Рішення

від 05.06.2023 по справі 902/3/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2023 р. Cправа № 902/3/23

за позовом: Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області (вул. Пушкіна, буд. 34, м. Хмільник, Вінницька обл., 2200) в інтересах держави в особі позивачів Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області (вул. З. Космодем`янської, буд. 8, с. Війтівці, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22050) та Хмільницької районної державної адміністрації (вул. Столярчука, буд. 3, м. Хмільник, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22000)

до: Фізичної особи-підприємця Паламарчука Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.

за участю представників:

прокурора: Ярмощук В.П.

позивача 1: не з`явився

позивача 2: не з"явився

відповідача: Коваль Т.І., Паламарчук В.О.

В С Т А Н О В И В :

Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі позивачів Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області та Хмільницької районної державної адміністрації" звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Паламарчука Володимира Олександровича про розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок водного фонду.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/3/23) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 09.01.2023 р. відкрито провадження у справі № 902/3/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.02.2023.

Разом з тим, судове засідання призначене на 08.02.2023 не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Яремчука Ю.О. у щорічній відпустці з 27.01.2023 по 24.02.2023 включно.

Ухвалою суду від 27.02.2023 повідомлено учасників справи про підготовче засідання, що відбудеться 29.03.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились прокурор та представник відповідача. Представники позивачів на визначену дату судом в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 27.02.2023.

Суд зауважує, що представником відповідача в судовому засіданні було заявлено клопотання про надання додаткового терміну на подачу відзиву на позовну заяву та просив суд оголосити перерву в підготовчому засіданні.

Представник позивача стосовно даного клопотання поклався на розсуд суду.

Суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача про надання додаткового терміну на подачу відзиву на позовну заяву, про що винесено ухвалу яку занесено до протоколу судового засідання.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення розгляду справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 29.03.2023 повідомлено учасників справи про підготовче засідання, що відбудеться 06.04.2023.

04.04.2023 до суду від Війтівецької сільської ради надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника.

06.04.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/3273/23 від 06.04.2023), який долучений судом до матеріалів справи.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились прокурор та представник відповідача. Представники позивачів на визначену дату судом в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 29.03.2023.

У судовому засіданні представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи.

Прокурором у судовому засіданні було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою формування заперечення на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача не заперечив проти задоволення даного клопотання.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши позицію сторін суд задовольнив клопотання прокурора про відкладення розгляду справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 06.04.2023 повідомлено учасників справи про підготовче засідання, що відбудеться 24.04.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились прокурор та представник відповідача. Представники позивачів на визначену дату судом в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 06.04.2023.

Суд зауважує, що від обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. 01-34/3845/23 від 21.04.2023), яка долучена судом до матеріалів справи.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 24.04.2023 повідомлено учасників справи про підготовче засідання, що відбудеться 03.05.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились прокурор. Інші учасники судового процесу не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 24.04.2023.

Ухвалою суду від 03.05.2023 повідомлено учасників справи про підготовче засідання, що відбудеться 24.05.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились прокурор, відповідач, представник відповідача. Представники позивачів на визначену дату судом в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 03.05.2023.

Суд зауважує, що від представника відповідача надійшли заперечення (вх. 01-34/4351/23 від 04.05.2023), та від обласної прокуратури надійшли пояснення (вх. 01-34/4950/23 від 24.05.2023), дані документи долучені судом до матеріалів справи.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення судового засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 24.05.2023 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 05.06.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились прокурор, відповідач та представник відповідача.

Представники позивачів в судове засідання не з`явились про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 24.05.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурором стверджується, що між Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області та фізичною особою-підприємцем Паламарчуком Володимиром Олександровичем було укладено договори оренди земельних ділянок, а саме:

02.07.2008 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку №1 загальною площею 5,0676 га, земельну ділянку №2 загальною площею 6,6064 га, земельну ділянку №3 загальною площею 3,0051 га, розташовані на території Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) та 02.07.2008 укладено договір оренди земельної ділянки (далі по тексту - Договір оренди-2), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 8,0005 га, розташовану на території Качанівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Відповідно до п. 14 договорів оренди 1,2 земельні ділянки передаються в оренду для риборозведення.

За доводами прокурора земельні ділянки водного фонду, які використовуються ФОП Паламарчуком В.О. згідно укладених договорів оренди, використовуються для вирощування сільськогосподарських культур, тобто відповідачем ведеться господарська діяльність, яка порушує вимоги ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, а також п. п. 14, 15, 16. 18, 25, 30 укладених договорів оренди, яка порушує умови договорів оренди та чинного законодавства.

Відповідач не погоджується із доводами прокурора викладеними у позовній заяві, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що відповідачем використовуються спірні земельні ділянки в межах цільового призначення земель водного фонду. Крім того зазначає, що посів на деяких з них сільськогосподарських культур - сої було здійснено для вирощування корму для риби, а не не для продажу.

Прокурор не погоджується із доводами відповідача викладеними у відзиві на позов, позиція останнього викладена у відповіді на відзив, де зокрема прокурором зазначається, що згідно зі ст. 35 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» суб`єкти рибного господарства зобов`язані здійснювати у встановленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення, у тому числі штучного, водних біоресурсів, збереження і поліпшення умов їх існування; здійснювати заходи з профілактики і боротьби із захворюванням та загибеллю водних біоресурсів тощо. Планування, організація та проведення робіт з рибогосподарської меліорації покладено на органи рибоохорони. Користувачі водних водних біоресурсів у тому числі рибодобувні організації, за згодою з органами рибоохорони, зобов`язані своїми силами та коштами проводити меліоративні роботи. За доводами прокурора відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження проведення у встановленому чинним законодавством порядку робіт по засіву земельних ділянок водного фонду з метою покращення умов розвитку природної кормової бази та росту риби, а також запобігання виникненню хвороб під час риборозведення, що підтверджує факт розорювання та за сіяння орендованих земельних ділянок водного фонду сільськогосподарською культурою, та свідчить про порушення вимоги раціонального землекористування, істотно погіршує якість землі та призводить знищення водних об`єктів, приведення земельних ділянок водного фонду у непридатний для використання за призначенням стан. Крім того, згідно інформації Сектору у Вінницькій області Державного агентства водних ресурсів, викладеної у листі №285/ВН/21-23 від 10.04.2023, наданої на запит окружної прокуратури, встановлено, що Режими роботи водних об`єктів, розташованих за межам населених пунктів на території Війтівецької сільської ради Хмільницького району, земельні ділянки під якими перебувають в оренді ФОП Паламарчука В.О., на 2021-2022 роки не розроблялись та сектором не затверджувались. Зокрема прокурором зазначається, що відповідно до інформації, наданої Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області у листі №2-16-9/532-23 від 20.04.2023, наданої на запит окружної прокуратури, встановлено, що ФОП Паламарчук В.О. упродовж 2021-2023 років із заявою щодо отримання документів дозвільного характеру на водні об`єкти, розташовані на території Війтівецької (колишньої Качанівської та Жданівської сільських рад) Хмільницького району Вінницької області (за межами населеного пункту), які використовуються останнім згідно договорів оренди земельної ділянки від 02.07.2008 року, укладених з Хмільницькою РДА (кадастрові номери змелених ділянок 0524881800:04:002:0010, 0524881800:04:002:0012, 0524882700:03:001:0442) до управління не звертався, заява від останнього на проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 0524881800:04:002:0010, 0524881800:04:002:0012, 0524882700:03:001:0442 не надходила. Окрім того, вказаний суб`єкт господарювання звіти за формою 1 А-риба (річна) за 2021-2022 роки до управління не подавав. Таким чином, за твердженням прокурора відповідачем скид води у спірних водних об`єктах здійснено самовільно, а орендовані ФОП Паламарчуком В.О. земельні ділянки водного фонду під водними об`єктами, які надавались для риборозведення фактично розорані та використовуються для вирощування сільськогосподарських культур, тобто відповідачем ведеться господарська діяльність, яка порушує вимоги ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, а також п. п. 14, 15, 16, 18, 25, 30 укладених договорів оренди.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву де останнім вказано, що прокурором ні в позові ні у відповіді на відзив прокурором не наведено доказів здійснення відповідачем протягом 2022 (чи протягом будь-якого іншого року оренди) ведення товарного сільськогосподарського виробництва на орендованих земельних ділянках.

Прокурором надано пояснення на заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що матеріалами позову доведено, що відповідачем ФОП Паламарчуком В.О. порушено умови договорів оренди щодо цільового використання земельних ділянок водного фонду, зокрема земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 0524881800:04:002:0010, 0524881800:04:002:0012, 0524882700:03:001:0442 використовуються не за цільовим призначенням, а саме розорюються для посіву сільськогосподарських культур. Крім того, прокурором зазначається, що об`єкти оренди орендодавцем передані у стані, що відповідає умовам договорів оренди, суттєві пошкодження та недоліки, які перешкоджають використанню об`єктів оренди за призначенням, вказаним у договорі, відсутні. Вказане підтверджується Актами приймання-передачі земельних ділянок, що орендуються, які є додатками та невід`ємними частинами договорів оренди земельних ділянок від 02.07.2008, та підписані сторонами договорів без зауважень та заперечень.

Крім того, прокурором вказується, що власник земельних ділянок, передаючи в оренду земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 0524881800:04:002:0010, 0524881800:04:002:0012, 0524882700:03:001:0442 розраховував на використання їх відповідно умов укладених договорів - для риборозведення, а не для розорювання та засіювання сільськогосподарськими культурами. Водночас зазначає, що спуск води з водних об`єктів орендованих земельних ділянок взагалі не передбачено договорами оренди землі від 02.07.2008, а пониження рівня води у ставках можливе за наявності дозволів на спеціальне водокористування, які у відповідача відсутні.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: між Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області та фізичною особою-підприємцем Паламарчуком Володимиром Олександровичем 02.07.2008 року укладено договір оренди земельної ділянки (Договір оренди-1), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку №1 загальною площею 5,0676 га, земельну ділянку №2 загальною площею 6,6064 га, земельну ділянку №3 загальною площею 3,0051 га, розташовані на території Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Відповідно до п. 2 Договору оренди-1 в оренду передаються:

- земельна ділянка № 1 загальною площею 5,0676 га, у тому числі під водою - 3,5209 га, під гідротехнічними спорудами - 0,5009 га, під прибережною захисною смугою (пасовище) - 1,0458 га. (відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 316345673) кадастровий номер зазначеної земельної ділянки - 0524881800:04:002:0010);

- земельна ділянка № 2 загальною площею 6,6064 га, у тому числі під водою - 4,2782 га, під очеретом - 0,7423 га, під гідротехнічними спорудами - 0,2575 га, під прибережною захисною смугою (пасовище) - 1,3284 га. (відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №316346096) кадастровий номер зазначеної земельної ділянки 0524881800:04:002:0011);

- земельна ділянка № 3 загальною площею 3,0051 га, у тому числі під водою - 1, 3376 га, під очеретом - 0,7459 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1121 га, під прибережною захисною смугою (пасовище) - 0,8095 га. (відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №316345725) кадастровий номер зазначеної земельної ділянки 0524881800:04:002:0012);

Пунктом 7 Договору-1 визначено, що договір укладено строком на 5 років, зі строком дії до 03.07.2013.

Згідно пункту 8 вказаного договору оренди визначено, що орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 4 388 грн. 64 коп. із розрахунку 450 грн. за 1 га під водою та 50 грн. за 1 га інших угідь

Між сторонами договору було погоджено умови використання земельної ділянки, а саме відповідно до п. 14 договору оренди-1 земельні ділянки передаються в оренду для риборозведення.

Згідно п. 15 договору оренди -1 цільове призначення земельних ділянок: землі водного фонду.

Пунктом 16 зазначеного договору оренди визначено умови збереження стану об`єкта оренди: дотримуватись обов`язків орендаря, зазначених у пункті 30 договору та встановлених обмежень (обтяжень) щодо використання даної земельної ділянки.

Відповідно до пункту 30 Договору оренди -1 обов`язками орендаря є: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором оренди землі; дотримуватись режиму використання земель природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; вчасно сплачувати орендну плату; надавати доступ орендодавцю до земельної ділянки для її огляду та перевірки стану ділянки: у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Пунктом 18 Договору оренди -1 визначено Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

На орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження (п. 25 договору оренди -1): дотримуватись обов`язків землекористувача, визначених ст. 96 Земельного кодексу України; використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та у відведених межах; встановлюється право третіх осіб на прокладання та експлуатацію ліній електропередач, зв`язку, трубопроводів, інших ліній комунікацій; встановлюється право проїзду на транспортних засобах по наявних шляхах; встановлюється право поїти худобу Із природної водойми та право прогону худоби до природної водойми; встановлюється право прогону худоби по існуючих дорогах; право на земельну ділянку обмежене умовою надавати право полювання в установлений час і в установленому порядку.

Згідно підпункту 1 пункту 27 договору оренди - 1 орендодавець має прав вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пунктом 34 договору оренди -1 визначено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до п. 35 договору оренди - 1 дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Договір оренди зареєстрований у Вінницькому регіональній філії «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2009 року за № 04090540001 підтверджується.

У відповідності до Акту приймання-передачі земельної ділянки від 05.10.2009, який підписано сторонами договору оренди від 02.07.2008 відбулась передача земельної ділянки водного фонду у користування ФОП Паламарчуку В.О.

Водночас, судом встановлено, що між сторонами договору було обопільно укладено додаткову угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2008, що зареєстрованого Хмільницьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2009 за №040905400001, яку укладено 18.05.2011 року між Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області та суб`єктом підприємницької діяльності Паламарчуком В.О., внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, а саме, орендодавець та орендар прийшли до згоди поновити договір оренди земельної ділянки на території Качанівської сільської ради від 02.07.2008 (зареєстрований Хмільницьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2009 за № 040905400001); змінено нижче вказані умови договору, виклавши їх у наступній редакції: 2.1 У пункті 7 слова та цифри «терміном на 5 років і діє до 3 липня 2013 року замінити словами та цифрами «терміном до 31 грудня 2036 року».

Відповідно до п. 3 додаткової угоди до договору оренди-1 інші умови договору оренди земельної ділянки, не порушені даною угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Пунктом 5 додаткової угоди до договору оренди-1 визначено, що додаткова угода набираю чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації.

Додаткова угода до договору оренди-1 зареєстрована у Відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.06.2012 за № 052480004007377.

02.07.2008 між Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області та фізичною особою-підприємцем Паламарчуком Володимиром Олександровичем було укладено договір оренди земельної ділянки (далі по тексту - Договір оренди-2), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 8,0005 га, розташовану на території Качанівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Договір оренди зареєстрований у Вінницькому регіональній філії «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2009 року за № 040905400002.

Фактична передача земельної ділянки водного фонду у користування ФОП Паламарчуку В.О. підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 05.10.2009, який підписано сторонами договору оренди від 02.07.2008.

Відповідно до п. 2 договору оренди-2 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,0005 га, у тому числі під водою - 6,0138 га, під гідротехнічними спорудами - 0,2153 га, під прибережною захисною смугою (пасовище) - 1,7713 га (відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №316345554) кадастровий номер зазначеної земельної ділянки - 0524882700:03:001:0442).

Договір укладено строком на 5 років і діє до 03.07.2013 (п. 7 Договору оренди-2).

Пунктом 8 вказаного договору оренди визначено, що орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 2805 грн. 59 коп. із розрахунку 450 грн. за 1 га під водою та 50 грн. за 1 га інших угідь.

Відповідно до п. 14 договору оренди -2 земельна ділянка передається в оренду для риборозведення.

Згідно п. 15 договору оренди -2 цільове призначення земельної ділянки: землі водного фонду.

Пунктом 16 зазначеного договору оренди визначено умови збереження стану об`єкта оренди: дотримуватись обов`язків орендаря, зазначених у пункті 30 договору та встановлених обмежень (обтяжень) щодо використання даної земельної ділянки.

Відповідно до пункту 30 договору оренди -2 обов`язками орендаря є: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором оренди землі; дотримуватись режиму використання земель природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; вчасно сплачувати орендну плату; надавати доступ орендодавцю до земельної ділянки для її огляду та перевірки стану ділянки; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Пунктом 18 договору оренди -2 визначено інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

На орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження (п. 25 договору оренди -2): дотримуватись обов`язків землекористувача, визначених ст. 96 Земельного кодексу України; використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та у відведених межах; встановлюється право третіх осіб на прокладання та експлуатацію ліній електропередач, зв`язку, трубопроводів, інших ліній комунікацій; встановлюється право проїзду на транспортних засобах по наявних шляхах; встановлюється право поїти худобу із природної водойми та право прогону худоби до природної водойми; встановлюється право прогону худоби по існуючих дорогах; право на земельну ділянку обмежене умовою надавати право полювання в установлений час і в установленому порядку.

Згідно підпункту 1 пункту 27 договору оренди -2 орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пунктом 34 договору оренди -2 визначено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до п. 35 договору оренди - 2 дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2008, зареєстрованого Хмільницьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2009 за № 04090540002, яку укладено 18.05.2011 року між Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області та суб`єктом підприємницької діяльності Паламарчуком В.О., внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, а саме: орендодавець та орендар прийшли до згоди поновити договір оренди земельної ділянки на території Качанівської сільської ради від 02.07.2008 (зареєстрований Хмільницьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2009 за № 04090540002); змінити нижче вказані умови договору, виклавши їх у наступній редакції: 2.1 У пункті 7 слова та цифри «терміном на 5 років і діє до 3 липня 2013 року замінити словами та цифрами «терміном до 31 грудня 2036 року».

Відповідно до п. 3 додаткової угоди до договору оренди-1 інші умови договору оренди земельної ділянки, не порушені даною угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Пунктом 5 додаткової угоди до договору оренди-2 визначено, що додаткова угода набираю чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації.

Додаткова угода до договору оренди-2 зареєстрована у Відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.06.2012 за № 052480004007378.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься лист Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 17.11.2022 № 768 зі змісту якого слідує, що при проведенні обстеження земельних ділянок та об`єктів водного фонду (ставків), які орендує ФОП Паламарчук В.О. відповідно до договорів оренди від 02.07.2008, укладених з Хмільницькою районною державною адміністрацією, порушено умови договорів оренди щодо цільового використання земельних ділянок водного фонду, зокрема земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 0524881800:04:002:0010. 0524881800:04:002:0012, 0524882700:03:001:0442 використовуються не за цільовим призначенням, а саме розорюються для посіву сільськогосподарських культур.

Судом встановлено, що згідно Акту обстеження від 03.06.2022 було встановлено, що земельні ділянки, які використовуються ФОП Паламарчуком В.О. згідно договору оренди від 02.07.2008, зареєстрованого Хмільницьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2009 за №040905400001, площею 3,0051 га (кадастровий номер 0524881800:04:002:0012) та 3,1580 га (кадастр номер земельної ділянки 0524881800:04:002:0010) розорені та засіяні соєю, вода у ставках повністю відсутня.

Крім того, відповідно до Акту обстеження від 03.06.2022 встановлено, що земельна ділянка, яка використовується ФОП Паламарчуком В.О. згідно договору оренди від 02.07.2008, зареєстрованого Хмільницьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2009 за №040905400002, розорана та засіяна (80 відсотків земельної ділянки, площа 6,440 га) (кадастровий номер земельної ділянки 0524882700:03:001:0442), вода у водному об`єкті відсутня.

Крім того, у межах кримінального провадження № 420220223300032 від 15.05 2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України 07.06.2022, за фактом використання земельних ділянок водного фонду з порушенням вимог природоохоронного законодавства заступником начальника слідчого відділу Хмільницького РВП Тимофієвим О.О. за участю інженера першої категорії інституту ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Реки Т.О., головного спеціаліста сектору державного екологічного нагляду (контролю земельних ресурсів) Свистуна С.Л., спеціаліста першої категорії відділу комунальної власності житлово-комунального господарства та архітектури Війтівецької сільської ради Хмільницького району Омеся Ю.О. проведено огляд місця події, а саме земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 0524881800:04:002:0010, 0524881800:04:002:0012, 0524882700:03:001:0442, що використовуються ФОП Паламарчуком В.О. згідно укладених договорів оренди.

В ході огляду встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0524882700:003:001:0442, що розташована за межами с. Качанівка, відсутня вода, більша частина земельної ділянки засіяна сільськогосподарською культурою соєю. Також встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0524881800:04:002:0010 відсутня вода, частина земельної ділянки засіяна, на земельній ділянці з кадастровим номером 0524881800:04:002:0012 також відсутня вода, вся площа засіяна сільськогосподарською культурою соєю.

Крім того, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області листом № 1735/2/22 від 14.06.2022 повідомлено заступника начальника слідчого відділу Хмільницького РВП ГУ НП у Вінницькій області Тимофієва О.О., що під час візуального огляду земельних ділянок водного фонду з виїздом на місце, за участю спеціаліста ДП «Вінницький науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» здійснено заміри земельних ділянок, які використовуються не за цільовим призначенням, а саме засіяні сільськогосподарськими культурами. Загальна площа земельних ділянок які використовуються не за цільовим призначенням згідно плану-схем земельних ділянок становить 8,0469 га. Сума збитків, завданих державі внаслідок нецільового використання земельних ділянок, становить 37 690 грн. 56 коп.

З урахуванням встановлено прокурор звертаючись з позовом до суду зазначає, що земельні ділянки водного фонду під водними об`єктами, які надавались для риборозведення фактично розорані та використовуються для вирощування сільськогосподарських культур, тобто відповідачем ведеться господарська діяльність, яка порушує вимоги ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, а також п. п. 14, 15, 16. 18, 25, 30 укладених договорів оренди.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок водного фонду та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді і зазначив, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Невиконання цих вимог є наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Вказана позиція зазначена у постановах Верховного суду від 17.10.2018 №910/11919/17 та від 23.04.2019, справа № 918/47/18.

Згідно з зазначеними нормами та статтями 6, 7, 13, 143 Конституції України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає, державний орган, якому надано повноваження органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Тому, участь прокурора у даній справі, з урахуванням вищезазначеної практики Верховного суду та Європейського Суду з прав людини є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великого числа громадян.

Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та бездіяльності органу державної влади чи місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органів прокуратури інтересів держави.

Відповідно до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Крім того, Великою палатою Верховного суду України у постанові від 26.05.2020 по справі 912/2385/18 викладено правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України, статті 373 Цивільного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Вказане свідчить, що водні об`єкти та землі водного фонду є національним багатством держави і за своїм призначенням є джерелом для задоволення потреб суспільства в водних ресурсах.

Згідно з нормами статті 40 Водного кодексу України, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Відповідно до статті 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Відповідно до статей 35, 43 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; вживати заходів щодо запобігання погіршенню водних живих ресурсів.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Законами України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження земельними ділянками і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

Інтереси держави в сфері правовідносин пов`язаних із раціональним та ефективним використанням земель полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на ці об`єкти, додержання законодавчого порядку їх використання, а також у визнанні та захисту законних форм їх використання.

Орендодавець Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області, при наданні водних об`єктів в оренду з метою здійснення рибогосподарських потреб, розраховував не лише на отримання орендної плати, але й об`єктивно заінтересований у задоволенні певного суспільного інтересу, а невиконання зобов`язання, зокрема з дотримання орендарем усіх умов договору, не забезпечує потребу ефективного використання водного об`єкта, який надавався для визначеної мети. Мета надання водного об`єкта в оренду для здійснення рибогосподарських потреб є такою, що слугує загальносуспільному інтересу. Невиконання умов спірного договору порушує принцип раціонального використання цього об`єкта.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 зазначив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (пункт 54 рішення).

У даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання недопустимості нецільового використання земельної ділянки, використання земельної ділянки з істотними порушеннями умов договору у зв`язку з тим, що органи, уповноважені державною на здійснення відповідних повноважень належним чином їх не виконують.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями водного фонду із порушенням умов договору щодо користування водними об`єктами і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Пунктом 18 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1 47, передбачено, що у разі застосування відповідно до законодавства нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області приймається згідно з додатком 15. Таким чином, нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим та за областями становить 27 184 грн.

Зокрема, згідно витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0524881800:04:002:0010 площею 5.0676 га становить 116 196,30 грн (тобто 22 929 грн за 1 га), земельної ділянки з кадастровим номером 0524881800:04:002:0011 площею 6,6064 га становить 141 271,90 грн (тобто 21 384 грн за 1 га), земельної ділянки з кадастровим номером 0524881800:04:002:0012 площею 3.0051 га - 59 009,50 грн. (тобто 19 636 грн за 1 га), земельної ділянки з кадастровим номером 0524882700:03:001:0442 площею 8.0005 га - 179 895,10 грн. ( тобто 22 485 грн за 1 га ).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення вища за нормативну грошову оцінку земельних ділянок водного фонду, розмір якої є основою для визначення розміру орендної плати за використання земельної ділянки.

А це, в свою чергу, свідчить про те, що внаслідок фактичного використання орендованих земель в якості ріллі, орендодавець фактично недоотримав значних коштів в якості орендної плати.

За доводами прокурора нецільове використання орендованих ФОП Паламарчуком В.О. земельних ділянок порушує права та інтереси держави, а саме порушує вимоги раціонального землекористування, істотно погіршує якість землі та призводить знищення водних об`єктів, приведення земельних ділянок водного фонду у непридатний для використання за призначенням стан, стримує економічний розвиток громади у зв`язку з недоотриманням грошових коштів за оренду землі.

Вказані порушення інтересів держави свідчать про наявність «порушень інтересів держави» у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та наявність підстав представництва.

У даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання недопустимості використання земельних ділянок водного фонду не за цільовим призначенням.

Використання земельних ділянок водного фонду із порушенням вимог чинного законодавства не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Також неправомірними діями відповідача порушено право власника - українського народу на розпорядження земельними ділянками саме для риборозведення.

Крім того, перебування земельних ділянок водного фонду у користуванні відповідача на підставі договорів оренди унеможливлює передачу їх у користування добросовісного користувача та отримання додаткового доходу відповідним бюджетом.

Усі вищевказані обставини щодо порушень інтересів держави, невжиття жодних заходів, спрямованих на припинення дії чи розірвання договорів оренди земельних ділянок водного фонду та їх повернення з боку органів державної влади, в зв`язку з чим унеможливлюється передача їх у користування належному користувачу та отримання додаткового доходу відповідним бюджетом, у тому числі за рахунок орендної плати - є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до чинного законодавства на момент укладання спірних договорів оренди земельних ділянок повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності за межами населених пунктів здійснювала Хмільницька районна державна адміністрація.

У відповідності до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та з урахуванням того, що зміни до договорів оренди в частині зміни орендодавця не внесено. Хмільницька районна державна адміністрація вправі вимагати розірвання договорів оренди земельних ділянок у зв`язку з порушенням умов договорів.

У зв`язку з цим, прокурором пред`являється позов в інтересах держави в особі Хмільницької районної державної адміністрації, яка виступає стороною у вказаних договорах.

З метою з`ясування причин нездійснення Хмільницькою районною державною адміністрацією захисту інтересів держави щодо розірвання Договору оренди-1, Договору оренди-2, витребування у ФОП Паламарчука В.О. земельні ділянки водного фонду, Хмільницькою окружною прокуратурою скеровувався відповідний лист до Хмільницької РДА.

За інформацією, наданою Хмільницькою РДА, заходи щодо розірвання Договору оренди-1, Договору оренди-2, витребування у ФОП Паламарчука В.О. земельні ділянки водного фонду не вживались у зв`язку з обмеженим фінансуванням, РДА не заперечує щодо представництва інтересів держави окружною прокуратурою у суді.

Таким чином, Хмільницька РДА, будучи компетентним суб`єктом, який мав здійснювати захист вищевказаних інтересів держави, не вжила дієвих заходів для розірвання Договору оренди -1, Договору оренди -2, повернення земельних ділянок водного фонду державі, при цьому ФОП Паламарчук В.О. користується земельними ділянками водного фонду в порушення вимог договорів та чинного законодавства не за цільовим призначенням.

Разом з тим, у процесі децентралізації та об`єднання територіальних громад відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 7070-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» Качанівська сільська рада Хмільницького району та Жданівська сільська рада Хмільницького району увійшли до складу Жданівської об`єднаної територіальної громади Хмільницького району Вінницької області, яку відповідно до рішення 51 сесії 7 скликання сільської ради № 912 від 01.07.2021 перейменовано на Війтівецьку об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у с. Війтівці.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Окрім того, відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, ЩО зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Враховуючи вищевказані зміни до законодавства, починаючи з 27 травня 2021 року, місцеві державні адміністрації втратили право здійснювати будь-які дії щодо розпорядження земельними ділянками, які в силу Закону перейшли до комунальної власності територіальних громад.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речовий прав № 316345554 від 29.11.2022 власником земельної ділянки з кадастровим номером 0524882700:03:001:0442 являється Війтівецька сільська рада Хмільницького району (право власності зареєстровано 19.09.2022).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речовий прав № 316345673 від 29.11.2022 власником земельної ділянки з кадастровим номером 0524881800:04:002:0010 являється Війтівецька сільська рада Хмільницького району (право власності зареєстровано 19.09.2022).

Також відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речовий прав № 316346096 від 29.11.2022 власником земельної ділянки з кадастровим номером 0524881800:04:002:0011 являється Війтівецька сільська рада Хмільницького району (право власності зареєстровано 19.09.2022).

Окрім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речовий прав № 316345725 від 29.11.2022 власником земельної ділянки з кадастровим номером 0524881800:04:002:0012 являється Війтівецька сільська рада Хмільницького району (право власності зареєстровано 19.09.2022).

Таким чином, вищевказані земельні ділянки водного фонду, у разі припинення договорів оренди повинні бути повернуті - Війтівецькій об`єднаній територіальній громаді в особі Війтівецької сільської ради Хмільницького району.

Хмільницька окружна прокуратура зверталась з відповідним листом до Війтівецької сільської ради з метою встановлення, чи вживались органом місцевого самоврядування заходи щодо, в тому числі в судовому порядку, щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок водного фонду, укладених з СПД Паламарчуком В.О., повернення земельних ділянок, у зв`язку з порушенням умов укладених договорів та не цільовим використанням земельних ділянок.

Війтівецька сільська рада повідомила, що нею не виживались заходи щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок водного фонду, укладених з ФОП Паламарчуком В.О., повернення земельних ділянок, у зв`язку з порушенням умов укладених договорів та не цільовим використанням земельних ділянок. У зв`язку з обмеженим фінансуванням, сільська рада не заперечує щодо здійснення окружною прокуратурою представництва інтересів територіальної громади у суді.

Війтівецька сільська рада Хмільницького району Вінницької області та Хмільницька районна державна адміністрація , не ініціювали питання розірвання договорів оренди земельних ділянок, у зв`язку з істотними порушеннями умов договору у судовому порядку та їх повернення державі, при цьому, як зазначав прокурор, відповідач порушував істотні умови договору та не виконував своїх договірних зобов`язань, внаслідок чого був порушений принцип раціонального використання водного об`єкта.

На підставі викладеного, Хмільницька окружна прокуратура звернулась до суду в інтересах держави в особі Хмільницької РДА, Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області до фізичної особи-підприємця Паламарчука В.О. про розірвання Договору оренди-1 від 02.07.2008, Договору оренди-2 від 02.07.2008; зобов`язання повернути Війтівецькій сільській раді Хмільницького району Вінницької області земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0524881800:04:002:0010 площею 5,0676 га ( у тому числі під водою - 3,5209 га, під гідротехнічними спорудами - 0,5009 га, під прибережною захисною смугою (пасовище) - 1,0458 га); земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0524881800:04:002:0011 площею 6,6064 га (у тому числі під водою - 4,2782 га, під очеретом - 0,7423 га, під гідротехнічними спорудами - 0,2575 га, під прибережною захисною смугою (пасовище) - 1,3284 га); земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0524881800:04:002:0012 площею 3,0051 га, (у тому числі під водою - 1, 3376 га, під очеретом - 0,7459 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1121 га, під прибережною захисною смугою (пасовище) - 0,8095 га); земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 0524882700:03:001:0442 площею 8,0005 га ( у тому числі під водою - 6,0138 га, під гідротехнічними спорудами - 0,2153 га, під прибережною захисною смутою (пасовище) - 1,7713 га), які розташовані на території Війтівецької сільської ради Хмільницького району, передані в оренду на підставі Договору оренди-1 від 02.07.2008, Договору оренди-2 від 02.07.2008, що за доводами суду, дії прокуратури є правомірними та обгрунтованим.

З приводу суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Стаття 141 Земельного кодексу України визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою. Так, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Стаття 31 Закону України "Про оренду землі" визначає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору ( частина 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту 2 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.

Водокористувачі, яким надано в користування рибогосподарські водні об`єкти (їх частини), зобов`язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об`єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову рибу (стаття 68 Водного кодексу України).

Відповідно до статті 95 Водного кодексу України води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Згідно з частиною 10 статті 51 Водного кодексу України заборона загального водокористування водними об`єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.

Статтею 110 Водного кодексу України визначено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ст.142 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Досліджуючи фактичні підстави позову, суд оцінює докази, які надані прокурором, на предмет їх належності та допустимості.

Так, прокурор в якості підстав позовних вимог посилається на Акт обстеження земельної ділянки від 03.06.2022 у складі комісії із самоврядного контролю Війтівецької сільської ради у присутності орендаря 03.06.2022 з якого судом встановлено, що було проведено обстеження земельних ділянок водного фонду, що використовуються ФОП Паламарчуком В.О. на підставі договорів оренди від 02.07.2008, укладених з Хмільницькою районною державною адміністрацією. Згідно Акту обстеження від 03.06.2022 було встановлено, що земельні ділянки, які використовуються ФОП Паламарчуком В.О. згідно договору оренди від 02.07.2008, зареєстрованого Хмільницьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» загальна площа 14,6791 га, площа на якій вчинено правопорушення 6,1631 га за результатами обстеження встановлено, що у двох ставках площею 3,0051 га та 3,1580 га вода повнісю відсутня та земельні ділянки розорені та засіяні.

А також згідно Акту обстеження земельної ділянки від 03.06.2022 у складі комісії із самоврядного контролю Війтівецької сільської ради у присутності орендаря 03.06.2022 з якого судом встановлено, що було проведено обстеження земельних ділянок водного фонду, що використовуються ФОП Паламарчуком В.О. на підставі договорів оренди від 02.07.2008, укладених з Хмільницькою районною державною адміністрацією. Згідно Акту обстеження від 03.06.2022 було встановлено, що земельні ділянки, які використовуються ФОП Паламарчуком В.О. згідно договору оренди від 02.07.2008, зареєстрованого Хмільницьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» загальною площа 8,0005 га, площа на якій вчинено правопорушення приблизно 6,4040 га (80%) та за результатом обстеження встановлено, що на земельній ділянці вода відсутня, орієнтовано 80% земельної ділянки розорено та засіяно соєю.

Окрім того, в межах кримінального провадження № 420220223300032 від 15.05 2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України 07.06.2022, за фактом використання земельних ділянок водного фонду з порушенням вимог природоохоронного законодавства заступником начальника слідчого відділу Хмільницького РВП Тимофієвим О.О. за участю інженера першої категорії інституту ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Реки Т.О., головного спеціаліста сектору державного екологічного нагляду (контролю земельних ресурсів) Свистуна С.Л., спеціаліста першої категорії відділу комунальної власності житлово-комунального господарства та архітектури Війтівецької сільської ради Хмільницького району Омеся Ю.О. проведено огляд місця події, а саме земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 0524881800:04:002:0010; 0524881800:04:002:0012, 0524882700:03:001:0442, що використовуються ФОП Паламарчуком В.О. згідно укладених договорів оренди. В ході огляду встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0524882700:003:001:0442, що розташована за межами с. Качанівка, відсутня вода, більша частина земельної ділянки засіяна сільськогосподарською культурою соєю. Також встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0524881800:04:002:0010 відсутня вода, частина земельної ділянки засіяна, на земельній ділянці з кадастровим номером 0524881800:04:002:0012 також відсутня вода, вся площа засіяна сільсько-господарською культурою соєю.

Зокрема державною екологічною інспекцією у Вінницькій області листом № 1735/2/22 від 14.06.2022 повідомлено заступника начальника слідчого відділу Хмільницького РВП ГУ НП у Вінницькій області Тимофієва О.О., що під час візуального огляду земельних ділянок водного фонду з виїздом на місце, за участю спеціаліста ДП «Вінницький науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» здійснено заміри земельних ділянок, які використовуються не за цільовим призначенням, а саме засіяні сільськогосподарськими культурами. Загальна площа земельних ділянок які використовуються не за цільовим призначенням згідно плану-схем земельних ділянок становить 8,0469 га. Сума збитків, завданих державі внаслідок нецільового використання земельних ділянок, становить 37 690 грн. 56 коп.

Суд зазначає, що у відповідності до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а саме статті 5, якою регламентовано, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Водночас статтею 6-1 даного закону встановлено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за: виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією, збереженням протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

При цьому, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені статтею 10 цього Закону.

Сільські, селищні, міські ради після прийняття ними рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зобов`язані: протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад; протягом 10 календарних днів після призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад письмово поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад починають виконувати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель через 30 календарних днів після інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних рад, повноваження рад у зазначеній сфері виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до прийняття радами в установленому цим Законом порядку рішення про виконання радами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до статей 1, 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Частинами 6, 7 статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності).

З огляду на зазначені норми, за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що в даному випадку Війтівецькою сільською радою прийнято рішення про здійснення такого контролю, щоб реалізувати функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад.

Водночас стаття 144 Земельного кодексу України передбачає складення відповідного протоколу про порушення та видачу приписів про усунення порушення державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель. У разі не усунення наслідків порушення земельного законодавства у 30-денний строк подання органом державного контролю за використанням та охороною земель до суду позову про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

З урахуванням наведеного слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів дотримання прокурором встановленого Земельним кодексом України та Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» порядку припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, в редакції чинного законодавства на момент звернення до суду.

Правова позиція щодо необхідності складення актів перевірки для підтвердження порушення норм земельного законодавства, а не актів обстеження, викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №910/1292/17.

При цьому, враховуючи, що хоча типову форму як то акту обстеження чи акту перевірки земельної ділянки Порядок № 16/890 не передбачає, однак відмінним між ними є те, що в акті перевірки має міститися припис про необхідність усунення порушень земельного законодавства і термін для усунення виявлених порушень особою, яка їх допустила. І у разі якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Департамент про такі порушення повідомляє відповідні органи для вжиття заходів згідно із законодавством.

Суд приходить до висновку, що акти обстеження земельних ділянок від 03.06.2022 не можуть бути належним доказом порушення відповідачем вимог земельного законодавства, оскільки по-перше, складені всупереч порядку визначеного чинним законодавством, а по-друге, такі акти обстеження земельних ділянок не містять будь-якої інформації з посиланням на конкретні норми Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» або будь-якого іншого нормативно-правового акту, який регулює питання користування земельними ділянками щодо порушення ФОП Паламарчуком В.О. вимог земельного законодавства або невиконання умов договорів оренди земельних ділянок від 02.07.2008 в частині використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Відповідно до ст.ст.73, 74, 79, 86 ГПК України:

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків;

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурор не довів належними та допустимими доказами наявність фактичних підстав для розірвання договорів та повернення земельних ділянок.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

У зв`язку з викладеним суд відмовляє у позові повністю.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на прокурора відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 123, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В позові відмовити.

2. Понесені судові витрати залишити за прокуратурою.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення а також на електронні адреси: прокуратури - khmilyk@vin.gp.gov.ua, позивача 1 - viitivetska_s.r@ukr.net, позивача 2 - rda_khmilnyk@vin.gov.ua.

Повне рішення складено 14 червня 2023 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2-4 - прокуратурі, позивачу 1, позивачу 2 (вул. Пушкіна, буд. 34, м. Хмільник, Вінницька обл., 2200), (вул. З. Космодем`янської, буд. 8, с. Війтівці, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22050), (вул. Столярчука, буд. 3, м. Хмільник, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22000)

5 - відповідачу (вул. Чапаєва, буд. 52, с. Війтівці, Хмільницький р-н, Вінницька обл.,

22050)