Рішення

від 30.05.2023 по справі 910/2713/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2023Справа № 910/2713/23

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Конон В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/2713/23

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Лізинговий Фонд» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33Б)

2) Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24)

про визнання припиненими трудових правовідносин та зобов`язання вчинити дії

За участі представників сторін:

Від позивача: Тараненко Г. Ю., ордер серії АІ №1370509 від 27.03.2023;

Від відповідача-1: не прибув;

Від відповідача-2: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю " Третій Лізинговий Фонд " (далі за тексом - відповідач - 1) та Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі за текстом - відповідач - 2) про визнання припиненими трудових правовідносин та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю учасників відповідача - 1 щодо вирішення питання про звільнення директора товариства ОСОБА_1 за власним бажанням (яка полягає у не прибутті учасників на загальні збори товариства), що є порушенням його прав на працю та права на припинення трудових відносин, визначених ст. 43 Конституції України.

У зв`язку з цим, позивач звертається до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання припиненими трудових правовідносин між позивачем та відповідачем - 1 на підставі ст. 38 КЗпП України з дня прийняття судового рішення та зобов`язання відповідача - 2 вчинити дії щодо внесення змін до відомостей про керівника відповідача - 1, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. З огляду на звернення із позовом до господарського суду, позивач вважає, що спір у даній справі, згідно статті 20 ГПК України підлягає вирішенню в Господарському суді міста Києва за місцезнаходженням відповідачів.

28.02.2023 Господарський суд міста Києва ухвалою відкрив провадження у справі №910/2713/23, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 28.03.2023.

07.03.2023 до суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання від відповідача-2 про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання, призначене на 28.03.2023 прибув позивач та представник позивача, відповідачі в судове засідання не прибули. Суд на місці ухвалив зобов`язати представника позивача надати в наступне судове засідання належним чином засвідчену копію договору про надання правничої допомоги, повний витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача-1, фінансову звітність щодо відповідача-1 за 2022 рік, відкласти підготовче судове засідання на 25.04.2023, про що позивача та його представника повідомлено під розписку, а відповідачів ухвалою-викликом.

30.03.2023 до суду від представника позивача надійшов лист з додатками на виконання вимог протокольної ухвали суду від 28.03.2023.

В судове засідання 25.04.2023 прибула представник позивача, відповідачі або їх уповноважені представники не прибули. Суд на місці (протокольною ухвалою) ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 30.05.2023, про що представника позивача повідомлено під розписку, а відповідачів ухвалою-викликом.

В судове засідання 30.05.2023 прибула представник позивача, відповідачі або їх уповноважені представники в судове засідання не прибули. Заслухавши представника позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, Суд -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» (надалі також - відповідач-1), яке оформлено протоколом №1 від 21.06.2017, було вирішено в результаті реорганізації ТОВ «Український лізинговий фонд» шляхом виділення (виділу) (на підставі протоколу №16/12-26 від 26.12.2016 та протоколу №17/06-20 від 20.06.2017), створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Третій Лізинговий Фонд» (код ЄДРПОУ: 41415288) (пункт 2).

Вказаним рішенням також створено одноособовий виконавчий орган Товариства (Директор). Директором Товариства обрано Захарченко О. А. (за сумісництвом) (пункт 5).

На підставі зазначеного протоколу Загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» з 23.06.2017 за сумісництвом, про що було видано наказ №1 від 23.06.2017.

Згідно п. 1.4. та п. 6.3. Статуту ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» ( в редакції затвердженої рішенням Загальних зборів учасників, що оформлено протоколом №10/19 від 17.10.2019) та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками товариства відповідача-1 є:

1. ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (PASTORIK INVESTMENT LIMITED), юридична особа, яка зареєстрована і діє у відповідності до законодавства Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 274371, місцезнаходження: Кеннеді авеню 12, Кеннеді Бізнес-центр, 2-й поверх, індекс 1087, Нікосія, Кіпр та якій належить 91 % статутного капіталу товариства.

2. КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (CONACRA HOLDING LIMITED), юридична особа, яка зареєстрована і діє у відповідності до законодавства Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 331781, місцезнаходження: Кеннеді авеню 12, Кеннеді Бізнес-центр, 2-й поверх, індекс 1087, Нікосія, Кіпр та якій належить 9 % статутного капіталу товариства.

Керівником (директором) ТОВ «Третій Лізинговий Фонд», станом на момент розгляду господарської справи згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_1 .

07.07.2021 ОСОБА_1 була складена та направлена засобами поштового зв`язку (через ПАТ «Укрпошта») на адресу ТОВ «Третій Лізинговий Фонд», а також його учасників, заява про звільнення позивача з посади директора відповідача-1 з 07.09.2021 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, а також повідомлення від 07.07.2021 про скликання Загальних зборів учасників ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» на 07.09.2021 о 14 год 00 хв за адресою: Україна, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33Б, 3-й поверх. Зазначені документи були складені українською та англійською мовами.

Відповідач-1 отримав заяву про звільнення позивача з посади директора разом з повідомленням про скликання загальних зборів учасників товариства - 12.07.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0420700312371 (в тому числі в матеріалах справи міститься опис вкладення та розрахунковий чек (фіскальний чек) відділення поштового зв`язку).

Учасники товариства отримали повідомлення про скликання Загальних зборів учасників товариства та заяву про звільнення позивача з посади директора - 02.08.2021, що підтверджується повідомленням про вручення міжнародних відправлень RU042971721UA та RU042971752UA та роздруківками трекінгу відстеження відправлень.

Згідно повідомлення про скликання Загальних зборів учасників товариства на порядок денний загальних зборів ставилося, зокрема, питання про звільнення з посади директора товариства - ОСОБА_1 та призначення на посаду директора товариства. Учасників товариства також повідомлено про можливість ознайомлення з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на Загальних зборах учасників у робочий час про що була вказана контактна інформація, а саме контактний номер та e-mail.

Позивач стверджує, що учасники товариства не звертались до нього щодо ознайомлення з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників в порядку ч. 11 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

07.09.2021 ОСОБА_1 прибув за адресою місця проведення Загальних зборів учасників ТОВ «Третій Лізинговий Фонд». Представник(и) ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (PASTORIK INVESTMENT LIMITED) та КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (CONACRA HOLDING LIMITED) 07.09.2021 на 14 год 00 хв не прибули. Від учасників товариства жодних листів та/або повідомлень щодо питань проведення Загальних зборів учасників не надходило.

У зв`язку з неявкою на Загальні збори учасників ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» або його представників ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (PASTORIK INVESTMENT LIMITED) та КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (CONACRA HOLDING LIMITED), що володіють 91% та 9 % статутного капіталу товариства, Загальні збори учасників ТОВ «Третій Лізинговий Фонд», що були ініційовані директором ОСОБА_1 та призначені на 07.09.2021 о 14 год 00 хввизнано такими, що не відбулися, про що складено Акт від 07.09.2021 підписаний директором - ОСОБА_1 та свідками - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Оскільки Загальні збори учасників ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» не відбулися, відсутня можливість проведення та вирішення питання щодо припинення трудових відносин між ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» (відповідач-1) та директором товариства ОСОБА_1 (позивачем) в позасудовому порядку.

2. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідачів про:

- до відповідача-1 - визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Третій Лізинговий Фонд» у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Лізинговий Фонд» за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України з дня прийняття судового рішення.

- до відповідача-2 - зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Лізинговий Фонд» (код ЄДРПОУ - 41415288), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника і підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Лізинговий Фонд», що є похідною вимогою від попередньої вимоги.

3. Доводи позивача у справі.

(1) Позивач є директором ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» (код ЄДРПОУ: 41415288) (відповідача-1) з 23.06.2017.

(2) 07.07.2021 ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку була складена та направлена засобами поштового зв`язку (через ПАТ «Укрпошта») на адресу відповідача-1, а також його учасників, заява про звільнення позивача з посади директора відповідача-1 з 07.09.2021 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України разом з повідомленням від 07.07.2021 про скликання Загальних зборів учасників товариства на 07.09.2021. Зазначені документи були складені українською та англійською мовами та були отримані відповідачем-1 та його учасниками.

(3) Представник(и) ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (PASTORIK INVESTMENT LIMITED) та КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (CONACRA HOLDING LIMITED) 07.09.2021 за адресою проведення Загальних зборів учасників не прибули, у зв`язку з чим, Загальні збори учасників товариства не відбулись, про що складено відповідний Акт від 07.09.2021 підписаний директором - Захарченко О. А. в присутності свідків;

(4) Таким чином, позивачем було зроблено все від нього залежне для того, щоб вирішити питання про припинення трудових відносин у встановленому позасудовому порядку, втім, оскільки Загальні збори учасників товариства не відбулись, можливість вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між відповідачем-1 та позивачем як директором та одноосібним виконавчим органом відсутня.

4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.02.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33Б.

Втім, поштовий конверт (відправлення №0105493899194) з ухвалою суду від 28.03.2023 повернувся на адресу Господарського суду міста Києва у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується трекінгом відстеження поштового відправлення.

З аналогічних причин до Господарського суду міста Києва в тому числі повертались ухвали-виклики, якими суд повідомляв відповідача-1 про наступні дати судових засідань.

Відповідно до пункту 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач-1 не повідомляв суд про зміну ним адреси свого місцезнаходження та суду нова адреса відповідача не відома, а отже суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження є врученою відповідачеві-1 та відповідач-1 про розгляд справи №910/2713/23 повідомлений належним чином, проте відзиву із запереченнями щодо позовних вимог до суду не подавав, в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами на подання заперечень щодо викладених обставин в позовній заяві.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач-2 повідомлений про розгляд справи з огляду на отримання ним ухвали про відкриття провадження від 28.03.2023 - 03.03.2023, про що міститься відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0105493899208. В тому числі, відповідач-2 також отримував подальші ухвали-виклики про дати наступних судових засідань через Електронний суд та засобами поштового зв`язку.

07.03.2023 до суду від не уповноваженого представника за довіреністю надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-2.

Суд констатує, що справа розглядалась в порядку загального позовного провадження, з огляду на імперативні приписи пунктів 3 частини 4 статті 247 ГПК України, що унеможливлює представництво інтересів учасника справи фізичною особою за довіреністю без статусу адвоката. В такому разі, представником відповідача-2 може бути лише адвокат, або фізична особа в порядку самопредставництва на підставі документів, що визначені частиною 3 статті 56 ГПК України без додаткової довіреності.

З огляду на вище встановлене суд вважає, що відповідач-2 належним чином повідомлений про розгляд справи, проте правом на подання відзиву не скористався.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у даній справі виник внаслідок бездіяльності учасників відповідача - 1 щодо вирішення питання про звільнення директора товариства ОСОБА_1 за власним бажанням (яка полягає у не прибутті учасників на загальні збори товариства), повноваження якого можуть бути припинені лише загальними зборами учасників товариства та є порушенням прав позивача на працю та права на припинення трудових відносин, визначених ст. 43 Конституції України.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи підтверджений факт наявності в позивача статусу директора відповідача-1;

- чи дотримана процедура скликання загальних зборів учасників товариства виконавчим органом товариства;

- чи дотриманий порядок ініціювання позивачем припинення трудових відносин в порядку ст. 38 КЗпП України;

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню з огляду на обраний позивачем спосіб захисту порушеного права та чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним;

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно частин третьої-четвертої статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Згідно п. 9.6. Статуту ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є Директор.

Згідно п. 9.8. Статуту ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» директором може бути особа, яка перебуває з товариством у трудових відносинах.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно підпункту 9.3.5. пункту 9.3. Статуту ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» до компетенції Зборів Учасників Товариства належить створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Згідно частини тринадцять статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Аналогічні норми містяться в підпункті 9.2.1. Статуту ТОВ «Третій Лізинговий Фонд».

В постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21 викладено висновок, що передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому, на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі N 758/1861/18, а також постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 N 14-рп/2004, від 16.10.2007 N 8-рп/2007 та від 29.01.2008 N 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Тобто, незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення, оскільки директор товариства має специфічний статус, з огляду на те, що перебуває з товариством одночасно в корпоративних та трудових відносинах.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі N 758/1861/18, а також постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21).

Суд встановив, що станом на момент розгляду даної справи директором ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є позивач - ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , як одноосібним виконавчим органом, у відповідності до вимог статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» 07.07.2021 було скликано загальні збори учасників товариства шляхом надсилання учасникам ТОВ «Третій Лізинговий Фонд». (а саме ПАСТОРІК ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (PASTORIK INVESTMENT LIMITED) та КОНАКРА ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (CONACRA HOLDING LIMITED) повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства на 07.09.2021 о 14 год 00 хв міжнародними відправленнями RU042971721UA та RU042971752UA, що підтверджується розрахунковими документами відділення поштового зв`язку, оскільки, згідно п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку міжнародні відправлення приймаються для пересилання лише з простим повідомленням про їх вручення, а отже без опису вкладення.

Згідно повідомлення про скликання загальних зборів учасників на порядок денний загальних зборів ставилося, зокрема, питання про звільнення з посади директора товариства - ОСОБА_1 та призначення на посаду директора товариства, у зв`язку з чим, позивач в тому числі вказаними відправленнями надіслав учасникам товариства заяву про звільнення з посади директора з 07.09.2021.

Крім того, судом встановлено, що учасники товариства отримали повідомлення про скликання Загальних зборів учасників товариства - 02.08.2021, що підтверджується повідомленням про вручення міжнародних відправлень RU042971721UA та RU042971752UA та трекінгами відстеження таких відправлень.

Одночасно з надісланням учасникам товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників, позивач 07.07.2021 направив на адресу ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» (відповідач-1) заяву в порядку частини першої статті 38 КЗпП України про звільнення з посади директора з 07.09.2021, яку відповідач-1 отримав 12.07.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0420700312371 (в тому числі в матеріалах справи міститься опис вкладення та розрахунковий чек (фіскальний чек) відділення поштового зв`язку).

На підставі вище викладеного, суд встановив, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 КЗпП України.

Згідно з Актом щодо Загальних зборів учасників ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» від 07.09.2021, загальні збори учасників ТОВ «Третій Лізинговий Фонд» призначені на 07.09.2021 о 14 год 00 хв не відбулись у зв`язку з тим, що учасники товариства не з`явились.

Згідно висновку Верховного Суду, що викладений в постанові від 24.12.2019 у справі N 758/1861/18 не вирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення працівника з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як визнання трудових відносин з відповідачем-1 припиненими є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин із товариством, а отже суд задовольняє позовні вимоги в цій частині та визнає трудові відносини припиненими з дня прийняття судового рішення.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника ТОВ «Третій Лізинговий Фонд», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так, в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зроблено в тому числі висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством за рішенням суду має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Беручи до уваги задоволення позовної вимоги про припинення трудових відносин, враховуючи що для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19), а також з метою виконання завдань господарського судочинства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині про зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника ТОВ «Третій Лізинговий Фонд», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (стаття 13 ГПК України).

З огляду на викладене вище, беручи до уваги встановлені судом обставини, не спростовані відповідачами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати позивача, що складаються зі сплати судового збору покладаються на відповідача-1 як особи, внаслідок неправильних дій якої виник спір. Про понесення інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, позивачем не заявлялось.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в місті Києві 31.10.1997, РНОКПП: НОМЕР_2 ), у зв`язку із звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Лізинговий Фонд» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33Б; ідентифікаційний код: 41415288) за власним бажанням з 30.05.2023.

3. Зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківський районної в місті Києві державної адміністрації (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24; ідентифікаційний код: 37405111) внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Лізинговий Фонд» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33Б; ідентифікаційний код: 41415288), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про Захарченко Олександр Анатолійович як керівника і підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Лізинговий Фонд» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33Б; ідентифікаційний код: 41415288).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Лізинговий Фонд» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33Б; ідентифікаційний код: 41415288) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в місті Києві 31.10.1997, РНОКПП: НОМЕР_2 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.06.2023.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких