ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01.06.2023Справа № 910/3217/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваріус Груп"
до Міністерства оборони України
про стягнення 8616844,80 грн.
за участі представників:
від позивача: Грицик Д.С.
від відповідача: Хмара Ю.О.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваріус Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України про стягнення за договором про постачання продовольства для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 20.04.2022 № 286/2/22/39 основного боргу в розмірі 8616844,80 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
31.03.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від Міністерства оборони України надійшла заява про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 задоволено частково заяву Міністерства оборони України про продовження процесуального строку на подання відзиву. Продовжено Міністерству оборони України процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 10.04.2023 включно.
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що позивачем рахунки на поставлений товар надані лише в січні 2021 року, тобто після закінчення бюджетного року. Також, у разі задоволення позову, витрати по сплаті судового збору на відповідач просив покласти позивача.
У відповіді на відзив позивач зауважив, що надання ним рахунків на оплату відповідачу в 2023 році не звільняє відповідача від обов`язку оплатити отриманий у 2022 році товар. Одночасно позивач зауважив на встановленому в статті 129 ГПК України порядку розподілу судових витрат.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що повернення позивачу документів на оплату відповідає положенням пунктів 6.1.1, 10.2 договору та статті 23 Бюджетного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
20.04.2022 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як замовником, укладено договір № 286/2/22/394 про постачання продовольства для державних потреб (за кошти Державного бюджету України), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Міністерству оборони України (далі - замовник) продовольчу продукцію, а саме: питна вода (41110000-3) пляшка до 1,5 л. (далі - товар), зазначений у специфікації, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості у строки.
Згідно з п. 2.5. договору приймання товару за кількістю та якістю оформляється актом приймання - передачі (додаток 22 до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440), який складає одержувач замовника на кожну партію товару після закінчення приймання товару в чотирьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий, четвертий - одержувачу замовника, третій - постачальнику. Належним чином оформлені документи: акт приймання-передачі, видаткова накладна постачальника є підтвердженням приймання товару.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна цього договору становить 216 000 000,00 грн. із ПДВ.
У пунктах 4.1., 4.2. договору передбачено, що замовник оплачує поставлені товари за ціною, встановленою сторонами. Розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату (далі - рахунок).
Як передбачено пунктом 4.4 договору, до рахунку додаються видаткова накладна постачальника; акт приймання-передачі військового майна, який оформлюється одержувачем відповідно до додатку 22 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України з відміткою про перевірку його якісного стану.
Згідно з п. 5.1. договору товар постачається на умовах DDP-склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами тощо.
Відповідно до п. 5.2. договору поставка товару здійснюється з обов`язковим дотриманням вимог до асортименту, а також на підставі заявки представника покупця, яка надсилається продавцю на електронну адресу не пізніше ніж за 10 (десять) днів до строку поставки. Представник замовника в заявці на постачання товару зобов`язаний вказати обсяг, необхідний для постачання та місце (адресу). Постачання здійснюється лише в місце та обсягах, визначених в заявці. При прийнятті товару представником покупця підписується акт приймання - передачі, який є підставою для здійснення оплати.
Пунктом 6.1.1 договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари протягом 10 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) із дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (пункту 10.1 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8616844,80 грн., а саме: 30.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002942, акту № 36/2120 від 30.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 30.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002941, акту № 35/2120 від 30.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 19.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002799, акту № 55/4350 від 19.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 19.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002798, акту № 54/4350 від 19.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 20.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002805, акту № 56/4350 від 20.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 20.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002806, акту № 57/4350 від 20.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 21.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002812, акту № 58/4350 від 21.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 21.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002813, акту № 59/4350 від 21.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 22.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002818, акту № 60/4350 від 22.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 22.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002819, акту № 61/4350 від 22.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 23.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002820, акту № 62/4350 від 23.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 23.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002866, акту № 16/7224 від 23.12.2022 на суму 101 606,40 грн.; 23.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002867, акту № 17/7086 від 23.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 24.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002878, акту № 5/1267 від 24.12.2022 на суму 79 833,60 грн.; 26.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002890, акту № 77/7013 від 26.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 27.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002892, акту № 9/7053 від 27.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 27.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002893, акту № 8/3719 від 27.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 27.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002894, акту № 9/3719 від 27.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 27.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002896, акту № 3/7338 від 27.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 27.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002897, акту № 78/7013 від 27.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 27.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002898, акту № 79/7013 від 27.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 27.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002904, акту № 9/4138 від 27.12.2022 на суму 101 606,40 грн.; 27.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002906, акту № 63/4350 від 27.12.2022 на суму 205 286,40 грн.; 28.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002913, акту № 10/2943 від 28.12.2022 на суму 101 606,40 грн.; 28.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002914, акту № 12/2847 від 28.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 29.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002915, акту № 1/4123 від 29.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 29.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002916, акту № 2/4123 від 29.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 29.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002917, акту № 3/4123 від 29.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 30.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002922, акту № 4/4123 від 30.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 30.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002923, акту № 5/4123 від 30.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 27.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002925, акту № 1/2712 від 27.12.2022 на суму 101 606,40 грн.; 28.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002926, акту № 5/7379 від 28.12.2022 на суму 101 606,40 грн.; 28.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002927, акту № 7/3730 від 28.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 30.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002928, акту № 38/1962 від 30.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 31.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002929, акту № 39/1962 від 31.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 30.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002930, акту № 5/7342 від 30.12.2022 на суму 101 606,40 грн.; 30.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002931, акту № 9/7167 від 30.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 29.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002932, акту № 4/4628 від 29.12.2022 на суму 101 606,40 грн.; 29.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002933, акту № 13/7069 від 29.12.2022 на суму 101 606,40 грн.; 28.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002934, акту № 80/7013 від 28.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 29.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002936, акту № 81/7013 від 29.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 29.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002937, акту № 82/7013 від 29.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 29.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002939, акту № 18/4152 від 29.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 29.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002935, акту № 14/1619 від 29.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 31.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002945, акту № 37/2120 від 31.12.2022 на суму 203 212,80 грн.; 31.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002951, акту № 6/7344 від 31.12.2022 на суму 101 606,40 грн.; 31.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002952, акту № 5/7049/3112 від 31.12.2022 на суму 101 606,40 грн.; 30.12.2022 згідно видаткової накладної № РН-0002953, акту № 16/2562 від 30.12.2022 на суму 203 212,80 грн.
10.01.2023 сторонами підписано акт № 286/2/22/39 звіряння розрахунків за поставлену у 2022 році продукцію за договором від 20.04.2022 № 286/2/22/39.
Надалі, 07.02.2023 позивач надав відповідачу реєстр документів № 82 про оплату 8616844,80 грн. за поставлений товар із рахунками на оплату, видатковими накладними, актами приймання-передачі.
Разом із цим, відповідач листом від 08.02.2023 відмовив у проведенні оплати товару, пославшись на закінчення бюджетного 2022 року.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар за договором від 20.04.2022 № 286/2/22/394 на загальну суму 8616844,80 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними та актами приймання-передачі.
Як передбачено пунктом 4.2. договору, розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату (далі - рахунок).
Пунктом 6.1.1 договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари протягом 10 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) із дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором.
Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем документів на оплату товару листом від 26.01.2023, у відповідь на який відповідач відмовив у здійсненні оплати товару через закінчення бюджетного 2022 року.
Відповідності до ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.
Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість (частина 3 статті 48 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.
На виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116-118 Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) при взятті бюджетних зобов`язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами, розроблений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2.2 Порядку розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання.
Таким чином, саме відповідач мав здійснити реєстрацію бюджетного зобов`язання після укладення між сторонами договору про постачання продовольства для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 20.04.2022 № 286/2/22/394.
Відповідно до пункту 2.15 Порядку в міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов`язань та бюджетних фінансових зобов`язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов`язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і відповідних підтвердних документів.
Отже, надання позивачем документів на оплату поставленого відповідачу за договором товару в 2022 році після закінчення такого бюджетного року не спростовує права постачальника на отримання плати за поставлений товар.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (статті 617 ЦК України).
Суд наголошує, що у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року та у справі «Бакалов проти України» від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором від 20.04.2022 № 286/2/22/394 товар у сумі 8616844,80 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України понесені позивачем витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Одночасно, відповідачем не доведено обставин, з якими частина 9 статті 129 ГПК України пов`язує процесуальну можливість покладення судових витрат повністю або частково на позивача незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваріус Груп" задовольнити повністю.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваріус Груп» (03195, м. Київ, вул. Степана Рудницького, 6-Д, офіс 43/1; ідентифікаційний код 41592045) 8616844 (вісім мільйонів шістсот шістнадцять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. основного боргу, а також 129252 (сто двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн. 67 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 13.06.2023 року.
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2023 |
Оприлюднено | 15.06.2023 |
Номер документу | 111518729 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні