Рішення

від 30.03.2023 по справі 910/11479/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р. м. Київ Справа № 910/11479/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця Большедворського Ігоря Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайавтотранс»

про стягнення 94 299,56 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з Господарського суду міста Києва за встановленою підсудністю надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Большедворського Ігоря Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайавтотранс» про стягнення 94 299,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2022 року відкрито провадження у справі № 910/11479/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.01.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 11.01.2023 року від позивача надійшла заява б/н від 11.01.2023 року про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2023 року підготовче засідання відкладено на 02.02.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 25.01.2023 року від позивача надійшла заява б/н від 25.01.2023 року про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.02.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 910/11479/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2023 року. Розгляд справи відкладався на 30.03.2023 року.

В судове засідання 30.03.2023 року представники сторін не з`явились, позивач подав заяву про розгляду справи без участі його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 30.03.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Фізичною особою-підприємцем Большедворським Ігорем Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайавтотранс» в особі директора Перевознік Марини Володимирівни укладено Договір на перевезення вантажів від 07.02.2022 року №02/02-049 (надалі - Договір перевезення).

У відповідності до п.1.1 Договору перевезення у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов`язання доставляти автомобільним транспортом довірені йому Замовником вантажі, а саме: сільськогосподарську продукцію (згідно з товарно-транспортною накладною), з місця відправлення до пункту призначення згідно з підписаними Сторонами Додатковими угодами до цього Договору, та видавати Вантаж особі, уповноваженій Замовником на одержання Вантажу, а Замовник бере на себе зобов`язання сплачувати послуги за перевезення Вантажу у розмірі та порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору перевезення від 07.02.2022 року та Заявки № 1 від 07.02.2022 року до Договору перевезення від 07.02.2022 року у відповідності до п.1.1 Договору перевезення сторони дійшли згоди про перевезення олії соняшникової з пункту навантаження ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» м. Вінниця у пункт розвантаження - ТОВ «Евері», м. Миколаїв, кількість Вантажу - 274,0 т, вартістю 746,00 грн.

На виконання Договору перевезення вантажів від 07.02.2022 року №02/02-049, Додаткової угоди № 1 до Договору перевезення від 07.02.2022 року та Заявки № 1 від 07.02.2022 року до Договору перевезення від 07.02.2022 року, позивач здійснив 6 (шість) перевезень Вантажу з пункту навантаження - ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» м. Вінниця до пункт розвантаження - ТОВ «Евері», м. Миколаїв, що підтверджується товарно-транспортними накладними, на загальну суму 109 299,56 грн.

Товарно-транспортні накладні були отримані відповідачем 21.09.2022 року.

Гарантійним листом від 13.06.2022 року №59 підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайавтотранс» суму боргу визнано в повному обсязі та гарантовано виконання грошового зобов`язання в термін до 01.07.2022 року.

Однак, у визначений термін умови, викладені в гарантійному листі від 13.06.2022 року №59, не виконані, заборгованість ТОВ «Скайавтотранс» перед ФОП Большедворським І.О.не погашена.

01.07.2022 року відповідачем було лише частково погашено заборгованість на суму 15 000,00 грн.

13.10.2022 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про погашення суми боргу в розмірі 94 299,56 грн. в строк до 19.10.2022 року. Однак, така претензія залишена без відповіді та виконання.

Відповідач в ході розгляду спору відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив, доказів в спростування позовних вимог не надав.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (отримувачу), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір та Додаткова угода є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань.

Відповідач отримав надані позивачем послуги щодо перевезення Вантажу, однак у порушення взятих на себе зобов`язань не у повному обсязі розрахувався за них. Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 94 299,56 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано. Відтак, позовні вимоги у відповідній частині є правомірними, доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 2 481,00 грн.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн., надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу в сумі підлягає зменшенню, оскільки адвокат не брав участі в судових засідання, його правова допомога здебільшого була направлена на виправлення своїх недоліків.

Таким чином, враховуючи критерії реальності, обґрунтованості та пропорційності адвокатських витрат, у відповідності до приписів ч.4 ст.126, ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягають адвокатські витрати в сумі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 126, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Большедворського Ігоря Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайавтотранс» про стягнення 94 299,56 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайавтотранс» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Січових Стрільців, 1, код ЄДРПОУ 39729281) на користь Фізичної особи-підприємця Большедворського Ігоря Олександровича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 94 299,56 грн. боргу, 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 5 000,00 грн. адвокатських витрат.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 14.06.2023 року