Рішення

від 26.05.2023 по справі 908/708/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/83/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2023 Справа № 908/708/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едс-Пауер», 49106, м. Дніпро, вул. Верхоянська, будинок 49,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансформенергогруп», 69035, м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем`янської, будинок 1,

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

06.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Едс-Пауер», м. Дніпро, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансформенергогруп», м. Запоріжжя, про стягнення 1 188 018,28 грн боргу за договором поставки, з яких: 750 000,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, 275 136,99 грн пені, 18 554,79 грн 3% річних, 144 326,50 грн інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023, справу № 908/708/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 09.03.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Едс-Пауер», м. Дніпро до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансформенергогруп», м. Запоріжжя, про стягнення 1 188 018,28 грн залишено без руху, запропоновано усунути недоліки протягом 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом подання до суду письмової заяви із значенням відповідних відомостей, а саме: надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі 17 820,27 грн.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви, 22.03.2023 надано суду докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі платіжне доручення № 5025 від 08.02.2023 про сплату 17 820,27 грн судового збору.

Ухвалою суду від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/708/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/83/23. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропоновано відповідачу в строк не пізніше 26.04.2023 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 11.05.2023 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 26.05.2023 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 26.04.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Позов заявлено з тих підстав, що відповідачем не виконано умови договору поставки. Враховуючи не постачання товару, позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату. Додатково просить стягнути з відповідача неустойку, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування відзиву не надіслав. Ухвала суду від 27.03.2023 про відкриття провадження у справі надіслана на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансформенергогруп»: вул. Зої Космодем`янської буд. 1, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна. Дана адреса також зазначена в графі місцезнаходження Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить відповідь № 37889 від 19.04.2023. Ухвала суду від 27.03.2023 про відкриття провадження у справі № 908/708/23 повернулася на адресу суду із позначкою працівника Укрпошта «адресат відсутній за вказаною адресою». Ухвала суду від 27.03.2023 також була опублікована на офіційному сайті суду.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

25 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Едс-Пауер» (покупець, ТОВ «Едс-Пауер») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансформенергогруп» (постачальник, ТОВ «Трансформенергрогруп») укладено договір поставки № 21/02/25-127 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у встановлений у цьому договорі строк у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Ціна, кількість, найменування, асортимент (сортамент, номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, а також строки поставки зазначені в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору, п. 2.1 Договору.

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на умовах СРТ склад/об`єкт Покупця (згідно із Правилами Інкотермс редакції 2010 року), якщо інші умови не зазначені у Специфікаціях до Договору (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 2.3 договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару в строк і відповідно до інших вимог, зазначених в специфікаціях, підписаних сторонами в рамках цього договору.

Поставка вважається завершеною з моменту передачі товару покупцеві. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця при його передачі.

Передача товару оформляється шляхом відмітки про одержання товару на екземплярі накладної, скріпленим підписом уповноваженої особи покупця, п. 2.4, 2.5.

Відповідно до п. 2.6 договору постачальник зобов`язується в момент поставки надати оригінали всіх необхідних документів на поставлений товар, а саме: рахунок, видаткову накладну, технічну документацію на товар, технічний паспорт, керівництво по монтажу та експлуатації товару (за наявності), сертифікат якості (за наявності), гарантійний талон на товар.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що покупець оплачує товар у порядку та на умовах, передбачених у Специфікаціях, які додаються до даного договору і складають його невід`ємну частину.

Ціна договору складається із сум вартості товарів, поставлених за всіма підписаними сторонами видатковими накладними протягом всього строку дії даного договору, п. 3.3 договору.

Відповідно до п. 3.3 договору датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.

Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі непоставки, недопоставки, прострочення поставки, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого, недопоставленого товару, за кожен день прострочення.

Згідно з п. 7.6 договору при необґрунтованій відмові постачальника від виконання взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару, останній зобов`язаний повернути суму сплачену за товар покупцеві протягом 2 банківських днів з моменту відмови постачальника від поставки Товару.

15 лютого 2022 року сторонами по договору підписано Специфікацію № 4 про закупівлю покупцем Трансформатору ТМГ21 1250/10-УХЛ1, 10/0,4 кВ Д/Ун-11 у кількості 2 штуки, на загальну суму 750 000,00 гривень, в тому числі ПДВ - 125 000,00 грн.

У пункті 3 Специфікації сторонами було визначено строк поставки, який становить 45 календарних днів з моменту отримання 100% передоплати.

Порядок оплати за товар був передбачений в пункті 1 Специфікації № 4 від 15.02.2022 року - 100% передоплата.

Згідно з п. 2 Специфікації умовами постачання передбачені СРТ - склад/об`єкт покупця за адресою: м. Дніпро, вул. Туристична, 1.

Вищезазначену специфікацію засвідчено підписами уповноважених представників сторін та скріплено печатками підприємств.

15 лютого 2022 року відповідач виставив покупцю рахунок на оплату № 22/02/146 на загальну суму 750 000,00 грн.

На виконання умов договору та Специфікації № 4 від 15.02.2022 року покупець за платіжним дорученням № 2317 від 15.02.2022 сплатив на користь постачальника передоплату у розмірі 100%, а саме 750 000,00 грн.

Термін щодо поставки Товару Постачальником сплинув 01 квітня 2022 року.

На час вирішення спору в суді, постачальник обов`язок щодо поставки товару не виконав, що є порушенням умов договору та вимог чинного законодавства України.

05.01.2023 позивачем відправлена на адресу відповідача претензія (з описом вкладення та повідомленням про вручення) з вимогою про повернення передоплати за вих. № 12/12/01 від 12.12.2022 року. Претензія повернулася із зазначенням працівником Укрпошта причин повернення «за закінченням строку зберігання поштового відправлення».

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інших правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов1язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У статті 665 ЦК України зазначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до положень ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Позивачем 15.02.2022 здійснено 100% попередню оплату товару за договором поставки № 21/02/25-127 від 25.01.2021 року.

При цьому, у відповідності до Специфікації № 4 до договору, відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до 01.04.2022 року.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (ч. 3 ст. 693 ЦК України).

В частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до пунктом 7.6 договору, при необґрунтованій відмові постачальника від виконання взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару, останній зобов`язаний повернути суму сплачену за товар покупцеві протягом 2 банківських днів з моменту відмови постачальника від поставки товару,

У випадку неможливості (технічна неможливість, форс-мажорні обставини, дострокове розірвання цього договору, інші обставини) здійснити поставку товару, у тому числі у разі відмови постачальника від поставки товару, постачальник зобов`язаний в повному обсязі повернути покупцю суму (ми) передплати за непоставлений (повністю або частково) товар протягом 2 (двох) банківських днів з дати закінчення строку, встановленого для поставки замовленого товару.

Враховуючи не виконання відповідачем обов`язку за договором поставки № 21/02/25-127 від 25.01.2021 та Специфікацією № 4 від 15.02.2022 щодо передачі позивачу товару на суму 750 000,00 грн, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати у розмірі 750 000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 275 136,99 грн за період з 02.04.2022 по 31.01.2023.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі не поставки, недопоставки, прострочення поставки, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості непоставленого, недопоставленого товару, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.9 договору, сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій, які передбачені умовами даного договору, за прострочення виконання зобов`язання, здійснюється протягом усього періоду існування прострочки. В тому числі сторони узгодили, що строк позовної давності для стягнення таких штрафних санкцій складає 3 (три) роки.

Перевіривши наведений розрахунок пені, суд вважає його виконаним правильно.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 18 554,79 грн за період з 06.04.2022 по 31.01.2023 та інфляційні втрати у розмірі 144 326,50 грн за період квітень 2022 року по січень 2023 року.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд вважає його виконаним правильно. Перевіривши наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат за допомогою інформаційної системи «Законодавство» (Індекс інфляції), судом установлено часткову невідповідність заявленого до стягнення розміру інфляційних втрат, розміру інфляційних втрат установленого судом 139 912,25 грн при індексі інфляції за квітень 2022 року по січень 2023 року 118,65.

12.12.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензією за вих. № 12/12/01 з вимогою щодо повернення суми передоплати за непоставлений товар та сплату штрафних санкцій. Лист з вказаною претензією (відправлення № 4910601004586) повернуто за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачем не надано докази належного виконання умов договору поставки та повернення попередньої оплати.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позов обґрунтованим, доводи наведені в позовній заяві доведеними та такими, що відповідають чинному законодавству, та з урахуванням похибки у розрахунку інфляційних втрат позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансформенергогруп» (вул. Зої Космодем`янської буд. 1, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 40287583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едс-Пауер» (вул. Верхоянська буд. 49, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49106, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 43869987) попередню оплату в розмірі 750 000,00 грн (сімсот п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), пеню у розмірі 275 136,99 грн (двісті сімдесят п`ять тисяч сто тридцять шість гривень 99 коп.), 3% річних у розмірі 18 554,79 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 79 коп.), інфляційні втрати у розмірі 139 912,25 грн (сто тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дванадцять гривень 25 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансформенергогруп» (вул. Зої Космодем`янської буд. 1, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 40287583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едс-Пауер» (вул. Верхоянська буд. 49, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49106, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 43869987) судовий збір у розмірі 17 754,06 грн (сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири гривні 06 коп.). Видати наказ.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 червня 2023 року.

Суддя І. С. Горохов