Ухвала

від 14.06.2023 по справі 320/13710/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 червня 2023 року Київ№ 320/13710/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатек Сек`юриті» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатек Сек`юриті» звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неприйняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати ПН позивача № 2 від 31.01.2021 та № 1 від 31.03.2021 в ЄРПН.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Адміністративний позов не відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

У силу положень пунктів 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Прохальна частина позову містить вимогу про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неприйняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН щодо поданих позивачем ПН № 2 від 31.01.2021 та № 1 від 31.03.2021.

Як свідчать матеріали позовної заяви, ПН № 2 від 31.01.2021 подана на реєстрацію 19.02.2021, що підтверджено відповідною квитанцією, а ПН № 1 від 31.03.2021 19.04.2021, що також підтверджено квитанцією.

Проте, матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску, оскільки в силу вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Разом із тим, прохальна частина позову (пункт 1) містить прохання визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом та поновити строк, а в тексті позовної заяви позивач зазначає, що пропуск строку звернення до суду обумовлений введенням на території України 24.02.2022 воєнного стану.

Із приводу наведених обставин, суд звертає увагу на таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжено.

Проте зміст позовної заяви не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також, позивачем не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок запровадженого воєнного стану.

Суд констатує, що саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.

При цьому позивач не вказав обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду, як до введення воєнного стану, так і після його введення, та не надав відповідних доказів, пославшись лише на Указ Президента України щодо введення воєнного стану.

Крім того, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв`язку, або нарочно безпосередньо до суду, з урахуванням того, що суд із початку введення воєнного стану не припиняв своєї діяльності.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, суд не вбачає в повідомлених позивачем обставинах із посиланням на введення воєнного стану, підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Судом також не беруться до уваги твердження позивача про поважність пропуску строку звернення до суду з підстав попереднього оскарження рішення про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та очікування судового рішення про виключення позивача із цього переліку, оскільки оскарження рішення про віднесення товариства до переліку ризикових платників податку не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду із цими позовними вимогами.

Частиною другою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись засобами поштового зв`язку 15.03.2023 до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Матеріали позовної заяви не містять належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а повідомлені в позові причини його пропуску суд не визнає поважними.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Крім того, позивачем у позові заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, із приводу чого суд звертає увагу на таке.

У силу вимог статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

У той же час, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 167 цього Кодексу, і мають відповідати їй.

Разом із тим, у силу вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Стаття 160 Кодексу регулює вимоги до позовної заява, яка має відповідати положенням цієї статті, та в якій не міститься жодного положення щодо того, що в позовній заяві окрім викладу вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування, можливо заявляти будь-які клопотання (заяви) тощо.

У той же час, положеннями частини п`ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Позивачем вказані вимоги процесуального закону залишені поза увагою.

У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, із прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, а саме: визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неприйняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та зобов`язання ДПС України зареєструвати 2 (дві) окремі податкові накладні.

Отже при зверненні до суду із цим адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити 8052, 00 грн. судового збору за шість вимог немайнового характеру.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;

- оригіналу документа про сплату 8052, 00 грн. судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатек Сек`юриті» залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.