Рішення

від 14.06.2023 по справі 600/297/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/297/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАШМІ" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАШМІ" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000137/2 від 29.07.2022 та картку відмови в прийняті декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001204.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з винесеним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, а викладені у них обставини та підстави порушення митних правил не відповідають дійсності, відтак відповідач протиправно здійснив коригування заявленої митної вартості товару та визначив таку вартість за резервним методом.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що подані декларантом до митного оформлення документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності та документально не підтверджують заявлену митну вартість.

Таким чином, митний орган не вбачав за можливе визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору) та визначив митну вартість за резервним методом.

Позивач, не погоджуючись із доводами відповідача, викладеними у відзиві, подав до суду відповідь на відзив, у якому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено розгляд справи на 20.03.2023 р.

20.03.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернівецької області. Судове засідання призначено на 05.04.2023 р.

05.04.2023 р. представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача також заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що проти позовних вимог заперечує повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

21.04.2022 між позивачем та підприємством Hangzhou ink painting handicraft Co.,Ltd укладено контракт №НІР2104/22 (далі - Контракт).

У відповідності до п. 1 Контракту продавець продає, а покупець купує полотно 280 гр/м2, склад 73,2 % поліестер, 26,8 % бавовна, з акриловим покриттям, індивідуальна упаковка. Детальний опис вказаний в комерційному інвойсі для кожної окремої поставки, що є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно п. 2 Контракту ціна товару встановлюється в доларах США. Кількість та ціна Товару вказується в рахунку-фактурі окремо на кожну поставлену за даним контрактом партію товару. Вартість контракту складає 29800,00 доларів США.

У відповідності до рахунку-фактури від 20.07.2022 року №4442022, постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслогістик ЮА" виставив рахунок одержувачу позивачу на оплату транспортних послуг із перевезення товару : експедиторська винагорода, міжнародне автоперевезення по території України, морське перевезення вантажу за межами державного кордону України, міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України, транспортно-експедиторське обслуговування на території України на загальну суму 215037,36 грн, що також підтверджується актом №2554 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно договору про надання послуг митного брокера №4_2 від 18.07.2022 клієнт (позивач) доручає а представник (ТОВ "Ламан Шипінг") приймає на себе зобов`язання здійснити від імені, за рахунок та за дорученням клієнтів митні операції відповідно до чинного митного законодавства України товарів і транспортних засобів, що переміщується через митний контроль України.

Згідно рахунку фактури №LS-4441960 від 19.07.2022 р. постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" виставив рахунок одержувачу позивачу на оплату послуг з надання послуг брокера у сумі 4520,75 грн

27.07.2022 р. позивач подав для митного оформлення електронну митну декларацію №UA209140/2022/074882, згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

29.07.2022 р. відповідачем за результатами розгляду митної декларації прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/000137/2, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості.

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні №UА209000/2022/000137/2, митний орган зазначає наступне.

Керуючись положеннями частини п`ятої ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару.

Відповідно до п.4.1 ст.54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Відповідно до п.2 та п. 10 ст.58 МКУ та у відповідності з підпунктом 2 п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. З ст. 53 МКУ), а саме : відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Прошу надати переклади документів, що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД. Декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до п. 2 та п.10 ст.58 МКУ та частини 2 ст.52 МКУ зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних. Відповідно до п.8 статті 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу. стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, Декларантом за МД гр.44 - заявлено - попередньо оформленну МД даного імпортера в наближений час з ціною значно вище (Попередні оформлення UА500070/2022/001243 від 20.05.2022) контракту, умови сплати за товар повинні вказуватися у додатку на кожну окрему поставку товару. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. За загальними правилами покупець зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України). Разом з цим договором купівлі - продажу може бути передбачена розстрочка платежу (ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України) та продаж товару в кредит (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України) обліковий документ повинен обов`язково містити в тому числі особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. В наданих платіжних документах відсутня печатка банківської установи.

Відповідно складових митної вартості відповідно до пункту 10 статті 58 МКУ. Зазначене свідчить про наявність розбіжностей у основних документах, що підтверджують заявлену митну вартість (п.2 та 3 статті 53 МКУ), а також невідповідність основних відомостей щодо обов`язкових складових митної вартості передбачених пунктом 10 статті 58 МКУ. Зазначене унеможливлює проведення перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, перевірки наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, включення у митну вартість яких передбачено ст. 58 МКУ. Розділом III МКУ передбачено, надання декларантом до митного контролю та оформлення, у підтвердження визначеної митної вартості, документів відносно оцінюваної партії товару. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості, відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 6 ст. 54 МКУ).

Згідно декларації митної вартості до не включені всі числові значення, а саме перевантаження в порту.

Розмір транспортних витрат документально не підтверджений і не відповідає дійсності. Вартість морського перевезення значно вища, ніж заявлена. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б "Складові митної вартості, гривень" зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати : (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) рахунок-проформа 2) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Згідно п. б ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів. Декларантом надано декларацію країни відправлення та документи, які дублюються в гр. 44МД. Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-УІ розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала : МД Попередні оформлення UА500070/2022/001243 20.05.2022 -5,86 дол. США за кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UА209000/2022/000137/2, Львівською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001204 від 02.09.2022 р.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів та Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

За приписами пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог частини 5 цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У відповідності до частини 6 зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно обставин цієї справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та, відповідно, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що в ході митного оформлення у спірних відносинах позивачем подані до митного контролю документи не підтверджують належним чином заявлену митну вартість товару та містять розбіжності.

Як зазначалось судом вище, позивачем, було подало до відповідача електронну митну декларацію, згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за першим методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Судом встановлено, що при поданні електронної митної декларації позивачем до митного оформлення подано декларація митної вартості; пакувальний лист б/н від 21.04.2022, рахунок - фактура (інвойс) №UK20220421 від 21.04.2022, автотранспортна накладна (ЦМР) № б/н від 22.07.2022, сертифікат про походження товару №C22MA2H2KB280006 від 29.06.2022, рішення про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД №КТ-UA500070-0080-2022 від 26.03.2022, банківські платіжні документи, зовнішньоекономічний договір (контракт) №НІР2104/22 від 21.04.2022, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №4442022 від 20.07.2022, договір про надання послуг митного брокера №4_2 від 18.07.2022, договір про перевезення №2906/22 від 29.06.2022, - інші документи. На думку позивача, вказані документи повністю підтверджують числові складові заявленої митної вартості товару.

Однак, за результатами розгляду поданої декларації та документів митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваному рішенні та відзиві, стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

Так, згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Так, у відзиві та в рішення про коригування мтної вартості вказано, що позивачем при подачі декларації не додано згідно п. 5.1 Контракту коносамент, не внесено відомостей про транспортні переміщення товару, у наданих платіжних документах відсутні печатки банківської установи.

Суд звертає увагу, що у відповідності до п. 5.1 Контракту продавець зобов`язаний поставити товар у відповідності до умов даного контракту; надати покупцю документи, що підтверджують поставку товару (Коносамент, Комерційний Інвойс, Аркуш пакування, Сертифікат походження, Експортна декларація, Прайс-лист, та ін. за необхідністю).

Водночас, ч. 2 ст.53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів. Серед зазначених документів не зазначено коносамента. При цьому, суд зазначає, що при винесенні рішення про коригування митної вартості не зазначено відомостей про не подання позивачем коносаменту. При цьому, витребовуючи додаткові документи від позивача, відповідач не зазначив, які самі документи потрібні для підтвердження митної вартості товарів.

Стосовно не внесення відомостей про транспортні переміщення товару. Як вже зазначалось, позивачем до митного оформлення надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування №2906/22 від 29.06.2022, рахунок фактуру №4442022 від 20.07.2022 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2554 до вказаного договору. Загальна вартість витрат на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу складає 215037,36 грн, які були включені до ціни товару.

Згідно п. 4.1.3.1 договору №2906/22 про транспортно-експедиторське обслуговування клієнт (позивач) при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт - платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.) протягом трьох банківських днів з моменту видання Експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту.

Аналізуючи вище викладене, суд зазначає, що позивачем додано всі документи, як підтверджують транспортні витрати.

Таким чином, наведене спростовує висновки митного органу про те, що декларантом протиправно не включено до заявленої митної вартості складові по навантаженню та вивантаженню товару у порту призначення, оскільки такі були включені до ціни товару.

Щодо відсутності печаток банківської установи у платіжних дорученнях.

Як було зазначено позовній заяві та у відповіді на відзив, проставлення банківської печатки на SWIFT повідомлені не передбачається.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Суд звертає увагу, що вказане спростовує доводи відповідача, щодо проставлення банківської печатки.

Таким чином, викладене вище також спростовує аргументи відповідача в частині порушення декларантом вимог п.4 ч. 2 ст. 53 МКУ.

Варто зазначити, що під час перевірки митної декларації та документів по першому методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, митний орган з`ясовує чи правильно декларант визначив заявлену митну вартість товару та чи всі обов`язкові складові включені до такої вартості.

Як зазначено судом вище, при поданні митної декларації декларант подав митному органу транспорті документи..

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати

Таким чином, враховуючи зміст наведеної норми, декларант правомірно включив витрати по транспортуванню до заявленої митної вартості товару в сумі 215037,36 грн згідно поданих транспортних документів.

При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.4 ст.57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Зі змісту оскаржуваного рішення та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

Однак, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій, що фактично також вказує на протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі №809/506/17 та від 14.06.2022 року у справі №809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, подані декларантом документи, згідно ст. 53 МКУ, належним чином підтверджували заявлену митну вартість товару та не містили розбіжностей, що, в свою чергу, слугувало підставою для застосування працівниками митниці першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди.

Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/000137/2 від 29.07.2022 року є протиправним, а відтак наявні правові підстави для його скасування.

Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності винесеного відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів, наявні підстави й для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001204 від 02.09.2022 року.

Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається відповідач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи позивача, а тому наявні підстави для задоволення позову.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, слід стягнути на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 5368,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000137/2 від 29.07.2022 року.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001204 від 02.09.2022 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАШМІ" за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати - судовий збір в сумі 5368,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАШМІ" (вул. Головна, 59, м.Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 43860869)

Відповідач - Львівська митниця (вул. Костюшка Т., 1, м. Львів, 79000, Код ЄДРПОУ 43971343)

Суддя І.В. Маренич