Рішення

від 09.06.2023 по справі 161/5818/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5818/23

Провадження № 2/161/2122/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 червня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі Гичці М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимира до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття її з реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, зазначаючи, що гуртожиток, що розташований у АДРЕСА_1 перебуває у державній власності Міністерства оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Володимир.

Під час реалізації своїх функцій КЕВ м. Володимир виявив, що у кімнаті №7 гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 , як дружина військовослужбовця ОСОБА_2 , але фактично там не проживає тривалий час. Згідно звернення ОСОБА_2 до КЕВ щодо зняття з реєстрації колишньої дружини, він розірвав шлюб з ОСОБА_1 в вересні2003року і вона не проживає в гуртожитку з вересня2002року.

А тому просять суд, визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - кімната АДРЕСА_2 та зняти її з реєстрації, стягнути судові витрати з відповідача.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 14.04.2023 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав заяву в якій позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, судові витрати просить стягнути з відповідача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимира КЕВ м.Володимир підпорядковуєтьсяКомандувачу Силлогістики ЗбройнихСил України.Безпосереднє керівництводіяльністю КЕВм.Володимир здійснюєтьсяЦентральним управліннямінженерно-інфраструктурногозабезпечення КомандуванняСил логістикиЗбройних СилУкраїни (а.с.6-14).

Згідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський 16.02.2023року було перейменовано на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир відповідно до Директиви Командувача Сил логістики ЗСУ від 22.11.2022року № Д-370/6739дск (а.с.15-17).

Гуртожиток, що розташований у АДРЕСА_1 перебуває у державній власності Міністерства оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Володимир, що підтверджується копією акта прийняття-передачі основних фондів на баланс, копія з технічного паспорта на службову будівлю військового містечка М055 по АДРЕСА_1 , копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 0710100000:22:208:0038) (а.с.18-19).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.03.11 №59 капітана ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 31.03.2011 (а.с.21).

24.11.2022 ОСОБА_2 звертався з заявою до начальника КЕВ м. Володимир Волинського із заявою про зняття з реєстрації ОСОБА_1 , з якою шлюб розірвано 23.09.2003 та яка не проживає з вересня 2002 року (а.с.22-23).

Факт не проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 з 2002 року та по цей час, що підтверджується наявними в матеріалах справи листом Луцькогорайонного управлінняполіції №2661/50/04-23від23.03.2023рокуі актомвід 19.09.2022року (а.с.24-25).

За змістомстатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною першоюстатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно із частиною третьоюстатті 319 Цивільного кодексу Україниусім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно достатті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідност. 150 ЖК Українигромадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 391 ЦК Українипередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз статей71,72 Житлового кодексу Українидає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановленістаттею 71Житлового кодексуУкраїни строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі№ 760/13113/14-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 758/12823/17, від 19 січня 2022 року у справі №344/9319/19.

Відповідно до п.п.2, 40 Примірного положення про гуртожитки, яке діяло на момент вселення відповідача в гуртожиток, жилі примішення в таких гуртожитках призначались лише для тимчасового проживання громадян на період роботи чи навчання на підприємстві, в установі чи організації і надавались за спільним рішенням адміністрації та профкому підприємства, установи, організації, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу і вибули з них. підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм

було надано у зв`язку з роботою чи навчанням.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1985року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» та згідно зі ст.107 ЖК наймач або член його сім?ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. Громадяни, відсутні у місці постійного проживання за умовами і характером роботи (члени екіпажів суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій та інші працівники, діяльність яких пов`язана з постійним пересуванням), у період її виконання можуть бути визнані на підставі ст.107 ЖК такими, що втратили право користування жилим приміщенням, з якого вони вибули у зв`язку з цією роботою. Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної підстави, передбаченої ст.71 або ст.107 Житлового кодексу.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не проживає у вказаній кімнаті понад встановлений законом строк збереження права користування нею, поважних причин непроживання чи доказів щодо чинення їй перешкод у користуванні такою, суду не надано. Таким чином, позовні вимоги позивача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимира про визнання відповідача ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є підставними та обґрунтованими, а тому суд приходить до висновку про їх задоволення.

Щодо позовних вимог про зняття з реєстрації ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення.

При цьому, зняття з реєстрації місця проживання (перебування) здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) (п. 3 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад»).

Із вищевикладеного слідує, що суд не може підміняти інший орган, уповноважений здійснюватизняття з реєстрації місця проживання (перебування)і перебирати на себе повноваженняорганів реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги прозняття відповідача з реєстраційного обліку.

Дане судове рішення слугує підставою для звернення до відповідних органів реєстрації для зняття відповідача з реєстрації її місця проживання (перебування).

Отже, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимира про зняття з реєстрації ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, оскільки втрата права на житло і є підставою для внесення даних про зняття особи з реєстраційного обліку.

За правилами ч.1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З вищевикладеної норми закону слідує, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 2684,00 грн. понесені при сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Квартирно-експлуатаційноговідділу м.Володимира до ОСОБА_1 провизнання особитакою,що втратилаправо користуванняжилим приміщеннямта зняттяїї зреєстрації -задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням кімната АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимира 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимира, код ЄДРПОУ 07516184, місцезнаходження: 44701, м. Володимир, вул. Академіка Глушкова, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк