Ухвала

від 12.06.2023 по справі 340/3460/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 червня 2023 року м. Кропивницький справа № 340/3460/23

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Заваллівської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області (26334, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Завалля, вул. Соборна, 10, код ЄДРПОУ - 04366749)провизнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати відмову Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, викладену у витягу з протоколу 12 сесії Могильненської сільської ради 8-го скликання щодо вирішення питання про передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (паю) площею 3,5634 га., в тому числі по угіддях: рілля- 3,5634 га., кадастровий номер 3521155300:02:000:0016 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01) за рахунок розпайованих земель ВАТ «Промінь» за межами населеного пункту на території Заваллівської селищної ради незаконною;

- зобов`язати Заваллівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області на найближчій сесії Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області розглянути заяву ОСОБА_1 щодо вирішення питання про передачу у власність земельної ділянки (паю) площею 3,5634 га., в тому числі по угіддях: рілля- 3,5634 га., кадастровий номер 3521155300:02:000:0016 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01) за рахунок розпайованих земель ВАТ «Промінь» за межами населеного пункту на території Заваллівської селищної ради.

Враховуючи перебування головуючого судді Жука Р.В. у відпустці, розгляд питання про відкриття провадження у справі було відкладено.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, встановлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ознайомившись із позовною заявою судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах Стаббігс на інші протии Великобританії, Девеер протии Бельгії.

До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

В даному випадку позивачкою оскаржується рішення Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області від 23.09.2021 року, а до суду звернулась лише 29.05.2023 року.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду представником позивачки не подано.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Згідно правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №389/1042/17 (2-а/389/47/17) «… Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічна позиція щодо пропуску строку звернення до суду з адміністративними позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 (К/9901/1172/17) та від 07 березня 2018 року у справі №664/51/17 (К/9901/30405/18).».

З огляду на викладене, суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Так поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами; чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, суддя зазначає, що позивачем було пропущено 6-ти місячний строк звернення до суду та не подано обґрунтованого клопотання про його поновлення.

Суд звертає увагу, що позовна заява не містить обґрунтованих пояснень та доказів на їх підтвердження, що перешкоджало позивачу без зайвих зволікань звернутись до суду у встановлений строк за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір №3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:

- якщо подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 26840,00 гривень;

- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1073,60 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 13420,00 гривень.

За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:

- якщо подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684,00 грн.;

- якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1073,60 гривень.

Частиною 3 статті 6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, в якому пред`явлено дві позовні вимоги одна з яких є похідною, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, складає 1073,60 грн.

Доказів сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. суду не надано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.

Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача суду також не надано.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Кіровоградського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.kr.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір», а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку та додати докази на підтвердження поважності причин його пропуску, а також, доказів сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. чи доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. ЖУК