Ухвала

від 13.06.2023 по справі 910/5310/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

13.06.2023Справа № 910/5310/23Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (14000, м. Чернігів, вул. Ринкова, 7, ідентифікаційний код 41697846)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіспартнер" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8-А, ідентифікаційний код 39093087)

про стягнення 336 819,95 грн,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіспартнер» про стягнення заборгованості за договором від 12.07.2021 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) у розмірі 336 819,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.05.2023 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає,що надання позивачем рахунків-і актів відбулось із порушенням термінів, зазначених у комерційній пропозиції № 2. Крім того, відповідач зазначає,що останнім зазначена у актах за березень-травень 2022 року електрична енергія не споживалась, оскільки будівлю, куди позивач постачав електричну енергію, у березні 2022 року захопили окупаційні війська РФ і разом з колаборантами, які назвали себе «Государственная служба безопасности Херсонской области», використовували її як тюрму і катівню для громадян України. Це, зокрема, підтверджується матеріалами кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 22022230000000522 від 12.11.2022 року (досудове розслідування проводилось слідчими СБУ), та виділеного з нього кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 22023230000000118 від 28.02.2023, в яких відповідач визнаний потерпілим. Таким чином, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що зазначені у позовній заяві суми заборгованості за договором за березень-2022 року у розмірі 42 072,12 грн, за квітень 2022 року у розмірі 39 751,62 грн та за травень 2022 року у розмірі 47 294,56 грн не є заборгованістю відповідача, а є збитками позивача через незаконні дії осіб, до яких відповідач немає жодного відношення і які покладаються на РФ згідно закону. Разом з тим, відповідач визнає заборгованість за лютий 2022 року у розмірі 207 701,65 грн, однак він не зміг виплатити її вчасно через брак коштів, який напряму пов`язаний із неможливістю використання власного майна для отримання доходу (починаючи з 24.02.2022 року орендарі приміщень у будівлі не сплачують орендну плату у зв`язку із неможливістю використання об`єктів оренди за призначенням).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що справа не відноситься до юрисдикції Господарського суду міста Києва, а тому підлягає передачі для розгляду іншому суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Позивач визначив підсудність вищевказаного спору Господарському суду міста Києва.

Судом встановлено, що предметом спору за позовом Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіспартнер" є стягнення заборгованості з оплати вартості електричної енергії, поставленої на об`єкт споживача, який знаходиться за адресою: 73003, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, б.15 (згідно заяви-приєднання до договором про постачання електричної енергії споживачу).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 зробила висновок, що до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, а саме:

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Приписами цивільного судочинства (частина перша статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, частина перша статті 30 ЦПК України в чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, наприклад, у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18).

На відміну від регулювання, наведеного у ЦПК України, у положеннях частини третьої статті 16 ГПК України в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Щодо інших спорів, які виникали в межах зобов`язальних відносин стосовно нерухомого майна, діяли такі ж правила визначення територіальної підсудності справ господарському суду як і у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні господарських договорів чи визнання їх недійсними, або у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, наведені в частині першій та другій статті 15 ГПК України в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин від 18 лютого 2010 року" № 1914-VI вносились зміни до статей 12 та 16 ГПК України, визначивши виключну підсудність справ у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, господарським судам за місцезнаходженням об`єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У чинній редакції ГПК України частина третя статті 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини, що відповідає змісту частини першої статті 30 ЦПК України.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми справа до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного суду.

З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, до спору у даній справі застосовуються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Таким чином, оскільки нерухоме майно (об`єкт) в спірному випадку розташоване у місті Херсон, то позов Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, - підлягає розгляду Господарським судом Херсонської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 ГПК України).

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 7 ст. 31 ГПК України).

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

На підставі викладеного Господарський суд міста Києва вважає за необхідне передати матеріали справи №910/5310/23 за позовом Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіспартнер" про стягнення заборгованості за договором від 12.07.2021 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) у розмірі 336 819,95 грн до Господарського суду Одеської області за виключною підсудністю для подальшого розгляду.

Керуючись ст. 27, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Матеріали справи №910/5310/23 за позовом Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіспартнер" про стягнення заборгованості у розмірі 336 819,95 грн передати за підсудністю до Господарського суду Одеської області (651000, м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29).

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Дата підписання ухвали 13.06.2023

Суддя І.О. Андреїшина