Рішення

від 14.06.2023 по справі 400/10307/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2023 р. № 400/10307/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Контакт-Жилбуд", вул. Мала Морська, 58, м. Миколаїв, 54002,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.08.2021 № 659814290703, № 659214290703,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КОНТАКТ-ЖИЛБУД» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати прийняте 05.08.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 659814290703;

визнати протиправним та скасувати прийняте 05.08.2021 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 659214290703.

На обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, зокрема, на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства (заниження суми податку на додану вартість та завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість). Так, позивач зазначив, що твердження відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях про нереальність господарських операцій, про те, що фінансові операції були проведені, а первинні документи були оформлені з метою штучного формування витрат та податкового кредиту і надання податкової вигоди.

Управління подало відзив (т. 6, арк. 18-27), в якому заперечило позов. Відповідач вказав, що мав законні підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень, а доводи позовної заяви та додані до неї документи не спростовують обґрунтованість висновків контролюючого органу. Також відповідач зазначив, що під час перевірки Товариство не надало всіх документів не підтвердження показників податкових декларацій. Управління вказало, що його висновки ґрунтуються не на припущеннях, як стверджує позивач, а на наявній у контролюючого органу податковій інформації. На думку відповідача, нереальність господарських операцій позбавляє первинні документи достовірності.

Позивач подав пояснення щодо господарських операцій та первинних документів (т. 6, арк. 39-45).

Правом подати відповідь на відзив Товариство не скористалося.

Відповідач подав додаткові пояснення у справі (т. 6, арк. 89-91), до яких додав, зокрема, розрахунок сум, зазначених у податкових повідомлення-рішеннях, та додаток до акта перевірки.

В судовому засіданні 25.05.2023 представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

В судовому засідання 25.05.2023 було оголошено перерву до 01.06.2023.

01.06.2023 судове засідання не відбулося; датою судового засідання суд визначив 05.06.2023.

Про дату та час судового засідання сторони були повідомлені телефонограмою.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.

На підставі частин третьої та дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Як встановлено судом, з 23.06.2021 по 30.06.2021 Управління, з посиланням на підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статтю 82 Податкового кодексу України, провело документальну позапланову виїзну перевірку Товариства «… з метою дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками ТОВ «ЛЗК «РЕЙЛВЕЙ» … за вересень 2019 року, ТОВ «АСТБУД» … за квітень, серпень 2020 року, ТОВ «ЗУГ» … за вересень, листопад 2020 року, ТОВ «МЕШТАРА» … за жовтень 2020 року, ТОВ «БФ «ПРЕСТИЖ» … за листопад, грудень 2020 року, ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» … за грудень 2020 року та контрагентами покурцями, яким у подальшому були реалізовані товари/послуги, придбані у вищенаведениї контрагентів- постачальників …», результати якої оформило актом від 07.07.2021 № 4876/14-29-07-03/24786264 (далі Акт, т. 1, арк. 19-129).

Згідно з Актом, перевіркою було встановлено:

1.Порушення Товариством пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, на 2 217 827 грн (у тому числі за вересень 2019 року на 168 128 грн, за квітень 2020 року на 198 669 грн, за серпень 2020 року на 59 350 грн, за вересень 2020 року на 216 336 грн, за жовтень 2020 року на 241 782 грн, за листопад 2020 року на 483 102 грн, за грудень 2020 року на 850 430 грн).

2.Порушення Товариством пункту 198.1, пункту 198.3 статті 98, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість на 664 126 грн (у тому числі за квітень 2020 року на 77 167 грн, за серпень 2020 року на 215 937 грн, за жовтень 2020 року на 2 214 грн, за листопад 2020 року на 317 263 грн, за грудень 2020 року на 51 545 грн).

05.08.2021 Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:

1. № 65921429 (т. 1, арк. 15-17), яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов`язання Товариства з податку на додану вартість на 2 772 283,75 грн, з яких 2 217 827 грн податкове зобов`язання, 554 456,75 грн штраф.

2. 659814290703 (т. 1, арк. 13-14, 18), яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, зменшило розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 664 126 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податковим повідомленням-рішенням, відповідно до підпункту 14.1.157 Податкового кодексу України, є письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Як вказано у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до чинної у серпні 2021 року (дати податкових повідомлень-рішень) редакції підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Інформацію про допущені позивачем порушення (з урахуванням якої були прийняті податкові повідомлення-рішення) відповідач отримав під час податкового контролю (підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України).

Як вказано у пунктах 61.1 та 61.2 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Одним із способів здійснення податкового контролю, відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу.

Таким чином, самостійне визначення контролюючим органом (шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень) сум грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, є законним, якщо відповідна інформація була отримана за результатами перевірки, що була призначена та проведена згідно з нормами Податкового кодексу України.

Управління призначило і провело документальну позапланову перевірку на підставі підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 стаття 78 Податкового кодексу України) в період дії запровадженого пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України мораторію.

Відповідно, Акт (документ, що підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати) не є допустимим доказом.

У частині першій статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з частиною другою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки інші належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження допущених позивачем порушень відсутні, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.

У додаткових поясненнях Управління вказало, що перевірку було призначено з урахуванням абзацу п`ятого постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка набрала чинності 09.02.2021(далі Постанова № 89) та є чинною натепер.

Відповідно до цієї норми, Кабінет Міністрів України постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення документальних позапланових перевірок юридичних осіб з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX).

З цього приводу суд зазначив, що, згідно зі статтею 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Отже, Постанова № 89 не змінила і не могла змінити пункт 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Постанова № 89 не є нормативно-правовим актом, прийнятим на підставі та на виконання Податкового Кодексу України, тому не є частиною податкового законодавства.

Суд при вирішенні спору врахував позицію Верховного Суду (викладену, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі № 420/12589/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21) щодо оцінки правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами незаконно проведеної перевірки.

Так, у постанові від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21 Верховний Суд зазначив: «… перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону. Оскільки встановлений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України мораторій на проведення планових виїзних перевірок імперативно забороняє контролюючому органу її проводити, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції у цій справі про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з огляду на допущені контролюючим органом процедурні порушення відповідає правильному застосуванню норм права і завданню адміністративного судочинства …».

В даному випадку, на думку суду, не йдеться про процедурні порушення, які певним чином нівелюються фактом допуску платником посадових осіб контролюючого органу до перевірки, та які (порушення) мають оцінюватися судом з огляду на те, чи вплинули вони (або об`єктивно могли вплинути) на результати перевірки.

Суд встановив, що Управління провело перевірку за прямої заборони на її проведення, тому з`ясування того, чи діяв відповідач згідно зі статтями 75, 77, 81, 82 Податкового кодексу України, не має значення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Контакт-ЖИЛБУД» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 05.08.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 659214290703.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 05.08.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 659814290703.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Контакт-Жилбуд" (вул. Мала Морська, 58, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код: 24786264) судовий збір у сумі 22 700 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна