Рішення від 13.06.2023 по справі 755/1707/23

Справа №:755/1707/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Яровенко Н.О., в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський Відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Десята Київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Дніпровського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про зняття арешту з майна, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 виданого Дніпровським у м.Києві Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві. До спадкового майна належить частина кв. АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік ОСОБА_4 , свідоцтво про смерть НОМЕР_2 видане Київським міським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ). До спадкового майна належить частина кв. АДРЕСА_1 . Під час підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину було виявлено накладений арешт на частини квартири АДРЕСА_1 накладено арешт відповідно до постанови АК №462905 від 25.04.2005 року Державної виконавчої служби Дніпровського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження. Заборона вносилась до Державного реєстру речових прав 28.04.2005 року за № 1930692 Десятою Київською державною нотаріальною конторою. 22 лютого 2022 р. у зв`язку із зазначеними обставинами приватним нотаріусом Ліфановою І.О. було повідомлено позивача про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частини кв. АДРЕСА_1 до зняття арешту з об`єкту спадкування. Водночас, на сайті «Автоматизована система виконавчого провадження» (asvpweb.minjust.gov.ua) відсутні відомості щодо відкритих виконавчих проваджень відносно боржника, а також будь-яка інформація щодо виконавчих проваджень виконавчих проваджень. На підставі викладеного, позивачка просить суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського управління юстиції від 25.04.2005 року, реєстраційний номер обтяження № 1930692.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Київ від 10 лютого 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлені учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач ОСОБА_2 ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 10 лютого 2023 року разом із доданими до неї документами відповідачем не отримав, про що свідчить конверт який повернувся на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Третя особа: Дніпровський ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 10 лютого 2023 року разом із доданими до неї документами отримали 20 лютого 2023 року, що підтверджується зворотнім поштовим-повідомленням.

Третя особа: Десята Київська державна нотаріальна контора ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 10 лютого 2023 року разом із доданими до неї документами отримали 20 лютого 2023 року, що підтверджується зворотнім поштовим-повідомленням.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрували шлюб Троєщинською сільською радою Броварського району Київської області 05 серпня 1978 року, про що зроблен відповідний актовий запис №56, свідоцтво серії НОМЕР_3 . Прізвище після одруження чоловіка: ОСОБА_4 , дружини: ОСОБА_1 . (а.с.16)

За період шлюбу з`явилася спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виданий Троєщинською сільською радою Броварського району Київської області, про що зроблений актовий запис № 57.

Згідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що зроблен відповідний актовий № 143, свідоцтво серії НОМЕР_2 .

Згідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований Дніпровським районним в м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Голоного територіального управління юстиції у м. Києві, про що зроблений відповідний актовий запис № 1077.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24 лютого 2000 року нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в рівних долях.

Спадкоємцем після смерті чоловіка ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 відповідно до чинного законодавства є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка подала заяву від 01 вересня 2021 року на прийняття спадщини, а саме: на нерухоме майно АДРЕСА_1 .

Під час вчинення позивачкою нотаріальних дій, нею було виявлено, що вона не може оформити спадщину після смерті сина ОСОБА_3 на частину нерухомого майна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у відповідному реєстрі обтяжень наявна заборона на відчуження вищезазначеногої частини майна, яке належало її сину.

Так, листом № 14/02-14 від 22 лютого 2022 року Київським міським нотаріальним округом приватного нотаріуса Ліфанової І.О. повідомлено, що для оформлення права на спадщину та одержання свідоцтв про право на спадщину, необхідно звернутися до відповідного Відділу Державної виконавчої служи для зняття вищевказаного арешту та/або до суду.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що на частини кв. АДРЕСА_1 зареєстровано тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 1930692 на підставі постанови, АК №462905, 25 квітня 2005 року ВДВС, заборона № 78.

22 грудня 2021 року № 103896 Дніпровським ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено ОСОБА_1 на її звернення від 19 листопада 2021 року, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень, встановлено, що виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 станом на 22 грудня 2021 року на виконання у відділенні не перебувають. Можливості зняття арешту в межах виконавчого провадження не виявляється за можливе, оскільки за 2005 рік відсутні дані в Автоматизованій системі виконавчих документів

Позивачка в інший спосіб, крім скасування арешту в судовому порядку захистити своє порушене право не може.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Вимоги позивачки, що ґрунтуються на її праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

На сьогодні позивачка, яка прийняла спадщину, має намір оформити свідоцтво про право на спадщину, проте через наявність арешту на спадкове майно, позбавлена можливості це зробити. Таким чином, безпідставно накладений арешт на спадкове майно порушує право спадкоємця, позивача у справі, на отримання свідоцтва про спадщину.

Згідно зі ст. 1218, ч.5 ст.1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

На даний час відсутні будь-які стягнення за виконавчими документами з померлого сина позивачки - ОСОБА_3 .

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

В прохальній частині позову позивач просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського управління юстиції від 25 квітня 2005 року, реєстраційний номер обтяження №1930692.

Однак, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що арешт накладено на частини квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 .

Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арештів (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача на отримання спадщини, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з частини квартири АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 197-200, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 328 ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження", -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський Відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Десята Київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Зняти арешт з частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , накладеного на підставі постанови АК № 462905 про арешт майна боржника від 25.04.2005 року, виданої Дніпровським Відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Повний текст виготовлено 13 червня 2023 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Дніпровський Відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 35011660, адреса місцезнаходження: м. Київ,вул. Сверсюка 15.

Третя особа: Десята Київська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бажова 13/9.

Суддя Н.О.Яровенко