КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2023 року м. Київ № 320/15862/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву ТОВ "МЕТАЛОЦЕНТР ВІКАР" до Головного Управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "МЕТАЛОЦЕНТР ВІКАР" з позовом до Головного Управління Державної податкової служби у Київській області в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень від 09.11.2021 №0267851809, від 02.12.2021 №028976189, від 03.02.2022 №0030501809, №03.02.2022 №0030601809, від 12.10.2022 №0086850407, від 14.10.2022 №0088960407, від 14.02.2023 №0026510407, від 14.02.2023 №0026520407, від 28.10.2022 №0034480407.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 КАС України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та / або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
Також Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року, що ухвалена у справі №160/11673/20, зазначив, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до матеріалів справи предметом оскарження у цій адміністративній справі є прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 09.11.2021 №0267851809, від 02.12.2021 №028976189, від 03.02.2022 №0030501809, №03.02.2022 №0030601809, від 12.10.2022 №0086850407, від 14.10.2022 №0088960407, від 14.02.2023 №0026510407, від 14.02.2023 №0026520407, від 28.10.2022 №0034480407.
Водночас, позивач звернувся до суду 04.05.2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- заяви, про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду та доказів на підтвердження вказаних обставин.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ТОВ "МЕТАЛОЦЕНТР ВІКАР" до Головного Управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду:
- заяви, про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду та доказів на підтвердження вказаних обставин.
У зв`язку із не достатнім фінансуванням Київського окружного адміністративного суду всі витребувані судом документи подати до суду через канцелярію суду.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лиска І.Г.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2023 |
Оприлюднено | 16.06.2023 |
Номер документу | 111531441 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лиска І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні