрним виробником, який, серед інших, покликаний забезпечити продовольчу безпеку в країні, яка перебуває у стані збройного конфлікту з Російською Федерацією, і покладення надмірного фінансового тягаря на останнього може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань;

- позивачем не доведено розмір збитків, завданих невиконанням зобов`язань відповідачем за договором;

- розмір правомірно заявлених позивачем пені та штрафу сукупно становить близько 40% розміру основного боргу, що покладає надмірний фінансовий тягар на відповідача;

- відповідач повністю визнав розмір основної заборгованості та частково сплатив кошти за отриманий товар;

- негативні наслідки невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки щодо повної оплати за отриманий товар компенсовані позивачу за рахунок здійсненого розрахунку основної заборгованості з урахуванням коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці.

Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені та штрафу на 90% і таким чином стягненню підлягає пеня в розмірі 15161,24 грн та штраф в розмірі 46764,96 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №902/1321/22, суд враховує положення ч.1 ст.130 ГПК України, згідно яких: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При цьому, згідно положень п.1 ч.2 ст.46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Також слід зазначити, що розгляд справи по суті розпочався в судовому засіданні 09.05.2023 (ч.3 ст.201 ГПК України).

З огляду на те, що у клопотанні без номеру та дати (вх. канц. суду №01-34/3530/23 від 13.04.2023) відповідач визнав позов в частині стягнення основного боргу до початку розгляду справи по суті, суд, керуючись зазначеними положеннями закону, дійшов висновку про покладення на нього сплаченого судового збору за подання позову в цій частині в розмірі 50% (виходячи з суми задоволених вимог в розмірі 1819181,72 грн) - 13643,86 грн. При цьому питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 13643,86 грн за подання позову в частині стягнення 1819181,72 грн основного боргу судом не вирішується за відсутності відповідного волевиявлення позивача.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача також покладається відшкодування судового збору, пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу - в сумі 9288,93 грн.

Керуючись ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Павлівка" (22436, Вінницька обл., Калинівський р-н, с.Павлівка, вул.Миру, буд.207, ідентифікаційний код: 36657911) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (03040, м.Київ, вул.Стельмаха, буд.6А, ідентифікаційний код: 41694117) 1819181,72 грн основного боргу, 15161,24 грн пені, 46764,96 грн штрафу та 22932,79 грн витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в частині стягнення 140721,96 грн пені та 420884,65 грн штрафу - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

7. Повне рішення складено 12 червня 2023 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим:

1 - до справи;

2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (advokat2018@ukr.net);

3 - Приватне підприємство "Павлівка" (вул.Миру, буд.207, с.Павлівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22436) - рекомендованим листом