Рішення

від 14.06.2023 по справі 907/373/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/373/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», м. Ужгород

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРКОВИЙ.2018», м. Ужгород

про стягнення 5 232,69 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» заявило позов до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРКОВИЙ.2018» про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації у розмірі 5232,69 грн за Договором №235/18 від 02 липня 2018 року. Позов заявлено з посиланням на статті 509, 526 Цивільного Кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України, Закон України «Про питну воду та питне водопостачання».

Ухвалою суду від 04.04.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строки для подання заяв по суті спору.

23.05.2023 представник відповідача подав до суду відзив.

06.06.2023 представник позивача подав до суду відповідь на відзив.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2684,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість за надані послуги подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації за Договором №235/18 від 02 липня 2018 року за період з листопада 2018 р. по січень 2020 р у розмірі 5 232,69 гривень.

Зазначає, що у відповідності до ст. 259 ЦК України та умов договору (п.12.3), сторони домовилися, що позовна давність при несвоєчасному виконанні відповідачем свого грошового зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення становить 10 років.

Правова позиція Відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у їх задоволенні відмовити повністю у зв`язку з тим, що позивач пропустив термін позовної давності, встановлений законом у три роки.

Зазначає, що 06.03.2023 суд дійшов висновку про відмову позивачу у видачі судового наказу в частині стягнення 5 322,69 грн по справі № 907/165/23, оскільки відповідно до пункту 5 частини 1 статті 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Таким чином, відповідач вважає, що до спірних правовідносин між сторонами спору підлягає застосуванню загальна позовна давність, встановлена ст. 257 Цивільного кодексу України, тривалістю у три роки.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2018 року між Комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ПАРКОВИЙ.2018» укладено Договір №235/18 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації.

За умовами договору (п.2.1) позивач зобов`язався забезпечувати відповідача питною водою (до точки розмежування згідно з розділом 9 даного договору), яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держспоживстандарту України та Міністерства охорони здоров`я України на відхилення від стандарту, а також приймати від нього стічні води (у точці розмежування згідно з розділом 9 договору).

Відповідно до п. 3.1, водопостачання та водовідведення здійснюється по об`єкту: багатоквартирний житловий будинок в м. Ужгород по вул. О.Хіри, 2, що знаходиться в відповідача на правах балансоутримувача згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу з балансу від 22.06.2018 року.

Відповідно до п. 4.1 договору, відповідач зобов`язується оплачувати за надані послуги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку на умовах цього договору за тарифами, вказаними у п.3.3 договору, а саме 20,10 грн. за куб. м. У разі змін тарифів, діючих на час укладення договору, сплата відповідачем наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами, діючими на період розрахунку, без внесення змін до даного договору.

Згідно з п. 4.2 договору, оплата наданих послуг відповідачем проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставленого до оплати рахунку за фактично надані послуги.

За умовами договору (п.4.3), рахунки за воду та каналізацію вручаються представнику відповідача. Для вручення рахунку відповідач зобов`язується з`явитися в розрахунковий відділ позивача до 15 числа наступного за розрахунковим місяцем. У випадку нез`явлення представника відповідача для отримання рахунку, останній надсилається на його адресу поштою простим, а не рекомендованим листом. Відповідальності за неотримання відповідачем рахунку позивач не несе.

За період з листопада 2018 року по січень 2020 року ОСББ «ПАРКОВИЙ.2018» було надано послуги на загальну суму 9 238,97 грн, що підтверджується рахунками на оплату (рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 022555/пд від 08.11.2018 на суму 1448,84 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 024757/пд від 13.12.2018 на суму 1398,88 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 008303/пд від 10.04.2019 на суму 2513,34 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 012585/пд від 07.06.2019 на суму 3717,01 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 012757/пд від 04.07.2019 на суму 5176,78 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 017045/пд від 04.09.2019 на суму 3575,73 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 023583/пд від 03.12.2019 на суму 4663,11 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню №000002/пд від 02.01.2020 на суму 5232,69 грн) та розрахунком суми боргу.

Відповідачем було здійснено лише часткову оплату в розмірі 4 006,28 грн за надані послуги. Відтак, позивач стверджує, що відповідач має заборгованість за надані послуги подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації за Договором №235/18 від 02 липня 2018 року за період з листопада 2018 р. по січень 2020 р у розмірі 5 232,69 гривень.

У зв`язку з цим, Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення заборгованості.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ПАРКОВИЙ.2018» укладено Договір №235/18 від 02.07.2018 року.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, за період з листопада 2018 року по січень 2020 року ОСББ «ПАРКОВИЙ.2018» було надано послуги на загальну суму 9 238,97 грн (підтверджується рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 022555/пд від 08.11.2018 на суму 1448,84 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 024757/пд від 13.12.2018 на суму 1398,88 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 008303/пд від 10.04.2019 на суму 2513,34 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 012585/пд від 07.06.2019 на суму 3717,01 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 012757/пд від 04.07.2019 на суму 5176,78 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 017045/пд від 04.09.2019 на суму 3575,73 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню № 023583/пд від 03.12.2019 на суму 4663,11 грн, рахунком-фактурою за послуги по водопостачанню та водовідведенню №000002/пд від 02.01.2020 на суму 5232,69 грн).

В свою чергу, відповідач надані послуги з водопостачання оплатив частково на суму 4 006,28 грн. Залишок заборгованості в сумі 5 232,69 грн залишився не сплаченим.

Щодо позовної давності за заявленими вимогами.

Відповідач вказує на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У відповідності до ст. 259 ЦК України та умов договору (пункт 12.3), сторони домовилися, що позовна давність при несвоєчасному виконанні відповідачем свого грошового зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення становить 10 (десять) років.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Суд констатує, що Договір №235/18 від 02.07.2018 року підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Водночас, суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України. Надалі термін дії карантину неодноразово продовжувався.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений Закон України набрав чинності 02.04.2020.

Також, доводи позивача щодо застосування пункту 5 частини 1 статті 152 ГПК України не беруться судом до уваги, оскільки стосуються наказного провадження, а розгляд справи здійснюється за правилами позовного провадження.

У зв`язку з наведеним, доводи відповідача про пропуск строку позовної давності не знайшли свого підтвердження та відхиляються судом як необґрунтовані.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, відповідачем не заперечується сума заборгованості (лише просить застосувати строки позовної давності) хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 232,69 грн заборгованості за надані послуги є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Положеннями статей 13-14 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в розмірі 5 232,69 грн.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2684,00 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРКОВИЙ.2018» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. О. Хіри, 2, код ЄДРПОУ 42250576) на користь Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Митна, l, код ЄДРПОУ 03344326) заборгованість в розмірі 5 232,69 грн (п`ять тисяч двісті тридцять дві гривні 69 коп.) за договором №235/18 від 02.07.2018 року, а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 14.06.2023

Суддя Андрейчук Л. В.