Ухвала

від 14.06.2023 по справі 303/5397/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/5397/23

2/303/814/23

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14 червня 2023 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 , до Мукачівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Мукачівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Встановлено, що позовну заяву підписано адвокатом Продан О.В., яка на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів позивачів подала ордер № 1091093, дата видачі ордера 13.06.2023 року.

За приписами ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Виходячи зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.

У договорі про надання правової допомоги закріплюється обсяг повноважень адвоката, а також вказуються обмеження щодо вчинення певних дій. Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Тобто, ордер є документом, який лише посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, тоді як увесь обсяг повноважень адвоката діяти від імені клієнта обумовлюється предметом договору про надання правової допомоги та колом визначених в ньому повноважень адвоката.

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41, встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Відповідно до п.п. 12.2. п. 12 зазначеного Положення, ордер має містити прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога.

У зв`язку з цим встановлено, що особі, якій надається правова допомога, в ордері № 1091093 від 13.06.2023 року зазначено ОСОБА_4 .

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ст. 42 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. В той же час, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч. 1 ст. 47 ЦПК України).

Позивачами у цій справи є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які народилися у 2007 році та на час звернення до суду є неповнолітніми. Законним представником позивачів є їхня матір ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

Водночас суд звертає увагу, що цей позов, враховуючи зміст позовних вимог, подано неповнолітніми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 , проте у вказаному вище ордері відсутні відомості про надання правової допомоги зазначеним дітям, а до позову не долучені докази того, що у порядку ч. 3 ст. 59 ЦПК України законний представник ОСОБА_3 доручила адвокату Продан О.В. представляти саме інтереси дітей. Відтак, позов підписано особою, яка не має права його підписувати.

В доповнення суд враховує позицію Верховного Суду, зроблену у постанові від 16.06.2021 року (справа № 369/13467/20), про те, що неповнолітня особа, яка досягла 14-річного віку, може укладати договір з адвокатом виключно за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Однак, відсутність такої згоди не нівелює правових наслідків укладення такого договору та наділення адвоката повноваженнями на представництво, окрім випадків визнання такого договору недійсним у судовому порядку. У випадку представництва у суді малолітньої особи адвокат повинен надати суду докази наявності згоди її батьків на укладення договору про надання правничої допомоги. Під час представництва особи, яка досягла 14-ти років, адвокат надає суду документи, що підтверджують повноваження на представництво (ордер, довіреність), без необхідності подання згоди батьків на укладення договору з таким адвокатом. При цьому суд не може вимагати пред`явлення договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень на представництво особи, яка досягла 14-ти років.

З наведеного слід зробити висновок про те, що під час представництва особи, яка досягла 14-ти років, адвокат надає суду документи, що підтверджують повноваження на представництво (ордер, довіреність) саме неповнолітніх, а не їхніх законних представників як є у цьому випадку.

Положеннями п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що заява повертається, зокрема, у випадках коли заяву подано особою, яка не має права її підписувати.

Таким чином в сукупності встановлено, що адвокат, як представник позивачів, не надав належно оформленого ордера на підтвердження своїх повноважень, а відтак таку позовну заяву слід повернути позивачам на підставі 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Між тим, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 , до Мукачівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.М.Заболотний