Рішення

від 13.06.2023 по справі 904/490/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023м. ДніпроСправа № 904/490/23

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фондової компанії "Лівадія", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 88 348 грн 26 коп. за депозитарним договором від 05.08.2019 № УДД-092/сп

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 02.01.2023 № 439/09-2, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фондової компанії "Лівадія" заборгованість за послуги, надані у період з 01.08.2019 по 30.09.2022, у розмірі 88 348 грн 26 коп., відповідно до умов депозитарного договору від 05.08.2019 № УДД-092/сп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

У поданому позові викладене клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" з протягом семи днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази сплати судового збору в сумі 203 грн 00 коп.

10.02.2023 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача від 07.02.2023 № 35/09-2 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 15.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд наголошує на тому, що через відсутність належного фінансування, станом на 15.02.2023 відправлення поштової кореспонденції Господарським судом Дніпропетровської області не здійснювалося. За вказаних обставин, ухвала суду від 15.02.2023 направлялася відповідачу на його офіційну електронну адресу FcLivadiya21@gmail.com, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 15.02.2023 (а.с. 191).

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги військовий стан в Україні, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" є професійним учасником на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а саме: єдиним на території України Центральним депозитарієм цінних паперів, який в силу норм Закону України "Про депозитарну систему України", зокрема, здійснює відкриття та ведення рахунків у цінних паперах емітентів, Національного банку України, депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів, клірингових установ, операторів організованих ринків капіталу та інвестиційних фірм.

Відповідно до норм Закону України "Про депозитарну систему України" 27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" (центральний депозитарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фондової компанії "Лівадія" (депозитарна установа) укладено депозитарний договір № Д-315/ц (надалі - договір).

05.08.2019 сторони уклали угоду про внесення змін до депозитарного договору (щодо, зокрема) відкриття та обслуговування сегрегованого(-их) рахунку(-ів) у цінних паперах), якою виклали депозитарний договір у новій редакції (надалі - угода).

Депозитарна установа приєдналася до вказаної угоди шляхом подання заяви про приєднання до умов угоди від 05.08.20219 № УДД-092/сп, розміщених на офіційному веб-сайті www.csd.ua (а.с. 18).

Відповідно до п. 1.1. договору в редакції угоди центральний депозитарій зобов`язався надавати депозитарній установі послуги щодо відкриття та обслуговування сегрегованого(-их) рахунку(-ів) у цінних паперах, зберігання та обліку цінних паперів, права на які та права за якими належать депонентам такої депозитарної установи, власникам цінних паперів, що не мають статусу депонентів, клієнтам номінального утримувача, клієнтам клієнта номінального утримувача, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, та самій депозитарній установі, обслуговування операцій на цьому рахунку (рахунках), в тому числі здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондових біржах та поза фондовими біржами, отримання доходів за цінними паперами на умовах, викладених в п.2.1.15 цього договору, відповідно до Правил, Регламенту провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів (далі - Регламент), Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему обробки інформації Центрального депозитарію цінних паперів (далі - Положення про СОІ), Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Комісії від 23.04.13 №735 (далі - Положення) та інших актів законодавства України.

Надання передбачених цим договором послуг здійснюється, в тому числі, із застосуванням сторонами кабінету клієнта, як частини СОІ (п. 1.6. договору в редакції угоди).

Підпунктом 2.3.4. п. 2.3. договору в редакції угоди передбачений обов`язок депозитарної установи оплачувати послуги центрального депозитарію відповідно до тарифів, умов та строків, передбачених цим договором.

Згідно з п. 3.1. договору в редакції угоди депозитарна установа оплачує послуги центрального депозитарію згідно з цим договором відповідно до затверджених центральним депозитарієм тарифів, що діють на момент надання послуг. Депозитарна установа погоджується з тарифами, встановленими центральним депозитарієм на дату укладення договору.

Оплата послуг центрального депозитарію здійснюється депозитарною установою на підставі рахунків-фактур та актів про надання послуг, наданих центральним депозитарієм (п. 3.2. договору в редакції угоди).

За умовами п. 3.4. договору в редакції угоди щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним, центральний депозитарій надає депозитарній установі акт про надання послуг, в який включається перелік та вартість наданих депозитарних послуг за звітний місяць.

Підписаний депозитарною установою акт про надання послуг депозитарна установа повертає центральному депозитарію до останнього числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг.

У випадку неотримання акту про надання послуг до 25-го числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг від центрального депозитарію, депозитарна установа зобов`язана повідомити про це центральний депозитарій письмово (п. 3.5. договору в редакції угоди).

Відповідно до п. 3.6. договору в редакції угоди депозитарна установа сплачує вартість наданих послуг згідно з актом про надання послуг - щомісячно до останнього числа поточного місяця за минулий місяць.

Пунктом 3.7. договору в редакції угоди передбачено, що послуги вважаються наданими центральним депозитарієм в повному обсязі та належної якості, якщо до останнього числа місяця, наступного за звітним, від депозитарної установи не отримано обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих центральним депозитарієм та відображених в акті про надання послуг за звітній місяць.

Згідно з п. 6.1. договору в редакції угоди цей договір набирає чинності з дня отримання центральним депозитарієм заяви про приєднання до цих Умов, підписаної уповноваженим представником депозитарної установи та скріпленої печаткою депозитарної установи (у разі використання).

Цей договір укладений на невизначений строк (п. 6.2. договору в редакції угоди).

Як зазначає позивач, станом на час звернення із даним позовом до суду, договір є діючим, рахунок(ки) у цінних паперах депозитарної установи не закритий(і), а на самому(их) рахунку(ах) у цінних паперах, відкритому(-их) депозитарній установі, зберігаються та обліковуються цінні папери, права на які та права за якими належать депонентам депозитарної установи, власникам цінних паперів, що не мають статусу депонентів, клієнтам номінального утримувача, клієнтам клієнта не утримувача, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, та самій депозитарній установі.

На виконання умов договору у період з серпня 2019 по вересень 2022 позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги на загальну суму 88 348 грн 26 коп., про що в порядку, передбаченому п. п. 1.6, 3.4. договору в редакції угоди та п.7.2. розділу І Правил, направив через веб-сервіс «Кабінет Клієнта» СОІ відповідачу акти про надання послуг, в які включив перелік та вартість наданих депозитарній установі послуг за звітний місяць (в т.ч. тарифи та умови нарахування вартості таких послуг) (а.с. 32-164).

Як зазначає позивач, всі акти про надання послуг, що були направлені відповідачу через Кабінет Клієнта, набули статусу «Готово до отримання», а отже, відповідно до умов використання веб-сервісу «Кабінет Клієнта» при обміні даними в електронному вигляді між центральним депозитарієм та клієнтом, що розміщені на веб-сайті Центрального депозитарію в мережі інтернет, та до яких депозитарна установа приєдналася як користувач Кабінету Клієнта, такі акти вважаються доставленим депозитарній установі.

Позивач стверджує, що відповідач не надавав позивачу обумовлені п. 3.7. договору заперечення щодо обсягу та якості послуг, наданих центральним депозитарієм та відображених в актах про надання послуг, а також не повідомляв письмово позивача про неотримання вказаних спірних актів,а отже послуги вважаються наданими центральним депозитарієм у повному обсязі.

В порушення взятих на себе зобов`язань відповідач надані позивачем послуги не оплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 88 348 грн 26 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 27.09.2022 № 285/09-2, в якій вимагав сплатити заборгованість в сумі 88 347 грн 26 коп. (а.с. 165-167). Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за позовом сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, факт надання послуг, строк оплати послуг, наявність часткової оплати послуг, строк дії договору, наявність прострочення оплати послуг.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі депозитарного договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За нормами ч. 2 ст. 6 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, які згідно з цим Законом є учасниками Національної депозитарної системи, здійснюють такі види діяльності: зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 7 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" діяльність, пов`язана із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем; депозитарного договору, який укладається між зберігачем і депозитарієм; договору про обслуговування емісії цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм; договору про кореспондентські відносини щодо цінних паперів, який укладається між депозитаріями. У договорі про відкриття рахунку у цінних паперах, випущених у документарній формі, визначається спосіб зберігання цінних паперів (колективний чи відокремлений). Іменні цінні папери, що знаходяться в колективному зберіганні на рахунках власників у зберігача і не обліковані на рахунках зберігача в депозитарії, підлягають обов`язковому занесенню до реєстру власників іменних цінних паперів на ім`я зберігача як номінального утримувача. Іменні цінні папери, що знаходяться в колективному зберіганні на рахунках у цінних паперах зберігачів у депозитарії, підлягають обов`язковому занесенню до реєстру власників іменних цінних паперів на ім`я депозитарію як номінального утримувача. У договорі про відкриття рахунку у цінних паперах визначаються умови ведення рахунку власника цінних паперів, порядок проведення операцій емітента, порядок надання облікової та фінансової інформації зберігачем, а також умови оплати його послуг тощо.

Абзацом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів" встановлено, що депозитарний договір - договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних паперах, на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими зберігачем; депозитарна діяльність - надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг за спірним депозитарним договором у період з серпня 2019 по вересень 2022 на суму 88 3481 грн 26 коп.

При цьому матеріали справи не містять та сторонами до суду не надано докази на підтвердження надання відповідачем позивачу обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих у спірному періоді або повідомлення відповідача про неотримання актів про надання послуг.

З урахуванням умов п. 3.6. договору в редакції угоди строк оплати наданих позивачем послуг є таким, що настав.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку основного боргу судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

За вказаних обставин, оскільки відповідачем своєчасно не сплачено у повному обсязі вартість наданих позивачем послуг, суд вважає позовну вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 88 348 грн 26 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладених із позивачем договору в редакції угоди та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 88 348 грн 26 коп. основного боргу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фондової компанії "Лівадія" (49008, м. Дніпро, вул. Червона, буд. 21-Г, код ЄДРПОУ 30852780) на користь Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" (04107, м. Київ, вул. Тропініна, буд. 7Г, код ЄДРПОУ 30370711) 88 348 грн 26 коп. (вісімдесят вісім тисяч триста сорок вісім грн 26 коп.) основного боргу, 2 684 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.06.2023

Суддя І.А. Рудь