Ухвала

від 13.06.2023 по справі 140/13386/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/13386/23 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Костюкевич С.Ф., вивчивши позовну заяву Приватного підприємства «Ковель-Будпостач» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ковель-Будпостач» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2022 №7161743/32232319 про відмову в реєстрації податкової накладної №344 від 30.12.2021 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №344 від 30.12.2022.

Так, відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У даній справі подано позовну заяву, в якій заявлено дві вимоги немайнового характеру: визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання здійснити реєстрацію в ЄРПН.

При визначенні розміру судового збору суд керується Законом України Про судовий збір з урахуванням судової практики Верховного Суду, викладеної в ухвалах від 23 липня 2020 року по справі №400/2907/19, від 11 вересня 2020 року по справі №200/1999/20-а з розгляду аналогічної категорії спорів.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову включає дві немайнові вимоги: перша вимога - визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН за яку ставка судового збору становить 2 684,00 грн; друга - зобов`язання здійснити реєстрацію в ЄРПН 2 684,00 грн. Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 5 368,00 грн.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 18.04.2023 № 8945 про сплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн., тобто у меншому розмірі як це передбачено законом.

Таким чином, позивачу потрібно доплатити судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина 2 статті 44 КАС України).

Частинами першою-другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, строк оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122 КАС України і становить три місяців з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги.

Така позиція узгоджується з відповідними висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 та в постановах Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №200/1709/20-а, від 12.08.2021 у справі № 240/2395/21, від 05.08.2020 у справі №440/3000/19.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2022 №7161743/32232319, яке є предметом судового оскарження, було оскаржене позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 07.09.2022 №38923/32232319/2 скаргу Приватного підприємства «Ковель-Будпостач» було залишено без задоволення, а вищезазначене рішення без змін.

Суд звертає увагу, що про вказане рішення позивач повинен був дізнатися у день його прийняття з огляду на те, що такі рішення у вигляді електронних документів невідкладно надсилаються платникам податків.

Позивач не заперечує отримання спірного рішення та рішення за результатами розгляду скарги на спірне рішення в електронному кабінеті.

Відтак останнім днем строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2022 №7161743/32232319 про відмову в реєстрації податкової накладної №344 від 30.12.2021 є 08.12.2022.

З цим позовом до суду, предметом оскарження якого є рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2022 №7161743/32232319 про відмову в реєстрації податкової накладної №344 від 30.12.2021, позивач звернувся лише 08.06.2023, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Таким чином, позивач пропустив встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У поданій до суду заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду приватне підприємство «Ковель-Будпостач» вважає, що строк звернення до суду підлягає поновленню у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану на території України, який низкою указів Президента України був продовжений, зокрема указом від 06.02.2023 №58/2023 з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб. Також позивач звертає увагу, що оскаржуване рішення були отримане виключно через електронний кабінет, функціонування якого, як і власне і саме енергопостачання у м. Ковелі, суттєво обмежувалось та здійснювалось із значними перебоями аж до його повного відключення, оскільки починаючи з 11-12 жовтня 2022 року по 16 лютого 2023 року територія України зазнавала масованих ракетних ударів з боку Російської Федерації, що призвело до енергетичного блекауту у листопаді 2022 року. Зокрема м. Ковель піддавалося ракетним ударам 22.10.2022 та 15.11.2022 внаслідок яких об`єкт енергетики отримав серйозні пошкодження та відновленню не підлягав, і особливо район міста, не знаходиться товариство (м. Ковель, вул. Ветеранів, 27), де енергопостачання у повному чи частковому вигляді фактично не було протягом кількох місяців.

Такі причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом позивач просить визнати поважними та поновити пропущений строк.

На думку суду, наведені позивачем у заяві про поновлення пропущення строку обставини не є такими, що перешкоджали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду з даним адміністративним позовом в межах встановленого строку, з огляду на наступне.

Суд вказує, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Рішення Державної податкової служби України від 07.09.2022 №38923/32232319/2, яким скаргу Приватного підприємства «Ковель-Будпостач» на оскаржуване рішення було залишено без задоволення надіслане в електронному кабінеті платника податку 07.09.2022, відтак останнім днем строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2022 №7161743/32232319 про відмову в реєстрації податкової накладної №344 від 30.12.2021 є 08.12.2022.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався, зокрема Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

Позивачем не надано належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з даним позовом. При цьому, військовий стан на територій України діяв і на день звернення позивача до суду 21.04.2023.

Суд звертає увагу, що позивач знаходиться в м. Ковелі Волинської області, мешканцям якого і юридичним особам, що там знаходяться, воєнний стан, як свідчить документообіг Волинського окружного адміністративного суду, жодним чином не перешкоджав звертатися з процесуальними документами (позови, заяви, клопотання) до суду.

Крім того, позивач зазначає, що енергетичний блекаут внаслідок масованих ракетних ударів по території України відбувся в листопаді 2022 року, проте з даним позов позивач звернувся лише 08.06.2023.

Отже, наведені причини не можна вважати такими, що об`єктивно перешкоджали позивачу звернутися до суду із цим позовом в межах строку, встановленого частиною четвертою статті 122 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також, приписами статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються, серед іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Однак в порушення наведеного, позовна заява не містить посилання на обставини, що обґрунтовують позовні вимоги та зазначення доказів, що підтверджують такі обставини.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: нової редакції позовної заяви із наведенням обставин, що обґрунтовують позовні вимоги та зазначення доказів, що підтверджують такі обставини; заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази на їх підтвердження; оригіналу відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо) про сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Ковель-Будпостач» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя С.Ф. Костюкевич