Рішення

від 01.06.2023 по справі 910/4402/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.06.2023Справа № 910/4402/23

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Мазура В.М. в порядку загального позовного провадження

справу № 910/4402/23

pа позовом Фізичної особи-підприємця Луговського Олександра Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТРАНС-ЛІДЕР"

про стягнення 2 263 843,64 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Мельниченко І.О.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Луговський Олександр Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТРАНС-ЛІДЕР" про стягнення 2 263 843,64 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем за Договором поставки № 153 від 30.09.2022 зобов`язань в частині не поставки передплаченого за договором товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2 196 858,00 грн, за прострочення сплати якої нараховані інфляційні втрати в сумі 48679,68 грн та 3% річних - 18 305,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 11.05.2023.

Присутній у підготовчому засіданні 11.05.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про день та час проведення судового засідання повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Письмовий відзив на позов у встановлений законом строк відповідач суду також не подав.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 11.05.2023 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.06.2023.

Присутній у судовому засіданні 01.06.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з посиланням на обставини, наведені в позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про місце, час та день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.03.2023, ухвали суду від 20.04.2023 та від 11.05.2023 були надіслані судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256, м. Київ, 04080.

Втім, всі ухвали суду були повернуті відділенням поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «за закінчення терміну зберігання».

За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки «за закінчення терміну зберігання» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.03.2023 та ухвалами суду від 20.04.2023 та від 11.05.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 01.06.2023, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

30.09.2022 між Фізичною особою-підприємцем Луговським Олександром Миколайовичем (за договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ТРАНС-ЛІДЕР» (за договором - постачальник) був укладений Договір поставки №153, відповідно до умов якого за заявкою Покупця, Постачальник бере на себе зобов`язання поставити (імпортувати, викупити, перекупити) та передати у власність Покупця товар - ПВХ Плівку для натяжної стелі в кількості 298 рулонів (96 130 м2) від китайського виробника TONGXIANG LUX PLASTIC CO LTD (Китай) - згідно специфікації №1 до даного договору-параметри, найменування та кількість вантажу прописано в Додатку №1 (Специфікації), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його, на умовах, установлених даним Договором.

Як визначено у п. 2.1. Договору, загальна сума договору становить - 3 275 084 гривні 00 копійок, еквівалент 78 917 USD - в тому числі витрати на транспортування і розмитнення товару в розмірі 1 062 400 гривень 00 копійок в еквіваленті - 25 600 USD. Згідно комерційного курсу АТ «ПУМБ» - 41,50 за 1 USD станом на 30 вересня 2022 року. Відповідно до п.3.1.Договору, строк поставки Товару Покупцю становить 65 календарних днів, з моменту оплату грошових коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.1. Договору, розрахунки за поставлений Товар здійснюються Покупцем після підписання Сторонами цього Договору наступним чином: пп. 5.1.1. Платіж в розмірі 2 211 854.00 грн - Еквівалент 53 297,70 USD - (Курс 41,50 грн. за 1 USD станом на 30.09.2022 року, згідно комерційного курсу купівлі для юридичних осіб АТ «ПУМБ»), що є передоплатою 100% (для початку бронювання товару та виробництва товару) на користь китайського виробника TONGXIANG LUX PLASTIC CO.,LTD - покупець сплачує впродовж 5-х банківських днів з дня підписання Договору.

На виконання умов договору позивачем здійснено оплати на розрахунковий рахунок відповідача за Товар, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: · №1 на суму 400 000,00 гривень від 03 жовтня 2022 року з призначенням платежу: «предплата за пвх плівку згідно рах 163 від 30 вересня 2022 р.»; №2 на суму 400 000,00 гривень від 03 жовтня 2022 року з призначенням платежу: «предплата за пвх плівку згідно рах 163 від 30 вересня 2022 р.». №3 на суму 250 000,00 гривень від 03 жовтня 2022 року з призначенням платежу: «предплата за пвх плівку згідно рах.163 від 30 вересня 2022 р.»; №4 на суму 300 000,00 гривень від 03 жовтня 2022 року з призначенням платежу: «предплата за пвх плівку згідно рах 163 від 30 вересня 2022 р.»; №5 на суму 300 000,00 гривень від 03 жовтня 2022 року з призначенням платежу: «предплата за пвх плівку згідно рах 163 від 30 вересня 2022 р.»; №1 на суму 561 854 гривень 00 копійок від 03 жовтня 2022 року з призначенням платежу: «предплата за ПВХ плівку згідно рах.163 від 30.09.2022» (вказаний платіж був здійснений - Фізичною особою підприємцем Луговською Наталією Іванівною відповідно до Договору доручення №03/10 від 03 жовтня 2022 року).

Отже, позивачем було виконано грошове зобов`язання щодо оплати вартості Товару в загальній сумі 2 211 854,00 грн.

Враховуючи умови п. 3.1. Договору та те, що 03 жовтня 2022 року на виконання п. п. 5.1.1. п. 5.1. Договору, покупцем було виконано грошове зобов`язання щодо оплати вартості товару, кінцевий термін поставки товару закінчувався на 07 грудня 2022 року.

Умовами п.7.4. Договору визначено, що у випадку затримки передачі Товару згідно п.3.1. цього Договору, в термін більше тридцяти календарних днів, Товар вважається непоставленим. Постачальник зобов`язаний впродовж 21 банківських днів повернути перераховані кошти на розрахунковий рахунок Покупця, після отримання письмового запиту (заяви) на повернення коштів Покупцю.

29 листопада 2022 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою щодо повернення коштів за Договором, враховуючи обставину, що оплачений Товар за Договором так і не було виготовлено, що є підставою, яка унеможливлює його постачання в обумовленні строки, Позивач просив повернути йому кошти.

30 січня 2023 року Відповідачем було частково повернуто кошти у розмірі 14 996,00 грн.

14 лютого 2023 року Позивач повторно направив до Відповідача запит (заяву) на повернення залишку коштів за Договором поставки № 153 від 30.09.2022 у сумі 2 196 858,00 грн, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2 196 858,00 грн, за прострочення сплати якої на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати в сумі 48679,68 грн та 3% річних - 18 305,96 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, враховуючи умови п. 3.1. договору та в силу приписів ст.ст. 530, 663 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару у строк по 07.12.2022 включно.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідний товар Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТРАНС-ЛІДЕР" поставлено не було. Доказів зворотного відповідач суду не надав.

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у відповідача (постачальника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 06.11.2021.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

Крім того, у п. 7.4. Договору сторони визначили строк повернення коштів, у випадку непоставки товару за Договором в обумовлений строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання по поверненню коштів повністю не виконав. Доказів повернення позивачу суми, сплаченої ним в якості попередньої оплати за товар, у розмірі 2 196 858,00 грн, відповідач суду не надав.

Серед іншого, суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено жодної дії і не надано жодного доказу з метою спростування факту існування у нього заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 153 від 30.09.2022 належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2 196 858,00 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк повернення коштів за непоставлений товар настав, а доказів повернення всієї суми попередньої оплати за товару станом на день розгляду справи відповідачем не надано, позивачем на підставі на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати в сумі 48679,68 грн та 3% річних - 18 305,96 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат і 3% річних, доданих позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними та обґрунтованими, відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 18305,96 грн та інфляційних втрат у розмірі 48679,68 грн також підлягають задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені вище обставини справи та надані позивачем доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТРАНС-ЛІДЕР" (вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код: 44314877) на користь Фізичної особи-підприємця Луговського Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 32 196 858,00 грн заборгованості, 18 305 грн 96 коп - 3% річних, 48 679 грн 68 коп. - інфляційних витрат та судовий збір у розмірі 33 959 грн 66 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.06.2023.

Суддя А.І. Привалов