Рішення

від 06.06.2023 по справі 925/224/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/224/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

від третіх осіб не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства Юлія

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Водяницька сільська рада, ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство Юлія (вул. Миру, 5, с. Шубині Стави, Звенигородський район, Черкаська область, 19342, код ЄДРПОУ 32316897 ) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890) у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0200; 7121281600:02:003:0201, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176, площею 75,8 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Черкаської області, Звенигородського району, Водяницької сільської ради;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176, площею 75,8 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Черкаської області, Звенигородського району, Водяницької сільської ради шляхом поновлення запису в Поземельній книзі.

В обґрунтування позову представник позивача вказав на те, що селянське (фермерське) господарство «Юлія» як землекористувач не надавав згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176 із нотаріальним засвідченням підпису на такій згоді, як це передбачено ч.6 ст. 79 Земельного кодексу України чим і порушено права позивача. Також заяву про здійснення державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0200 та 7121281600:02:003:0201, які виникли в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176 подано неуповноваженою особою. Відтак за твердженням представника позивача державний кадастровий реєстратор мав би надати відмову у державній реєстрації вищевказаних земельних ділянок.

Ухвалою від 17.03.2022 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 20.04.2022 Господарський суд Черкаської області у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, відповідно до рекомендацій Ради суддів України, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, відклав підготовче засідання до стабілізації ситуації в регіоні, з урахуванням місцезнаходження учасників судового провадження та їх представників.

Ухвалою від 28.02.2023 Господарський суд Черкаської області, беручи до уваги наявність належних умов для здійснення судочинства, призначив підготовче засідання на 09 год. 30 хв. 30 березня 2023 року.

Ухвалою від 30.03.2023 Господарський суд Черкаської області клопотання представника третьої особи 2 про відкладення розгляду справи на іншу дату задовольнив. Підготовче засідання відклав на 09 год. 30 хв. 20 квітня 2023 року.

Ухвалою від 20 квітня 2023 року Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 06 червня 2023 року.

06 червня 2023 року відповідач через підсистему "Електронний суд" направив клопотання, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову селянського (фермерського) господарства Юлія, оскільки позивач наразі не є землекористувачем та орендарем спірних земельних ділянок, тому останній не може звертатися до суду з позовними вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання вчинити дії, адже права даного господарства ніяким чином не порушено. Також у клопотанні зазначено про розгляд справи без участі представника відповідача.

У судове засідання представники учасників справи не з`явились, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Розпорядженням голови Звенигородської районної державної адміністрації від 02.08.2011 року № 168 2011-рп Селянському (фермерському) господарству Юлія надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 75,8 га, розташовану в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

05.08.2011 Звенигородська районна державна адміністрація, як орендодавець, і Селянське (фермерське) господарство Юлія, як орендар, уклали договір оренди землі (далі Договір, а.с. 64 - 67), за умовами п.п. 1. якого орендодавець на підставі розпорядження райдержадміністрації від 02.08.2011 року № 168 2011-рп надав, а орендар прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Водяницької сільської ради за межами с. Водяники (земля резервного фонду).

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передана земельна ділянка площею 75,8000 га.

Відповідно до п.п. 3, 5 Договору на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 980689,79 грн.

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Пунктом 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік використання відповідно до розрахунку орендної плати.

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений їхніми печатками та зареєстрований у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 року за № 712128164000984.

По акту прийому-передачі земельної ділянки від 05.08.2011, за договором № 712128164000984 від 05.08.2011 року, Звенигородська райдержадміністрація здала, а Селянське (фермерське) господарство Юлія прийняло в короткострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 75,8000 га ріллі, яка знаходиться в адміністративних межах Водяницької сільської ради за межами населеного пункту с. Водяники (землі резервного фонду) Звенигородського району Черкаської області (а.с. 13).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2016 у справі № 925/946/16 задоволено повністю позов Селянського (фермерського) господарства Юлія до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, визнано поновленим договір оренди, укладений між Звенигородською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством Юлія, щодо земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташованої в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 № 712128164000984; визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 75,8 га, якою поновлено спірний договір на 5 років - до 05.08.2021.

01.07.2021 року позивач, керуючись нормами ст. 33 Закону України Про оренду землі, звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, запропонував новий строк оренди 20 років і надав згоду на приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства.

Рішенням Водяницької сільської ради восьмої сесії восьмого скликання № 8-64/VIII від 30.07.2021 Про поновлення договору оренди земельної ділянки СФГ Юлія, за заявою СФГ Юлія про поновлення договору оренди від 05.08.2021, вирішено відмовити СФГ Юлія в продовженні договору оренди від 05.08.2011, реєстраційний № 1075575071212, так як лист-повідомлення з поданими документами не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 15, 33 Закону України Про оренду землі.

19.10.2021 Селянське (фермерське) господарство Юлія звернулося в Господарський суд Черкаської області з позовом до Водяницької сільської ради, в якому просило суд:

визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташованої в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між Звенигородською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством Юлія, зареєстрований у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 року № 712128164000984;

визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176.

05 листопада 2021 року Водяницька сільська рада прийняла рішення № 11-169/VІІІ «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», яким вирішила надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 2,000 га в приватну власність для ведення особистого селянського господарства, в адміністративних межах Водяницької сільської ради, яка входить до сформованої земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176.

Відповідно до інформації з довідки Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16.02.2022 державним кадастровим реєстратором Відділу № 1 Задорожком М.В., на підставі поданого проекту землеустрою, розробленого ФОП Петричак Г.В. у 2021 році, 08.12.2021 здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176.

Після поділу утворилися дві ділянки з наступними кадастровими номерами:

- 7121281600:02:003:0200площею 73.8га;

- 7121281600:02:003:0201площею 2,0га.

Підставою для здійснення державної реєстрації вищевказаних земельних ділянок стали заява ОСОБА_1 та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2,000 га гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03).

Інженер - землевпорядник ОСОБА_2 виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2,000 га гр. ОСОБА_1 у власність за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176 на підставі заяви ОСОБА_1 від 27.10.2021 та договору на виконання робіт із землеустрою № 01/27/10пз від 27.10.2021.

В позовній заяві представником позивача зазначено, що проект землеустрою не містить згоди СФГ «Юлія», як землекористувача на поділ земельної ділянки із нотаріальним засвідченням підпису на такій згоді, як це передбачено ч.6 ст. 79 Земельного кодексу України, чим і порушено права позивача. Представник позивача в позовній заяві стверджує, що проект землеустрою розроблено на підставі документів, які містять недостовірні дані та останній не містить згоди СФГ «Юлія» щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176. Також заяву про здійснення державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0200 та 7121281600:02:003:0201, які виникли в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176 подано неуповноваженою особою. Відтак державний кадастровий реєстратор мав би надати відмову у державній реєстрації вищевказаних земельних ділянок.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Приписами статей 13 та 14 Конституції України та статті 324 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

За приписами ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України (далі "ЗК України") формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок (ч. 2 ст. 79-1 ЗК України).

Згідно зі ч. 6 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

За приписами ч. 12 ст. 186 ЗК України у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується землекористувачем.

Відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок повинна включати, зокрема, нотаріально посвідчену згоду на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні).

Можливості внесення до державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу встановлені у ст. 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр ".

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

У разі якщо відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до положень ч. ч. 1-3 ст. 27 вказаного Закону у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

За приписами частини другої статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 7, ст. 9 Закону України "Про державний земельний кадастр", до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, в т.ч. ведення поземельних книг. Державний кадастровий реєстратор формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг.

Згідно ч. 1, 8 ст. 24 вказаного закону, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Частинами 6-8 ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.

Розділом Порядку про Поземельні книги визначено, що дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру (п. 49-51).

Згідно з п. 57-58 Порядку Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 114 Порядку - державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; 3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176 площею 75,8 га після її поділу в Державному земельному кадастрі має статус архівної та відображається на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пункту б) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в т.ч. шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

За приписами ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди.

Відповідно до положень частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 та 30 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на дату державної реєстрації спірного договору оренди землі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Відповідно до частин 8 та 9 статі 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Спори, пов`язані з орендою землі, відповідно до ст. 35 Закону України Про оренду землі, вирішуються у судовому порядку.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що 05.08.2011 Звенигородська районна державна адміністрація, як орендодавець, і Селянське (фермерське) господарство Юлія, як орендар, уклали договір оренди землі, за умовами п.п. 1 якого орендодавець на підставі розпорядження райдержадміністрації від 02.08.2011 № 168 2011-рп надав, а орендар прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Водяницької сільської ради за межами с. Водяники (земля резервного фонду).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2016 у справі № 925/946/16 задоволено повністю позов Селянського (фермерського) господарства Юлія до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, визнано поновленим договір оренди, укладений між Звенигородською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством Юлія, щодо земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташованої в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 № 712128164000984; визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 75,8 га, якою поновлено спірний договір на 5 років - до 05.08.2021.

01.07.2021 року позивач, керуючись нормами ст. 33 Закону України Про оренду землі, звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, запропонував новий строк оренди 20 років і надав згоду на приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства.

Рішенням Водяницької сільської ради восьмої сесії восьмого скликання № 8-64/VIII від 30.07.2021 Про поновлення договору оренди земельної ділянки СФГ Юлія, за заявою СФГ Юлія про поновлення договору оренди від 05.08.2021, вирішено відмовити СФГ Юлія в продовженні договору оренди від 05.08.2011, реєстраційний № 1075575071212, так як лист-повідомлення з поданими документами не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 15, 33 Закону України Про оренду землі.

19.10.2021 Селянське (фермерське) господарство Юлія звернулося в Господарський суд Черкаської області з позовом до Водяницької сільської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2022 у справі № 925/1383/21 у задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства Юлія до Водяницької сільської ради, про визнання договору, укладеного між Звенигородською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством Юлія, щодо земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташованої в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області поновленим, визнання укладеною додаткової угоди відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.12.2021 у справі № 925/1383/21.

Постановою ПАГС від 05.09.2022 рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2022 залишено без змін, тому рішення на момент розгляду даного позову набрало законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України, а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Із викопіювань з Публічної кадастрової карти України, інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вбачається, що 08.12.2021 земельну ділянку кадастровий номер 7121281600:02:003:0176 поділено та сформовано дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та 7121281600:02:003:0200, площею 73,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, судом встановлено, що термін дії Договору оренди від 05.08.2011, укладений між Звенигородською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством Юлія, щодо земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташованої в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області закінчився 05.08.2021, оскільки рішенням Водяницької сільської ради восьмої сесії восьмого скликання № 8-64/VIII від 30.07.2021, а також рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2022 у справі № 925/1383/21 відмовлено позивачу в його поновленні.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

Згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

У разі закінчення строку, на який його було укладено, договір оренди землі припиняється (ст. 31 Закону № 161-XIV).

Отже, судом встановлено, що Селянське (фермерським) господарство Юлія наразі не є землекористувачем та орендарем вищевказаної земельної ділянки.

Суд приходить до висновків, що станом на момент розгляду справи Селянське (фермерським) господарство Юлія не може звертатися до суду з позовними вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування державної реєстрації земельних ділянок, адже права даного господарства ніяким чином не порушено, оскільки термін дії договору закінчився ще 05.08.2021, тому позивач вже не є землекористувачем та орендарем земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176.

Отже, якщо строк дії договору закінчився, власник ділянки має право використовувати свою ділянку без жодних обмежень.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, п.п. 1, 6, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; зміна правовідношення; припинення правовідношення.

Відповідно до приписів ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини справи та вищенаведені приписи законодавства суд вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача, у відповідності до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства Юлія до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 13 червня 2023 року.

Суддя О.В. Чевгуз