Рішення

від 14.06.2023 по справі 910/14425/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.06.2023Справа № 910/14425/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

позовну заяву Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області

до Міністерства юстиції України

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" БУКОВИНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача - державний реєстратор Новодністровської міської ради Чернівецької області Дзюбенко Христина Петрівна

третя особу 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

про скасування наказу

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

від третьої особи 3: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Острицька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про скасування наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 26.09.2022 №4053/5.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 26.09.2022 №4053/5 прийнятий відповідачем на порушення вимог законодавства щодо розгляду скарг у сфері вчинення реєстраційних дій, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

16.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.02.2023, залучено до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" БУКОВИНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ", залучено до участі у справі третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державного реєстратора Новодністровської міської ради Чернівецької області Дзюбенко Христину Петрівну.

08.02.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

15.02.2023 на електронну пошту суду від третьої особи-2 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

16.02.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшли пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 16.02.2023 суд протокольною ухвалою від 16.02.2023 відмовив у задоволенні клопотання третьої особи-1 про залучення до участі у справі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області як третьої особи, з підстав його необґрунтованості.

У підготовчому засіданні 16.02.2023 суд, керуючись ст. 42, 170, 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про залишення заяви третьої особи-2 без розгляду, оскільки остання не скріплена електронним цифровим підписом, а відтак вважається такою, що не підписана заявником (його представником).

Протокольною ухвалою від 16.02.2023 підготовче судове засідання відкладено на 23.03.2023.

06.03.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшла заява, у якій ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" просить суд провести підготовче засідання 23.03.2023 без участі його представника.

13.03.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи-2 надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 продовжено підготовче провадження у справі №910/14425/22 на 30 днів, залучено до участі у справі третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та відкладено підготовче засідання у справі № 910/14425/22 на 20.04.2023.

19.04.2023 на електронну пошту суду від третьої особи-3 надійшли пояснення по справі.

20.04.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 20.04.2023 суд, керуючись ст. 42, 170 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про залишення пояснень третьої особи-3 без розгляду, оскільки такі пояснення не скріплені електронним цифровим підписом та вважаються такими, що не підписані заявником (його представником).

У підготовчому засіданні 20.04.2023 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.05.2023.

18.05.2023 на електронну пошту суду від третьої особи-1 надійшла заява, у якій ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" просить суд провести судове засідання 18.05.2023 без участі його представника.

У судовому засіданні 18.05.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи.

30.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи та пояснення по справі.

01.06.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники учасників справи у судове засідання 01.06.2023 не прибули.

Розглянувши заяву позивача та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.

У відповідності до ч.1 - 2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Однак, позивачем та відповідачем не обґрунтовано наявності обставин, які б у відповідності до ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України могли бути підставою для відкладення судового засідання з розгляду справи по суті.

При цьому посилання відповідача на неможливість взяти участь у судовому засіданні у зв`язку із запровадженням воєнного стану, суд відхиляє, оскільки запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відкладення розгляду справи.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суд від 29.04.2020 у справі №910/6097/17.

Судом враховано, що за змістом ст.129 Конституції України, п.10 ч.3 ст.2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З огляду на вище наведене, оскільки за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 01.06.2023, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Частиною п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у порушення норм ч.6 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.9, п.13 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Кабінету Міністрів України 25 грудня 2015 року № 1128 Мін`юст перевищив свої повноваження в частині висновків щодо незаконності рішення Острицької сільської ради X позачергової сесії VIII скликання від 03.12.2021 № 797-10/21 "Про розгляд клопотання старости Цуренського старостинського округу № 1 Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Д. Мельника".

Так, на переконання позивача, при розгляді скарги та встановлення порушення у діях державного реєстратора під час проведення державної реєстрації, колегія Міністерства юстиції України дійшла суперечливих висновків, оскільки за умови відсутності у Державному реєстрі прав відомостей про власника земельної ділянки державний реєстратор не мала можливості встановити власника майна, переконатися у згоді власника на передачу земельних ділянок позивачу та отримати акти приймання-передачі земельних ділянок і відсутність такої можливості доводить відсутність у діях державного реєстратора порушень приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Позивач вважає помилковим висновок Колегії щодо цільового призначення всіх земельних ділянок 01.09 - для дослідних і навчальних цілей, оскільки цільове призначення однієї із зареєстрованих земельних ділянок, зокрема з кадастровим номером 7320786200:03:002:0066, визначено кодом класифікатора 01, згідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 - землі сільськогосподарського призначення із формою власності - приватна, що підтверджується наданою позивачем до матеріалів позовної заяви Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

На думку позивача, Колегією наведено безпідставний та помилковий висновок про невідповідність приписам підпункту "а " п.24 Перехідних положень Земельного кодексу рішення Острицької сільської ради X позачергової сесії VIII скликання від 03.12.2021 № 797-10/21 "Про розгляд клопотання старости Цуренського старостинського округу №1 Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Д. Мельника", так як згідно приписів ч.1 ст.21 ЦК України виключно суд наділений повноваженнями визнання незаконним рішення органів місцевого самоврядування.

Окрім того, підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 26.09.2022 №4053/5 позивач визначає порушення 45 денного строку розгляду скарги, встановленого у ч.5 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Позиція відповідача

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані рішення від 20.12.2021 №№62429048, 62429717, 62431154, 62430820, прийняті державним реєстратором Новодністровської міської ради Чернівецької області Дзюбенко Х.П. з порушенням вимог пункту 2 частини третьої статті 10, пункту 5 частини першої статті 18, абзац перший частини першої статті 22, пункти 3, 4 частини першої статті 24. пункту 13 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а відтак у відповідності до частини шостої статті 37 названого Закону України наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2022 № 4053/5 скасовано зазначені вище рішення державного реєстратора.

Також відповідач зазначив, що процедурні порушення, допущені під час розгляду скарги не можуть бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або може вплинути на правильність рішення.

Позиція третьої особи-1

ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" у поясненнях на позов проти позовних вимог заперечує та зазначає, що Міністерством юстиції України приймаючи оспорюваний наказ, було дотримано норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", враховано порушення державного реєстратора приписів ст.117 Земельного кодексу України, ст.24, п. 13 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та прийнято законне і вмотивоване рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Також ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" вказує, що рішення про державну реєстрацію прав з відкриттям розділу, державний реєстратор Дзюбенко Х.П. прийняла незаконно, проігнорувала інформацію викладену у документах, витягах з Державного земельного кадастру про цільове призначення земельних ділянок, де вказано - для дослідних і навчальних цілей - код 01.09.

Окрім того, третьою особою зазначено, що земельні ділянки були прийняті у комунальну власність згідно із рішенням Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 03.12.2021 року №797-10/21в порушення вимог чинного земельного законодавства, зокрема п. 24 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Позиція третьої особи-2

У своїх поясненнях третя особа-2 зазначає, що реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки було здійснено в межах чинного законодавства. Зазначені пояснення із додатками залишені судом без розгляду, оскільки не підписані електронним цифровим підписом заявника.

Позиція третьої особи-3

У поясненнях Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області проти позову заперечує. Проте, суд залишив без розгляду пояснення третьої особи-3 оскільки такі пояснення не скріплені електронним цифровим підписом та вважаються такими, що не підписані заявником (його представником).

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, 26.07.2002 Державному підприємству "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" БУКОВИНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" (надалі - ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ") видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЧВ №001838, згідно якого землекористувачу надано у постійне користування 1170,6 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для виробництва сільськогосподарської продукції та здійснення науково-дослідної діяльності.

Згідно із інформацією щодо узагальнення в результаті проведення у 2013 році інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Цуренської сільської ради Герцаївського району до складу земель, що надані у постійне користування ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЧВ №001838 входять 21 ділянка, яким присвоєні наступні кадастрові номери: 7320786200:03:003:0076, 7320786200:03:00320075, 7320786200:02:001:0215, 7320786200:03:001:0053, 7320786200:03:001:0052, 7320786200:02:001:0211, 7320786200:03:002:0066, 7320786200:03:003:0072, 7320786200:02:001:0213, 7320786200:03:002:0069, 7320786200:01:002:0135, 7320786200:03:003:0071, 7320786200:03:002:0067, 7320786200:03:003:0073, 7320786200:03:001:0054, 7320786200:03:002:0070, 7320786200:01:002:0136, 7320786200:02:001:0212, 7320786200:03:002:0068, 7320786200:03:003:0074, 7320786200:02:001:0216. Надання у постійне користування спірних земельних ділянок підтверджується також Інформаційними довідками Державного земельного кадастру про право власності та речові права щодо спірних земельних ділянок з кадастровими номерами: 7320786200:03:002:0066, 7320786200:03:003:0072, 7320786200:02:001:0212, 7320786200:02:001:0211. Згідно із Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права форма власності спірних земельних ділянок - державна.

03.12.2021 року Острицька сільська рада прийняла рішення №797-10/21 "Про розгляд клопотання старости Цуренського старостинського округу №1 Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Д.Мельника" та вирішила прийняти у комунальну власність земельні ділянки, які розташовані за межами населених пунктів с. Цурень, с. Маморниця, с. Маморниця Вама у межах Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, а саме: 7320786200:03:003:0071, 7320786200:03:002:0066, 7320786200:03:003:0072, 7320786200:02:001:0212, 7320786200:02:001:0211 (п. 1 рішення). Уповноважити сільського голову В. Цуркан відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" здійснити реєстрацію земельних ділянок вказаних у п.1 цього рішення в установленому порядку.

На підставі зазначеного рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Острицькою сільською радою 4 земельні ділянки з кадастровими номерами 7320786200:03:002:0066, 7320786200:03:003:0072, 7320786200:02:001:0212, 7320786200:02:001:0211 загальною площею 329,4214 га, що підтверджується наявними в матеріалах справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Підставами для внесення записів зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.12.2021 №№ 62429717, 62429048, 62431154, 62430820 державного реєстратора Новодністровської міської ради Чернівецької області Дзюбенко Х.П.

18.08.2022 Центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) у складі І. Кородюка (головуючого на засіданні), В. Дубовика, О. Лук`янчикова, Л. Архіпової, О. Кухтик (секретаря Колегії), розглянувши скаргу Державного підприємства дослідного господарства "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - скаржник) від 22.12.2021, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23.12.2021 за № СК-3967-21 (далі - скарга), на рішення від 20.12.2021 №№ 62429048, 62429717, 62431154. 62430820 (далі - оскаржувані рішення), прийняті державним реєстратором Новодністровської міської ради Чернівецької області Дзюбенко Христиною Петрівною (далі - державний реєстратор Дзюбенко Х.П.), щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 7320786200:03:003:0072, 7320786200:03:002:0066, 7320786200:02:001:0212, 7320786200:02:001:0211 (далі - земельні ділянки), з вимогами анулювати доступ державному реєстратору Дзюбенко Х.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), про виявлені порушення, вчинені державним реєстратором Дзюбенко Х.П., повідомити в правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів рекомендувала скаргу задовольнити частково, а саме скасувати рішення від 20.12.2021 №№ 62429048, 62429717, 62431154, 62430820, прийняті державним реєстратором Новодністровської міської ради Чернівецької області Дзюбенко Христиною Петрівною, вимоги анулювати доступ державному реєстратору Дзюбенко Х.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України №4053/5 від 26.09.2022 року частково задоволено скаргу ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" від 22.12.2021 року та скасовано рішення від 20.12.2021 №№62429048, 62429717, 62431154, 62430820, прийняті державним реєстратором Новодністровської міської ради Чернівецької області Дзюбенко Х.П.

Висновок Колегії Міністерства юстиції України обґрунтований наступними обставинами:

Скаржником подано скаргу з вимогою скасувати оскаржувані рішення зазначаючи,що він входить у сферу управління Національної академії аграрних наук, а також що йому на праві постійного користування належать земельні ділянки на підставі державного акту серії І-ЧВ № 001838 від 26.07.2002. Крім того, згідно з пунктом "в" частини першої статті 150 Земельного кодексу України земельні ділянки відносяться до особливо цінних земель, оскільки використовуються у науково-дослідних цілях. Припинення права користування такими землями чи вилучення їх із державної власності, здійснюється за погодженням із Верховною радою України. Скаржник також зазначав, що будь-якого рішення власника майна (держави) про передачу земельних ділянок у комунальну власність та акту прийому-передачі майна не існує, і згода Верховної ради України на вилучення земель із державної власності не надавалась.

Згідно з відомостями Державного реєстру прав на підставі оскаржуваних рішень проведено державну реєстрацію права комунальної власності за Острицькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області.

Вказана державна реєстрація проведена, зокрема, на підставі рішення Острицької сільської ради X позачергової сесії VIII скликання від 03.12.2021 № 797-10/21 "Про розгляд клопотання старости Цуренського старостинського округу №1 Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Д.Мельника" Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Д. Мельника, а також під час такої реєстрації були отримані відомості з Державного земельного кадастру, у яких зазначено, зокрема, цільове призначення земельних ділянок - 01.09 для дослідних і навчальних цілей. Відомості про зареєстровані права відсутні.

Отже, Колегією з відомостей Державного реєстру прав та матеріалів скарги встановлено, що оскаржувані рішення не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав, оскільки воно прийнято за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав, а також відповідна державна реєстрація проведена на підставі рішення Острицької сільської ради, яке не відповідає вимогам підпункту "а" пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України. Крім того, така державна реєстрація проведена без рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єктів нерухомого майна з державної у комунальну власність та без акту прийому-передачі майна.

Позивач заявляючи позовні вимоги, посилається на те, що наказ Міністерства юстиції України №4053/5 від 26.09.2022 є протиправним та таким, що прийнятий з порушенням норм ч.5, 6 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.9, п.13 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Кабінету Міністрів України 25 грудня 2015 року № 1128.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК таким способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 37 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Спір у справі виник у зв`язку із порушенням відповідачем ч.5, 6 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.9, п.13 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Кабінету Міністрів України 25 грудня 2015 року № 1128 при прийнятті наказу Міністерства юстиції України №4053/5 від 26.09.2022.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. (стаття 1 цього ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах і в порядку, визначених цим Законом (пункти 1, 4 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Наказом Міністерства юстиції України №4053/5 від 26.09.2022 року частково задоволено скаргу ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" від 22.12.2021 року та скасовано рішення від 20.12.2021 №№62429048, 62429717, 62431154, 62430820, прийняті державним реєстратором Новодністровської міської ради Чернівецької області Дзюбенко Х.П.

Частиною 10 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, відповідно до вимог частини 10 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" прийнято Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (надалі - Порядок №1128), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 2 Порядку №1128 (у редакції чинній станом на час розгляду скарги) передбачено, що для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно із п.9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

У відповідності до ч.6 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Пунктом 13 Порядку №1128 встановлено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Надаючи оцінку доводам учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши визначені у висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції підстави для скасування рішень державного реєстратора, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України Землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Частинами 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України унормовано, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Як встановлено судом вище, згідно із Державним актом на право постійного користування землею серії І-ЧВ №001838 від 26.07.2002 ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" на праві постійного користування належать земельні ділянки з кадастровими номерами: 7320786200:03:002:0066, 7320786200:03:003:0072, 7320786200:02:001:0212, 7320786200:02:001:0211.

У відповідності до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЧВ №001838 від 26.07.2002 землю надано у постійне користування для виробництва сільськогосподарської продукції та здійснення науково-дослідної діяльності.

Пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Положеннями статті 117 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї (ч.1).

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність (ч.2).

Частина перша статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Частиною третьою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції на час прийняття спірних реєстраційних рішень) передбачено, що державний реєстратор, зокрема: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

У відповідності до ч.1 ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.

Згідно з пунктом 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127) для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" також подаються:

1) рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об`єкта нерухомого майна;

2) акт приймання-передачі такого об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до зазначеного вище пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землі, які перебувають у постійному користуванні державних установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, не відносяться до комунальної власності.

Відтак, до відання сільських рад не належить прийняття рішень щодо земельних ділянок державної форми власності, зокрема відносно вчинення дії з реєстрації права комунальної власності на відповідні земельні ділянки державної власності.

Матеріали справи не містять доказів прийняття компетентними державними органами рішень про припинення права постійного користування спірними земельними ділянками. Докази надання державному реєстратору такого рішення та акту приймання-передачі земельної ділянки у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, з огляду на вище викладені вимоги законодавства, суд дійшов висновку, що спірні рішення прийняті державним реєстратором з порушенням вимог пункту 2 частини третьої статті 10, частини першої статті 22, пунктів 3, 4 частини першої статті 24, пункту 13 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частина 1 статті 92 Земельного кодексу України визначає, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з статтею 125, статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 вказала, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

Отже, за відсутності правових підстав для припинення права користування земельною ділянкою, прийняття позивачем рішення №797-10/21 від 03.12.2021 суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак здійснення державної реєстрації на підставі такого рішення суперечить приписам "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Утім, державним реєстратором здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з порушенням ст. 117 Земельного кодексу України, норм пункту 2 частини третьої статті 10, частини першої статті 22, пункту 13 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, не встановлено наявність чи відсутність рішення органу виконавчої влади про передачу цих земель з державної у комунальну власність, не здійснено запит до ГУ Держгеокадастру з питання можливого їх використання органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування, що виключає можливість їх перебування у комунальній власності.

З приводу посилань позивача на те, що на момент державної ресторації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про права інших осіб на вищенаведені земельні ділянки, в тому числі про права постійного користування, а відтак за умови відсутності у Державному реєстрі прав відомостей про власника земельної ділянки державний реєстратор не мала можливості встановити власника майна, переконатися у згоді власника на передачу земельних ділянок позивачу та отримати акти приймання-передачі земельних ділянок, суд зазначає таке.

Так судом встановлено, що дійсно на момент винесення рішення сільською радою була відсутня інформація про зареєстроване право осіб на земельні ділянки з кадастровими номерами 7320786200:03:002:0066, 7320786200:03:003:0072, 7320786200:02:001:0212, 7320786200:02:001:0211.

Однак, дії чи бездіяльність певних осіб ніяким чином не впливають на факт наявності державного акту серії І-ЧВ №001838 на право постійного користування земельною ділянкою та невідповідності положенням Земельного кодексу України рішення Острицької сільської ради №797-10/21 від 03.12.2021.

Окрім того, доводи позивача про відсутність інформації про зареєстроване право на земельні ділянки спростовуються і тим, що Чернівецьким окружним адміністративним від 21.02.2022 у справі № 600/5353/21-а визнано протиправною бездіяльність Державного кадастрового реєстратора, в.о. начальника відділу №2 (м. Герца) Управління у Чернівецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Дабули Деніса Георгійовича щодо не розгляду заяв ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" від 10 вересня 2021 року про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7320786200:02:001:0211, 7320786200:02:001:0212, 7320786200:03:002:0066, 7320786200:03:003:0072 відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області в особі відповідного державного кадастрового реєстратора Відділу №2 (м. Герца) Управління у Чернівецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області розглянути заяви ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" від 10 вересня 2021 року про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7320786200:02:001:0211, 7320786200:02:001:0212, 7320786200:03:002:0066, 7320786200:03:003:0072 відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.

Також судом враховано, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.12.2022 року у справі №926/2446/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 визнано незаконним та скасовано рішення Х позачерговій сесії VIII скликання Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №797-10/21 від 03.12.2021 "Про розгляд клопотань старости Цуренського старостинського округу №1 Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Д.Мельника".

Отже, рішення сільської ради на підставі якого державним реєстратором проведено державну реєстрацію права комунальної власності на землі, які перебувають у користуванні ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" визнано недійсним у судовому порядку та рішенням суду встановлено протиправність рішення сільської ради та незаконність вибуття вказаних земель з державної власності.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку, що спірні рішення від 20.12.2021 №№ 62429717, 62429048, 62431154, 62430820, прийняті державним реєстратором Новодністровської міської ради Чернівецької області Дзюбенко Х.П. з порушенням вимог пункту 2 частини третьої статті 10, частини першої статті 22, пунктів 3, 4 частини першої статті 24, пункту 13 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і обґрунтовано скасовано оскаржуваним наказом.

Щодо доводів позивача про порушення строків розгляду скарги, визначених ч.5 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд зазначає таке.

Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" (п.4 Порядку 1128).

Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Статтею 16 Закону України "Про звернення громадян" розгляд скарги собливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У відповідності до ч.5 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.

У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.

Скарга ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКЕ" від 22.12.2021 була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.12.2021 за № СК-3967-21.

18.08.2022 Колегією Міністерства юстиції України було здійснено розгляд скарги та рішення Міністерства юстиції України, у формі Наказу про задоволення скарги прийнято 26.09.2022.

Суд зауважує, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, коли такі безпосередньо впливають на суть порушених прав.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Відтак, порушення процедури ухвалення того чи іншого рішення може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі №910/1124/22.

Отже, з огляду наявності у спірних правовідносинах спору про право, та те, що вищенаведеними положеннями статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають рішення про задоволення скарги, якщо оскаржувані рішення не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав та наведені процедурні порушення не можуть призвести до іншого результату розгляду скарги ніж задоволення скарги, а відтак і до бажаного для позивача результату, тому наведені доводи позивача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як такі, що не спростовують висновків суду щодо відсутності достатніх підстав для задоволення позовних вимог, а з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про скасування наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 26.09.2022 №4053/5.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до Міністерства юстиції України про скасування наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 26.09.2022 №4053/5.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.06.2023.

Суддя С. О. Турчин