Рішення

від 01.06.2023 по справі 380/9045/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9045/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Гавінської М.В.,

представника позивача Іваненко О.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного підприємства «Лев-6» Прокопів Н.В.,

представника відповідача Стефаніва І.І.,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району» не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного підприємства «Лев-6» та Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району», про визнання протиправним та скасування висновку та вимоги,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-12-22-006096-b, та вимогу щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладених договорів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що встановлені відповідачем у спірному висновку порушення законодавства у сфері публічних закупівель не підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на обставинах, які не відповідають дійсності та суперечать положенням чинного законодавства.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 08.08.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву (вх. номер 56736), в обґрунтування якого зазначено, що в ході моніторингу встановлено порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель та зобов`язано позивача усунути такі порушення. Вважає, що оскаржуваний висновок прийнято на підставі, в межах повноважень і у спосіб, визначений законодавством України, тому підстави до його скасування відсутні.

Ухвалою суду від 05.09.2022 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Тернопільському окружному адміністративному суду (46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 6) забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника відповідача. Представнику відповідача прибути до Тернопільського окружного адміністративного суду для участі в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №380/9045/22, яке відбудеться 26.09.2022 о 13:30 год.

Протокольною ухвалою суду від 26.09.2022 клопотання представника позивача задоволено та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Приватне підприємство «Лев-6» та Львівське комунальне підприємство «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району». Запропоновано третім особам у порядку, визначеному КАС України подати пояснення щодо позовних вимог.

Ухвалою суду від 29.09.2022 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Тернопільському окружному адміністративному суду (46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 6) забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника відповідача. Представнику відповідача прибути до Тернопільського окружного адміністративного суду для участі в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке відбудеться 20.10.2022 о 14:30 год, та всіх подальших підготовчих судових та судових засіданнях у справі №380/9045/22.

Третіми особами подано письмові пояснення по справі.

Протокольною ухвалою суду від 06.02.2023 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві та письмових поясненнях, просив у задоволенні позову відмови повністю.

Представники третіх осіб в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні письмовим поясненням. Просили позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у відкритому судовому засіданні 01.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступні слова учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як встановлено з матеріалів справи, Наказом Державної аудиторської служби України від 04.09.2020 №250 передбачено, зокрема, що Офіси Держаудитслужби та їх управління в областях проводять моніторинг процедури закупівлі за дорученням Держаудитслужби у замовників незалежно від їх територіальної приналежності.

Державною аудиторською службою України надано доручення від 11.04.2022 №003100-18/2714-2022, зокрема, Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області щодо проведення моніторингу закупівлі UA-2021-12-22-006096-b.

Згідно з наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 20.05.2022 №6-з та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідачем було розпочато моніторинг публічної закупівлі, за результатами якого в електронній системі закупівель 13.06.2022 було оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2021-12- 22-006096-b «Послуги з прибирання та підмітання вулиць (Лот 1 - Послуги з прибирання та підмітання вулиць Залізничного району, м. Львів; Лот 2 - Послуги з прибирання та підмітання вулиць Залізничного району, м. Львів)».

Предметом аналізу під час моніторингу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані та його відповідність вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон), оприлюднення інформації про закупівлю, відповідність оголошення про проведення відкритих торгів та тендерної документації вимогам Закону, розгляд тендерних пропозицій, своєчасність укладання договору про закупівлю, його оприлюднення та відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору, своєчасність надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (далі - Замовник) на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 22.12.2021 №3/1, тендерну документацію із змінами, затверджену рішенням тендерного комітету від 11.01.2022 №3/2, тендерні пропозиції Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району» (далі - ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району»), приватного підприємства «Лев-6» (далі - ПП «Лев-6»), протоколи розгляду тендерних пропозицій від 26.01.2022, протоколи уповноваженої особи про визначення переможця торгів від 07.02.2022 за №03/3 (по лоту 1) та за №03/4 (по лоту 2) , повідомлення про намір укласти договір від 07.02.2022 року, договір про закупівлю послуг від 25.02.2022 за №32 (по лоту №1), додаткова угода до договору від 25.02.2022, договір про закупівлю послуг від 25.02.2022 №33 (по лоту №2), відповідь Замовника на запити, оприлюднена в електронній системі закупівель 24.05.2022, 06.06.2022 та 09.06.2022.

За результатами моніторингу встановлено невідповідність тендерної документації вимогам Закону, а саме: на порушення вимог пункту 14 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації не зазначено кінцевий строк подання тендерних пропозицій; на порушення вимог частини третьої та п`ятої статті 17 Закону Замовник вимагає для переможця торгів документальне підтвердження інформації (надання документів), яка міститься у формі відкритих даних, а саме щодо відсутності підстав передбачених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону; відображення у тендерній документації зміни істотних умов не відповідає абзацу 1 частини третьої статті 21 Закону в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства; в порушення підпункту 2.2.3 додатку №1 «Переліку документів, що підтверджують кваліфікаційні вимоги та відповідність учасників процедури закупівлі» тендерної документації у складі пропозиції ПП «Лев-6» відсутні повідомлення про прийняття працівників ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) на роботу з квитанцією про прийняття повідомлень.

Так, аналізом відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення частини третьої та п`ятої статті 17, пункту 14 частини другої, абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

За результатами моніторингу відповідності пропозиції ПП «Лев-6» умовам тендерної документації встановлено порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

На порушення пункту 2 частини першої статті 32 Закону не відмінено тендер у зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

За результатами аналізу, питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані та його відповідність вимогам Закону, відповідність оголошення про проведення відкритих торгів вимогам Закону, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю, його оприлюднення та відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області зобов`язує вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договорів про закупівлю послуг від 25.02.2022 №32 (по лоту №1) та від 25.02.2022 №33 (по лоту №2) з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та вжити заходів щодо недопущення виявлених порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію, що свідчить про вжиття таких заходів.

Позивач, вважаючи, що наведений вище висновок порушує його законні права та інтереси, звернувся до суду із позовом про його скасування. Наведене власне і складає зміст спірних правовідносин.

Позивач, вважаючи, що наведений вище висновок порушує його законні права та інтереси, звернувся до суду із позовом про його скасування. Наведене власне і складає зміст спірних правовідносин.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі Закон №2939-ХІІ у редакції, яка діяла на дату спірних правовідносин).

Згідно із статтею 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі по тексту - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

За визначенням пункту 14 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII у редакції, яка діяла на дату спірних правовідносин), моніторинг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель регламентовано статтею 8 Закону № 2939-ХІІ, відповідно до частин 1-8 якої передбачено наступне.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43) у редакції, яка діяла на дату спірних правовідносин, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Аналіз наведених норм вказує, що саме Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до Закону 2939-ХІІ здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель та у разі виявлення порушень законодавства пред`являє обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області у встановлені строки проведено моніторинг, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-12-22-006096-b, який затверджений начальником управління Держерука Є.Р. 13.06.2022.

Щодо встановленого спірним висновком порушення вимог пункту 14 частини другої статті 22 Закону, а саме те, що в тендерній документації не зазначено кінцевий строк подання тендерних пропозицій, суд зазначає таке.

Відповідно до п.14 ч.2 ст.22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Так, відповідно до пункту 1.1. розділу Подання та розкриття тендерної пропозиції (сторінка 13 тендерної пропозиції) вказано, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій вказано в оголошенні процедури закупівлі;

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій відповідно до оприлюдненого оголошення за даним предметом закупівлі (кінцевий час подання тендерних пропозицій вказано замовником в оголошенні згідно з київським часом).

Так в оголошенні про проведення відкритих торгів на закупівлю через електронну систему закупівель, а саме в п. 18 зазначено, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій 24.01.2022 до 12:00 год (за київським часом).

Втім зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій в оголошенні про проведення відкритих торгів на закупівлю через електронну систему закупівель не спростовує факту не зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій в тендерній документації, що є порушенням вимог п.14 ч.2 ст.22 Закону №922-VIII.

Щодо встановленого спірним висновком порушення вимог частини третьої та п`ятої статті 17 Закону, а саме те, що Замовник вимагає для переможця торгів документальне підтвердження інформації (надання документів), яка міститься у формі відкритих даних, а саме щодо відсутності підстав передбачених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону, суд зазначає наступне.

У відповідно до вимог ч.3 ст.17 Закону №922-VIII передбачено, що учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Відповідно до ч.5 ст.17 Закону №922-VIII замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другої цієї статті (ч.6 ст.17 Закону №922-VIII).

Так, за приписами ч.1 ст.17 Закону №922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.

Варто зазначити, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України як Уповноважений орган, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 17 Закону №922-VIIІ щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, повідомляючи на веб-порталі Уповноваженого органу.

Так, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 на своєму офіційному сайті оприлюднило інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів доступ до яких є вільним. До таких реєстрів відносяться, зокрема, Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та Єдиний реєстр підприємств щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Наведене свідчить, що замовник має можливість самостійно перевіряти інформацію, що міститься у відкритому реєстрі.

Вказане кореспондується з ч.5 ст.17 Закону №922-VIII, в якій вказано, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

При цьому в силу ч.4 ст.22 Закону №922-VIII тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Отже замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що є у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року та від 04 листопада 2021 року у справах № 380/257/20 та № 620/6134/20 відповідно.

Незважаючи на те, що на момент спірних правовідносин інформація була у відкритих державних реєстрах, доступ до яких був вільним, позивачем у додатку 3 до тендерної документації вимагалися документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у статті 17 Закону, які переможець торгів у строк, що не перевищує 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинен надати замовнику шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, зокрема, надати документальне підтвердження відсутності щодо переможця підстав визначених п.2, п.3, п.8 ст.17 Закону №922-VIII.

Відтак, наведене в підсумку не спростовує висновку відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої та п`ятої статті 17 Закону №922-VIII.

Щодо встановленого спірним висновком порушення в частині відображення у тендерній документації зміни істотних умов, що не відповідає абзацу 1 частини третьої статті 21 Закону в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у спірному висновку зазначено: «.. аналізом тендерної документації встановлено, що Замовником в проекті договору (пункт 11.2 розділу XI) передбачено підставу зміни істотних умов договору «збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю» .

В той же час предметом закупівлі є послуги, про що свідчить тендерна документація та оголошення про проведення відкритих торгів.

При цьому, вказана підстава зміни істотних умов договору про закупівлю застосовується замовниками в разі, якщо предметом закупівель є товари, про що свідчить п.2 ч.5 ст.41 Закону.

З огляду на зазначене, відображення у тендерній документації такої зміни істотних умов не відповідає абзацу 1 частини 3 ст. 22 Закону в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства.»

Так, з тендерної документації судом встановлено, що предметом закупівлі є послуги, тому не зрозуміло чому замовником в проекті договору передбачено підстави зміни істотних умов договору, що стосуються ціни товару на ринку.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону №922-VIII, передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Суд погоджується із висновком відповідача, що відображена в проекті договору (пункт 11.2 розділу XI) підстава зміни істотних умов договору суперечить п.2 ч.5 ст.41 Закону №922-VIII.

Наведене вище в ході судового розгляду позивачем не спростовано.

Щодо встановленого спірним висновком порушення в частині підпункту 2.2.3 додатку №1 «Переліку документів, що підтверджують кваліфікаційні вимоги та відповідність учасників процедури закупівлі» тендерної документації, а саме те, що у складі пропозиції ПП «Лев-6» відсутні повідомлення про прийняття працівників ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) на роботу з квитанцією про прийняття повідомлень, суд зазначає таке.

Судом із спірного висновку встановлено наступне.

В підпункті 2.2.3 додатку №1 «Перелік документів, що підтверджують кваліфікаційні вимоги та відповідність учасників процедури закупівлі» тендерної документації Замовником встановлено вимогу що для документального підтвердження наявності працівників (штатних, ЦПХ) Учасником в разі прийняття працівників після останнього звітного періоду (після 30 вересня 2021 року) подається сканована копія оригіналу повідомлення про прийняття працівника на роботу з квитанцією про прийняття повідомлення.

Аналізом пропозиції ПП «Лев-6» (по лоту 1 та лоту 2) встановлено, що ним у складі пропозиції (файл довідка кваліфіковані працівники ПП Лев-6) подано інформаційну довідку від 21.01.2022 №03-1 5 щодо наявності працівників відповідної кваліфікації в якій зазначено, що окремі працівники по трудових угодах прийняті на роботу після 30.09.2021, а саме: - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Однак, у складі пропозиції відсутні повідомлення про прийняття вказаних працівників на роботу з квитанцією про прийняття повідомлень.

На запит Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 01.06.2022 щодо не відхилення пропозиції ПП «Лев-6» замовник вказав, що на підтвердження інформації наданої переможцем торгів (ПП «Лев-6») вони звертались засобами телекомунікаційного зв`язку до Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області щодо підтвердження інформації про трудові відносини вищевказаних працівників ПП «Лев-6».

На повторний запит Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 07.06.2022 щодо надання запиту та отриманої відповіді від Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області Замовник вказав, що пунктом 15 статті 29 Закону не передбачено спосіб отримання інформації. Замовником будь-яких документів щодо наданого запиту та отриманої відповіді не надано.

Як встановлено в ході судового розгляду позивачем не спростовано відсутності в складі тендерної пропозиції ПП «Лев-6» повідомлення про прийняття працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на роботу з квитанцією про прийняття повідомлень.

Відповідно до ч.16 ст.29 Закону №922-VIII, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

При цьому, згідно з ч.9 ст.26 Закону №922-VIII учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або не виправлення учасниками виявлених невідповідностей.

Відповідно до ст.31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

З аналізу наведених законодавчих положень, висновується, що у разі встановлення замовником недоліків у документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, та які підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», та/або право підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю, замовник зобов`язаний розмістити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах тендерної пропозиції такого учасника шляхом завантаження ним протягом 24 годин через електронну систему закупівель уточнених або нових документів, перелік яких визначається замовником.

Суд погоджується із висновками у спірному рішенні, що в порушення вимог ч.16 ст.29 та ч.9 ст.26 Закону №922-VIII замовник не розмістив повідомлення з вимогою усунути невідповідності у тендерній пропозиції ПП «Лев-6», та не надав цьому учасникові можливість виправити наведені вище невідповідності.

Як зазначив відповідач у спірному висновку, замовник на порушення п.1 ч.1 ст.31 Закону №922-VIII не відхилив пропозицію ПП «Лев-6» як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації, а саме кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 Закону №922-VIII та на порушення п.2 ст.32 Закону №922-VIII не відмінив тендер у зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Суд при вирішенні даного спору враховує необхідність чіткого дотримання замовником, який здійснює закупівлю, вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

В той же час, відповідні дії замовника при оцінці тендерних пропозицій не повинні утворювати порушення принципів здійснення державних закупівель, визначених статтею 5 Закону №922-VIII.

Наведені у висновку відповідача порушення не мали жодного впливу на результати закупівлі, який визначений за умовою найбільш вигідної ціни.

Вирішуючись із підставністю заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, тому має бути перевірений судом на відповідність п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Як установлено судовим розглядом, у констатуючій частині спірного висновку відповідач зобов`язує позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договорів про закупівлю послуг від 25.02.2022 №32 (по лоту №1) та від 25.02.2022 №33 (по лоту №2) з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та вжити заходів щодо недопущення виявлених порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію, що свідчить про вжиття таких заходів.

З приводу обраного відповідачем заходу реагування щодо усунення порушень у сфері публічних закупівель у вигляді зобов`язання позивача розірвати укладені договори, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що на час розгляду справи договори із Приватним підприємством «Лев-6» та Львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району» вже виконані.

Судом не здобуто доказів негативних наслідків для державних коштів та коштів місцевого бюджету при здійсненні вказаної закупівлі, що дає підстави стверджувати про обрання позивачем найбільш економічно вигідної пропозиції.

Суд враховує, що захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладені договори, які на час розгляду справи вже виконані є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Як видно з оскаржуваного Висновку, відповідач не встановив випадків, які передбачені статтею 43 Закону №922-VIII, що виключає наявність будь-яких підстав свідчення нікчемності договору про закупівлю.

З моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Саме така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №160/12925/19, від 30.11.2021 №420/5590/19.

З огляду на наведене, суд зазначає, що зобов`язання відповідача щодо усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб шляхом розірвання договорів, призвело б до порушення прав та інтересів позивача, третіх осіб та мало би для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Критерій «пропорційності» передбачає дотриманння справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Принцип пропорційності неодноразово застосовував і Конституційний Суд України, визначаючи його, в першу чергу, як процесуальну справедливість.

У Рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 Конституційний Суд України сформулював правову позицію, що принцип справедливості та розмірності є визнаним критерієм ідеології справедливості у демократичній державі.

У своєму Рішенні від 25.01 2012 № 3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Суд зауважує, що усунення вказаних у Висновку допущених позивачем порушень запропонований відповідачем спосіб шляхом розірвання договорів про закупівлю послуг суперечить принципу співмірності та пропорційності, тобто свідчить про недотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів позивача та третіх осіб і цілями, на досягнення яких було спрямовано укладення вказаних договорів.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, слід дійти висновку, що спірний висновок в частині зобов`язання позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договорів про закупівлю послуг від 25.02.2022 №32 (по лоту №1) та від 25.02.2022 №33 (по лоту №2) з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та вжити заходів щодо недопущення виявлених порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію, що свідчить про вжиття таких заходів не відповідає критеріям, визначеним п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, відтак підлягає визнанню в означеній частині протиправним та скасуванню, відтак в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

У свою чергу, суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

З огляду на висновки суду про часткове задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат, понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (вул. І.Виговського, 34, м. Львів, 79022; код ЄДРПОУ 04056084) до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021; код ЄДРПОУ 40913637), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного підприємства «Лев-6» (вул. Лінкольна, 10, м. Львів, 79068; код ЄДРПОУ 37304650) та Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району» (вул. Стороженка, 11, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ 03348962), про визнання протиправним та скасування висновку та вимоги, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 13.06.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-12-22-006096-b в частині зобов`язання вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку зокрема, в межах законодавства вжити заходи щодо розірвання договорів про закупівлю послуг від 25.02.2022 №32 (по лоту №1) та від 25.02.2022 №33 (по лоту №2) з дотриманням положень Господарського кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію, що свідчить про вжиття таких заходів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області сплачений судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2023.

Суддя Сидор Н.Т.