Ухвала
від 14.06.2023 по справі 160/11079/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 червня 2023 рокуСправа № 160/11079/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у місті Дніпрі заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

1.23.05.2023 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про:

-визнання протиправним та скасування рішення від 25.11.2021 № 3420608/30701069 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

-зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода», а саме: податкову накладу № 68 від 28.10.2021 на загальну суму 4499520 грн.

2.Ухвалою суду від 29.05.2023 позов залишено без руху у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду та неподанням клопотання про його поновлення, надано строк на усунення недоліків.

3.08.06.2023 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

ІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ ПОЗИВАЧЕМ ЗАЯВИ ПРО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ

4.Позивач просить поновити строк подачі позовної заяви, як такий, що пропущений з поважних причин, а саме:

- в Україні запроваджено з 12.03.2020 карантин, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211;

- Законом України № 530-IX від 17.03.2020 введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- Законом України № 540-IX від 30.03.2020 розділ VІ «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»;

- у розділі VІ «Прикінцеві положення» КАС України, у редакції Закону від 30.03.2020 № 540-IX, перелічені статті цього Кодексу, які визначають строки звернення до адміністративного суду. І цей строк продовжено для всіх суб`єктів адміністративних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);

- подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 679/1136/22;

- Законом України № 540-IX від 30.03.2020 внесено зміни до ПК України, а саме до пункту 52-8: «Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року»;

- Законом України № 540-IX від 30.03.2020 ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину»;

- строк карантину продовжувався постановами Кабінету Міністрів України до 30.04.2023;

- виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників адміністративних правовідносин, просимо суд врахувати, що розділ VІ «Прикінцеві Положення» КАС України щодо продовження під час карантину строків звернення до адміністративного суду, підлягає застосуванню;

- отже, строк звернення з вимогою про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії не є пропущеним, зважаючи на запровадження Урядом України 12.03.2020 карантину;

- зазначене також підтверджуються висновком Верховного Суду у постанові від 19.04.2023 у справі № 199/782/21.

- на офіційному сайті ТПП України, зазначено наступне: «з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується». Даний лист, особа, яка порушує свої зобов`язання у зв`язку з обставинами пов`язаними із військовою агресією проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін, для можливості обґрунтування перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спорів мирним шляхом;

- позивачем наведено підстави які є об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від волі позивача. Також після блокування податкової накладної позивачем було вжито всіх достатніх заходів, таких як: надання пояснень, надання первинної документації, підтверджуючих доказів ведення своєї господарської діяльності. Зазначені докази були надані відповідачу задля розблокування накладних та зняття статусу «ризиковості»;

- пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення;

- поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином;

- коронавірусна хвороба та введення воєнного стану досить вплинули на господарську діяльність позивача, оскільки було встановлені певні обмеження, що містилися як в законодавчих актах про COVID-19, так і в законодавчих актах про воєнний стан.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

5.Позивач оскаржує рішення від 25.11.2021 № 3420608/30701069 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, скориставшись процедурою досудового оскарження.

6.Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.12.2021 № 59380/30701069/2 скаргу платника податків залишено без задоволення, а рішення комісії від 25.11.2021 № 3420608/30701069 без змін, та таке рішення направлено в електронний кабінет платника податків в день його прийняття 24.12.2021.

7.Оскільки процедура адміністративного оскарження закінчилася 24.12.2021, а позовна заява направлена до суду засобами поштового зв`язку 18.05.2023, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду із цим позовом.

8.Надаючи оцінку заявленим позивачем доводам, покладеним в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, суд виходить з наступного.

щодо карантину, як форс-мажорних обставин

9.Частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: … карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України… .

10.Засвідчення форс-мажорних обставин віднесено до компетенції торгово-промислових палат шляхом видачі відповідного сертифіката, відповідно до частини першої статті 14-1 вказаного Закону.

11.Однак, звернення до суду не є обов`язком позивача згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а є його правом, яке реалізується у відповідності до процесуальних норм закону.

12.Отже, посилання позивача на запровадження карантину, як наявність форс-мажорних обставин, з метою підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, є помилковим.

щодо воєнного стану, як форс-мажорних обставин

13.Позивач посилається на офіційний вебпортал ТТП України на якому розміщено для роздрукування лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким підтверджено військову агресію російської федерації проти України з 24.02.2022, яка є надзвичайною, невідворотною та об`єктивною обставиною для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

14.Таким чином, як у вищевказаному Законі, так і листі ТТП України йдеться про зв`язок певних обставин із неможливістю виконання зобов`язання / обов`язку особи, коли як звернення до суду є правом особи.

щодо карантину та пункту 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України

15.Суд погоджується з доводами позивача про продовження строку звернення до адміністративного суду на строк дії такого карантину пунктом 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України, у редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020.

16.Однак, з 17.07.2020 набрали чинності зміни до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України відповідно до Закону від 18.06.2020 № 731-ІХ, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

17.Таким чином, строки звернення до суду, встановлені статтею 122 КАС України були продовжені з 12.03.2020 по 06.08.2020.

18.Заявлений спір виник після 24.12.2021, дня закінчення процедури адміністративного оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

19.При цьому, чинна на день звернення до суду редакція пункту 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи, поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

20.Суд зазначає, що позивач наводить лише посилання на вищевказану норму, однак не заявляє які саме введені у зв`язку з карантином обмеження з 25.12.2021 по 18.05.2023 зумовили неможливість для позивача своєчасно звернутись до суду із цим позовом.

21.Таким чином, позивачем не заявлено, а судом не встановлено наявність поважних причин, зумовлених карантинними заходами, що об`єктивно унеможливили своєчасне звернення до суду.

щодо постанови Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 769/1136/21

22.У постанові від 07.09.2022 у справі № 769/1136/21 (ЄДРСР 106190914), Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув питання додержання строку звернення АТ КБ «Приватбанк до Нетішинського міського суду Хмельницької області із позовом до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суд касаційної інстанції у цій справі зробив правовий висновок, що останнім днем звернення до суду з позовом у межах строку позовної давності було 26.09.2020, а Закон України від 30.03.2020 № 540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02.04.2020, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12.03.2020.

23.Таким чином, судом касаційної інстанції надано оцінку застосуванню строку позовної давності у цивільних правовідносинах, які врегульовані ЦК України та ЦПК України, однак у цій справі позивач звернувся із адміністративним позовом, та вказаними нормативними актами не регулюються питання строку звернення до адміністративного суду.

щодо пункту 52-8 підрозділу 10 розділу XX ПК України

24.Суд зазначає, що пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо певних скарг платників податків.

25.Оскільки позивач звернувся до суду для судового оскарження рішення податкового органу, яке не є процедурою адміністративного оскарження, доводи позивача про зупинення перебігу строку звернення до суду із цим позовом, з посиланням на вищевказану норму права, є помилковими.

щодо продовження строків, визначених окремими статтями ЦК України

26.Суд вважає незастосовними до цієї справи пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

27.Так, відповідно до статті 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

28.До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

29.Таким чином, як спірні правовідносини, так і строк звернення до адміністративного суду не регулюються цивільним законодавством.

30.При цьому, статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки, статтею 258 визначено спеціальну позовну давність, статтею 362 - переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності, статтею 559 - припинення поруки, стаття 681 - позовна давність, що застосовується до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару, стаття 782 - право наймодавця відмовитися від договору найму, статтею 786 - позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму, статтею 1293 - право на оскарження дій виконавця заповіту, відповідно.

щодо постанови Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 199/782/21

31.У постанові від 19.04.2023 у справі № 199/782/21 (ЄДРСР 106190914) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув питання переривання трирічного строку позовної давності у справі за позовом фізичної особи до Дніпровської міської ради, інших осіб, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора.

32.Оскільки у цій справі надано оцінку застосуванню строку позовної давності для звернення до суду цивільної юрисдикції, на підставі відповідних норм цивільного та цивільного процесуального законодавства, висновки суду касаційного суду у вищевказаній справі не можуть бути застосовані при розгляді питання строку звернення до суду із цим позовом, у зв`язку із чим посилання позивача на вказану постанову, є помилковими.

щодо введення воєнного стану

33.Надаючи оцінку доводам позивача про те, що пропуск строку на подання позову пов`язаний з введенням воєнного стану, суд зазначає, що питання поновлення строку на звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних з введенням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

34.Однак, лише сам факт введення воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду в усіх абсолютно випадках, особливо, якщо початок такого строку обчислюється з дати, що передує введенню воєнного стану.

35.Після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на звернення до адміністративного суду, та їх обчислення до КАС України не вносились.

36.За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску процесуального строку за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

37.Отже, посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу підприємства, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку.

38.Позивач не зазначає, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне подання позову про оскарження рішення від 25.11.2021 № 3420608/30701069 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не доводячи при цьому причинного зв`язку між існуванням вказаних обставин та пропуском такого строку.

39.При цьому, оскільки позивач скористався досудовою процедурою вирішення спору шляхом оскарження такого рішення в адміністративному порядку, та отримав рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.12.2021 № 59380/30701069/2, обчислення строку звернення до суду із цим позовом почалось за два місяці до введення воєнного стану.

VI. ВИСНОВКИ СУДУ

40.Питання строку звернення до суду платника податків із позовом до контролюючого органу про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних неодноразово розглянуто Верховним Судом, у тому числі у постанові від 16.05.2023 у справі № 500/2322/22.

41.Зокрема, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

42.Як зазначено вище, позивач оскаржує рішення від 25.11.2021 № 3420608/30701069 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, скориставшись процедурою адміністративного оскарження, та 24.12.2021 прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 59380/30701069/2.

43.Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

44.Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) вчинення процесуальних дій, зокрема щодо звернення до суду. Для цього особа, зацікавлена у позові, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

45.Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

46.Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

47.Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

48.Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

49.Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

50.Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

51.Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

52.Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не наводить об`єктивних причин, які перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду із цим позовом, відповідних доказів до заяви не надає, у зв`язку із чим суд зазначає про відсутність поважних причин, що перешкоджали зверненню до суду позивача у період з 25.12.2021 по 18.05.2023, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.

53.Відповідно до частини першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

54.Керуючись статтями 122, 123 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

55.Визнати неповажними заявлені причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

56.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути.

57.Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати/видати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

58.Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

59.Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.06.2023
Оприлюднено16.06.2023
Номер документу111530777
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —160/11079/23

Ухвала від 14.06.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Верба Ірина Олександрівна

Ухвала від 29.05.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Верба Ірина Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні